Справа №443/789/25
Провадження №2/443/574/25
іменем України
09 липня 2025 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого судді Сливки С.І.,
секретаря судових засідань Кушнір М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» в особі представника звернулося до Жидачівського районного суду Львівської області із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023 у розмірі 78000 грн. 00 коп. та судові витрати в розмірі 2422 грн.40 коп..
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 25.09.2023 між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1277-7090. На виконання зазначених вимог, позичальнику було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6084 для підписання кредитного договору №1277-7090 від 25.09.2023, підтвердження ознайомлення з правилами та інших супутніх документів. Відповідно до умов кредитного договору, кредитодавець взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту - 15600,00 грн., строк кредитування - 300 днів, базовий період - 14 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена % ставка - 1,20% в день, стандартна % ставка - 1,50% в день.
Кредитодавець виконав взяті на себе зобов'язання в повному обсязі надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору. Позивач (через партнера АТ КБ «Приват Банк», з яким укладено договір №4010 про надання послуг в системі LigPay від 02.12.2019) видав відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов'язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причини, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.
В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору порушив вищезазначені умови кредитного договору та не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором.
Станом на 04.04.2025 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить - 87484,80 грн., що складається, з простроченої заборгованості за кредитом - 15600,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 69544,80 грн., прострочена заборгованість по комісії за видачу кредиту - 2340,00 грн.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими комісією та процентами у загальній сумі 9484,80 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 78000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути у цьому позові з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором, а лише її частину у розмірі 78000,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62400,00 грн..
Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 20.05.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з викликом сторін у судове засідання.
04.06.2025 відповідачем подано заперечення на позовну заяву, згідно якої остання просить визнати необґрунтованими вимоги позивача в частині стягнення процентів у сумі 62400,00 грн., та зменшити загальну суму зобов'язання до розміру тіла кредиту - 15600,00 грн., а також у повному обсязі відмовити у задоволенні позову в частині нарахованих штрафних санкцій.
Зазначає, що частково визнає позовні вимоги лише в частині основної суми кредиту - 15600,00 грн. та не визнає вимоги в частині нарахованих процентів у розмірі 62400,00 грн., оскільки їх розмір є неспівмірним до суми кредиту (в 4 рази більше тіла кредиту) та нарахування процентів порушує принцип добросовісності та розумності. Відсутній графік платежів, що унеможливлює перевірку коректності нарахувань, та загальна сума зобов'язань порушує межі, визначені ст.18 Закону України «Про споживче кредитування».
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву, згідно якої представник позивача просить розгляд справи проводити без участі їхнього представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, з підстав викладених у письмових поясненнях.
Заслухавши вступне слово відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд встановив, що 25.09.2023 між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії №1277-7090 продукту «На Все» (а.с.44-56).
ОСОБА_1 для підписання договору про відкриття кредитної лінії №1277-7090 від 25.09.2023 було надано наступний одноразовий ідентифікатор А6084.
Відповідно до п.2.1 договору кредитодавець відкриває для позичальника невідновлювану кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором.
Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором (п.2.2 Договору).
Згідно п.2.3 Договору для мінімізації загальних витрат Позичальника за Кредитом Кредитодавець рекомендує Позичальнику здійснити повне погашення Кредиту протягом перших 140 (сто сорока) днів з дати отримання кредиту (більш детально див. п.5.6 договору) ануїтентними платежами, згідно наступного рекомендованого графіку платежів.
Мета отримання кредиту, тобто мета відкриття кредитної лінії для задоволення особистих потреб позичальника (п.2.4 договору).
Відповідно до п.3.1 Договору, цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію».
Для укладання цього Договору, у порядку встановленому Правилами, Позичальник надає Кредитодавцю інформацію щодо бажання отримати Кредит, шляхом заповнення на веб-сайті Кредитодавця усіх граф відповідної форми. Надаючи таку інформацію, Позичальник вказує повні, точні та достовірні особисті дані, заповнення яких передбачено відповідною сторінкою веб-сайту Кредитодавця та які необхідні для укладення цього Договору. Позичальник несе відповідальність за дійсність та достовірність таких даних (п.3.2 Договору).
Відповідно до п.3.3 Договору, при поданні інформації відповідно до п.3.2 Договору Позичальником вперше, відбувається реєстрація на веб-сайт Кредитодавця та формується Позичальнику його особистий розділ на веб-сайті Кредитодавця (Особистий Кабінет). Доступ до Особистого Кабінету здійснюється Позичальником після авторизації шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), який надсилається Кредитодавцем Позичальнику в СМС-повідомленні або надається шляхом дзвінку на номер телефону, який вказаний Позичальником відповідно до п.3.2. на веб-сайті Кредитодавця, і який має юридичне значення ідентифікації Позичальника в розумінні положень ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно п.3.10 Договору, укладаючи цей Договір, Кредитодавець та Позичальник визнають усі документи (в тому числі цей Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч.12. ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що цей Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для Сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи цей Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (в тому числі істотними) умовами цього Договору та Правил.
Відповідно до п.4.1 Договору розмір кредитного ліміту, тобто загальний розмір кредиту 15600,00 грн. Дата надання/видачі кредиту 25.09.2023.
Спосіб перерахування Позичальнику коштів у рахунок Кредиту: Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Ініціювання безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, здійснюється Кредитодавцем безпосередньо після укладення Сторонами цього Договору та надіслання Позичальнику примірнику Договору та додатків до нього у вигляді електронного документа. Кредит вважається наданим Позичальнику з моменту списання грошових коштів з банківського рахунку Кредитодавця за належними реквізитами для їх наступного зарахування на електронний платіжний засіб, зазначений Позичальником при оформленні Кредиту (п.4.2 Договору).
Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту). Тип процентної ставки за користуванням Кредитом - фіксована. Процентна ставка за користуванням Кредитом не змінюється протягом усього строку користування Кредитом, однак Позичальнику на умовах, вказаних у цьому Договорі (програма лояльності), може надаватися можливість скористатися Кредитом за Зниженою процентною ставкою. Надана клієнту в межах програми лояльності Знижена ставка діє і залишаються незмінною протягом усього періоду дії пропозиції в межах програми лояльності за умови дотримання Позичальником умов, за яких Позичальнику надається можливість сплати процентів за Зниженою процентною ставкою, передбачених п. 10.2. цього Договору. Тип комісії - одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту, якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) (п.4.3 Договору).
Згідно п.4.4 договору, Базовий період складає 14 (чотирнадцять) календарних днів.
Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду. Перебіг кожного наступного Базового періоду починається з наступної дати за датою закінчення попереднього Базового періоду. Перебіг останнього Базового періоду закінчується в останній день строку дії цього Договору.
Сплату процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту (якщо п. 4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) Позичальник зобов'язаний здійснювати у визначені Графіком платежів за Договором за зниженою ставкою (який є Додатком 3 до цього Договору) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в якості оплати процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту за загальним правилом в останній день кожного Базового періоду згідно графіку платежів (який є Додатком 3 до цього Договору). У випадку сплати Позичальником прострочених процентів за користування Кредитом та простроченої комісії за видачу Кредиту отримані Кредитодавцем від Позичальника грошові кошти зараховуються в рахунок оплати вказаної заборгованості в дату їх надходження на банківський рахунок Кредитодавця. Позичальник підписанням цього Договору підтверджує та розуміє, що після ініціювання Позичальником переказу коштів з власного рахунку на рахунок Кредитодавця проходить певний час до моменту зарахування сплачених Позичальником коштів на рахунок Кредитодавця, а також те, що ризики того, що сплачені Позичальником кошти можуть надійти на рахунок Кредитодавця із затримкою, несе Позичальник (п.4.5 договору).
Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дня видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною ставкою:
Стандартна процентна ставка становить 1.50% (одна ціла, п'ятдесят сотих відсотки(-ів)) за кожен день користування Кредитом (вказана процентна ставка застосовується протягом всього строку дії цього Договору, за виключенням строку використання Позичальником права користування Кредитом за Зниженою ставкою) (п.4.6 договору,).
Згідно п.4.7 договору, комісія за видачу кредиту становить 15.00 % (п'ятнадцять цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми виданого Кредиту (якщо в цьому пункті Договору значення розміру комісії за видачу кредиту вказано 0% (нуль відсотків), вказане означає, що комісія за видачу Кредиту є відсутньою).
Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 300 (триста) календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі - Строк кредитування). Дата повернення (виплати) кредиту 20.07.2024 року. Строк дії Договору є рівним Строку кредитування. У будь-якому випадку Договір діє до 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором. Продовження Строку кредитування в односторонньому порядку Кредитодавцем або Позичальником не допускається. Подовження Строку кредитування є можливим виключно за взаємною згодою Сторін в процесі реструктуризації кредитних зобов'язань Позичальника (п.4.9 договору).
Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає двадцять сім тисяч сто тридцять п'ять цілих, нуль сотих процентів (п.4.10 договору).
Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 80 558,22 грн. та включає в себе: суму Кредиту, комісію за видачу Кредиту (якщо п.4.7. цього Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) та проценти за користування Кредитом (п.4.11 договору).
Згідно п.5.1 договору, позичальник зобов'язується повертати Кредитодавцю отриманий Кредит у останні дні останніх 8 (восьми) Базових періодів Строку кредитування згідно Графіку платежів за Договором за зниженою ставкою (Додаток № 3 до цього Договору), шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування суми грошових коштів у повному розмірі виданого Кредиту на банківський рахунок Кредитодавця.
Згідно п.8.1 договору, позичальник несе відповідальність перед Кредитодавцем за порушення своїх зобов'язань за цим Договором відповідно до вимог законодавства України, умов цього Договору та Правил.
У разі несвоєчасного повернення отриманого Кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 2 (два) проценти від неповерненої суми Кредиту за кожен день прострочення сплати в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України (п.8.2 договору).
У разі прострочення Позичальником сплати процентів за користування Кредитом та/або комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) на строк понад один календарний місяць, Кредитодавець має право вимагати від Позичальника повернення Кредиту в повному обсязі, сплати процентів за весь строк фактичного користування Кредитом, а також у повному розмірі комісії за видачу Кредиту (якщо п.4.7 Договору передбачає сплату комісії за видачу Кредиту) (п.8.5 договору).
Як видно із паспорту споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.64-66) та Додатку №3 до договору про відкриття кредитної лінії №1277-7090 від 25.09.2023 продукту «На все» Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1277-7090 (Графік платежів за договором за зниженою 1,20% на день та стандартною 1,50% на день процентною ставкою) відповідно до Методики Національного банку України (а.с.67-69), відповідач була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить її розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит та Додатку №3 до договору про відкриття кредитної лінії №1277-7090 від 25.09.2023 продукту «На все» Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором №1277-7090 (Графік платежів за договором за зниженою 1,20% на день та стандартною 1,50% на день процентною ставкою) відповідно до Методики Національного банку України, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А 6084.
До договору про відкриття кредитної лінії №1277-7090 від 25.09.2023, позивачем долучено витяг Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) продукту «На все» (надалі - Правила) (а.с.57-64), з якими відповідач була ознайомлена про що свідчить її розпис на зазначених Правилах, шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А 6084.
Відповідно до довідки про перерахування суми кредиту №1277-7090 від 25.09.2023 року, видача коштів ОСОБА_1 за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023 здійснювалося за допомогою системи LigPay, а саме те, що 25.09.2023 було здійснено платіж (№ платежу 2370214812) на суму 15600,00 грн., номер карти: НОМЕР_1 (а.с.73).
Вказана обставина, також підтверджується випискою АТ КБ «Приват Банк» про перерахування коштів через систему платежів LigPay, з якої вбачається, що 25.09.2023 було здійснено платіж (№ платежу 2370214812) на суму 15600,00 грн., номер договору - 277-7090, номер карти: НОМЕР_1 (а.с.70-72).
Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов договору про відкриття кредитної лінії №1277-7090 від 25.09.2023, у відповідача станом на 04.04.2025 року виникла заборгованість в сумі 87484,00 грн., що складається із заборгованості основного боргу - 15600,00 грн. та заборгованості на залишок відсотків - 69544,80 грн., та заборгованості на залишок комісії - 2340,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості за договором №1277-7090 від 25.09.2023 укладеного між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 (а.с.74-76).
При цьому, як зазначалось вище, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023, а лише її частину, а саме у розмірі - 78000,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62400,00 грн..
Судом також встановлено, що ОСОБА_1 є матір'ю трьох малолітніх дітей, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.30-32).
Як видно із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, розмір доходів ОСОБА_1 , за період І-ІV кварталів 2024 становить у 44485,68 грн., та за І квартал 2025 становить у розмірі - 13560,00 грн. (а.с.33-35).
Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.
Порядок укладання договорів в електронній формі передбачений Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Зокрема, в ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:
- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;
- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, про зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч. 1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до п.12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позичкодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позичкодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частина 1 ст.612 ЦК України визначає, що боржник, у даному випадку відповідач, вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не виконав зобов'язання у строк, який встановлений договором чи законом.
Як зазначалось вище, звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача не повну суму заборгованості за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023, а у зв'язку із прийняттям рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності, лише її частину, а саме у розмірі - 78000,00 грн., що складається з простроченої заборгованості за кредитом - 15600,00 грн., прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 62400,00 грн.
Згідно ч.1 ст.82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
При цьому, суд надавши оцінку аргументам сторін зазначає, що стороною відповідача, по суті, визнається обставина укладення з ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» кредитного договору, отримання кредитних коштів у сумі 15600,00 грн та невиконання умов згаданого договору, а також визнається заборгованість за тілом кредиту у сумі 15600,00 грн, відтак в силу приписів частини 1 статті 82 ЦПК України ці обставини не підлягають доказуванню.
З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між ТзОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 договору кредиту в електронній формі, отримання відповідачем кредитних грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, зважаючи на те, що відповідач частково визнала позовні вимоги,а відтак позовні вимоги, в частині стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023 в розмірі 15600,00 грн. підлягають до задоволення.
Вирішуючи питання щодо стягнення заборгованості за відсотками, суд виходить з наступного.
Пунктом 6 статті 3 ЦК України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
За правилами ч. 2 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості, складає - 69544,80 грн., що в рази перевищує суму отриману відповідачем у позику 15600,00 грн, навіть враховуючи те, що позивач просив стягнути відсотки не в повному обсязі, а у розмірі 62400,00 грн.
При цьому, слід звернути увагу на те, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованою про дійсні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які викладені в декількох значних за об'ємом документах. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.
Отже, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.
Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.
Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.
У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.
Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов'язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.
Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.
Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011року № 15-рп/2011у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).
Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст.3, ч.3 ст.509та ч.1-2 ст.627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.
У рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками фізичними особами.
Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).
Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.
Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, оскільки заявлена позивачем до стягнення сума заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 62400,00 грн. не є співрозмірною сумі кредиту у 15600,00 грн за договором, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов'язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов'язань за кредитним договором, а також зважаючи на майновий стан відповідача, яка є матір'ю трьох малолітніх дітей, та основним джерелом її доходу є соціальні виплати, які остання отримує на утримання дітей, суд дійшов висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів з 62400,00 грн. до 15600,00 грн., тобто до тіла кредиту.
Таким чином, позовну заяву ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» слід задоволити частково, та стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованістьза кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023 в загальному розмірі 31200 грн, з яких: 15600 грн - прострочена заборгованість за кредитом; 15600 грн - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом із письмовими з поясненнями відповідачем подано клопотання, згідно якого остання просить звільнити її від сплати судового збору, покликаючись на те, що на момент звернення до суду, вона не має офіційного працевлаштування, перебуває у відпустці по догляду за дитиною, є матір'ю трьох малолітніх дітей, та єдиним джерелом її доходу є соціальні виплати.
Отже, фактичною підставою для відстрочення від сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законом розмірі.
Відповідно до ч.1 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3 ст.136 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», суд може своєю ухвалою за клопотанням сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Водночас, частиною другої цієї статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином, законодавством встановлені конкретні умови, за наявності яких можливе звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення, а відтак єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, заява про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідну заяву, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Так, позивач в обґрунтування скрутного матеріального стану посилається на відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, згідно яких розмір доходів ОСОБА_1 , зокрема за період І-ІV кварталів 2024 становить у 44485,68 грн..
Одночасно, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено частково,а відтак розмір судового збору, який підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача становитиме 968,96 грн., виходячи з розрахунку 31200,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2422,40 грн. (ставка судового збору) : 78000,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог) = 968,96 грн.,не буде перевищувати 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (44485,68 х 5% = 2224,28), а тому суд не вбачає підстав для звільнення відповідача від сплати судового збору на підставі поданих документів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання, що у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 12,81,141, 263-265, 273, 279, 354, 355 ЦПК України, суд
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за кредитним договором №1277-7090 від 25.09.2023 в розмірі 31 200 (тридцять одна тисяча двісті) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (юридична адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598) витрати на сплату судового збору в розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя С.І. Сливка