справа №439/1249/25
провадження №4-с/439/2/25
09 липня 2025 року місто Броди
Суддя Бродівського районного суду Львівської області Войтюк Т.Л. розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/рішення державного виконавця Бродівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та скасування постанови,
До Бродівського районного суду Львівської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії/рішення державного виконавця Бродівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та скасування постанови.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 року скаргу передано на розгляд судді Войтюк Т.Л.
У скарзі ОСОБА_1 покликається на те, що відповідно до Постанови Бродівського районного суду Львівської області від 14.05.2025 року його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого чю. 1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн та стягнуто судовий збір в сумі 605,60 грн.
10.06.2025 року Бродівським ВДС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 78334156, боржником у якому є ОСОБА_1 .
Відповідно до Постанови Бродівського ВДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції від 11.06.2025 року № 78334156 накледено арешт на грошові кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та /або звернення стягнення на які заборонено законом, на належать боржнику.
ОСОБА_1 вважає дії старшого державного виконавця Бродівського відділу державної виконавчої служби у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управляння Міністерства юстиції щодо винесення постанови про арешт коштів боржника, у виконавчому провадженні № 78334156 від 11.06.2025 року протиправними.
У своїй скарзі ОСОБА_1 не навів норм процесуального права, якими він керувався подаючи скаргу до Бродівського районного суду Львівської області.
Дослідивши матеріали скарги на предмет наявності правових підстав для прийняття її до розгляду, суд зазначає наступне.
Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.
Поняття «суд», встановлений законом» зводиться не лише до правової основи самого існування суду, але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. З метою захисту прав, свобод та інтересів особи у сфері публічно-правових відносин діють адміністративні суди.
Частиною 1 ст.8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частинами 1, 2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч. 1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Частиною 1 ст.448 ЦПК України передбачено, що скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Вказаними нормами ЦПК України передбачено можливість оскарження дій державного виконавця до того суду, який видав виконавчий документ на виконання свого рішення, ухваленого в порядку цивільного судочинства. Така скарга подається з метою судового контролю за виконанням судового рішення, ухваленого у цивільній справі.
Тобто згідно з наведеними нормами ЦПК України право на звернення зі скаргою на дії державного виконавця в порядку судового контролю пов'язані з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами цивільного судочинства відповідно, та його примусовим виконанням.
Зі змісту поданої скарги вбачається, що скаржник оскаржує дії державного виконавця у виконавчому провадженні № 78334156 від 11.06.2025 з примусового виконання постанови Бродівського районного суду Львівської області від 14.05.2025 у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06 лютого 2019 року у справі №757/62025/17-ц зазначила, що справи про накладення адміністративного стягнення розглядаються районними, районними у місті, міськими чи міськрайонними судами, іншими органами (посадовими особами) в порядку, встановленому КУпАП, яким передбачено порядок примусового виконання постанов про накладення адміністративного стягнення. Проте, цим Кодексом не передбачено можливості оскарження в порядку судового контролю за виконанням судових рішень дій осіб, уповноважених здійснювати таке примусове виконання.
Оскільки позивач оскаржує дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що розгляд такої скарги віднесено до юрисдикції адміністративних судів.
Учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб (ч. 1ст. 287 КАС України).
Необхідно зауважити, що визначення юрисдикційності залежить від установлення судами таких обставин: чи є вказана скарга реалізацією учасником справи права на судовий контроль за виконанням судового рішення в конкретній справі, чи це є самостійним правом на оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів, їх посадових осіб, виконавця чи приватного виконавця як суб'єктів, наділених владними повноваженнями при вчиненні виконавчих дій.
З огляду на наведені вище положення чинного законодавства, враховуючи вимоги скарги, а також викладені в ній обставини, суд дійшов висновку, що спірні правовідносини необхідно вирішувати шляхом подання відповідної позовної заяви, як передбачено ч. 1 ст. 287 КАС України.
Зазначені висновки суду повністю узгоджуються з правовими позиціями, викладеними у постановах Верховного Суду від 04.10.2023 у справі № 240/8781/23, від 11.10.2023 у справі № 460/10292/23.
Оскільки у скарзі ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця у зв'язку з примусовим виконанням судового рішення про накладення адміністративного стягнення, ухваленим в порядку КУпАП, а не за наслідками розгляду цивільної справи, розгляд даної скарги віднесено до юрисдикції Львівського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 Цивільного процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.186, ст.ст.260, 353-355 ЦПК України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/рішення державного виконавця Бродівського відділу ДВС у Золочівському районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції протиправними та скасування постанови.
Суд роз'яснює ОСОБА_1 , що він не позбавлений права звернутися з відповідною позовною заявою в порядку адміністративного судочинства до Львівського окружного адміністративного суду.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Т.Л. Войтюк