Провадження № 1-кп/643/310/25
Справа № 643/3844/24
09.07.2025
Салтівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кулиничі, Харківського району, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше судимого останній раз 21.02.2022 Салтівським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,-
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
ОСОБА_4 , 24.02.2024 приблизно о 17 год. 00 хв., перебував за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно о 19.00 за вищевказаною адресою прийшов малознайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким у ОСОБА_4 , виник словесний конфлікт. В ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_4 , обуреного поведінкою ОСОБА_7 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин з останнім, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні кухні квартири за вищевказаною адресою, діючи із прямим умислом, направленим на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, почав наносити ОСОБА_8 численні хаотичні удари кулаками обох рук, а саме приблизно 5-6 ударів по голові останнього, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на підлогу.
Далі, ОСОБА_4 , продовжив наносити хаотичні удари обома ногами по тулубу та голові потерпілого, приблизно до 5 ударів, піддавши таким чином травматизації особливо важливі життєві органи останнього, однак дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_9 , після чого конфлікт був припинений на нетривалий час.
Того ж дня, приблизно 22:00 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_10 перебували на кухні в квартирі за вищевказаною адресою, ОСОБА_10 лежав на матраці, в цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , продовжився раніше виниклий словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 , наніс ОСОБА_8 удари обома ногами та руками по тулубу, а саме не менше 4 ударів.
Після чого ОСОБА_4 , вважаючи виконаними до кінця свої злочинні дії, які вважав за необхідне для доведення до кінця свого злочинного умислу, припинив наносити тілесні ушкодження потерпілому.
У результаті протиправних дій ОСОБА_4 , спрямованих на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_7 , тілесних ушкоджень, останньому, відповідно до висновку судово-медичної експертизи трупа ХОБСМЕ -2 спричинено: закриту черепно- мозкову травму у вигляді, забоїв головного мозку у ділянці скроневої правої та лівої півкулі головного мозку у ділянці скроневої частки правої півкулі, у ділянці скроневої частки лівої півкулі, крововиливів під м'які мозкові оболонки головного мозку та мозочка, крововиливів у м'які покриви голови з боку їх внутрішньої поверхні у тім'яній, потиличній та лівій скроневій ділянках, зазначена закрито черепно-мозкова травма має ознаки ТЯЖКИХ тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя (згідно п.п. 2.1.1, 2.1.3 «в») «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень №6 МОЗ України від 17.01.95 р.», переломів носових кісток, ран у лівій навколо очній ділянці, синців та саден на обличчі, закритої травми тулуба у вигляді: переломів,4,5-го та 6-9 правих та 5-7-го лівих ребер крововиливами у їх ділянках, розриву селезінки,?крововиливів у праву надниркову залозу та жирову псулу правої нирки, закрита травма тулуба має ознаки СЕРЕДНІХ тілесних ушкоджень (згідно п.п. 2.2) «Правил судово- медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень №6 МОЗ України від 17.01.95 р.» синці та садна на тулубі, синець на правій кисті, множинні садна на верхній та нижніх кінцівках мають ознаки ЛЕГКОГО тілесного ушкодження (згідно п.п. 2.З.1., 2.3.2.б, 2.3.5 ) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень №6 МОЗ України від 17.01.95 р.».
Причиною смерті ОСОБА_7 стала закрита черепно - мозкова травма.
Внаслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_10 у період часу з 22.30 24.02.2024 по 01.00 25.02.2024 помер за вищевказаною адресою. При цьому настання смерті ОСОБА_11 внаслідок своїх дій ОСОБА_4 не передбачав, проте повинен був і міг передбачити.
Стаття Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнаний обвинувачений.
Розглядаючи кримінальне провадження в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, вказані дії ОСОБА_4 суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Обвинувачений ОСОБА_4 заявив у судовому засіданні, про те, що визнає себе винним у скоєному кримінальному правопорушенні та бажає надати суду показання.
Прокурор у судовому засіданні заявила клопотання про розгляд справи у порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Захисник та обвинувачений не заперечували проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Родичі померлого потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дружина ОСОБА_12 та син ОСОБА_13 відмовилися від залучення їх як потерпілих у кримінальному провадження про що в матеріалах справи містяться відповідні заяви.
Ураховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення за обставин, викладених в обвинувальному акті, і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз'яснивши обвинуваченому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Так, допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті, та пояснив, що 24.02.2024 приблизно о 17 год. 00 хв., перебував за адресою: АДРЕСА_2 , за місцем проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Приблизно о 19.00 за вищевказаною адресою прийшов малознайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з яким у ОСОБА_4 , виник словесний конфлікт. В ході вказаного словесного конфлікту у ОСОБА_4 , обуреного поведінкою ОСОБА_7 , внаслідок раптово виниклих неприязних відносин з останнім, виник злочинний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень останньому.
З метою реалізації вказаного злочинного умислу, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні кухні квартири за вищевказаною адресою, почав наносити ОСОБА_8 численні хаотичні удари кулаками обох рук, а саме приблизно 5-6 ударів по голові останнього, внаслідок чого потерпілий втратив рівновагу та впав на підлогу.
Далі, ОСОБА_4 , продовжив наносити хаотичні удари обома ногами по тулубу та голові потерпілого, приблизно до 5 ударів, однак дії ОСОБА_4 були припинені ОСОБА_9 , після чого конфлікт був припинений на нетривалий час.
Того ж дня, приблизно 22:00 годині ОСОБА_4 та ОСОБА_10 перебували на кухні в квартирі за вищевказаною адресою, ОСОБА_10 лежав на матраці, в цей час між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 , продовжився раніше виниклий словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_4 , наніс ОСОБА_8 удари обома ногами та руками по тулубу, а саме не менше 4 ударів.
Після чого ОСОБА_4 , припинив наносити тілесні ушкодження потерпілому. Вбивати потерпілого не бажав.
Крім того, ОСОБА_4 додав, що потерпілий систематично бив ОСОБА_6 , у якій проживав і вона його не могла вигнати. Виявив бажання захищати Батьківщину у лавах ЗСУ.
Обвинувачений у судовому засіданні визнав вину у вчиненому ним злочині та просив суд призначити мінімальне покарання.
Показання ОСОБА_4 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
За таких обставин, суд вважає, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю та визнає винним ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, а саме умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого.
Судом також було досліджено документи, які стосуються особи обвинуваченого та речових доказів, а саме: вимога щодо судимостей обвинуваченого; копія інформації про особу ОСОБА_4 з фотокарткою; довідка від лікаря психіатра, відповідно до якої обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у зазначеного лікаря не перебуває; довідка лікаря нарколога, відповідно до якої, обвинувачений ОСОБА_4 не перебуває на обліку в КНП ХОР «Обласний наркологічний диспансер»; постанови слідчого про визнання речових доказів та ухвали слідчих суддів про арешт майна, квитанція про зберігання речових доказів, копія ухвали слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та копія ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова про звільнення засудженого.
Мотиви призначення покарання
Обставиною, яка відповідно до ст. 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання згідно зі ст. 67 КК України, є рецидив злочину та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання за вчинене кримінальне правопорушення, суд враховує наступне.
Відповідно до ст. 50 Кримінального кодексу України - покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Відповідно до положень ст. 65 Кримінального кодексу України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При обранні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує: характер і ступінь тяжкості скоєного ним кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 121 КК України, який відповідно до ст. 12 Кримінального кодексу віднесений до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який на обліку у психіатра та нарколога не перебуває, раніше судимий; не одружений, наявність обставини, що помякшує покарання у вигляді щирого каяття та обставинами, що обтяжують його покарання - рецидив злочину та вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, відсутність матеріальних та моральних претензій до обвинуваченого з боку родичів потерпілих.
З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання за ч. 2 ст. 121 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 7 років.
На думку суду, призначене покарання ОСОБА_4 ,, у відповідності до вимог ст. 65 КК України, відповідає тяжкості вчиненого ним кримінально караного діяння та є необхідним і достатнім для його виправлення і запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстави для задоволення цивільного позову або відмови у ньому, залишення його без розгляду.
Цивільний позов не заявлений.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом під час ухвалення вироку
Строк покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 25.02.2024 року, відповідно до ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.02.2024 року.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час перебування під вартою, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 25.02.2024 року по день набрання цим вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день перебування під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 374 КПК України у резолютивній частині вироку зазначаються, зокрема рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі рішення про запобіжний захід до набрання вироком законної сили, що суд вважає окремою підставою для залишення без змін запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили у разі засудження обвинуваченого до реального покарання у вигляді позбавлення волі з метою забезпечення виконання вироку.
За таких обставин, суд відповідно до ст. 374 КПК України вирішив, що запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд вважає за необхідним скасувати арешт, який накладений ухвалами слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 26.05.2023 року на гаманець чорного кольору, в якому був зокрема паспорт громадянина України ОСОБА_14 № НОМЕР_1 та повернути їх власнику.
Процесуальні витрати за проведені :
- судово-дактилоскопічну експертизу № СЕ-19/121-24/6695-Д від 19.03.2024 у розмірі - 6058,24 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1713 від 27.03.2024 у розмірі - 15145,60 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1700 від 28.03.2024 у розмірі - 9087,36 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1696 від 26.03.2024 у розмірі - 11359,20 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1694 від 20.03.2024 у розмірі - 9087,36 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1695 від 27.03.2024 у розмірі - 6058,24 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1711 від 21.03.2024 у розмірі- 6058,24 грн.
стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави.
Відповідно до ч. 15 ст. 615 КПК України, в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитися проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
Строк покарання рахувати з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 25.02.2024 року, відповідно до ухвали слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 27.02.2024 року.
Зарахувати ОСОБА_4 у строк відбуття покарання час перебування під вартою, з моменту обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, тобто з 25.02.2024 року по день набрання цим вироком законної сили, відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України, з розрахунку, що один день перебування під вартою дорівнює одному дню позбавлення волі.
Запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» до набрання вироком законної сили - залишити без змін.
Цивільний позов відсутній.
Процесуальні витрати за проведені :
- судово-дактилоскопічну експертизу № СЕ-19/121-24/6695-Д від 19.03.2024 у розмірі - 6058,24 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1713 від 27.03.2024 у розмірі - 15145,60 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1700 від 28.03.2024 у розмірі - 9087,36 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1696 від 26.03.2024 у розмірі - 11359,20 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1694 від 20.03.2024 у розмірі - 9087,36 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1695 від 27.03.2024 у розмірі - 6058,24 грн.;
- судову молекулярно-генетичну експертизу № 1711 від 21.03.2024 у розмірі- 6058,24 грн.
стягнути з ОСОБА_4 на користь Держави.
Речові докази: військовий квиток на ім'я ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ; копію паспорту на 2 арк. на ім'я ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 - повернути ОСОБА_12 .
Речові докази: копію паспорту на 2 арк. на ім'я ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мобільний телефон ТМ «Nokia»; чоловіча куртка зі слідами РБК; 2 склянки на одній нашарування РБК; фрагмент шпалер зі слідами РБК; фрагмент шпалер зі слідами РБК; фрагмент скла зі слідами РБК; фрагмент шпалер зі слідами РБК; футболка сіра з малюнком зі слідами РБК; відтиск сліду підошви взуття; змив ДНК на ватну палицю з зовнішньої сторони дверей; змив ДНК на ватну палицю з внутрішньої сторони дверей; змив на марлевий тампон РБК з правої та лівої сторони лиштви; З ВЛС СПВ (один з дзеркала, 2 з коробки з кухні) - знищити.
Речові докази: чорні черевики - 2 од, чорну куртку - 1 од, куртку чорного кольору з написом «Nike» - 1 од, штани чорного кольору 1 од. - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд м. Харкова з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя - ОСОБА_1