Справа№ 953/3787/24
н/п 1-кп/953/449/25
"08" липня 2025 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
представника
цивільного відповідача ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12024220000000261 від 02.03.2024 за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженець смт Хорошево Харківського району Харківської області, громадянин України, українець, освіта вища, не одружений, ФОП, не судимий, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, -
встановив:
02 березня 2024 приблизно о 14:55 ОСОБА_7 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , наближаючись до автодороги по вул. Героїв Праці у м. Харкові, що регулюється світлофорними об'єктами, при увімкненні червоного сигналу світлофора, не зупинив автомобіль «Volkswagen» перед світлофором, без виїзду на перехрещення проїзних частин та продовжив рух на забороняючий сигнал світлофору, чим порушив п. 8.7.3. «е», п. 8.10 ПДР, внаслідок чого здійснив зіткнення передньою частиною свого автомобілю, капотом із переднім колесом мотоциклу «Kawasaki ZZR400», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_9 , який рухався по лівій крайній смузі вул. Героїв Праці у м. Харкові, у напрямку вул. Академіка Барабашова у м. Харкові, зі сторони вул. Академіка Павлова у м. Харкові на зелений (дозвільний) сигнал світлофорного об'єкту, в результаті чого водій ОСОБА_9 та його пасажир ОСОБА_10 , від отриманих травм загинули на місці події.
Відповідальність за вчинене ОСОБА_7 кримінальне правопорушення - злочин передбачена ч.3 ст.286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб.
Допитаний у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 в обсязі висунутого обвинувачення за ч.3 ст.286 КК України винним себе не визнав та пояснив наступне:
02.03.2024 приблизно о 14:55 він зі своєю близькою подругою ОСОБА_11 виїздив на належному йому автомобілі «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , з паркувального майданчику, розташованого поблизу ТРЦ «Дафі» на вул. Героїв Праці у м. Харкові. Погода була ясна. Попереду нього також виїздив легковий автомобіль. Він рухався зі швидкістю близько 7 км/год. Минув світлофорний об'єкт, розташований безпосередньо перед трамвайними коліями та виїздом на перехрестя з вул. Героїв Праці близько за 20м. до перехрестя, на якому горіло зелене світло. Світлофор обладнаний показчиком часу роботи світлових сигналів, однак, скільки секунд до завершення зеленого сигналу було на світлофорі коли він проїздив повз нього, не запам'ятав, чи змінився сигнал на світлофорі, не бачив. Мав намір перетнути три ближні смуги руху, доїхати до середини проїзної частини та повернути ліворуч у бік ст. метро Героїв Праці. Дублюючий світлофор на перехресті відсутній. На інші світлофорні об'єкти на перехресті уваги не звертав, оскільки дивився ліворуч на автомобілі, що мали рухатися по найближчих до перетину ним смугах. З моменту виїзду від світлофорного об'єкту до перехрестя минуло близько 6 секунд. Коли він перетнув трамвайні колії, автомобілі по вул. Героїв Праці вже почали рух. Розумів, що автомобілі по вул. Героїв Праці почали рух і йому, відповідно, горить червоне світло, однак він мав завершити свій маневр, звільнити проїзну частину, перетнувши останню третю смугу руху та доїхати до середини перехрестя, де хотів зупинитись. Автомобілі, що знаходились на ближніх до нього смугах руху, тобто у напрямку від ст. метро Героїв Праці, пропускали його, водночас затуляючи йому огляд третьої смуги руху. Припускаючи, що по третій смузі хтось може рухатися, він їхав повільно. Якби автомобілі в перших двох смугах його не попускали, він би зупинився. Завершував проїзд перехрестя, намагаючись його звільнити. Від світлофору до місця зіткнення проїхав приблизно 30 м., до місця посередині перехрестя, де він планував зупинитися, лишалось ще близько 20 м., коли він помітив мотоцикл, що їхав ліворуч від нього по головній дорозі у лівій смузі, ближній до розподільної полоси. Мотоцикл рухався зі значним перевищенням швидкості, - близько 100км/год. Він одразу загальмував, однак уникнути зіткнення з мотоциклом не вдалося. Мотоцикл врізався у передню частину його автомобілю з водійського боку, пошкодивши частину переднього бамперу ліворуч, ліву фару. Після зіткнення він побачив водія і пасажира мотоцикла, які лежали на асфальті. Після ДТП автомобіль не переміщав. Вдарившись у його автомобіль, мотоцикл відскочив та врізався в інші два автомобілі, що стояли перед пішохідним переходом праворуч від його автомобілю на відстані 15м. на смузі руху у бік ст. метро Героїв Праці. Вважає, винним у ДТП водія мотоциклу ОСОБА_9 , який рухався зі значним перевищенням швидкості, а також за встановлення експертним шляхом, неможливості спостерігання ним сигналів світлофору розташованого на виїзді з парковки при проїзді повз нього.
Винуватість обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, не зважаючи на невизнання ним своєї вини, повністю доводиться сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів:
- свідченнями свідка ОСОБА_12 , який пояснив, що 02.03.2024 о 14:55 керуючи автомобілем Кіа Оптіма, їхав по вул. Героїв Праці, буд. 9 у м. Харові у крайній лівій смузі руху, що ближче до середини дороги та зупинився на червоне світло перед пішохідним переходом, на світлофорі. Збирався повернути ліворуч на парковку ТРЦ «Дафі». Перед собою бачив щонайменше один автомобіль, який також стояв, а коли загорілося зелене світло, відновив рух та проїхав прямо. Він також розпочав рух на зелений сигнал світлофора, проїхав пішохідний перехід та, намагаючись повернути ліворуч, поїхав незначну відстань прямо до центру перехрестя, однак повернути не встиг. Почув рев мотоциклу, побачив зіткнення попереду ліворуч білого автомобілю «Volkswagen Passat» та мотоциклу. Мотоцикл в'їхав у передне ліве крило цього білого автомобілю. Контакт мотоциклу та автомобілю «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 відбувся на зустрічній полосі біля осевої. Дорога по вул. Героїв Праці має три смуги у кожному напрямку. Перша та друга смуги у зустрічному напрямку були зайняті автомобілями, що стояли, пропускаючи білий автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 . Судячи зі звуку двигуна, швидкість мотоциклу була дуже велика і мотоцикл не гальмував. Білий автомобіль їхав дуже повільно, чи гальмував - не знає. Він побачив білий автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , коли той вже виїздив на третю смугу руху у зустрічному напрямку. Від зіткнення з білим автомобілем «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , мотоцикл впав на дорогу та передніми колесами вдарив у передній бампер автомобіля ліворуч;
- свідченнями свідка ОСОБА_13 , яка пояснила, що 02.03.2024 приблизно о 14:55 вона, як пасажир, знаходилась на передньому сидінні автомобіля Кіа Оптіма, яким керував її чоловік ОСОБА_12 , вони їхали до ТРЦ «Дафі». Зупинились на світлофорі у лівій смузі, попереду них стояло декілька автомобілів. Потім почали рух. Раптово вона почула рев мотоциклу. Автомобілі у зустрічному напрямку руху стояли, білий автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 майже перетнув останню, найближчу до середини зустрічну смугу руху, коли через декілька секунд у цей автомобіль врізався мотоцикл. Після удару мотоцикл підкинуло догори, перевернуло і він впав поруч з їх автомобілем, вдаривши його у бампер, після чого відлетів у мікроавтобус, що знаходився поряд з їх автомобілем праворуч. На світлофор уваги не звертала. Кількість автомобілів, що зупинялись на світлофорі перед їх автомобілем та у подальшому, їдучі попереду них, перетнули перехрестя, не пам'ятає;
- свідченнями свідка ОСОБА_14 , який пояснив, що 2024 навесні він їхав на мікроавтобусі «Фольксваген ЛТ» в районі ТЦ «Епіцентр» у середній смузі руху. Зупинився на світлофорі. Перед ним стояв один легковий автомобіль, ліворуч далі знаходиться ТЦ «Епіцентр». Руху білого автомобілю «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 та мотоциклу не бачив. Коли почав їхати почув глухий удар і у його мікроавтобус вдарився мотоцикл. На цей час він ще не переїхав перехрестя, тільки но тронувся та зрівнявся зі світлофором. З моменту коли на світлофорі для нього загорівся зелений сигнал та він відновив рух, до моменту ДТП, минуло близько секунди, він проїхав відстань що дорівнює приблизно корпусу одного автомобіля. Мотоцикл вдарився у білий автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 який виїздив ліворуч з боку розташування ТЦ «Епіцентр». Цей автомобіль знаходився на зустрічній полосі. Судячи з характеру руху, автомобіль «Volkswagen Passat» намагався перетнути останню третю смугу та повернути ліворуч. Після зіткнення, мотоцикл змінив траєкторію руху, вдарився також і у його мікроавтобус, у передне ліве колесо та рухаючись по інерції, прочесав лівий бік. Тривалий час він не міг вийти за пошкодження водійських дверей та інтенсивного руху автомобілів праворуч. Поряд з його мікроавтобусом ліворуч знаходився чорний автомобіль. Він бачив трупи двох хлопців, які їхали раніше на мотоциклі, а тепер лежали посеред дороги;
- свідченнями свідка ОСОБА_11 , яка пояснила, що 02.03.2024 сиділа на пасажирському сидінні поруч з водієм ОСОБА_7 . Вони виїздили з парковки ТРЦ «Дафі». Попереду них рухались автомобілі. Вони їхали за цими автомобілями і на зелений сигнал проїхали повз світлофор, розташований біля виїзду з парковки, за 20 м. до вул. Героїв Праці. Дублюючого світлофору не було. Виїхали на дорогу вул. Героїв Праці, ліворуч автомобілі поступались їм дорогою і вони продовжили рух. Раптово сталось зіткнення. Не пам'ятає, чи рухались автомобілі по смузі на явку вони мали вивертати ліворуч та у решті смуг руху. До ДТП мотоциклу та, відповідно, швидкості його руху, вона не бачила. Дорога по вул. Героїв Праці має три смуги у кожну сторону. Зіткнення відбулось на третій смузі, ближчій до середини дороги. Удар відбувся у капот їх автомобіля. Швидкість автомобіля була не велика, спиртного не вживали. Видимість була добра. Після оформлення ДТП, вони проїхали далі та завершили перетин перехрестя;
- свідченнями потерпілої ОСОБА_15 , яка пояснила, що проживала окремо від сина ОСОБА_16 , який служив у ВЧ у м. Харкові за призовом. 02.03.2024 о 16 год. їй зателефонував командир та повідомив, що її син загинув у ДТП;
- даними протоколу огляду місця ДТП та схемою від 02.03.2024, відповідно до якого, ДТП сталась по вул. Героїв Праці у м. Харкові на перехресті, що регулюється світлофором, при денному освітлені на сухій дорозі, за участі автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , та мотоцикла «Kawasaki ZZR400», р.н. НОМЕР_3 . Дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 21 м., число смуг у напрямку огляду три, їх ширина 10,3 м., число смуг для руху назустріч напрямку огляду - три їх ширина 10,3м. Місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніх знаків 5.38, 2.3, у зустрічному напрямку - 5.38, 2.3. Виявлені два трупи, встановлені як ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т.2 а.с.11-17);
- даними ілюстративної таблиці огляду місця події від 02.03.2024 у м. Харкові по вул. Героїв Праці, буд. 9 на якій зафіксоване розташування транспортних засобів: автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , мотоцикла «Kawasaki ZZR400», р.н. НОМЕР_3 , автомобіля «Volkswagen LT», р.н. НОМЕР_4 , автомобіля «Kia Optima», р.н. НОМЕР_5 , наявні на них пошкодження, сліди у виді розливу технічної речовини, подряпин на асфальтобетонному покритті дороги, уламків конструктивних деталей транспортних засобів та розташування трупів загиблих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 (т.2 а.с. 19-36);
- даними акту огляду та затримання транспортного засобу, що передається на тимчасове відповідальне зберігання від 02.03.2025, - мотоциклу «Kawasaki ZZR400», р.н. НОМЕР_3 , з механічними пошкодженнями передньої частини (т.2 а.с. 37-38);
- даними протоколу тимчасового доступу до речей та документів від 03.03.3034, відповідно до якого, слідчий ОСОБА_17 ознайомився з відеозаписом, на якому міститься момент ДТП від 02.03.2024 та скопіював цей відеозапис на оптичний диск DVD-R Axent (т.2 а.с. 51-54);
- даними протоколу зняття показань з технічних засобів, що мають функції відеозапису від 05.03.2024, відповідно до якого у приміщенні ТОВ «Смарт-ЛТД» за адресою: м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 9 вилучений відеозапис від 02.03.2024 за період з 1650 до 15:00 год., поміщений на диск DVD-R Axent, файл відео із назвою: 00000001624000001 (т.2 а.с. 58-59);
- даними листа КП «Харків-Сигнал» №105 від 07.03.2024 та схемою організації дорожнього руху на перехресті вул. Героїв праці - ТРЦ «Дафі», відповідно до якого, світлофорний об'єкт по вул. Героїв Праці - ТРЦ «Дафі» станом на 02.03.2024 близько 14:55 працював у локальному режимі (тобто не керувався АСК-Р) за двофазною схемою організації дорожнього руху, яка характеризується наступними параметрами: 27 сек. - тривалість горіння зелених сигналів, що дозволяють рух транспорту прямо в одному напрямку по вул. Героїв Праці у бік вул. Академіка Павлова, лівий поворот до ТРЦ «Дафі» (1 фаза); 24 сек. - тривалість горіння зелених сигналів, які дозволяють рух транспорту прямо в одному напрямку по вул. Героїв Праці у бік вул. Академіка Барабашова, правий поворот до ТРЦ «Дафі», а також рух трамваїв по вул. Героїв Праці в обох напрямках (1 фаза); 21 сек. - тривалість горіння зелених сигналів, що дозволяють правий та лівий поворот транспорту з ТРЦ «Дафі» на вул. Героїв Праці та перехід пішоходів через проїзну частину вул. Героїв Праці (2 фаза). Програмою роботи забезпечено миготіння зелених сигналів за 3 сек. До їх вимикання перехідні такти: жовтий - 3 сек., червоно-жовтий - 1 с. 02.03.2024 заявок про несправність світлофорного об'єкту по вул. Героїв Праці - ТРЦ «Дафі» до диспетчерської служби не надходило (т.2 а.с. 62-63);
- даними протоколу огляду речових доказів від 07.03.2024, відповідно до якого, предметом огляду є диск DVD-R Axent із відеозаписом з назвою «Героїв Праці ДТП 02.03». При відтворенні вказаного файлу, виявлений рух автомобілів о 14:53:27, що здійснюють правий та лівий поворот від ТРЦ «Дафі» на вул. Героїв Праці, а також перехід пішоходів через проїзну частину. Вказаний рух регулюється світлофорними об'єктами. Автомобілі, що здійснюють рух у напрямку вулиць Героїв Праці та Барабашова стоять без руху. О 14:55:31 автомобіль «Volkswagen Passat» білого кольору наближається до світлофорного об'єкту, у цей час на світлофорному об'єкті та на світлофорному об'єкті, що регулює перехід пішоходів через проїзну частину горить зелене світло. Далі, о 14:55:36, коли автомобіль «Volkswagen Passat» білого кольору наблизився до світлофорного об'єкта на ньому відбувається зміна сигналів, - із зеленого на жовте, забороняюче, при чому на світлофорному об'єкті, що знаходиться поруч та регулює рух пішоходів через проїзну частини вмикається червоне - забороняюче світло. На відрізку 14:55:40 водій автомобіля «Volkswagen Passat» білого кольору продовжує рух на забороняюче світло світлофорного об'єкту, а автомобілі, що рухались по заду нього, здійснюють зупинку перед вказаним світлофорним об'єктом. О 14:55:42, коли водій «Volkswagen Passat» білого кольору ще не виїхавши на межі перехрестя, тобто на проїзну частину вул. Героїв Праці, вбачається початок руху автомобілів, що стояли ліворуч та праворуч від нього, на зелене світло світлофорного об'єкту. О 14:55:45 зліва по ходу руху автомобіля «Volkswagen Passat» з'являється мотоцикл «Kawasaki», який рухається зі швидкістю, у крайній ліній полосі за напрямком руху до вул. Академіка Барабашова та о 14:55:46 відбувається зіткнення автомобіля «Volkswagen Passat» з мотоциклом «Kawasaki» (т.2 а.с. 64-66);
- висновком експерта №СЕ-19/121-24/6938-ІТ від 18.03.2024, відповідно якого, у момент первинного контакту кут між повздовжніми осями мотоциклу «Kawasaki» та автомобіля «Volkswagen Passat» був близьким до 100 …100. В момент первинного контакту мотоцикл «Kawasaki» своєю правою боковою частиною був звернутий до передньої частини автомобіля «Volkswagen Passat», при цьому права частина щитка переднього колеса та правий амортизатор передньої вилки мотоциклу «Kawasaki» контактували з переднім реєстраційним номером та переднім бампером автомобіля «Volkswagen Passat». Місце зіткнення транспортних засобів розташувалось перед осипом скла та пластику в напрямку від вул. Академіка Павлова. Більш точніше встановити місце зіткнення транспортних засобів, відносно меж проїжджої частини, по зафіксованій слідовій інформації, не представляється можливим. Відповісти на питання з якою швидкістю їхав мотоцикл не представилось можливим (т.2 а.с. 128-139);
- даними висновку експерта №СЕ-19/121-24/6940-ІТ від 21.03.2024, відповідно до якого на момент експертного огляду рульове керування мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , перебувало у несправному та непрацездатному стані. На момент експертного огляду гальмівна система та ходова частина мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , перебували в працездатному стані, але технічно несправному стані. Встановити чи у працездатному стані на момент ДТП перебувало рульове керування мотоциклу - не представилось можливим. На момент ДТП гальмівна система мотоциклу перебувала в працездатному стані, оскільки загальмовувалось заднє колесо. Встановити чи працездатному стані на момент ДТП перебували гальма переднього колеса не представилось можливим. На момент ДТП ходова частини мотоциклу перебувала у працездатному стані. Несправність гальмівної системи у вигляді зміщення штуцеру гальма переднього колеса, виникла в результаті ДТП (т.2 а.с. 104-114);
- даними висновку експерта №СЕ-19/121-24/6941-ІТ від 21.03.2024, відповідно якого, на момент експертного огляду та на момент ДТП рульове керування, робоча гальмівна система та ходова частина автомобілю «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , перебували у працездатному стані, при якому відсутні будь-які несправності, які могли б впливати на їх параметри (т.2 а.с.117-125);
- даними висновку експерта №КСЕ-19/121-24/6960 від 26.03.2024, відповідно до якого, у дорожній ситуації, що склалась водій автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_7 повинен був діяти відповідно до вимог п.8.7.3. «е» та п. 8.10.ПДР, а водій мотоцикла «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , - відповідно до вимог п.12.3., п.12.4. та п.12.9 «б» ПДР. У діях водія ОСОБА_7 вбачаються не відповідності вимогам п.8.7.3. «е» та п. 8.10.ПДР які, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з ДТП. Швидкість руху мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , складала близько 95 км/год. Швидкість руху автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , у момент проїзду світлофора складала 7,5 км/год., а у момент виїзду на перехрещення проїжджих частин - 12 км/год. Місце зіткнення транспортних засобів розташувалось в районі передньої частини автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , в його кінцевому положенні (т.2 а.с. 80-100);
- даними протоколу проведення слідчого експерименту від 30.03.2024 та схемою до нього, проведеного за участі підозрюваного ОСОБА_7 , захисника ОСОБА_6 , під час якого ОСОБА_7 пояснив що 02.03.2024 близько 14:55 він рухався на автомобілі «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , по автодорозі в напрямку вул. Героїв Праці зі сторони ТРЦ «Дафі», тобто з майданчику паркування. Рухаючись по вказаній автодорозі, наближався до світлофорного об'єкта, на якому горіло зелене світло, попереду нього рухались автомобілі у виді колони, їхав з невеликою швидкістю. Далі, після того, як він виїхав на перехрестя з метою виконання повороту, після чого на дане перехрестя виїхав мотоцикл та відбулось зіткнення. З метою встановлення розташування автомобіля під керуванням ОСОБА_7 встановлено, що походу руху автомобіля «Volkswagen Passat» наявний світлофорний об'єкт, який має цифровий показник та який не загороджений будь-якими предметами, тобто має необхідну видимість з робочого місця водія. У положенні, в якому зупинився ОСОБА_7 , під час проведення замірів, встановлено, що з робочого місця водія автомобілю об'єктивно світло світлофорного об'єкту не проглядається. Відстань від стоп лінії за напрямком руху мотоцикла «Kawasaki» до пішохідного переходу складає 5,5м. ОСОБА_7 пояснює, що момент коли світлофорний об'єкт змінював сигнал з зеленого на жовтий, з місця водія він не проглядався (т.2 а.с. 75-78);
- даними висновку експерта №10-12/667-С/24 від 08.04.2024, відповідно до якого встановлено: тупа сполучену травму тіла у вигляді травми голови, у вигляді саден та ран на обличчі, припухлості в правій скронево-потиличній ділянці, крововиливів в м'які тканини голови в правій тім'яно-потиличній та потиличній ділянках, крововиливів в правий скроневий м'яз, субарахноїдальних крововиливів більш виражених у правих скроневій та потиличній частках головного мозку; крововиливи у тканину мозочку; багатоуламкового перелому кісток основи та склепіння черепу; переломів носових кісток та хрящів носу; перелому 11, 21 та 41 зубів на рівні коронки з крововиливами в цих ділянках; перелому нижньої щелепи між 31 і 41 зубами з крововиливами в цих ділянках; травму тулубу, у вигляді садна на тулубі, локальні переломи 1-5 правих ребер, та правої ключиці, конструкційних переломів 2-8 лівих ребер з крововиливами в м'які тканини в зонах переломів; крововиливів м'які тканини передньої черевної стінки; розрив міжхребтового диску між 2 та 3 грудними хребцями з розривом спинного мозку на цьому рівні та крововиливів в м'які тканини, що навколо, та під мозкові оболонки спинного мозку в цих ділянках; також встановлені розриви та крововиливи в прикореневих ділянках обох легень та крововиливи в обидві плевральні порожнини; розриви на діафрагмальній поверхні печінки з крововиливом в черевну порожнину; травму кінцівок, у вигляді садна на правому передпліччі по розгинальній поверхні в верхній третині; синців та саден на лівому стегні на нижній третині по передньо-внутрішній поверхні; саден на правому стегні в нижній третині по передньо-зовнішній поверхні; ран на передній поверхні правої гомілки в середні третині та зовнішній поверхні правої гомілки в нижній третині; косопоперечних переломів кісток правої гомілки , з крововиливами в м'які тканини, що навколо. Всі пошкодження носять прижиттєвий характер та утворилися незадовго до настання смерті, у швидкій послідовності одне за іншим від впливів тупих твердих предметів, індивідуальні та конструктивні особливості поверхонь, що впливали, не відобразилися (можливо в результаті ЛТП). Причиною смерті ОСОБА_9 стала тупа сполучена травма тіла. Вказана травма носить ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення. Між сполученою травмою і настанням смерті є прямий причинний зв'язок. На підставі судово-медичної експертизи крові трупа ОСОБА_9 , 1996 р.н., метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий ізоаміловий спирти не виявлено (т.2 а.с. 142-147);
- даними висновку експерта №16/881-С/2024 від 04.03.2024, відповідно до якого, на підставі результатів судово-медичної експертизи крові трупа ОСОБА_9 , 1996 р.н., метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий ізоаміловий спирти не виявлені (т.2 а.с. 148);
- даними висновку експерта №14/391-С/24 від 04.03.2024, відповідно до якого кров від трупа ОСОБА_9 , 1985 р.н., належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т.2 а.с. 149);
- даним висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_9 №13/306-С/24 від 29.03.2024, виконаному на підставі судово-медичних гістологічних препаратів, яким встановлені зміни: м'які покрови голови - у ушкодженій автолізованій фіброзно-м'язовій фрагментованій тканині - з поодинокими обривками стрижнів волос - масивні крововиливи з бурої маси еритроцитів з тонкими нитками фібрину, масою дрібних кісткових відламків у них; у мозочку - масивний субарахноїдальний крововилив з тонкими нитками фібрину, з заходом у борозни. Набряк речовини мозочку. Клітини Пуркін'є переважно відсутні, спазм артерій; у м'яких тканинах х ділянки розриву між хребцевих дисків - значні масивні крововиливи з тонкими нитками фібрину у ушкодженій автолізованій фіброзно-жировій тканині; у ушкоджених поперечно-смугастих м'язах із фіброзною тканиною з ділянки перелому кісток правої гомілки - крововиливи з бурої маси еритроцитів, без клітинної реакції. Спазм нерівномірно повнокровних артерій. Набряк строми. Субарахноїдальний крововилив у корі головного мозку. Крововилив у порушених, фрагментованих м'яких мозкових оболонках мозочку на великому протязі, у підлеглій речовині мозочку, у його товщі - з дрібними кістковими відламками. Масивні крововиливи без клітинної реакції у легенях. У печінці - ушкоджені капсули, неглибока ранка у паренхімі, з невеликим крововиливом у ній з блідих, чітких еритроцитів. Невеликий крововилив у червоній пульпі селезінки. Нерівномірна гіпертрофія міокарда, навколосудинний фіброз. Міокардіодистрофія. Фрагментація міокарда. Нерівномірне венозне повнокров'я внутрішніх органів (т.2 а.с. 150-151);
- даними висновку судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_10 №10-12/668-С/24 від 02.04.2024, відповідно до якого встановлена тупа сполучену травма голови у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, у вигляді множинних рвано-забитих ран, саден та синців на обличчі, оскольчастого руйнування кісток лицевого та мозкового відділів черепа, з переходом лінійних переломів на кістки склепіння та основи черепа, вогнищевих крововиливів під м'які мозкові оболонки обох півкуль головного мозку, розмізчення лобних часток головного мозку, травму тулуба, у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини зліва, в підключичній ділянці, поперечний перелом ключиці, локальні переломи 3-6 лівих ребер по середньо-ключичній лінії, вогнищеві крововиливи у прикореневих ділянках легень; надрив у воріт селезінки, множинні надриви правої частки печінки, травму кінцівок, у вигляді численних саден на верхніх і нижніх кінцівках, рвано-забиті рани на правій кисті, закриті переломи кісток правого передпліччя, в середній третині, лівої гомілки, в нижній третині. Причиною смерті ОСОБА_10 , стала тупа сполучена травма тіла, що супроводжувалась переломами кісток скелета, ушкодженням внутрішніх органів. Усі тілесні ушкодження утворилися незадовго до настання смерті, у швидкій послідовності одне за іншим, внаслідок ударної та ударно-струсової дії тупих твердих предметів, а також за механізмом тертя. Зазначені ушкодження могли утворитись за умов ДТП. Смерть ОСОБА_10 , настала внаслідок вказаної тупої сполученої травми тіла, що супроводжувалася переломами кісток скелета, ушкодженням внутрішніх органів. За ступенем тяжкості дана травма у ОСОБА_10 має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння та знаходиться у причинному зв'язку з настанням смерті. У крові і сечі трупа ОСОБА_10 метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий ізоаміловий спирти не виявлені. Група крові належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (І група) (т.2 а.с. 153-158);
- даними висновку експертного дослідження крові та сечі трупа ОСОБА_10 №16/879-С/2024 від 04.03.2024, відповідно якого, метиловий, етиловий, ізопропіловий, н-пропіловий, ізобутиловий, н-бутиловий ізоаміловий спирти не виявлені (т.2 а.с. 159);
- даними висновку експертизи крові від трупу ОСОБА_10 №14/390-С/24 від 04.03.2024, відповідно якого кров від трупа ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належить до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В (т.2 а.с. 160);
- даними висновку експертного гістологічного дослідження №13/307-С/24 від 28.03.2024, відповідно якого, на підставі проведеної судово-медичної експертизи об'єктів від трупу ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено: вогнищевий крововилив під м'які мозкові оболонки головного мозку «правої лобної частки» та масивний деструктивний крововилив під м'які мозкові оболонки «правої скроневої частки». Дрібновогнищевий крововилив під м'які мозкові оболонки «лівої лобної частки». Всі вищевказані ушкодження з мінімальними реактивними змінами у вигляді судинної реакції, без ознак клітинної реакції. Виражений набряк та порушення мікроциркуляції у речовини підкоркових ділянок мозку. Дрібновогнищеві субплевральні інтраальвеолярні крововиливи щільною масою незмінних еритроцитів. Дистонія інтрамуральних судин з нерівномірним кровонаповненням серця. Венозне повнокров'я інших внутрішніх органів (т.2 а.с. 161-162);
- даними протоколу слідчого експерименту від 18.04.2024 та схемою до нього, відповідно до якого, ОСОБА_7 ознайомлений з висновком експерта №КСЕ-19/121-24/6960, пояснив, що 02.03.2024 приблизно о 14:50 він рухався на автомобілі «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , разом з ОСОБА_18 яка перебувала на пасажирському сидінні, від майданчику для паркування ТРЦ «Дафі» до світлофора по вул. Героїв Праці. В ході руху ОСОБА_7 здійснив маневр із поворотом до проїзної частини вул. Героїв Праці, ліворуч та виявив що зліва в його сторону наближається на великій швидкості мотоцикл «Kawasaki», після чого відбулась зіткнення. Далі, для завершення слідчої дії застосований технічний пристрій ноутбук за допомогою якого відтворений відеофайл з зображенням моменту ДТП. Замірами шляхом проведення щосекундної розсувки встановлено, що коли мотоцикл «Kawasaki» розташовується на відстані 47,5 м. від місця зіткнення (1,8с) то автомобілі, що рухаються у попутному напрямку у сусідніх смугах, попереду мотоцикла «Kawasaki» у кількості 4 шт., видимість для водія мотоцикла не обмежують, у цей момент автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 розташувався на відстані 0,8м від ближчої межі проїзної частини вул. Героїв Праці, що відповідає шляху його гальмування та не зникає з поля зору водія мотоциклу «Kawasaki» протягом зближення до моменту зіткнення (т.2 а.с. 163-166);
- даними висновку судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/121-24/11252-ІТ від 24.04.2024, відповідно до якого у даній дорожній обстановці, водій мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , повинен був діяти відповідно до вимог п.12.3, п.12.4 та п.12.9. «б» ПДР. У даній дорожній обстановці, водій мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , мав технічну можливість уникнути зіткнення шляхом виконання вимог ним вимог п.12.3, п. 12.4 та п. 12.9 «б» ПДР. У дані дорожній обстановці, у діях водія мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_9 , вбачаються невідповідності вимогам п.12.3, п. 12.4 та п. 12.9 «б» ПДР ,які перебувають у причинному зв'язку з настанням події ДТП. Місце зіткнення транспортних засобів розташовувалось в районі передньої частини автомобіля «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , в його кінцевому положенні (т.2 а.с. 168-171).
Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на неупередженому, повному та всебічному дослідженні усіх обставин кримінального правопорушення, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, логічно пов'язані з тими обставинами, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.
Недопустимості доказів згідно вимог ст. 87-89 КПК України судом не встановлено, оскільки всі докази встановлені, зібрані органом досудового розслідування та досліджені судом відповідно до вимог кримінального процесуального законодавства України. Порушень прав та свобод людини, визначених ст. 87 КПК України, судом також не встановлено. Досліджені в судовому засіданні докази узгоджуються між собою та не викликають сумнівів у суду. Порушень вимог КПК України, спроможних спростувати висновки суду при розгляді справи, не встановлено.
Підстави ставити під сумнів документи, усі інші зібрані докази, досліджені судом, а також показання свідків, допитаних у судовому засіданні, відсутні, оскільки усі вони взаємоузгоджені, належні, допустимі та достовірні.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_7 щодо винності у ДТП ОСОБА_9 , який керуючи мотоциклом, значно перевищив швидкість руху, вищевикладеного висновку суду не спростовують, зважаючи на наступне:
Так, диспозиція ст.286 КК є бланкетною і для з'ясування того, чи були порушені правила безпеки дорожнього руху, необхідно звертатися до ПДР, якими регламентований єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
При цьому для встановлення наявності об'єктивної сторони складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, мають бути встановлені три обов'язкові ознаки: суспільно небезпечне діяння (порушення правил безпеки дорожнього руху), суспільно небезпечні наслідки (спричинення смерті кільком потерпілим) та причинний зв'язок між діяннями і наслідками.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить про те, що у випадках, коли передбачені ст.286 КК України суспільно небезпечні наслідки настали через порушення правил безпеки дорожнього руху двома або більше водіями транспортних засобів, суд повинен з'ясовувати характер порушень, які допустив кожен із них, а також, чи не було порушення зазначених правил одним водієм причиною їх недодержання іншим і чи мав перший можливість уникнути дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.
Набуття особою права керування транспортними засобами унормовано Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами. Держава, надаючи це право особі, яка бажає його набути, встановлює перед нею певні умови та зобов'язує їх виконати. Однією з таких умов є обов'язок особи підтвердити свої знання встановлених правил та дотримуватися їх. Виходячи з того, що у національному законодавстві транспортний засіб визнається джерелом підвищеної небезпеки, на водія як особу, яка набула право керування ним, покладається особливий тягар дотримання цих правил.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» передбачені обов'язки учасника дорожнього руху, серед яких є також і обов'язок знати і неухильно дотримувати вимоги Закону України «Про дорожній рух», ПДР та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Отже обов'язок ОСОБА_7 , який на час ДТП був учасником дорожнього руху, знати і неухильно виконувати вимоги ПДР чітко визначений у національному законодавстві.
Суд звертає увагу, що порушення вимог ПДР ОСОБА_9 не виключає винуватості ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, оскільки останній зобов'язаний був виконувати, зокрема, вимоги п.8.7.3. «е», п. 8.10 ПДР, дотримуючись яких, міг утриматися від виконання маневру та уникнути створення аварійної ситуації, що спричинила загибель потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Отже, ОСОБА_7 мав можливість шляхом виконання вимог ПДР уникнути зіткнення та спричинення суспільно небезпечних наслідків.
Питання наявності в діях ОСОБА_9 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України не є предметом цього кримінального провадження, оскільки згідно вимог ч.1 ст.337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуто обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення, відповідно до обвинувального акту.
Також судом критично оцінюються посилання ОСОБА_7 про перетин ним світлофорного об'єкту та виїзд на перехрестя з вул. Героїв Праці на зелений сигнал світлофору за їх неспроможності, об'єктивного доведеної експертним шляхом, а доводи ОСОБА_7 про обов'язок інших учасників дорожнього руху надати йому можливість завершити маневр не скасовують його обов'язку, як водія, належно оцінити дорожню обстановку перед виконанням маневру, впевнитись у безпеці такого маневру та дотримуватись вимог ПДР.
Враховуючи викладене, не визнання обвинуваченим ОСОБА_7 винуватості у вчиненому, розцінюється судом як намагання уникнути відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення та його наслідки, оскільки провина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, за обставин, визнаних судом встановленими та викладених у вироку, підтверджується сукупністю досліджених в судовому засіданні та наведених у вироку доказів.
Таким чином, дослідивши у змагальній процедурі й зіставивши зібрані докази, оцінивши їх в аспекті ст.94 КПК України з точки зору належності, допустимості й достовірності, а також з'ясувавши передбачені ст.91 вказаного Кодексу обставини, що належать до предмета доказування, суд вважає, що ці докази в їх сукупності та взаємозв'язку доводять факт вчинення обвинуваченим кримінально-караного діяння - злочину, передбаченого ч.3 ст.286 КК України і вони, у своїй сукупності та взаємозв'язку, достатні для ухвалення обвинувального вироку стосовно обвинуваченого ОСОБА_7 .
Суд вважає доведеною вину ОСОБА_7 у вчиненні злочину та вірною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч.3 ст.286 КК України, - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило загибель ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він уродженець смт Хорошево Харківського району Харківської області, громадянин України, українець, має вищу освіту, ФОП, не одружений, не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем навчання, роботи та проживання характеризується позитивно.
Як вбачається з досудової доповіді, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній. Дослідженням інформації, що характеризує особу за місцем його проживання, навчання, роботи, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризику вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без ізоляції від суспільства.
Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до вимог ст. 50, 65 КК України, зважаючи на те, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, суд враховує форму вини, ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, вважає, що обвинуваченому ОСОБА_7 слід призначити покарання у межах санкції ч.3 ст.286 КК України у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.
Потерпілою ОСОБА_19 заявлений позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 моральної шкоди у розмірі 1 714 800 грн., також потерпіла просила стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 59 250 грн.
Потерпілою ОСОБА_15 поданий позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_7 моральної шкоди в сумі 700 000 грн., понесених витрат пов'язаних з оцінкою вартості завданого матеріального збитку у розмірі 3.500 грн., стягнення з ПрАТ «УПСК» відшкодування страхової суми за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, пов'язану зі смертю потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 320 000 грн., страхової суми за шкоду, заподіяну майну у розмірі 74 848 грн. та моральної шкоди у розмірі 85 200 грн. Також потерпіла просила стягнули з обвинуваченого на свою користь витрати на правову допомогу в сумі 40 000 грн.
Згідно з п.3 ч.1 ст.91 КПК вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Статтями 127, 128 КПК передбачено право особи на відшкодування шкоди, у тому числі моральної, завданої внаслідок кримінального правопорушення, шляхом її стягнення за судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода, крім іншого, може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Частиною 3 цієї статті встановлено, що розмір грошового відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається судом, зокрема, залежно від глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
У відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
За усталеною судовою практикою розмір відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) і з урахуванням інших обставин, зокрема тяжкості вимушених змін у його житті, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, тощо. Водночас необхідно виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Приписами ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам та майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_19 , суд зазначає наступне:
Обґрунтовуючи позовну вимогу потерпіла ОСОБА_19 посилалась на втрату чоловіка, захисника, можливості відчувати себе коханою дружиною, відчуття безпеки та впевненості у завтрашньому дні. Загибель чоловіка не просто змінила звичайний ритм її життя, а спричинила ряд негативних наслідків, змінивши усе життя та плани на майбутнє. Вона постійно відчує тривогу, страх, самотність, насторогу, нестепну біль та суцільний розпач. Внаслідок такого психічного розладу їй завдано суттєвих психологічних страждань. Враховуючи характер злочину, глибину духовних страждань, ступінь вини відповідача, вимоги розумності та справедливості, вважає, що їй спричинена моральна шкода, яка має відшкодовуватись шляхом виплати відповідачем грошової компенсації у сумі 2 000 000 грн. Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_7 застрахована у ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія» (далі: ПрАТ «УПСК») розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.2024 по 01.04.2024 складав 7100 грн., а відтак сума страхової виплати складає 85 200 грн., визначення розміру страхового відшкодування визначається у залежності від кількості потерпілих, ступеня вини та інших обставин у процентному відношенні, що не може перевищувати вказаної суми, просила стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду у розмірі 1 714 800 грн.
Обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення позовної вимоги ОСОБА_19 заперечував посилаючись на взаємодію двох джерел підвищеної небезпеки, які спільно завдали школи, не залучення у якості співвідповідача правонаступника ОСОБА_9 , до якого відповідно до ст.1231 ЦК України перейшов обов'язок відшкодування шкоди, завищення розміру моральної шкоди, що не відповідає характеру правопорушення та ступеню його вини у ДТП, вимогам розумності та справедливості, його матеріальному стану.
Судом встановлено, що 07.10.2023 між ОСОБА_10 та ОСОБА_19 укладений шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 07.10.2023.
Виходячи з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілої, характер вимушених змін у її житті, порушення родинних зв'язків, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_19 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги ОСОБА_19 підлягають частковому задоволенню.
Посилання обвинуваченого на необхідність залучення у якості співвідповідача спадкоємця іншого учасника ДТП, - загиблого водія мотоциклу ОСОБА_9 , не ґрунтуються на вимогах закону зважаючи на пред'явлення цивільного позову потерпілою саме до обвинуваченого ОСОБА_7 , як особи, чия вина встановлюється в ході розгляду даного кримінального провадження.
Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 27.06.2024 у справі №621/3115/18, провадження № 51-7751 км 23.
Крім того, у п.55.1 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 у справі № 477/874/19, провадження № 14-24 цс 21, зазначено, що за змістом ч.1 ст.614 ЦК України вина, як підстава відповідальності за порушення зобов'язання, - це невжиття особою всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов'язання, зокрема для запобігання заподіянню шкоди. З огляду на це припис ч.2 ст.1188 ЦК України застосовний не тоді, коли встановлена вина кожного з власників (володільців), наприклад, транспортних засобів, унаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки яких завдана шкода третій особі (тобто не тоді, коли встановлено невжиття залежних від цих власників (володільців) заходів для запобігання заподіянню такої шкоди), а тоді, коли поведінка кожного з власників (володільців) була неправомірною (зокрема, якщо кожен із них порушував правила безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, у зв'язку з чим відбулася вказана взаємодія та була завдана шкода третій особі). Встановлення неправомірності діяння кожного з власників (володільців), які спільно завдали шкоди третій особі внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки, достатньо для покладення на цих власників (володільців) солідарного обов'язку з відшкодування шкоди. Однак у даному випадку здійснюється судовий розгляд стосовно лише ОСОБА_7 в межах висунутого йому обвинувачення і питання стосовно неправомірності діяння іншого учасника ДТП- ОСОБА_9 , матеріали щодо якого виділені в окреме провадження під час досудового розслідування не вирішується.
Щодо позовних вимог потерпілої ОСОБА_15 , суд зазначає наступне:
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги потерпіла ОСОБА_15 посилалась на: втрату близької людини - загибель сина ОСОБА_9 , у зв'язку з чим, вона втратила бажання жити, постійно перебуває у стресовому стані, потребує постійного лікування та нагляду лікарів; матеріальні збитки, спричинені пошкодженням мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 ; витрати пов'язані з визначенням оцінки матеріальних збитків. Вважає, що у кримінальному провадженні №12024220000000261, відповідно до положень ч.1 ст.128 КПК України вона має право заявляти позовні вимоги до ПрАТ «УПСК», що несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого ОСОБА_20 , у межах ліміту страхового відшкодування, передбаченого умовами Полісу №ЕР-217367356 від 15.10.2023 та п.27.3 ст.
27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV від 01.07.2004, чинного на час ДТП (далі: ЗУ №1961-IV). Вважає, що застосування положень ЗУ№1961-IV у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати її право. Не звернення потерпілого до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування, за наявності кримінального провадження, не є підставою відмови у задоволенні вимог до страховика, посилаючись на постанову ККС ВС від 17.10.2019 у справі №401/1688/17.
ПрАТ «УПСК» проти задоволення цивільного позову ОСОБА_15 заперечувала посилаючись на: неможливість пред'явлення особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, позову у кримінальному провадженні до Страховика, що не є завдавачем шкоди, або особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого та на підставі договірних правовідносин у разі настання страхового випадку у межах страховим сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи; не звернення позивачки до ПрАТ «УПСК» у порядку, передбаченим ЗУ №1961-IV, відповідно не порушення станом на дату звернення до суду, права позивача на отримання страхового відшкодування з боку ПрАТ «УПСК». Вважає пред'явлення позову передчасним; позивачка прийшла до хибних висновків, вважаючи, що при виплаті страхового відшкодування за шкоду спричинену смертю, страховиком сплачується ліміт відповідальності, встановлений полісом ЕР/217367356 у розмірі 320 000 грн. Не слід ототожнювати поняття «страхова сума» (ліміт відповідальності) і «страхова виплата». Відповідно до ст.27 ЗУ №1961-IV встановлено, що у зв'язку зі смертю потерпілого страховик сплачує: шкоду утриманцям потерпілого, моральну шкоду, відшкодування витрат на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника. Загальний розмір усіх страхових відшкодувань не може перевищувати 320 000 грн., вимога про відшкодування моральної шкоди у розмірі 85 200 грн. не підлягає задоволенню, оскільки загальний розмір моральної шкоди заподіяної смертю ОСОБА_9 , має бути поділений рівними частинами між всіма особами, які мають право на отримання такого виду страхового відшкодування. Відповідно до п.27.3 ст.27 ЗУ №1961-IV страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи: чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у щомісячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами. Отже, загальний розмір моральної шкоди у даному випадку складає 85 200 грн., має бути поділений рівними частинами між усіма особами, які мають право на отримання такого виду страхового відшкодування. Позивачкою не надано доказів того, що вона є єдиною особою, яка відповідно до закону має право на отримання такого виду страхового відшкодування, не надано документа, що підтверджує майновий інтерес щодо пошкодженого майна чи встановлює право на отримання нею страхового відшкодування за шкоду, пов'язану з пошкодженням транспортного засобу. Позивачка у розумінні п.1.3 ст.1 ЗУ №1961-IV не може вважатись потерпілою, оскільки не є власником мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 та не надала свідоцтва про право на спадщину із зазначенням частки спадщини. Позивачкою не взято до уваги положення п.30.2 ст.30 ЗУ №1961-IV, що підлягає застосуванню у разі визнання транспортного засобу фізично знищеним. Так, при визначенні транспортного засобу фізично знищеним, страховиком відшкодовується не вартість матеріального збитку, а різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП.
Обвинувачений ОСОБА_7 також заперечував проти позову ОСОБА_15 посилаючись на взаємодію двох джерел підвищеної небезпеки, які спільно завдали школи, завищення розміру моральної шкоди, що явно не відповідає характеру правопорушення, ступню його вини у вчиненні ДТП, причинному зв'язку між його діями та наслідками пригоди, вимогам розумності, справедливості і матеріального становища. Зазначив, що враховуючи обопільну вину учасників ДТП, необхідно врахувати пошкодження спричинені його автомобілю, а страхова компанія має провести товарознавче дослідження його пошкодженого автомобілю та визначити суму, необхідну для відновлення і врахувати її при виплаті страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_15 .
Судом встановлено, що на момент ДТП цивільно-правова відповідальність обвинуваченого застрахована ПрАТ «УПСК».
Як вбачається з полісу №ЕР-217367356 від 15.10.2023, строк дії договору з 00:00 16.10.2023 по 15.10.2024, страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю - 320 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн., розмір франшизи - 0 грн., забезпечений транспортний засіб - «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 .
ОСОБА_15 є матір'ю ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_7 від 04.03.2024.
29.04.2024 між потерпілою ОСОБА_15 та ФОП ОСОБА_21 укладений договір №01-2904/24 про проведення оцінки майна - мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 .
Вартість матеріального збитку мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 без урахування ПДВ становить 74 848 грн., вартість що підтверджене висновком про вартість майна.
Також з вищезазначеного висновку вбачається, що оцінювачем проведене дослідження ринку вживаних подібних транспортних засобів у мережі інтернет та встановлено, що найбільш вірогідне значення вартості об'єкту оцінки знаходиться в інтервалі від 2103 до 2500 доларів США.
30.04.2025 ОСОБА_15 здійснила оплату послуг з оцінки вартості матеріального збитку завданого пошкодженням мотоциклу за договором №01-2904/24 від 29.04.2025 у розмірі 3500 грн., що підтверджується відповідним актом прийому-передачі виконаних послуг з оцінки майна, рахунком-фактурою, квитанцією №84-30К від 30.04.2025.
Виходячи з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, глибину душевних страждань потерпілої, характер вимушених змін у її житті, порушення родинних зв'язків, суд вважає за необхідне стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_15 компенсацію у сумі 300 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Разом з тим, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_15 про стягнення з ПрАТ «УПСК» страхової суми за шкоду, заподіяну майну у розмірі 74 848 грн. та стягнення з ОСОБА_7 понесених витрат, пов'язаних з оцінкою вартості завданого матеріального збитку у розмірі 3500 грн., враховуючи наступне:
За змістом ст.30 ЗУ №1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно зі звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП.
Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається зі змісту висновку про вартість матеріального збитку мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , складає 87 203,99 грн., ринкова вартість - 74 848,15 грн.
Таким чином, ремонт мотоцикла «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , вважається економічно необґрунтованим, а отже, вказаний мотоцикл вважається фізично знищеним.
Отже, позивач має право на відшкодування шкоди у вигляді різниці між вартістю цього мотоциклу до та після ДТП та повинна довести зазначені суми, проте своїх процесуальних обов'язків, не виконала, не надала суду належних та допустимих доказів вартості мотоциклу до та після ДТП, що унеможливлює захист її порушеного права.
Позивачкою ОСОБА_15 не надано доказів того, що вона є єдиною спадкоємицею загиблого ОСОБА_9 .
Також суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_15 у частині стягнення з ПрАТ «УПСК» страхової суми за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, пов'язану зі смертю потерпілого ОСОБА_9 у розмірі 320 000 грн. та моральної шкоди у розмірі 85 200 грн., враховуючи наступне:
Згідно ст.23.1 ЗУ №1961-IV шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема, моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; шкода, пов'язана із смертю потерпілого.
Порядок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю потерпілого, визначено у ст.27 ЗУ №1961-IV, яка передбачає, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок ДТП настала протягом одного року після ДТП та є її прямим наслідком.
Страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених ст.1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.
Згідно з ч.1 ст.1200 ЦК України у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується: дитині - до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років); чоловікові, дружині, батькам (усиновлювачам), які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно; особам з інвалідністю - на строк їх інвалідності; одному з батьків (усиновлювачів) або другому з подружжя чи іншому членові сім'ї незалежно від віку і працездатності, якщо вони не працюють і здійснюють догляд за: дітьми, братами, сестрами, внуками померлого, - до досягнення ними чотирнадцяти років; іншим непрацездатним особам, які були на утриманні потерпілого, - протягом п'яти років після його смерті.
Особам, визначеним у пунктах 1-5 ч.1 ст.1200 ЦК України, шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.
Таким чином, коло осіб, які мають право на відшкодування шкоди, завданої смертю потерпілого, можна розділити на дві групи: а) непрацездатні особи, які були на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання утримання; б) дитина потерпілого, народжена після його смерті.
З системного аналізу вищевказаних норм цивільного законодавства, повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо, крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то слід встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, і що померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів. Утримання може полягати у систематичній грошовій допомозі у вигляді грошових переказів, продуктових чи речових посилок тощо.
Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Положення ЗУ №1961-IV не вимагають від заявника доказувати страховику розмір моральної шкоди, заподіяної смертю потерпілого. Завдання моральної шкоди презюмується законодавцем внаслідок самого факту настання смерті через ДТП. Водночас за договорами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів законодавець встановив обов'язок страховика виплатити страхове відшкодування (за наявності підстав), загальний розмір якого стосовно одного померлого встановив у сумі 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Таким чином обов'язок з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування покладається на страховика.
Станом на момент дорожньо-транспортної пригоди згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» мінімальна заробітна плата в Україні становила 7 100 грн.
Отже, розмір страхового відшкодування моральної шкоди, завданої смертю однієї фізичної особи становить 85 200 грн.
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст.129 Конституції України.
Проте, позивач не довела належними та допустимими доказами, що вона являється єдиною особою, яка відповідно до закону має право на отримання моральної шкоди від страховика та перебувала на утриманні ОСОБА_9 , а в матеріалах справи відсутні докази про доходи останнього та його можливість утримувати ОСОБА_15 , як і докази того, що вона потребувала такої допомоги.
Посилання представника ПрАТ «УПСК» на не порушення прав потерпілої ОСОБА_15 за не звернення у порядку ст.35 ЗУ №1961-IV, не можуть бути взяті судом до уваги, враховуючи наступне:
Так, положеннями ст.35 ЗУ №1961-IV регламентовано, що для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених ст.41 ЗУ №1961-IV заяву про страхове відшкодування.
Суд звертає увагу, що визначений Законом порядок звернення потерпілого до страховика із заявою про здійснення страхового відшкодування є не досудовим порядком урегулювання спору, визначеним як обов'язковий в розумінні ст.124 Конституції України, а позасудовою процедурою здійснення страхового відшкодування, яка загалом не виключає право особи безпосередньо звернутися до суду з позовом про стягнення відповідного відшкодування.
Обов'язок відшкодування шкоди, завданої дорожньо-транспортною пригодою, у тому числі, коли йдеться про вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, обумовлений не порушенням певного договірного зобов'язання, а фактом спричинення шкоди майну, здоров'ю та життю людини.
Застосування положень ЗУ №1961-IV у кримінальному судочинстві не повинно суперечити його засадам і обмежувати права потерпілого.
Право особи у випадку завдання шкоди кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.286 КК України порушене саме фактом заподіяння такої шкоди, а тому особа вправі самостійно обирати способи відшкодування цієї шкоди, що цілком узгоджується із положеннями ст. 15, 16 ЦК України.
Законодавець передбачає дві підстави виплати страхового відшкодування потерпілому. Перша з них передбачена ст.35 ЗУ №1961-IV. Так, шкода може бути відшкодована на підставі звернення потерпілого до страхової компанії за умови подання ним відповідної заяви про таке відшкодування, а другий спосіб передбачає можливість звернення за відшкодуванням до суду з вимогою до страхової компанії про відшкодування шкоди та ухвалення відповідного судового рішення.
Згідно з п.36.1. ст.36 ЗУ №1961-IV рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв'язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду у разі, якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку.
З огляду на наведене, протилежний підхід, який ставив би у залежність право потерпілого на компенсацію за результатами кримінального провадження від попереднього звернення чи не звернення із заявою до цих осіб, призвів би до істотного обмеження, чи навіть повного нівелювання його права на судовий захист у кримінальному процесі, встановленого ст.128 КПК України.
Водночас, у межах кримінального провадження за ст.286 КК України факт, обставини ДТП, особа, винна у її настанні, характер і розмір завданої шкоди встановлюються судом як обставини, що мають істотне значення для кримінального провадження і належать до предмету доказування. У цьому разі не звернення потерпілого безпосередньо до страховика жодним чином не перешкоджає з'ясуванню обставин, з якими законодавець пов'язує підстави для виплати відшкодування.
Тому, якщо особа подала позовну заяву до суду про стягнення із страховика шкоди завданої внаслідок вчинення злочину, передбаченого ст.286 КК України, то вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Наведене узгоджується із правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 19.06.2019 у справі №465/4621/16-к стосовно того, що для задоволення у межах кримінального провадження цивільного позову потерпілого до страховика про стягнення шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, передбаченим ст.286 КК України, попереднє звернення потерпілого до страховика із заявою про виплату страхового відшкодування у порядку, визначеному ст.35 ЗУ №1961-IV не обов'язкове.
Зважаючи на викладене, позовні вимоги потерпілої ОСОБА_15 підлягають частковому задоволенню.
Щодо витрат на правову допомогу потерпілої ОСОБА_19 у розмірі 59 250 грн. та потерпілої ОСОБА_15 у розмірі 40 000 грн.
Положеннями ч.1 ст.124 КПК установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.
Приписами ст.118 КПК України встановлено, що процесуальні витрати складаються з: витрат на правову допомогу; витрат, пов'язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; витрат, пов'язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.
Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні необхідного розміру витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04, п. 269). У рішенні ЄСПЛ «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Керуючись принципами справедливості та верховенства права, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, обставин кримінального провадження, беручи до уваги фінансовий стан обвинуваченого, суд вважає, що розумним та справедливим розміром понесених потерпілими витрат на правову допомогу слід вважати суму 30 000 грн., що підлягає стягненню з обвинуваченого на користь потерпілих.
Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу саме на суму 30.000 грн. співмірні зі складністю справи, наданими адвокатами обсягами послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Разом з тим суд наголошує, що адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій для задоволення вимог останнього та найкращого захисту.
Процесуальні витрати на проведення судових експертиз №КСЕ-19/121-24/6960 від 26.03.2024 в сумі 9 087,36 грн., №СЕ-19/121-24/6940-ІТ від 21.03.2024 в сумі 4543,68 грн., №СЕ-19/121-24/6941-ІТ від 14.03.2024 в сумі 4 543,68 грн., №СЕ-19/121-24/6938-ІТ від 18.03.2024 в сумі 9 087,36 грн., №СЕ-19/121-24/11252-ІТ від 24.04.2024 в сумі 6 058,24 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь Держави.
05.03.2024 ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова накладені арешти на: мотоцикл «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_9 ; автомобіль «Kia Optima», р.н. НОМЕР_5 , належний ОСОБА_12 ; автомобіль «Volkswagen Passat», р.н. НОМЕР_2 , належний обвинуваченому ОСОБА_7 .
Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України та зважаючи на суми задоволених позовних вимог потерпілих, арешт майна відповідно ст.174 КПК України скасовує частково з мотоциклу «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_9 та автомобілю «Kia Optima», р.н. НОМЕР_5 , належного ОСОБА_12 .
Зважаючи на належне виконання обвинуваченим ОСОБА_7 застосованого ухвалою слідчого судді від 13.03.2024 та згодом продовженого ухвалою суду від 28.05.2025 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, - продовжити дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною ОСОБА_7 у період з 20:00 до 05:00 залишати без дозволу суду, прокурора місце проживання до набрання вироком законної сили.
Керуючись ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 6 (шести) років позбавлення волі із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рахувати з моменту приведення вироку до виконання, тобто з моменту фактичного затримання обвинуваченого.
Цивільний позов ОСОБА_19 до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_19 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
В іншій частині позову ОСОБА_19 , - відмовити.
Цивільний позов ОСОБА_15 до ОСОБА_7 , Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_15 моральну шкоду у розмірі 300 000 (триста тисяч) грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.
В іншій частині позову ОСОБА_15 , - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Держави витрати на проведення судових експертиз №КСЕ-19/121-24/6960 від 26.03.2024, №СЕ-19/121-24/6940-ІТ від 21.03.2024, №СЕ-19/121-24/6941-ІТ від 14.03.2024, №СЕ-19/121-24/6938-ІТ від 18.03.2024, №СЕ-19/121-24/11252-ІТ від 24.04.2024 у загальній сумі 28 773 (двадцять вісім тисяч сімсот сімдесят три) грн. 65 коп.
Речові докази:
- мотоцикл «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , - повернути власнику;
-оптичний диск DVD-R Axent із відеофайлами «00000001624000001», «опти 8 героев труда ДТП 2.03», флеш-накопичувач «micro sd Adata 16gb», - зберігати в матеріалах кримінального провадження;
- відеореєстратор «Falcon», - повернути власнику ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Арешти майна накладені ухвалами слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 05.03.2024 на мотоцикл «Kawasaki», р.н. НОМЕР_3 , що належав ОСОБА_9 та автомобіль «Kia Optima», р.н. НОМЕР_5 , належний ОСОБА_12 , - скасувати.
Застосований до ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді від 13.03.2024 та продовжений ухвалою суду від 28.05.2025 запобіжний захід у виді домашнього арешту із забороною у період з 20:00 до 05:00 залишати без дозволу суду, прокурора місце проживання, продовжити до набрання вироком законної сили.
З урахуванням вимог ч.7 ст.72 КК України зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 13.03.2024 по 07.05.2024 із розрахунку, що три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який утримуються під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення йому копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Роз'яснити обвинуваченому та захиснику право подати клопотання про помилування, право ознайомлення із журналом судового засідання і подачі на нього письмових зауважень.
Суддя ОСОБА_1