ЄУН 387/580/25
Номер провадження по справі 2/387/380/25
08 липня 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі :
головуючого судді Майстер І.П.
за участю секретаря судового засідання Полюхович Т.А.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
І. Описова частина
Стислий виклад позиції позивача
До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області 06.04.2025 надійшов позов, у якому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 100 000,00 гривень за договором про відкриття кредитної лінії №1352-4232 від 21.02.2024.
Позов ТОВ «Укр Кредит Фінанс» обґрунтовано наступним чином: 21.02.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1352-4232. За умовами цього договору відповідачу надано у кредит грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн строком на 300 днів, зобов'язуючи його повернути їх із сплатою відсотків за користування позикою.
У зв'язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 взятих на себе зобов'язань за електронним договором №1352-4232 від 21.02.2024 станом на 27.02.2025 у нього утворилася заборгованість у сумі 100 000 гривень. Це стало підставою для звернення ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до суду з відповідним позовом.
Щодо судового розгляду, представник позивача не з'явився на судове засідання, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Для розгляду справи подано клопотання про проведення судового засідання без участі представника позивача; позовні вимоги підтримуються в повному обсязі. Проти заочного розгляду сторона відповідача не заперечує. Також надано письмові пояснення, згідно з якими між сторонами був укладений кредитний договір, з умовами якого відповідач ознайомлений. Вважає, що позов необхідно задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день і час слухання повідомлявся належним чином.
Представник відповідача подав до суду відзив, у якому зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази щодо отримання відповідачем кредитних коштів, а також підтвердження нарахування відсотків за користування кредитом. Згідно з його думкою, нарахована сума відсотків не може перевищувати суму самого кредиту.
Позивач у справі абсолютно не зміг довести свої вимоги. Він не подав жодних доказів того, що кошти насправді були перераховані на картку відповідача, навіть незважаючи на те, що це прямо вказано в договорі.
Щодо нарахування відсотків, відповідач вважає, що їх сума не може перевищувати розмір самого кредиту. Відповідач додає, що, на його думку, розрахунки відсотків за користування кредитом, згідно з описом у поясненнях позивача, не повинні перевищувати суму кредиту, а саме - 20 000 гривень.
Позивач просить стягнути з відповідача проценти за користування кредитними коштами як за період строку кредитування, так і після його закінчення. Водночас, протягом строку кредитування, встановленого договором (30 днів), позивач має право нараховувати відповідачу відповідні відсотки.
Максимальна сума, яку міг би вимагати позивач у цій справі, становить 40 000,00 гривень: з них - 20 000 гривень основної суми кредиту та 20 000 гривень - заборгованість за нарахованими відсотками.
Також позивач просить суд стягнути на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати.
Процесуальні дії суду
Ухвалою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 14.04.2025 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
ІІ. Мотивувальна частина
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023, ТОВ "Укр Кредит Фінанс" зареєстровано як юридична особа 09.11.2023. Основним видом економічної діяльності є 64.92 - інші види кредитування (а.с. 37).
Судом встановлено, що 21.02.2024 між ТОВ "Укр Кредит Фінанс" та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії №1352-4232 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Згідно з умовами зазначеного договору, первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн строком на 300 днів, тобто до 16.12.2024, із застосуванням ставки 2,5% за кожен день користування кредитом протягом базового періоду, а також 2,5% за кожен день користування кредитом (а.с. 10-16).
Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в розмірі 20000,00 грн підтверджено довідкою про перерахування суми кредиту за договором №1352-4232 від 21.02.2024 на платіжну картку № НОМЕР_1 (а.с.32).
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за договором №1352-4232 від 21.02.2024 станом на 27.02.2025 встановлено, що загальна заборгованість ОСОБА_1 становить 170 000,00 грн, та складається з: основного боргу 20 000,00 грн, залишок відсотків 150 000,00 грн (а.с.33-34).
З листа АТ "Приват Банк" встановлено, що було перераховно кошти від ТОВ "Укркредит Фінанс" через систему платежів LigPay на підставі договору №4010 від 02.12.2019 на картковий рахунок № НОМЕР_1 ( а.с.30-31).
У позовній заяві позивач зазначив, що було прийнято рішення про можливість застосування до ОСОБА_1 . Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ "Укр Кредит Фінанс", а саме часткового списання заборгованості відповідачу за нарахованими процентами у сумі 70 000 грн за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 000,00 гривень (а.с.4).
Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права.
Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Як свідчать матеріали справи, договір укладено сторонами в електронній формі.
Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».
Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.
Згідно до ст.4 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі. Використання електронного цифрового підпису не змінює порядку підписання договорів та інших документів, встановленого законом для вчинення правочинів у письмовій формі.
Статтею 6 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що сертифікат ключа містить такі обов'язкові дані: найменування та реквізити центру сертифікації ключів (центрального засвідчувального органу, засвідчувального центру); зазначення, що сертифікат виданий в Україні; унікальний реєстраційний номер сертифіката ключа; основні дані (реквізити) підписувача - власника особистого ключа; дату і час початку та закінчення строку чинності сертифіката; відкритий ключ; найменування криптографічного алгоритму, що використовується власником особистого ключа; інформацію про обмеження використання підпису. Посилений сертифікат ключа, крім обов'язкових даних, які містяться в сертифікаті ключа, повинен мати ознаку посиленого сертифіката ключа. Інші дані можуть вноситися у посилений сертифікат ключа на вимогу його власника.
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Частиною 6 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Частиною 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.
Судом встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1352-4232 укладено між сторонами в електронній формі шляхом підписання позичальником одноразовим ідентифікатором.
Також представником відповідача зазначено, що не надано доказів, що дана картка належить відповідачу, проте під час підписання договору відповідач зазначила саме даний картковий рахунок № НОМЕР_1 на який було перераховано дані кошти.
Тому суд доходить до висновку, що цей правочин відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі відповідача, за яким з рахунку ТОВ "Укр Кредит Фінанс", перераховано кошти шляхом безготівкового переказу на рахунок платіжної картки ОСОБА_1 .
Доказів того, що платіжна картка, на яку ТОВ "Укр Кредит Фінанс" було здійснено перерахування коштів, належить не відповідачу, останньою суду не надано. Так само і не надано доказів, що кошти на цю картку позивачем не були перераховані.
Таким чином, суд вважає доведеною обставину отримання відповідачем грошових коштів у порядку та на умовах, що визначені укладеним договором про відкриття кредитної лінії №1352-4232 від 21.02.2024.
Щодо доводів представника відповідача про несправедливість умов договору з нарахування відповідачу процентів суд зазначає, що при укладенні спірного кредитного договору відповідач був належним чином повідомлений про умови кредитування, у тому числі щодо процентної ставки за кредитом, її типу (фіксована), порядку її обчислення та сплати процентів, реальної річної процентної ставки, та погодив такі умови, підписавши договір шляхом проставляння електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що згідно частини третьої статті 207 ЦК України, пунктів 6, 12 частини першої статті 3, статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» відповідає письмовій формі договору.
За своєю правовою природою проценти за кредитом входять до складу кредитного зобов'язання та обов'язок позичальника сплатити проценти за надані йому грошові кошти (кредит) є істотною умовою кредитного договору відповідно до Цивільного кодексу України та вимог статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».
Статтею 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частини перша, третя статті 13 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що укладений між сторонами договір про відкриття кредитної лінії №1352-4232 від 21.02.2024. в установленому законом порядку судом недійсним не визнавався, а норми Законів України «Про споживче кредитування» та «Про захист прав споживачів» не встановлюють нікчемність положень договору у разі включення у договір із споживачем несправедливих умов, визначених статтею 18 Закону України «Про захист прав споживачів».
Такі умови є підставою для оспорювання договору споживчого кредиту відповідно до частини третьої статті 215 ЦК України, що у справі не встановлено. За таких обставин визнання судом несправедливими та такими, що порушують права споживача, умов кредитного договору щодо розміру процентів за кредитом, як підстави для відмови у їх стягненні за вимогою позивача, не ґрунтується на нормах права та встановлених фактичних обставинах справи.
Суд зазначає, що відповідач погодився на запропоновані позивачем умови кредитування, свою згоду на його укладення не відкликав, Договір про відкриття кредитної лінії №1352-4232 від 21.02.2024 не оспорював та презумпцію його правомірності не спростував. Водночас у строки, встановлені договором, відповідач кредит не повернув.
Аналізуючи зібрані у справі докази та оцінюючи їх в сукупності, суд доходить до висновку, що вимоги позивача ґрунтуються на нормах чинного цивільного законодавства та кредитного договору, оскільки ОСОБА_1 не виконав взяті на себе зобов'язання згідно з умовами кредитного договору щодо повернення суми кредиту та сплати відсотків за користування кредитом.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати у вигляді судового збору.
Отже з відповідача необхідно стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати в сумі 2422,40 гривень.
На підставі викладеного ст.ст. 11, 207, 526, 629, 634, 638, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь "Укр Кредит Фінанс" заборгованість за кредитним договором № 1352-4232 від 21.02.2024 кошти в розмірі 100 000 (сто тисяч ) гривень 00 копійок, а саме: заборгованість за кредитом в сумі 20000 гривень 00 копійок; заборгованість за відсотками в сумі 80000 гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" судові витрати в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр Кредит Фінанс" (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598);
відповідач - ОСОБА_1 , жителя АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя
Добровеличківського районного суду
Кіровоградської області Майстер І.П.