Справа №442/5053/25
Провадження №2-о/442/417/2025
09 липня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Нагірної О.Б.,
за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дрогобичі в порядку окремого провадження цивільну справу №442/5053/25 за заявою заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Дрогобицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановив:
Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просить встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Єнергодар Запорізької області.
В обгрунтування заяви зазначає, що цей факт має для нього юридичне значення, оскільки є її спадкоємцем, і без встановлення цього факту не може звернутися до нотаріуса для відкриття спадкової справи. Документ, що посвідчує факт смерті (свідоцтво про смерть), не може бути отриманий у встановленому законом порядку, оскільки органи ДРАЦС на тимчасово окупованій території не працюють за законами України, а документи, видані окупаційною владою, не мають юридичної сили в Україні.
Таким чином, отримати чи відновити офіційне свідоцтво про смерть неможливо. Проить вимоги задоволити.
Ухвалою від 02.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
08.07.2025 на виконання ухвали від 02.07.2025 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою від 09.07.2025 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи на 09.07.2025.
Заявник та представник заінтересованої особи Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дрогобичі Дрогобицького району Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явилися.
Заявник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
У відповідності до вимог частини 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, доходить наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правовою основою введення воєнного стану є Конституція України, цей Закон та Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України ( ст. 2 зазначеного Закону України).
Загальновідомою та такою, що не потребує доказування за змістом ст.82 ЦПК України є обставина, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.
Відповідно до ст. 12-2 Закону України " Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.
Щодо суб"єктного складу учасників справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором ( ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Як визначено ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Окреме провадження - це самостійний вид цивільного судочинства, у якому суд при розгляді безспірних справ встановлює юридичні факти або обставини з метою захисту охоронюваних законом інтересів громадян і організацій.
Відповідно до ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 3 ст. 42 ЦПК України у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.
Заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім'ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника (абз. 2 ч. 1 ст. 317 ЦПК України).
Судом встановлено, що відповідно до паспорта громадянина України ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Запоріжжя.
З паспорту громадянина України ОСОБА_2 вбачається, що 09.09.1977 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_3
Відповідно до свідоцтва про народження, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Запоріжжя, батьками його вказані мати - ОСОБА_2 та батько - ОСОБА_3
Відповідно до довідки переселенця №1331-5002472787 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає по АДРЕСА_1 .
Враховуючи вище наведене, суд вважає, що ОСОБА_1 може бути заявником в даній цивільній справі, щодо встановлення юридичного факту (факту смерті) його матері.
Суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення ( п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).
Згідно із ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Відповідно до справки про смерть № С-00641 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в 10год.35 хв. в м. Єнергодар Запорізької області.
Із свідоцтва про смерть, яке видане 27.06.2025 Територіальним відділом ЗАГС міста Єнергодар управлінням ЗАГС Запорізької області вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в 10год.35 хв. в м. Єнергодар Запорізької області.
Наведені документи відповідно до інформаційного листа ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ щодо окремих питань застосування Закону України від 04.02.2016 року «Про внесення змін до ЦПК України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території», беруться до уваги під час розгляду даної справи, проте відповідно до ч.ч.2, 3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Отримати свідоцтво про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану неможливо, оскільки факт смерті відбувся на тимчасово окупованій території України, на якій неможливо отримати медичний документ, що може бути прийнято відділом державної реєстрації актів цивільного стану для здійснення реєстрації смерті відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
У зв'язку з наведеним, а також враховуючи те, що підставою для видачі свідоцтва про смерть є лікарське свідоцтво про смерть або фельдшерська довідка про смерть, форми яких затверджені Міністерством охорони здоров'я України, отримати які заявник можливості не має, так як його мати померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України, у зв'язку з чим на даний час заявник позбавлений можливості отримати свідоцтво про смерть матері на території України.
Згідно зі ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Таким чином, медичні документи, що підтверджують факт смерті особи на тимчасово окупованій території України, видані діючими сьогодні медичними закладами, за формою та змістом не відповідають вимогам українського законодавства, а тому не можуть бути підставою для проведення реєстрації смерті особи в органах РАЦС Міністерства юстиції України.
Не може вважатись легітимним на території України і свідоцтво про смерть особи, видане органом, який створено на цій території в порядку, не передбаченому законом України.
Документи, які видані органом, що створений на тимчасово окупованій території у порядку, не передбаченому законами України, відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є недійсними і не створюють правових наслідків.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим та тимчасово окупованій території України», громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території. Зазначене місце смерті є тимчасово окупованою територією України.
Частиною 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», передбачено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 породжує юридичні наслідки для заявника, при цьому, чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення факту смерті.
Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на тимчасово окупованій території України у м. Єнергодар Запорізької області 24.06.2025, є встановленим, тому заява підлягає до задоволення.
Відповідно до ч.4, 5 ст.317 ЦПК України ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Копія судового рішення видається учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення або невідкладно надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації народження або смерті особи.
Керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», ст. ст. 12, 81, 315, 317, 354, 355 ЦПК України, суд
заяву задоволити.
Встановити юридичний факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на тимчасово окупованій території України у м. Єнергодар Запорізької області.
Рішення суду підлягає до негайного виконання.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.
Оскарження даного рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Нагірна О.Б.