Справа № 645/2785/25
Провадження № 3/645/746/25
08 липня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Костіної І.Г.,
за участю секретаря судового засідання- Бугай К.О.,
захисника особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Т.В. (в режимі відеоконференція),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Немишлянського районного суду м.Харкова матеріал про адміністративне правопорушення відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307476 від 21.04.2025р., 21.04.2025 о 13 год 49 хв в м. Харкові, вул. Харківських Дивізій, 21 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «SUBARU LEGACY OUTBACK», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд проводився на місці скоєння ДТП за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810, прилад ARBL-0530, що підтверджується тестом 3553 від 21.04.2024, результат огляду становить 2,07 % проміле, чим порушив п.2.9.а.ПДР -керування ТЗ особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваленко Т.В. в судовому засіданні підтримала раніше подане клопотання про закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, обґрунтовуючи його тим, що матеріали справи містять суперечності щодо обставин події правопорушення. Так, в матеріалах справи відсутні докази вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди, поліцейським незаконно висунуто до водія ОСОБА_1 вимогу щодо проходження останнім огляду на стан сп'яніння, останній не був зупинений працівниками поліції під час керування ТЗ. Зазначає, що огляд на стан сп'яніння водія має бути проведений після зупинки водія, або після його виявлення на місці ДТП та протягом двох годин. Окрім того зазначає, що згідно протоколу про адміністративні правопорушення, стан алкогольного сп'яніння підтверджується тестом 3553 від 21.04.2024р., як сама подія відбулася безпосередньо 21.04.2025р. Проходження вказаного тесту зазначено у той самий час як і факт керування транспортним засобом, а саме о 13:49 год. Окрім того, захисник вважає, що в матеріалах справи міститься відео не безпосередньо, в порушення інструкції відео зйомка велась не безперервно. Також, вказує, що фактично ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, натомість у протоколі уповноваженими особами зазначено протилежне. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, проте на відео файлу відсутня відмова останнього. Також, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння заповнений працівниками поліції невірно, а саме, не вказано в якій саме заклад охорони здоров'я мають намір повезти. Долучений працівниками поліції диск з відеозаписом до протоколу, не відображає походження відеозапису, а саме з яких саме бодікамер.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.
Згідно п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Незважаючи на вказану позицію сторони захисту, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 21.04.2025 та полягало у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 307476 від 21.04.2025, згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин;
- роздруківкою результату огляду за допомогою Drаger Alcotest 6810 прилад ARBL-0530 із результатом 2,07 проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- рапортом поліцейського Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції А.Погореленко від 21.04.2025р.;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.04.2025 року;
- копією протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04.2025р. серії ЕПР1 №307526 складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП;
- дослідженими у судовому засіданні відеозаписами з портативного відеореєстратора 475009. на яких зафіксовано наступне. Працівники поліції прибули на місце дорожньо-транспортної пригоди та виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, про що повідомили водія і запропонували провести на місці скоєння ДТП огляд за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810, на що ОСОБА_1 погодився і повідомив, що напередодні вживав алкоголь. Результат 2,07 проміле, з яким водій ОСОБА_1 погодився. Після чого, поліцейський роз'яснив ОСОБА_1 права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП та склав матеріали за ст. 124 КУпАП та за ч.1 ст. 130 КУпАП. По завершенню складання документів поліцейський повідомив про заборону керування транспортним засобом, відсторонив водія від керування та відібрав у ОСОБА_1 письмове зобов'язання не сідати за кермо ТЗ.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, яка вказує на необхідність оцінювати докази керуючись критерієм доведення «поза розумним сумнівом» (рішення ЄСПЛ «Авшар проти Туреччини»), суд враховує наявність узгоджених між собою, належних та допустимих доказів, які вказують на наявність порушення в діях ОСОБА_1 п. 2.9.а ПДР України.
Оцінюючи вищевказані докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд, у розумінні ст. 251 КУпАП, визнає їх належними, допустимими та такими, що повністю доводять вину ОСОБА_1 у вказаному вище правопорушенні.
Доводи сторони захисту не спростовують вказані висновки суду у зв'язку з наступним.
Доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Коваленко Т.В. про відсутність в матеріалах справи доказів вчинення ОСОБА_1 дорожньо-транспортної пригоди яка мала місце 21.04.2025р., спростовуються наявною в матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення від 21.04.2025р. серії ЕПР1 №307526 складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП /а.с.8/.
Стосовно незаконної, на думку захисника, вимоги працівника поліції провести водію ОСОБА_1 огляд на стан сп'яніння, суд вказує на те, що працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що відчуває запах алкоголю під час спілкування із ним, а тому пропонує пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Згідно із п. 3 Розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
У направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.04.2025 та Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначені ознаки сп'яніння: запах алкоголю із порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови.
Відповідно до п. 1 розділу 2 вказаної Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Наведені обставини свідчать про те, що у поліцейських були наявні обґрунтовані підстави вважати, що особа знаходиться у стані алкогольного сп'яніння та вони мали право запропонувати водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. В таких діях працівників поліції свавільного, дискримінаційного підходу не вбачається, порушення прав ОСОБА_1 та порядку огляду особи на стан алкогольного сп'яніння не допущено.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не був зупинений працівниками поліції під час керування ТЗ. Як свідчать матеріали справи, працівники поліції під час несення служби виявили дорожньо -транспортну пригоду, та під час оформлення матеріалів ДТП останніми було виявлено у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння, що давало їм право провести відповідний огляд водія на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів захисника про те, що відеозапис з нагрудних камер поліцейських є неналежним доказом у справі, оскільки є небезперервним, суд визнає необґрунтованим, оскільки на відеозаписах в достатній мірі зафіксовано обставини події, яка відбулася за участю ОСОБА_1 . Запис є безперервний, відображає увесь процес спілкування поліцейських з ОСОБА_1 та складання матеріалів. Підстав для наявності сумніву в повноті інформації, що зафіксована на відеозаписі, судом не встановлено та захисником не наведено.
Частиною 1 статті 40 Закону України «Про національну поліцію» врегульовано застосування поліцейськими технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Щодо доводів захисника про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду на стан сп'яніння, та те, що у протоколі уповноваженими особами зазначено що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду в медичному закладі, проте на відео файлу відсутня відмова останнього.
Зазначені твердження сторони захисту повністю спростовуються матеріалами справи і дослідженим під час судового засідання відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 погодився з результатами огляду на стан сп'яніння за допомогою газоаналізатора Alkotest 6810. У протоколі відсутні відомості, щодо відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в медичному закладі, так само як і не зафіксована така відмова на відео з портативного відеореєстратора поліцейських.
Так само, спростовуються матеріалами справи аргументи сторони захисту щодо відсутності назви закладу охорони здоров'я у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 21.04.2025р. заповненому працівниками поліції. Так, у графі «найменування закладу охорони здоров'я» зазначено -КНП ХОР ОКНЛ. /а.с.6/.
З приводу доводів захисника щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння у той самий час як і факт керування транспортним засобом вказаний у протоколі, а саме 21.04.2025 р. о 13:49 год., суд зазначає, що вказана невідповідність є суто формальною, і не впливає на встановлення судом обставин вчинення ОСОБА_1 зазначеного адміністративного правопорушення.
Оцінюючи вищенаведені доводи сторони захисту в цілому, суд також вважає необхідним зазначити наступне.
У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 року у справі № 2а-475/09/1370 застосовані релевантні для цієї справи висновки та практика ЄСПЛ, за якими не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки.
Пуризм у загальноприйнятому розумінні є надмірним прагненням до чистоти, переваги форми над змістом.
Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.
Не кожен дефект певного адміністративного акта, яким є й протокол про адміністративне правопорушення, робить його неправомірним. Фундаментальне порушення - це таке порушення суб'єктом владних повноважень норм права, допущення суттєвої, істотної помилки при прийнятті певного рішення, яке мало наслідком прийняття незаконного рішення. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.
Такий вимір суттєвості порушень застосовує Європейський суд з прав людини, який у своїх рішеннях демонструє виважений підхід до оцінки характеру допущених порушень належної процедури з точки зору їх можливого впливу на загальну справедливість судового розгляду. Метод «оцінки справедливості процесу в цілому» не передбачає дослідження правомірності будь-якої окремої процесуальної дії у відриві від інших етапів процесу. По суті, ЄСПЛ у своїх рішеннях акцентує увагу на необхідності з'ясувати, «чи перетворили допущені порушення (в контексті конкретних обставин справи) судовий розгляд у цілому на несправедливий».
При цьому, як свідчить практика ЄСПЛ, навіть виявлення судом серйозних (чи вагомих), на його думку, порушень права на справедливий судовий розгляд, допущених національними судами, не завжди тягне загальну оцінку проведеного судового розгляду та ухваленого підсумкового рішення як несправедливого.
Інакше кажучи, за принципами, що сповідує ЄСПЛ, скасування певного акта з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.
Захисником не зазначено та судом не встановлено порушень, які б ставили під сумнів законність та справедливість процедури притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Враховуючи наявність зафіксованих відеокамерами поліцейських відомостей, у суду відсутні правові та фактичні підстави ставити під сумнів відомості протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначені відомості походять з різних джерел, логічно та послідовно доповнюють та не суперечать один одному, що свідчить про їх об'єктивність.
В своєму рішенні від 29.06.2007 по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (O'Halloran and Francis v. the United Kingdom), заяви №15809/02 і №25624/02) ЄСПЛ наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі», а тому водій зобов'язаний був на вимогу працівників поліції не тільки пройти огляд на стан сп'яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.
З огляду на викладене, аналізуючи зазначені вище положення процесуального закону та оцінюючи кожен наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження в справі про адміністративне правопорушення, не вбачає будь-яких законних підстав не довіряти вказаним доказам.
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.
Посилання захисника Галиці Є.І. щодо його невинуватості у вчиненні правопорушення, суд оцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених доказів.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, а тому відмовляє у задоволенні клопотання.
Відповідно до вимог ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Призначаючи адміністративне стягнення, суд враховує обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан.
Обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не вбачаються.
Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1ст. 130 КУпАП як керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Як вбачається з довідки, виданої інспектором ВАП УПП в Харківській області В. Тарасенко, ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_2 .
Відповідно до «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами» посвідчення водія є документом, що посвідчує особу та її спеціальний статус у частині підтвердження права його власника на керування транспортними засобами. Повернення посвідчень водія особам, позбавленим права на керування транспортними засобами (крім осіб, позбавлених права на керування транспортними засобами за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення), здійснюється після складення теоретичного і практичного іспитів. Особам, позбавленим права на керування транспортними засобами за керування такими засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, посвідчення водія повертається після обов'язкового проходження позачергового медичного огляду та складення теоретичного і практичного іспитів з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту.
Відповідно пункту 6 Порядку тимчасового вилучення посвідчення водія на транспортний засіб та його повернення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1086 від 17 грудня 2008 року, тимчасово вилучене посвідчення повертається водієві у разі винесення судом постанови про позбавлення водія права керування транспортним засобом після закінчення визначеного строку позбавлення права керування транспортним засобом, проходження в установленому порядку позачергового медичного огляду щодо придатності до керування транспортним засобом та успішного складення в територіальному органі з надання сервісних послуг МВС теоретичного і практичного іспиту для отримання права на керування транспортним засобом відповідної категорії .
При обранні виду адміністративного стягнення ОСОБА_1 , з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000 грн.) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.4Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке складає 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Керуючись ст. 40-1, 130, 284 КУПАП, суд,
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, код отримувача ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, ЄДРПОУ суду: 02893723).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави в розмірі 605,60 грн. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, рахунок отримувача: UA UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Направити копію постанови суду до Управління патрульної поліції у Харківській області Департаменту патрульної поліції - до відома.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.
Повний текст постанови складено 09.07.2025 р.
Суддя І.Г. Костіна