Заводський районний суд м. Запоріжжя
Справа № 332/6412/24
Провадження №: 2-п/332/49/25
09 липня 2025 р. м. Запоріжжя
Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Погрібна О.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Дмитро Віталійович про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року у справі ЄУН 332/6412/24 за позовом адвоката Харькова Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,
встановила:
До Заводського районного суду м. Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Д.В. про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року у справі ЄУН 332/6412/24 за позовом адвоката Харькова Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.8 ст.285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення, а також до заяви, поданої особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення додаються її копії за кількістю учасників справи та копії всіх доданих до неї матеріалів, крім випадків, якщо така заява подається в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно з ч.7 ст.43 ЦПК України, у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету у паперовій формі листом з описом вкладення.
Суддею також враховуються положення ст. 14 ЦПК України щодо можливості обміну документів між учасниками судового процесу через Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему (далі ЄСІТС).
Згідно з Правилами надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) видається відправникові з додержанням вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» і підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку.
Відповідно до положень пунктів 59, 61постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку» внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення. У разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв'язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля.
Із наведених норм вбачається, що належним доказом направлення копії заяви про перегляд заочного рішення та доданих до неї документів іншим учасникам справи, у разі відсутності у них зареєстрованого електронного кабінету у системі «Електронний суд», може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв'язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.
Саме опис вкладення є офіційним підтвердженням наявності у відправленні того пакету документів, який був надісланий відправником (постанова Верховного Суду від 18 квітня 2019 року у справі № 914/1955/17).
Отже, у разі подання до суду заяви про перегляд заочного рішення та документів, що додаються до неї, в електронній формі, заявник зобов'язаний додати до заяви доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи, а саме квитанцію про їх направлення, сформовану у ЄСІТС, у разі наявності електронного кабінету в учасника справи, або лист з описом вкладення у разі відсутності в учасника справи електронного кабінету.
Проте, до заяви про перегляд заочного рішення заявник не додав доказів надсилання іншим учасникам справи копії поданої заяви з доданими до неї матеріалами як за допомогою ЄСІТС, так і листом з описом вкладення.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст.285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.
Заявником судовий збір не було сплачено. В заяві про перегляд заочного рішення заявник зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі п.13 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір»
Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема: 1) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (п.12 ч.1 ст.5); 2) учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав (п.13 ч.1 ст.5).
Разом з цим, пункт 12 та пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» визначають окремі підстави для звільнення особи від сплати судового збору.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №545/1149/17 (провадження №14-730цс19) зроблено висновок, що "відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону №3674-VI учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.
Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п.13 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Незмінність судової практики щодо застосування п.13 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", виходячи з правового висновку викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, підтверджується, зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі №9901/311/19, ухвалами Верховного Суду від 20 травня 2024 року у справі № 489/4939/23, від 27 травня 2024 року у справі №274/511/15-ц, від 31 липня 2024 року у справі №569/5837/24, від 26 вересня 2024 року у справі № 242/96/22, від 16 жовтня 2024 року у справі № 755/1619/17.
У даному випадку, зазначений спір про стягнення аліментів не пов'язаний із захистом порушених прав ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, із врахуванням положень статей 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а тому він не звільнений на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення у даній справі з вище наведених підстав.
З огляду на викладене, за подання заяви про перегляд заочного рішення заявник не звільняється від сплати судового збору з підстав, передбачених п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» та повинен сплачувати його на загальних підставах у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України "Про судовий збір".
Враховуючи вищенаведене, позивач повинен сплатити судовий збір у визначеному законом розмірі та надати оригінал квитанції (квитанцій) про його оплату.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання заяви про перегляд заочного рішення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 гривень.
Згідно з ч.5 ст.5 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (484,48 гривень).
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап.Заводс./22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, Номер рахунку (IBAN): UA348999980313191206000008510, Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Також позивач має змогу скористатись електронним сервісом для сплати судового збору на офіційному веб-порталі Судової влади України
Реквізити для сплати судового збору можна отримати за посиланням:
https://zv.zp.court.gov.ua/sud0809/gromadyanam/tax/
Крім того, суддя звертає увагу заявника, що рішенням за № 81 від 29.11.2023 21 сесії міської ради вулиця Лізи Чайкіної у місті Запоріжжя перейменована на вулицю Мирослава Симчича.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
До неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Статтею 185 ЦПК України встановлено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.ст. 185, 258, 260, 285 ЦПК України,
постановила:
Заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Єренко Дмитро Віталійович про перегляд заочного рішення Заводського районного суду м. Запоріжжя від 25 лютого 2025 року у справі ЄУН 332/6412/24 за позовом адвоката Харькова Віталія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, - залишити без руху.
Надати заявнику строк п'ять днів, з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, зазначених у її мотивувальній частині.
Роз'яснити заявнику, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, заява вважатиметься неподаною і буде повернута.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: О.М.Погрібна