Справа № 308/9263/25
1-кс/308/3921/25
07 липня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгороді клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42025070000000082 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, про арешт майна, -
02 липня 2025 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні №42025070000000082 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України, про арешт майна.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що відповідно до Указу Президента України, який затверджений Законом України №2102-IX від 24.02.2022, на території України у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, відповідно до пункту 20 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан, у зв'язку з чим почали діяти обмеження на виїзд за кордон чоловіків віком від 18 до 60 років.
Поряд з цим, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці у ОСОБА_5 , за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового розслідування особою, виник злочинний умисел, спрямований на незаконне переправлення осіб призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за межі України, всупереч обмеженням, встановленим Законом України «Про правовий режим воєнного стану».
Так, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового розслідування особою, розробили протиправний механізм переправлення осіб через державний кордон України відповідно до якого, особи призовного віку від 18 до 60 років, яким обмежено виїзд за кордон, перетинають кордон поза межами пункту пропуску до країн Європейського Союзу.
Так, ОСОБА_5 , будучи обізнаною про явище нелегальної міграції на території України, використовуючи воєнний стан, введений на території України через збройну агресію російської федерації проти України та заборону виїзду за кордон громадянам України чоловічої статі, віком від 18 до 60 років, реалізуючи заздалегідь розроблений та схвалений злочинний план, спрямований на незаконне збагачення шляхом отримання коштів за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, за невстановлених органом досудового розслідування обставинах, але не пізніше початку травня 2025, підшукала громадянина України ОСОБА_6 , який мав на меті незаконно, за грошову винагороду, перетнути державний кордон України.
За організацію незаконного переправлення через державний кордон України ОСОБА_5 пред'явила незаконну вимогу щодо отримання нею грошову винагороду від ОСОБА_6 в сумі 2 000 доларів США.
Після цього, ОСОБА_5 не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний злочинний намір спрямований на незаконне збагачення шляхом організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України до країн Європейського Союзу до кінця, будучи у попередній злочинній змові з невстановленою у ході досудового розслідування особою, у період з 25.06.2025 по 26.06.2025 року, за допомогою мобільного зв'язку надавала усні вказівки останньому щодо дати та часу приїзду ним до м.Берегове, Закарпатської області, речей, які повинні бути при ньому для безперешкодного перетину кордону України, а також проводила інструктаж щодо способу незаконного перетину державного кордону України у районі Берегівського району, Закарпатської області, подальших правил поведінки у країнах Європейського Союзу та надала усну вказівку ОСОБА_6 прибути 26.06.2025 біля 14 години до м.Берегово на автостанцію за адресою: м.Берегово, вул. Мужайська, 52.
Виконуючи вказівки ОСОБА_5 , 26.06.2025 біля 14 години 30 хвилин ОСОБА_6 , який діяв під контролем правоохоронних органів, прибув до м.Берегово, де по вул. Мужайська 52, де згідно обумовленого плану, його безпосередньо зустріла ОСОБА_5 , яка з метою подальшого незаконного переправлення через державний кордон України, відвела ОСОБА_6 за місцем свого проживання за адресою АДРЕСА_1 та продовжувала проводити інструктаж щодо порядку та місця перетину ним кордону, поведінки при виявленні його нарядами ДПС України або іншими працівниками правоохоронних органів
Після цього, ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно - небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, на виконання свого злочинного умислу щодо незаконного переправлення осіб через держаний кордон України з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з невстановленою у ході досудового розслідування особою за місцем свого проживання приблизно о 23 год 55 хв, 26.06.2025 у відповідності до відведеної їй ролі, провела з ОСОБА_6 інструктаж щодо порядку та місця перетину ним кордону, поведінки при виявленні його нарядами ДПС України або іншими працівниками правоохоронних органів, та за допомогою мобільного застосунку «Мобіл Авто Водій» викликала таксі для подальшого незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України.
По прибуттю таксі марки «Renault Zoe» з державними номерними знаками НОМЕР_1 «Мобіл Авто Водій», водієм якого виявився ОСОБА_7 , приблизно о 23 годині 57 хвилин ОСОБА_5 наказала ОСОБА_6 сісти до салону вказаного авто, а водієві ОСОБА_7 , якому не було відомо про злочинні наміри ОСОБА_5 , поїхати у сторону державного кордону України за адресою: м. Берегово, проспект Геологів, 1.
Прибувши до місця незаконного переправлення осіб через державний кордон України, ОСОБА_5 , не зупиняючись на вчиненому, а доводячи свій єдиний злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом організації незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України до країн Європейського Союзу до кінця, будучи у попередній злочинній змові з невстановленою у ході досудового розслідування особою, вийшовши з автомобіля, провела ОСОБА_6 до лінії державного кордону України та, показавши напрямок його подальшого руху до країн Європейського Союзу, за організацію незаконного переправлення ОСОБА_6 через державний кордон України, незаконно отримала від останнього грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, після чого була затримана працівниками правоохоронних органів.
27.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки російської федерації, Приморського краю, Хасанського району, с. Слов'янка, громадянки України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час затримання ОСОБА_5 був проведений особистий обшук останньої, під час якого при ній виявлено та вилучено мобільний телефон «ZTE А7020» з абонентським номером НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, номіналом 100 доларів, в кількості 20 купюр з єдиним серійним номером МВ07247983С.
27.06.2025, на підставі ч. 3 ст. 233 КПК України та дозволу від ОСОБА_5 проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , де фактично проживає ОСОБА_5 , в ході якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки «TECNO» чорного кольору.
Зв'язок відшукуваних предметів з розслідуванням вказаного кримінального правопорушення обумовлений тим, що вони мають значення речових доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки у вказаному кабінеті було вилучено мобільний телефон на якому можуть міститись відомості про детальні обставини вчинення кримінального правопорушення та можливих співучасників вчинення злочину, для чого необхідно провести огляд даного пристрою та їх експертне дослідження.
Вилучена медична документація, журнали лікарських прийомів мають значення для кримінального провадження так як на таких можуть міститися відомості, щодо осіб, яким незаконно здійснювались записи, щодо фіктивної інвалідності.
Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухому майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна, щодо об'єкта нерухомого майна, житло та інші володіння розташовані за адресою АДРЕСА_1 , у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - право власності належить ОСОБА_8 .
27.06.2025 старшим слідчим відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 вищезазначені мобільні телефони та грошові кошти визнано речовим доказом в порядку ст. 98 КПК України, про що винесено відповідну постанову.
На підставі викладеного, орган досудового розслідування просить слідчого суддю накласти арешт на майно, яке було виявлено та вилучено мобільний телефон «ZTE А7020» з абонентським номером НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, номіналом 100 доларів, в кількості 20 купюр з єдиним серійним номером МВ07247983С, мобільний телефон марки «TECNO» чорного кольору, шляхом заборони користуватись, розпоряджатись чи відчужувати вказане майно.
Прокурор та слідча у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, слідчий подав до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, клопотання підтримує та просить задовольнити.
Захисник підозрюваної у судове засіданні не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду були належним чином повідомлені
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Як встановлено у судовому засіданні, що Головним управлінням національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025070000000082 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України,
З матеріалів клопотання та доданих до нього матеріалів вбачається, що підставою для внесення до ЄРДР слугувала матеріали правоохоронних, судових та контролюючих державних органів про виявлення фактів вчинення чи підготовки до вчинення кримінальних правопорушень.
Згідно протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 27.06.2025 року вбачається, що 27.06.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України. Під час затримання ОСОБА_5 був проведений особистий обшук останньої, під час якого при виявлено та вилучено мобільний телефон «ZTE А7020» з абонентським номером НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, номіналом 100 доларів, в кількості 20 купюр з єдиним серійним номером МВ07247983С.
27.06.2025 згідно постанови старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_3 вищезазначені мобільні телефони та грошові кошти визнано речовим доказом в даному кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Як зазначено у ч. 3, 4 ст. 173 КПК України відмова у задоволенні або часткове задоволення клопотання про арешт майна тягне за собою негайне повернення особі відповідно всього або частини тимчасово вилученого майна. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Враховуючи, що є достатні підстави вважати, що виявлене та вилучене 27.06.2025 в ході проведення особистого обшуку під час затримання ОСОБА_5 підозрюваної у вчиненні злочину за адресою: АДРЕСА_3 , майно, а саме: мобільний телефон «ZTE А7020» з абонентським номером НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, номіналом 100 доларів, в кількості 20 купюр з єдиним серійним номером МВ07247983С, мобільний телефон марки «TECNO» чорного кольору, мають доказове значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання задовольнити.
Керуючись ст. ст. 98, 167, 169, 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно в ході проведення особистого обшуку під час затримання підозрюваної ОСОБА_5 27.06.2025 року, за адресою: АДРЕСА_3 , майно, а саме: мобільний телефон «ZTE А7020» з абонентським номером НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 2000 доларів США, номіналом 100 доларів, в кількості 20 купюр з єдиним серійним номером МВ07247983С, мобільний телефон марки «TECNO» чорного кольору.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1