Справа № 635/4986/25
Провадження № 3/635/2305/2025
09 липня 2025 року Харківський районний суд Харківської області:
у складі:
головуючого судді Базова О.В.
секретаря Макаренко С.І.
з участю:
прокурора Мельничука О.О.
та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-ще Покотилівка справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, стосовно:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Зміїв, Зміївського району, Харківської області, громадянки України, працюючої до звільнення: інспектором з режиму секретності управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області Департаменту боротьби з наркозлочиністю Національної поліції України, зареєстрованої
та проживаючої за адресою:
АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1726 КУпАП,
ОСОБА_1 , яка з 02.04.2022 звільнена з посади інспектора
з режиму секретності управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України, будучи відповідно
до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктом, на яку поширюється дія цього Закону, усупереч вимогам п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» вказаного Закону несвоєчасно, а саме: 03.06.2025
о 16.17 год., подала без поважних причин декларацію особи, уповноваженої
на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2022 рік (далі - щорічна декларація за 2022 рік), чим вчинила правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1
ст. 1726 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейським
є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Наказом начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23.12.2020 № 116 о/с капітана поліції ОСОБА_1 23.12.2020 призначено
на посаду інспектора з режиму секретності управління боротьби з наркозлочинністю
в Харківській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.
ОСОБА_1 01.12.2015 склала Присягу поліцейського.
Відповідно до п. п. «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону поліцейські є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.
Таким чином, ОСОБА_1 , будучи поліцейським, є суб'єктом, на якого поширюється дія цього Закону.
Наказом начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 02.04.2022 № 60 о/с капітана поліції ОСОБА_1 з 02.04.2022 звільнено з посади інспектора з режиму секретності управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України (за власним бажанням).
Прокурор у судовому засіданні просив притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу.
ОСОБА_1 під час судового розгляду справи свою винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення визнала у повному обсязі та підтвердила обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Заслухавши думку прокурора та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали, відповідно до вимог ст.280 КУпАП, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність в діях
ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 1726 КУпАП, з огляду на наступне.
Диспозицією ч.1 ст.1726 КУпАП, передбачена відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм.
Примітка до ст.1726 КУпАП, вміщуючи вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає правозастосувача до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема ч. 1 і 2 ст.45 Закону «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч.1 ст.1726 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Так, для кваліфікації діяння за ч.1 ст.1726 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом.
Частиною 1 ст. 45 Закону «Про запобігання корупції», визначено кінцевий термін (часові межі), коли уповноважені на те особи зобов'язані подати декларацію, зокрема вміщено формулювання «щорічно до 1 квітня».
Відповідно до Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», суб'єкти декларування не пізніше 31 січня 2024 року зобов'язані подати декларації за відповідні звітні періоди у 2021 - 2022 роках, у тому числі для проведення спеціальних перевірок, крім тих осіб, які подали
їх добровільно раніше.
За несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої
на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.1726 КУпАП.
Для кваліфікації діяння за ч.1 ст.1726 КУпАП необхідним є встановлення несвоєчасності подання декларації, тобто подання поза строком, визначеним законом. Конструктивною ознакою цього правопорушення є також несвоєчасне подання декларації без поважних на те причин. Тобто за наявності останніх, відповідальність за аналізованою частиною статті виключається.
Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію
у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію.
Окрім того, суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини
у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо припускала настання цих наслідків.
Аналіз вказаних норм приводить до висновку, що склад правопорушення за ч.1 ст. 1726 КУпАП є формальним, обов'язковим елементом його об'єктивної сторони є умисна дія, тобто умисне неподання або несвоєчасне подання декларації, а тому, орган, уповноважений
на складання протоколу про адміністративне правопорушення та прокурор, що приймає участь
в розгляді таких протоколів судом, зобов'язані довести суду наявність в діях особи,
що притягується до адміністративної відповідальності за вчинення цього адміністративного правопорушення, умислу на несвоєчасне подання декларації
Окрім того, вказана позиція висвітлена в роз'ясненнях спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» від 22.05.2017, Конституційним Судом України в рішенні від 06.10.2010 року (справа № 1-27/2010).
Так, з наданих матеріалів вбачається, що згідно наказу начальника Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України від 23.12.2020 № 116 о/с капітана поліції
ОСОБА_1 23.12.2020 призначено на посаду інспектора з режиму секретності управління боротьби з наркозлочинністю в Харківській області Департаменту боротьби з наркозлочинністю Національної поліції України.
Згідно наказу № 60о/с від 02.04.2022 Департаменту боротьби з наркозлочинністю (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України про звільнення зі служби в поліції згідно з п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби.
Відповідно до розписки ОСОБА_1 при звільненні отримала трудову книжку та останній було доведено вимоги ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції».
Згідно з абз. 16 ч. 1 ст. 1 Закону суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2, пункті 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Приміткою до ст. 1726 КУпАП встановлено, що суб'єктами правопорушень у цій статті (крім правопорушень, визначених частинами другою та цієї статті, у частині неповідомлення або несвоєчасного повідомлення про суттєві зміни у майновому стані) є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що на працівників поліції (поліцейських та державних службовців) поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції".
Згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 45 Закону (в редакції, яка діяла до внесення змін на підставі Закону України від 20.09.2023 № 3384-IX) особи, які припинили діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, або іншу діяльність, зазначену у підпунктах "а" і "в" пункту 2 частини першої статті 3, зобов'язані наступного року після припинення діяльності подавати в установленому частиною першою цієї статті порядку декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
Відповідно до п. 1 ч. 2 розділу ІІ Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства з питань запобігання корупції від 23.07.2021 № 449/21, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону (після припинення діяльності (після звільнення)
у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Підпунктом 1 п. 1 Закону України «Про захист інтересів суб'єктів подання звітності
та інших документів у період дії воєнного стану або стану війни» встановлено, що фізичні особи, фізичні особи - підприємці, юридичні особи, крім тих, які наділені бюджетними повноваженнями згідно із законодавством, подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов'язку подати документи.
Враховуючи викладене, у період дії воєнного стану або стану війни в осіб, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону, немає обов'язку, передбаченого ст. 45 цього Закону, щодо подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проте Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», який набрав чинності 12.10.2023, зазначений обов'язок поновлено.
Зокрема, згідно з п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону встановлено, що особи,
які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації
не пізніше 31 січня 2024 року.
Так, ОСОБА_1 03.06.2025 о 16.17 подала щорічну декларацію за 2022 рік шляхом заповнення відповідної форми на офіційному вебсайті Національного агентства з питань запобігання корупції.
Покликання на декларацію в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування: https://public.nazk.gov.ua/documents/f758a01c-365a-4ace-b8e8-10d844b96c97.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 щорічну декларацію за 2022 рік (яку відповідно
до п. 27 р. ХІІІ «Прикінцеві положення» Закону повинна була подати не пізніше 31.01.2024) подала 03.06.2025, тобто несвоєчасно.
Згідно з абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону визначено, що правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП встановлено фактичні обставини, що можуть свідчити про наявність адміністративного правопорушення, та інші аспекти, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглядаючи дану справу, суд виходить з того, що відповідальність за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування наступає в разі відсутності поважних причин несвоєчасного подання.
Тобто за наявності останніх відповідальність за аналізованою частиною статті виключається. Під поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення
в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою тощо. Про що зазначено в листі ВССУ «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані
з корупцією». Зазначений в листі перелік поважних причин не є вичерпним,
а приведений лише як приклад.
Як слідує з наявних матеріалів справи та наданих в судовому засіданні пояснень
ОСОБА_1 , поважних причин щодо несвоєчасного подання щорічної декларації, особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, правопорушниця
не мала.
Суд наголошує, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення
є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян,
до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством. (ст.1 КУпАП).
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку
з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності
з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів
і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 280 КУпАП, передбачено що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано, як несвоєчасне, без поважних причин, подання декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і вона підлягає притягненню до відповідальності за ч.1 ст.1726 КУпАП.
Суд, оцінивши вищезазначені докази за своїм внутрішнім переконанням,
що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП, а саме несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушниці, ступінь її вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суд враховує визнання вини.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суд не вбачає.
При призначенні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення
та заходом державного примусу, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини в скоєнні правопорушення, відношення до скоєного, суд вважає
за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу,
в межах мінімального розміру, передбаченого санкцією ч. 1 ст. 1726 КУпАП, а саме у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Крім того, суд дійшов до висновку, що в даному випадку застосування виду адміністративного стягнення у виді штрафу буде достатньою та необхідною мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення,
в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчинення нових правопорушень як самим порушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.
Також, відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», та ст. 401 КУпАП
у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особа, на яку накладено таке стягнення, сплачує судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 33, 401, ст.1726, 221, 245, 268, 283, 284, 285, 287-289, 294 КУпАП,
ч.1 з послідуючими змінами і доповненнями, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя-
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною
в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.1726 КУпАП та накласти на неї адміністративні стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 850,00 (вісімсот п'ятдесят) гривень
00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення її постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 3001 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш
як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на неї штрафу у передбачений законом строк, до неї можуть бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст.308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
У разі сплати штрафу у строки, передбачені ст. 307 КУпАП, оригінал платіжного документа необхідно подати до Харківського районного суду Харківської області.
З урахуванням ч.2 ст. 308 КУпАП у разі несплати ОСОБА_1 штрафу у строк, встановлений ч.1 ст. 307 КУпАП, при примусовому виконанні цієї постанови органами державної виконавчої служби з правопорушника стягнути у примусовому виконанні подвійний розмір штрафу, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Олександр БАЗОВ