1Справа № 752/16740/24 2/335/1071/2025
16 червня 2025 року м. Запоріжжя
Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Сиротенко В.К., за участю секретаря судового засідання Кумер А.В., розглянувши цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26.08.2024 до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя надійшла за підсудністю з Голосіївського районного суду м. Києва цивільна справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», в особі представника Столітнього М.М., до ОСОБА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 90 670,00 грн, з яких: сума кредиту - 25 000,00 грн, проценти за користування кредитом - 35 820,00 грн, нараховані проценти за 60 календарних днів - 29 850,00 грн. Також просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 20.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» і ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір № 6983535 про надання фінансового кредиту, згідно з умовами якого позивач надав позичальникові кредит у розмірі 25 000,00 грн. строком на 360 днів, зі стандартною процентною ставкою 1,99 %.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2024 справу розподілено та передано для розгляду судді Сиротенко В.К.
Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму заборгованості за договором №6983535 про надання фінансового кредиту від 20.08.2023 у розмірі 90 грн, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Відповідач не погоджуючись із вищезазначеним рішенням суду, через представника Працевитого Г.О. звернулася до суду із заявою про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що судові засідання відбулись за відсутністю відповідача ОСОБА_1 , оскільки повістки про виклик у судове засідання та ухвалу про відкриття провадження вона не отримувала. З цих же підстав ним не було подано відзив на позовну заяву. Вважає, що заочне рішення у цій справі підлягає скасуванню, а справа призначенню до розгляду, оскільки відповідач ОСОБА_1 кредитний договір в електронному вигляді з ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА не укладала та не підписувала, електронного підпису або електронного цифрового підпису не отримувала.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.01.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення передано для розгляду судді Сиротенко В.К.
06.01.2025 ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 поновлено строк для подання заяви про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2024 року у справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, прийнято до розгляду, та призначено розгляд заяви у відкритому судовому засіданні.
15.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надійшли заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, в яких просить залишити заяву про перегляд заочного рішення без розгляду, а заочне рішення суду від 14.11.2024 в силі. Заперечення обґрунтовані тим, що задля повідомлення відповідача про розгляд справи судом були здійснені всі заходи. Між первісним кредитором та ОСОБА_1 був укладений електронний договір, що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію». Переказ коштів відповідачеві підтверджується копією довідки платіжного провайдера. Сторонами узгоджені проценти за користування кредитом. Відступлення права вимоги від первісного кредитора до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підтверджено належними доказами, а з реєстру боржників наданий лише витяг відносно ОСОБА_1 , адже даний реєстр містить ще й персональні дані інших осіб, розголошення яких суперечить вимогами Закону України «Про захист персональних даних». Разом з цим, представник позивача просить суд витребувати докази по справі, оскільки кредитні кошти Відповідачу перераховувалися за допомогою платіжного провайдера, що має відповідну ліцензію та у спосіб обумовлений умовами кредитного договору на банківську картку № НОМЕР_1 , що повною мірою відповідає вимогам чинного законодавства. У зв'язку із неможливістю самостійно надати докази підтвердження належності банківської картки Відповідачу Представником Позивача разом із подачею позовної заяви було подано клопотання про витребування доказів. Проте, суд дане клопотання не розглянув.
Також 15.01.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою від 14.10.2024 клопотання представника позивача - адвоката Столітнього Михайла Миколайовича про витребування доказів - задоволено. Витребувано у Акціонерного товариства «Універсал Банк» (04082, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) інформацію чи належить картка НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердити факт зарахування коштів 20.08.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк» у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).
Витребувана інформація до суду надійшла 31.10.2024 та міститься в матеріалах справи.
Ухвалою від 15.01.2025 заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2024 у справі №752/16740/24 задоволено. Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14.11.2024 у справі №752/16740/24 скасовано. Постановлено розгляд справи провести в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судовому засіданні 10.02.2025.
25.02.2025 через систему «Електронний суд» від представника відповідача - адвоката Працевитого Г.О. надійшли додаткові пояснення по справі, в яких зазначає наступне. Оскільки неавторизований споживач не має можливості змінювати максимальний розмір кредиту та строк кредиту, ОСОБА_1 заповнила особисту інформацію, контакті дані та надалі обрала зручні для себе умови. Перед тим, як перейти для заповнення особистих даних, на сайті кредитора потрібно було підтвердити особистий номер телефону, у зв'язку з чим ОСОБА_1 було направлено одноразовий ідентифікатор, який вона ввела для підтвердження номеру телефону. Надалі було сформовано заяву на отримання кредиту в безготівковій формі в розмірі 25 000,00 грн. на 360 днів. У порядку, передбаченому ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ОСОБА_1 було надано паспорт споживчого кредиту для ознайомлення. Факт ознайомлення із паспортом споживчого кредиту було підтверджено введеним на сайті Товариства одноразовим ідентифікатором «НОМЕР_5». Однак надалі вказані умови у паспорті споживчого кредиту не влаштовували Відповідачку, у зв'язку з чим вона перестала користуватись сайтом. На наданих доказах (паспорті та кредитному договорі) наявний однаковий одноразовий ідентифікатор «НОМЕР_5» з однаковою позначкою часу «18:10:52». ОСОБА_1 не вводила вказаний одноразовий ідентифікатор для підписання кредитного договору, їй було надано для ознайомлення лише паспорт споживчого кредиту, умови якого не влаштовували відповідачку. Наголошує, що ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, підписання паспорту споживчого кредиту не може вважатись достатньою підставою для укладеності кредитного договору. Крім того вказує, що позивачем не було надано суду оригінал вказаного кредитного договору разом із протоколами підпису, що унеможливлює перевірку накладення такого підпису в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію». Щодо виникнення у позивача права вимоги до відповідача зазначає, що платіжні інструкції, надані позивачем на підтвердження оплати за договором факторингу, не є належними, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, визначених чинним законодавством, що не було в повній мірі оцінено та досліджено судом. Крім того, на наданому акті прийому-передачі реєстру боржників зазначено: «клієнт сплатив, а фактор отримав оплату в сумі 100 (сто) грн. 00 коп. за платіжним дорученням №6429 від 04.06.2024 року». У той час вказаного доручення в матеріалах справи немає, є лише платіжна інструкція від 04.06.2024 р. на значно більшу суму, ніж 100,00 грн., що фактично дає підстави для висновку про одностороннє створення наданих документів. За викладених обставин просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА».
Крім того, 25.02.2025 від представника відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналу кредитного договору №6983535 від 20.08.2025 шляхом зобов'язання Товариства долучити оригінал електронного правочину до матеріалів справи через систему «Електронний суд» або шляхом направлення електронного правочину на електронну пошту представника відповідача.
Ухвалою від 10.03.2025 задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Працевитого Г.О. та витребувано у ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ Україна» оригінал електронного - доказу - кредитного договору №6983535 від 20.08.2023. Строк виконання ухвали встановлено до 02.04.2025.
10.04.2025 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла заява, в якій просить поновити позивачу строк на виконання ухвали Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.03.2025 та долучити до матеріалів справи надані документи.
Судом вказана заява задоволено, долучено до матеріалів справи надані на виконання ухвали від 10.03.2025 документи.
Крім того, 10.04.2025 від представника позивача надійшла заява, в якій просить здійснити заміну найменування позивача у цивільній справі №752/16740/24 на Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». В обґрунтування заяви посилається на те, що рішенням № 251124/1 єдиного учасника ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» від 25.11.2024 змінено найменування Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на нове найменування Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал». Реєстраційні дії щодо зміни найменування позивача проведені державним реєстратором Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації Мельник І.В. 10.12.2024, що підтверджується відповідною Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань № 1000681070010062201 від 10.12.2024.
Розглянувши клопотання представника позивача, суд, враховуючи, що зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, пов'язаних зі зміною назви, вважає за можливе задовольнити клопотання, змінити найменування позивача по цивільній справі № 335/12133/24 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» на Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал».
30 квітня 2025 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» від 26.02.2025 № 4273-ІХ, назва Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя була змінена на Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.
Судове засідання неодноразово відкладалося.
Представниками позивача та відповідача неодноразово подавалися заяви про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд доходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
20.08.2023 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи було укладено договір № 6983535 про надання споживчого кредиту (надалі - кредитний договір).
Пунктом 1.1. вказаного договору визначено, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний додаток "CreditPlus". Електронна ідентифікація Споживача здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені Договором.
Сума кредиту(загальний розмір) складає: 25 000,00 гривень. Тип кредиту - кредит (п. 1.3. договору).
Пунктом 1.4. Кредитного договору визначено, наступні умови: Строк кредиту 360 дні (день). Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.
За умовами п. 1.4.1. у Споживача відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених Договором, на підставі звернення до Товариства у паперовій, формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора.
Відповідно до п. 1.5. договору, тип процентної ставки - фіксована.
За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:
1.5.1.Стандартна процентна ставка становить 1,99% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.
1.5.2. Знижена процентна ставка 1,393 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 30.08.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. У випадку невиконання Споживачем умов для отримання індивідуальної знижки від Товариства, користування кредитом для Споживача здійснюється за стандартною процентною ставкою на звичайних (стандартних) умовах, що передбачені цим Договором та доступні для інших споживачів, які не мають окремих індивідуальних знижок стандартної процентної ставки. При цьому, Споживач розуміє та погоджується, що застосування зниженої процентної ставки є виключно його правом отримання індивідуальної знижки лише як учасника Програми лояльності та лише за умови виконання ним вимог для її застосування, передбачених цим Договором. Споживач погоджується, повністю розуміє та поінформований, що у разі невикористання Споживачем права на отримання знижки (невиконання умов для отримання знижки) застосовується стандартна процентна ставка, при цьому застосування стандартної процентної ставки без знижки, не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати у бік погіршення для Споживача, оскільки надання кредиту за цим Договором здійснюється саме на умовах стандартної процентної ставки.
1.5.3. Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними зменшення для Споживача у випадку та на умовах визначених в пп. 1.5.2 Договору, зокрема у випадку отримання Споживачем знижки на стандартну процентну ставку.
Розділом 2 Кредитного договору визначено порядок та умови надання кредиту. Так, відповідно до п. 2.1. кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 . У випадку, якщо після здійснення (ініціювання здійснення) Товариством платежу за реквізитами вищевказаної платіжної картки виявиться, що платіж не може бути зарахований на рахунок з будь-яких причин, які не залежать від Товариства (в тому числі, але не виключно у випадку відсутності авторизації платіжної картки), Сторони укладають додаткову угоду про зміну платіжних реквізитів Споживача для надання кредиту за цим Договором. При цьому, така додаткова угода може бути укладена лише протягом 24-х годин з моменту прийняття Товариством рішення про надання кредиту Споживачу. Якщо Сторони з будь-яких причин у вказаний строк не укладуть вказану додаткову угоду Споживач втрачає право отримати кредитні кошти за цим Договором, а у Товариства не виникає прострочення кредитора.
Відповідно до п. 2.2. договору, сума кредиту (його частина) перераховується Товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.
Дати надання кредиту: 20.08.2023 року або 21.08.2023 року .
У випадку, якщо Товариство здійснює перерахунок коштів не у день укладання Договору, а у наступний календарний день, Графік платежів підлягає коригуванню шляхом зміщення дати повернення кредиту, враховуючи строк кредиту (кількість днів), зазначений в п.1.4 Договору, відлік якого в даному випадку починається з моменту надання коштів. Новий Графік платежів розміщується Товариством в Особистому кабінеті та/або направляється на електронну адресу Споживача.
Пунктом 9.2. Кредитного договору визначено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання електронними підписами Сторін та діє до повного виконання Споживачем зобов'язань за ним.
Відповідно до п. 9.6. Порядок укладення Договору та створення електронних підписів Сторін. Цей Договір укладається шляхом направлення його тексту підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, в Особистий кабінет Споживача для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІТС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору.
Згідно п. 9.8. Кредитного договору, підписуючи цей Договір, Споживач підтверджує, зокрема, що:
- перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;
- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися;
- дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього Договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Споживач погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних, не впливають на зобов'язання Споживача, передбачені цим Договором.
Додатком №1 до договору про надання споживчого кредиту №6983535 від 20.08.2023 є Таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.
Крім того, до матеріалів позовної заяви долучено Паспорт споживчого кредиту, в якому визначено розмір кредиту, строк кредитування та розмір процентів. Паспорт підписано електронним підписом кредитодавця та споживачем із застосування одноразового ідентифікатора «НОМЕР_5».
За правилами ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Положеннями ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» унормовано, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно зі ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Правилами ч. 1статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» закріплено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
За змістом ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.
Згідно з ч. 3 ст. 207 ЦК України використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Вимогами ст. 639 ЦК України визначено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19; від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19.
Відповідно до п.15 Розділу 3 Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит), затвердженого постановою Правління НБУ № 113 від 03.11.2021, договір, що укладається у вигляді електронного документа, підписується сторонами в порядку, визначеному законодавством України. Примірник такого договору споживача повинен містити кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфіковану електронну печатку кредитодавця з кваліфікованою електронною позначкою часу, накладену уповноваженим працівником кредитодавця.
Згідно пп.1 п.17 вказаного Положення, кожен примірник договору, що укладається у вигляді електронного документа, повинен містити електронні підписи сторін договору з урахуванням вимог законодавства України.
Як вже зазначалося, в п. 9.6. Кредитного договору визначено порядок укладання та підписання договору.
За змістом розділу 10 Договору - «Реквізити та підписи сторін», позичальником ОСОБА_1 зазначені, серед іншого, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; тел.: НОМЕР_3 ; а також одноразовий ідентифікатор «НОМЕР_5».
При цьому, з боку кредитодавця договір підписаний шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів.
Таким чином, Договір про надання споживчого кредиту №6983535 від 20.08.2023 був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 у електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про захист прав споживачів» та не суперечить приписам ч.1 ст.205, ст.6,207,627-628, ч. 2 ст.639 ЦК України.
При цьому, на виконання вимог ч.1ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, в зв'язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вже зазначалося, ухвалою суду від 14.10.2024 було задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «Універсал Банк» інформацію чи належить картка НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердити факт зарахування коштів 20.08.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ «Універсал Банк» у сумі 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн. від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230).
31.10.2024 на адресу суду від АТ «Універсал Банк» надійшла витребувана інформація. Відповідно до листа банку за вих. №БТ/6660 від 28.10.2024, на ім'я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_4 . 20.08.2023 на вказану платіжну картку був зарахований платіж у сумі 25000,00 грн. При цьому банком повідомлено, що кошти зараховувалися не по реквізитах, а через платіжну систему, тому у банку відсутня інформація щодо призначення та рахунків відправника, відповідно підтвердити чи спростувати факт того, що платежі надходили від ТОВ АВЕНТУС Україна» банк не може.
Вказане свідчить про те, що кредитодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та надав Відповідачу грошові кошти в розмірі 25000,00 грн. При цьому, Позичальник (відповідач у справі) свої зобов'язання по договору щодо повернення кредиту не виконав.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).
Договір № 6983535 від 20.08.2023 є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався. Доказів протилежного суду не надано.
В матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження укладення договору № 6983535 від 20.08.2023, оскільки за нормами Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, без здійснення входу відповідача на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету укладання договору між сторонами є технічно неможливим. Належних і документальних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності на договорі електронного цифрового підпису одноразового ідентифікатора відповідачем не надано.
Згідно з постановою Верховного Суду від 29.01.2021 у справі № 922/51/20 учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина третя статті 96 ГПК України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини другої статті 73 ГПК України). Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.
Відповідно до положень ч. 1 - 3 ст. 100 ЦПК України, електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет).
Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Із наведених норм права вбачається, що процесуальний закон чітко регламентує можливість та порядок використання інформації в електронній формі (у тому числі текстових документів, фотографій тощо, які зберігаються на мобільних телефонах або на серверах, в мережі Інтернет) як доказу у судовій справі. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (ч. 3 ст. 100 ЦПК України), який, у свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (п. 1 ч. 2 ст. 76 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» на підтвердження своїх вимог надало суду електронні докази в паперовому вигляді, завіривши їх належним чином. Крім того, на виконання ухвали суду позивачем надано оригінал електронного доказу, який досліджено судом під час розгляду даної справи.
Суд також вважає доведеною обставину отримання відповідачем від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» грошових коштів у розмірі 25000,00 грн у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором.
Вказані обставині підтверджуються довідкою АТ «Універсал Банк» за вих. №БТ/6660 від 28.10.2024, відповідно до якої 20.08.2023 на платіжну картку ОСОБА_1 було перераховано грошові кошти в сумі 25000,00 грн.
Відтак матеріали справи містять належні докази перерахунку кредитних коштів ОСОБА_1 .
Отже, надавши докази передання грошових коштів ОСОБА_1 , ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» вправі вимагати їх повернення, відповідач в свою чергу має довести або неотримання коштів, або їх повернення, що ним зроблено не було.
Суд звертає увагу, що відповідачем не надано і не представлено суду належних і допустимих доказів того, що відповідні кредитні кошти не були зараховані на його картковий рахунок, вказаний у договорі або доказів того, що вказаний картковий рахунок йому не належить.
Відповідач не надав суду виписки по зазначеному картковому рахунку за спірний період на підтвердження факту незарахування грошових коштів на його рахунок, не надав доказів повернення коштів позивачу, в той час коли не був позбавлений можливості надати відповідні банківські дані/інформацію на підтвердження своїх доводів, маючи при цьому безперешкодний та повний доступ до таких даних.
27.05.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №27.05/2024-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги до боржників, вказаних у Реєстрах боржників, зокрема до ОСОБА_1 за договором № 6983535 від 23.08.2023, що підтверджується Витягом з Реєстру боржників до цього договору.
Відповідно до п. 3.3. договору факторингу, ціна продажу за Договором становить 4 067 724,99 грн.
Фактор сплачує Клієнту 100% ціни продажу, передбаченої п. 3.3. цього договору, протягом 5 робочих днів з моменту передачі по Акту прийому-передачі Реєстру Боржників, шляхом безготівкового перерахування грошових котів за наступними реквізитами Клієнта…
На підтвердження здійснення оплати за договором факторингу позивачем до матеріалів позовної заяви долучено платіжні інструкції №421 від 31.07.2024 на суму 933424,99 грн, №424 від 04.06.2024 на суму 3115200,00 грн, №420 від 31.05.2024 на суму 19100,00 грн, призначення платежу «Сплата за договором факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024, без ПДВ».
Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 1 та картки обліку договору № 6983535 від 27.05.2024 ОСОБА_1 має заборгованість в розмірі 60820,00 грн., з яких: 25 000,00 грн тіло кредиту; 35 820,00 грн нараховані процентів за користування кредитом.
Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов'язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.
Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад у частині кредитора.
За положеннями ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов'язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов'язання.
Вказані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов'язку у конкретному зобов'язанні; 2) зобов'язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов'язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов'язанні.
Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.
Згідно з ч.1 ст.516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст.517 ЦК України).
Відповідно до ст.519 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором.
Отже, необхідною умовою для відступлення права вимоги є існування самого зобов'язання за яким відступається право, яке й підтверджує дійсність вимог (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 761/33403/17 (провадження № 61-12551св20).
Судом встановлено, що право вимоги за Кредитним договором №6983535 від 20.08.2023 існувало на момент укладання Договору факторингу №27.05/24-Ф від 27.05.2024.
Верховний Суд зазначив, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 у справі №5026/886/2012).
Таким чином, Договір факторингу між Первісним кредитором - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та позивачем - ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладений у відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачем надано належні та допустимі докази на підтвердження отримання права вимоги до ОСОБА_1 .
Оскільки судом встановлено, що відповідач порушив умови кредитного договору, не виконав свого зобов'язання щодо повернення коштів, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за вказаним договором, суд вважає необхідними стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за тілом кредиту у розмірі 25000,00 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами та неустойки суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Таким чином, абз. 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
За умовами Договору строк кредиту (строк дії Договору) становить 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для позичальника та реальної річної процентної ставки за договором (далі - Графік платежів), що є Додатком № 1 до цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору, проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод "факт/факт".
Роз'яснення щодо процентів:
- економічна сутність процентів - плата за користування кредитом;
- база для розрахунку процентів - залишок фактичної заборгованості за кредитом станом на початок кожного календарного дня протягом строку кредиту;
- порядок обчислення процентів здійснюється відповідно до наступної формули: Проценти = «база для розрахунку процентів, з урахуванням умов п.3.2 Договору» помножити на «процентну ставку вказану в п.1.5, яка діє у відповідний період строку кредиту, з урахуванням умов Договору».
В 3.2. Кредитного договору сторонами обумовлено, що до періоду розрахунку процентів включається день надання та день фактичного повернення кредиту, але не включається перша дата сплати процентів, вказана в Графіку платежів. У випадку якщо день надання та день повернення кредиту співпадають, нарахування процентів здійснюється за один день.
Таким чином, нарахування процентів ТОВ «АВЕНТУС Україна» за Договором за період з 20.08.2023 по 31.10.2023 (72 дні) у сумі 35820,00 грн є обґрунтованим, оскільки здійснений у межах строку кредитування.
Крім того, позивачем здійснено нарахування процентів за 60 календарних днів за період з 27.05.2024 по 25.07.2024), тобто в межах строку кредитування.
Судом враховано, що у пункті 1.1 договору факторингу №27.05/2024-Ф від 27.05.2024 його сторони домовились, що за цим договором до клієнт зобов'язується передати фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне у майбутньому до боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом ((плату за процентною ставкою за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Також згідно пункту 1.2 цього договору факторингу після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості та набуває відповідні справа вимоги.
Аналіз наведених положень договору факторингу первісного кредитора та позивача дає підстави виснувати, що до останнього перейшли права вимоги до ОСОБА_1 не лише за нарахованою клієнтом на день укладення договору заборгованістю, а й тією, що відповідно до умов кредитного договору виникне в майбутньому.
В той же час суд не погоджується з розміром нарахованих процентів, виходячи з наступного.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-IX, який набрав чинності 24.12.2023 року, внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п'ятою.
Відповідно до частини п'ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, відповідно до положень Закону №3498-IX до 22 квітня 2024 року включно максимальний розмір денної процентної ставки не повинен перевищувати 2,5 %, а до 20 серпня 2024 року включно - не повинен перевищувати 1,5 %.
Перехідні положення законопроекту застосовуються, у разі якщо потрібно врегулювати відносини, пов'язані з переходом від існуючого правового регулювання до бажаного, того, яке має запроваджуватися з прийняттям нового закону. При цьому перехідні положення повинні узгоджуватися з приписами прикінцевих положень, що стосуються особливостей набрання чинності законом чи окремими його нормами. Норми тимчасового та локального характеру, якщо вони присутні в законі, також включаються до перехідних положень законопроекту.
Частиною 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону (яким, зокрема, доповнено пунктом 17 розділ IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування») поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до п. 1.4. Договору про надання споживчого кредиту №6983535 від 20.08.2023, строк кредитування становить 360 днів, тобто строк дії такого договору продовжується після набрання чинності вищезазначеним Законом.
Відтак, при нарахуванні відсотків за користування кредитними коштами за період з 27.05.2024 по 25.07.2024 суд вважає за необхідне застосувати проценту ставку не 1,99% (як зазначено позивачем), а 1,5%.
Відповідно, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам, нарахованих позивачем за 60 днів, підлягають частковому задоволенню у розмірі 22500,00 грн (25000,00 грн * 1,5% *60 днів).
З викладених обставин, позовні вимоги судом задовольняються частково на загальну суму 83320,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи часткове задоволення позовних вимог на загальну суму 83320,00 грн, судові витрати у вигляді судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2 226,03 грн.
Щодо вимог про стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу, суд зазначає наступне.
Частиною першою статті 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частиною 2 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Пунктом 1 частини 2 статті 137 ЦПК України встановлено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витратна оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 5-6 статті 137 ЦПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частинах 4-5статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, - яка вказує на неспівмірність витрат, - доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям. Таких доказів або обґрунтувань, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката до справи, відповідачем не надано.
Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18, від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 27.11.2020 у справі № 911/4242/15, від 12.11.2020 у справі № 910/3233/18.
Як свідчать матеріали справи, відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, з підстав неспівмірності витрат та не виконав обов'язку доведення неспівмірності витрат.
При цьому, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 (провадження № 61-5486св21) зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги № 17/07-2024 від 17.07.2024; копію звіту про надання правової допомоги згідно Договору № 17/07-2024 від 17.07.2024; копію рахунку на оплату по замовленню № 3513/18/07 від 18.07.2024, згідно яких витрати понесені позивачем на правничу допомогу складають 10 000,00 грн; копію ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 17.07.2024.
Як вбачається з Акту прийому-передачі виконаних робіт та рахунку на оплату, до переліук виконаних робіт включено:
-Зустріч адвоката та клієнта для надання первинної консультації та аналізу наданих документів - 1 год. - 1000,00 грн;
-Аналіз практики та правових позицій Верховного Суду у даних правовідносинах, ознайомлення та аналіз норм чинного законодавства, необхідного для застосування при підготовці позовної заяви - 1 год. - 1000,00 грн;
-Оформлення додатків до позовної заяви, підготовка та направлення адвокатського запиту - 3 год. - 3000,00 грн;
-Підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором №6983535 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 , подання позовної заяви до Голосіївського районного суду міста Києва, підготовка та подання до суду клопотання про витребування доказів - 4 год. - 4000,00 грн;
-Підготовка адвоката до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором№6983535 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 - 1 год. - 1000,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд даної цивільної справи здійснювався без участі представника позивача на підставі його заяв. Таким чином, до акту виконаних робіт та рахунку на оплату безпідставно включено таку послугу як «Підготовка адвоката до судових засідань, участь в судових засіданнях за позовною заявою клієнта про стягнення заборгованості за кредитним договором№6983535 між ТОВ «АВЕНТУС Україна» та ОСОБА_1 » на суму 1000,00 грн, оскільки представник позивача участі в судових засідання не брав.
Вирішуючи питання розподілу витрат на правову допомогу у цій справі, суд, керуючись вимогами статей 133, 137, 141 ЦПК України та виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), дійшов висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом у розмірі 8270,43 грн, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та підтвердження наданих адвокатом послуг на суму 9000,00 грн.
Розмір такого стягнення судових витрат є розумним та справедливим, відповідає виконаним адвокатом обсягом робіт, при цьому не порушуватиме права позивача на компенсацію коштів, які він був змушений затратити з метою захисту своїх прав та інтересів в суді, а також відповідатиме завданню цивільного судочинства, проголошеному у статті 2 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 76-81, 141, 223, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості за договором №6983535 про надання фінансового кредиту від 20.08.2023 у розмірі 83 320 (вісімдесят три тисячі триста двадцять) грн 00 коп., яка складається з: 25 000 (двадцять п'ять тисяч) грн 00 коп. - сума кредиту; 35 820 (тридцять п'ять тисяч вісімсот двадцять) грн 00 коп. - сума процентів за користування кредитом; 22 500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп. - нараховані позивачем проценти за 60 календарних днів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 226 (дві тисячі двісті двадцять шість) грн 03 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 8270 (вісім тисяч двісті сімдесят) грн 43 коп.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя, який ухвалив оскаржуване рішення, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:
позивач: ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», ЄДРПОУ: 44559822, місце знаходження: вул. Загородня, 15, оф. 118/2, м. Київ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 08.07.2025.
Суддя В.К. Сиротенко