Єдиний унікальний номер 317/997/25
Провадження номер 2/317/775/2025
09 липня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький районний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді Громової І.Б.,
при секретарі судового засідання Шевченко В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Казмірчук Марії Михайлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У провадженні Запорізького районного суду Запорізької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Казмірчук Марії Михайлівни до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, до суду повторно не з'явились. Причини неявки суду не повідомили.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Частиною 2 статті 223 ЦПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно з ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Отже, виходячи з положень ст. 223 та п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позовна заява залишається судом без розгляду в разі сукупності певних умов: належне повідомлення позивача (його представника) про дату, час і місце судового засідання; повторна неявка позивача в судове засідання; неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.
При наявності сукупності зазначених умов, причини повторної неявки в судове засідання позивача (його представника), який належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, правового значення не мають.
Поважність причини неявки позивача (його представника) враховується при першій неявці.
Таким чином, суд при першій неявці позивача позбавлений можливості розгляду справи за відсутності позивача (його представника) у судовому засіданні у випадку належного повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання та за відсутності його заяви про розгляд справи за його відсутності, натомість в такому випадку суд відкладає розгляд справи. При повторній же неявці позивача (його представника) у випадку належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання та за відсутності заяви про розгляд справи за відсутності позивача, суд позбавлений можливості розгляду справи, відкладення розгляду, не зважаючи на причини неявки, та зобов'язаний залишити позовну заяву без розгляду.
Тобто, позовна заява при повторній неявці в судове засідання належним чином повідомленого позивача залишається без розгляду незалежно від причин його неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
З висновку, викладеного Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі суду від 31.08.2015 у справі № 6-24063 ск.15, вбачається, що причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які беруть участь у справі, та з'являються до суду.
Слід відзначити, що позивач, який переважно найбільш зацікавлений у розгляді справи, повинен демонструвати своєю поведінкою сумлінність реалізації своїх процесуальних прав та виконання обов'язків. Належне повідомлення позивача вдруге про судове засідання, їх неявка у таке, відсутність у справі заяви про розгляд справи за відсутності позивача, наявність у позивача представника (адвоката), що володіє знаннями в галузі права та відповідно усвідомлює наслідки такої процесуальної дії як неявка в судове засідання позивача вдруге без подання заяви про розгляд справи за його відсутності, відповідно до ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, позбавляє суд можливості для проведення розгляду справи чи відкладення розгляду справи незалежно від причин неявки, зобов'язуючи залишити позовну заяву без розгляду.
Наслідки, передбачені ч. 5 ст. 223, п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, застосовуються судом в усіх випадках повторної неявки позивача до суду, незалежно від поважності причин його відсутності.
Такий наслідок неявки позивача є імперативним, тобто застосовується в усіх випадках повторної неявки, незалежно від того чи є можливість вирішити спір по суті.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач та його представник не з'являлись у судові засідання три рази поспіль, а саме: 24.04.2025, 09.06.2025 та 09.07.2025, доказів на підтвердження поважності неявок, а також належним чином обґрунтованих заяв про відкладення розгляду справи або розгляд справи без їх участі до суду не надавали. Неявка позивача та його представника перешкоджає розгляду справи.
Відповідно до ч. 7 ст. 240 ЦПК України, у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити строк для примирення подружжя, який не може перевищувати шість місяців, крім випадків, передбачених частиною другою статті 111 Сімейного кодексу України.
Так, 04.07.2025 на електронну адресу суду надійшло клопотання про надання терміну на примирення подружжю, нібито від позивача. Проте вказаний документ є фотокопією та не містить оригінального підпису та/або електронного підпису заявника.
Відтак вказане клопотання не приймається судом до розгляду.
Зважаючи на вищевикладене, суд визнає, що такі дії позивача та його представника (неявка в судові засідання) спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи, що свідчить про зловживання процесуальними правами, а тому суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без розгляду у зв'язку з повторною неявкою у судове засідання належним чином повідомлених позивача та його представника.
Керуючись ст.ст. 223, 240, 257, 258-261, 352-354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) в особі представника - адвоката Казмірчук Марії Михайлівни (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ) про розірвання шлюбу - залишити без розгляду.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя І.Б. Громова