Справа № 354/808/25
Провадження по справі № 2/354/460/25
(заочне)
03 липня 2025 року м. Яремче
Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді Ваврійчук Т.Л.
за участю секретаря судового засідання Старунчак Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Яремче в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал»(надалі-ТзОВ «Юніт Капітал») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року у сумі 93206,70 грн. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що 04.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» (надалі-ТзОВ «Манівео») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №327499438 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідачка, ознайомившись із умовами кредитування, підписала кредитний договір електронним підписом, який створено за допомогою одноразового персонального ідентифікатора НОМЕР_6. Після укладення кредитного договору, ТзОВ «Манівео'перерахувало Петращук О.В. грошові кошти в сумі 18500,00 грн на її банківську карту № НОМЕР_1 . Факт одержання відповідачкою грошових коштів підтверджується платіжним дорученням №е401е95f-81e7-46bb-8931-f5129c155610 від 04.02.2023 року. Отже, первісний кредитор свої зобов'язання за кредитним договором виконав в повному обсязі. Відповідачка не виконувала належним чином умови договору належним чином, не повністю сплачувала платежі, у зв'язку з чим утворилась прострочена заборгованість. 28.11.2018 року між первісним кредитором та Товариством з обмеженою відповідальністю «Таліон плюс» (надалі-ТзоВ «Таліон плюс») укладений договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28.11.2019 року. У подальшому, 28.11.2019 року, 31.12.2020 року, 31.12.2021 року, 31.12.2022 року, 31.12.2023 року сторони договору факторингу укладали додаткові угоди, якими продовжували строк дії попередніх договорів. Із урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось протягом всього часу його дії. Предметом договору факторингу є відступлення прав вимоги до боржників, зазначених у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №228 від 09.05.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, з урахуванням додаткових угод до нього, ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідачки за договором кредитної лінії №327499438 від 04.02.2023 року на загальну суму 46346,20 грн. Підписанням Реєстру прав вимоги Сторони засвідчили факт передачі прав вимоги до Боржників у повному обсязі, під яким розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, в тому числі відступати право вимоги третім особам. 27.05.3024 року між ТзОВ «Таліон плюс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн фінанс» (надалі-ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс») був укладений договір факторингу №27/0524/-01, відповідно до якого до до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідачки за вказаним кредитним договором на загальну суму 93206,70 грн, що засвідчується витягом з реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року. У свою чергу 14.03.2025 року ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» уклало договір факторингу №140325-У із позивачем у справі, який за умовами цього договору набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року у розмірі 93206,70 грн., з яких: 18500,00 грн - заборгованість за кредитом та 74706,70 грн - заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, що підтверджується відомостями з Реєстру боржників від 14.03.2025 року. ТзОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали жодних нарахувань за кредитним договором. Розрахунки заборгованості підготовлені ТзОВ «Манівео» та ТзОВ «Таліон плюс» із урахуванням умов кредитного договору, при цьому наявне в них при відступленні прав вимоги балансове списання грошових коштів від клієнта до фактора відповідно до бухгалтерського обліку жодним чином не стосується сплати заборгованості боржником. Із урахуванням викладеного, зважаючи на те, що відповідачка не виконала взяті на себе зобов'язання з повернення сум наданих кредитів та відсотків за користування ними і станом на день звернення із позовом до суду заборгованість за кредитним договором не погасила, позивач просить позов задовольнити, стягнути з відповідачки на його користь борг за кредитом у повному обсязі, а також 2422,40 грн. сплаченого судового збору та 7000,00 грн. витрат за професійну правничу допомогу.
Ухвалою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області від 04.06.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте у прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи у відсутності представника ТзОВ «Юніт Капітал», проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення позивач не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явилася, не повідомивши причин не явки, хоча про дату та час судового засідання повідомлялася належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправілення АТ «Укрпошта» із відміткою «вручено одержувачу». Відзиву на позовну заяву не подавала.
Суд вважає, що відповідачка про дату та час розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомила, а тому відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, справу слід вирішити на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України суд розглянув справу у відсутності сторін без фіксації судового процесу технічними засобами.
Перевіривши та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно з ч.1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 04.02.2023 року ОСОБА_1 ознайомилася з основними умовами кредитування у ТзОВ «Манівео» та заповнила на офіційному сайті вищевказаного Товариства заявку на отримання грошових коштів у кредит від 04.02.2023, в якій серед іншого вказала свої ідентифікуючі дані та номер банківської картки № НОМЕР_1 .
Після схвалення поданої заявки кредитодавець згенерував ОСОБА_1 електронний кредитний договір з усіма істотними умовами, який направив останній для ознайомлення. Для надання згоди на запропоновані умови позивачу також було відправлено одноразовий ідентифікатор НОМЕР_6, який остання ввела, про що зазначено у довідці щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео».
На підставі вказаних дій, які відповідають Правилам надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТзОВ «Манівео», алгоритму дій ТзОВ «Манівео» стосовно укладання кредитних договорів та Порядку дії споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео» з метою акцепту оферти та укладення електронного договору та отримання фінансових послуг, між ОСОБА_1 та ТзОВ «Манівео» був укладений в електронній формі договір кредитної лінії №327499438 від 04.02.2023 року.
За умовами п.2.1 даного договору кредитодавець зобов'язався надати позичальнику Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 18500,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язалася повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТзОВ «Манівео».
Відповідно до п.2.3 договору Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у сумі 18500,00 грн одразу після укладення Договору, орієнтовна дата повернення якого 06.03.2023. Перший транш за цим договором у сумі, вказаній у п.2.3 договору, надається способом, вказаним у п.5.1.1 договору, тобто шляхом зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника відкритий банком позичальнику, за умови що для ініціювання переказу використані реквізити платіжної картки НОМЕР_7 (п.5.2 договору).
Позичальнику надається Дисконтний період кредитування тривалістю 30 днів від дати отримання першого Траншу протягом якого Позичальник може збільшувати суму Кредиту(отримати черговий Транш) в межах Кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути Кредит(п.3.1 договору).
Умовами п.7.1 договору передбачено, що на момент укладення цього договору, сторони дійшли згоди, що орієнтовна дата погашення всієї суми кредиту за всіма наданими траншами є датою закінчення дисконтного періоду кредитування - 06.03.2023 року, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником.
За користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом. Інших витрат Позичальника, крім процентів за належне користування Кредитом, Договором не передбачено. За умови якщо Позичальник не скористається умовами зменшення витрат та загальної вартості Кредиту за Договором на умовах п.8.5 Договору, то зобов'язання Позичальника по сплаті процентів за весь строк Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 766,50 грн відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,10 відсотків від суми залишку Кредиту, що знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Зобов'язання по сплаті процентів за користування Кредитом після закінчення Дисконтного періоду кредитування визначається за процентною ставкою 1087,70 грн відсотків річних, що на день укладення Договору становить 2,98 відсотків в день від суми залишку кредиту, що знаходиться у позичальника за кожен день користування ним (п.п.8.1, 8.3, 8.4).
Згідно п.7.2 договору Основна сума Кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом п'яти календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п.11.1 договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п.9.1.1.2, або п.9.1.1.7, або п.9.2.1.5 договору.
За умовами п.п.7.3.1-7.3.2 договору Проценти за договором сплачуються в такому порядку: протягом Дисконтного періоду кредитування Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю проценти не пізніше останнього дня Дисконтного періоду кредитування; після закінчення Дисконтного періоду кредитування, Позичальник зобов'язаний сплачувати Кредитодавцю проценти щоденно.
Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом 5 років, а в частині розрахунків - до повного та належного їх виконання (п.11.1).
Вказаний договір підписано ОСОБА_1 електронним підписом із використанням одноразового ідентифікатора НОМЕР_6 04.02.2023 року о 09:47:50 год.
Підписанням зазаначеного договору, позичальник підтвердила, що вона отримала від кредитодавця до укладення цього договору інформацію, вимоги надання якої передбачені законодавством України, в тому числі інформацію, передбачену ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» та ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», яка необхідна для отримання споживчого кредиту, включаючи інформацію що наведена в Паспорті споживчого кредиту та Правилах;-інформація надана кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства України та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав'язування її придбання (.п.14.12. договору).
У реквізитах позичальника у вказаному договорі зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, місце прописки, номер банківської картки ОСОБА_1 : НОМЕР_2 та номер мобільного телефона: НОМЕР_3 .
Із долученого до вказаного договору Паспорту споживчого кредитного продукту «СМАРТ» вбачається, що розмір кредиту складає 500-25000,00 грн., кредит надається на споживчі цілі; строк кредитування становить до 1826 днів (Дисконтний період 1-65 днів, з можливістю продовження); дисконтна процентна ставка: 3,65%-766,50%, індивідуальна процентна ставка: 383,25-766,50%, базова процентна ставка: 766,50%, після закінчення Дисконтного періоду: 1087,70%, тип процентної ставки-фіксована; реальна рфчна процетна ставка: 649%; загальні витрати за кредитом складають 180, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом 1180 грн.
Із довідки щодо дій позичальника ОСОБА_1 в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТзОВ «Манівео» слідує, що заявка на кредит подана 04.02.2023 року о 09:46 год, акцепт оферти позичальником здійснено шляхом підписання наданого договору 04.02.2023 року о 09:47:38 год. одноразовим ідентифікатором НОМЕР_6, який відправлено позичальнику 04.02.2023 року о 09:47:38 год., перерахування грошових коштів проведено 04.02.2023 року о 09:48:04 год.
На підставі укладеного кредитного договору №327499438 ТзОВ «Манівео» перерахувало ОСОБА_1 за вказаними реквізитами банківської картки НОМЕР_1 грошові кошти у сумі 18500,00 грн, про що свідчить відповідне платіжне доручення від №е401е95f-81e7-46bb-8931-f5129c155610 від 04.02.2023 року.
На підтвердження факту проведення 04.02.2023 року успішної операції з переказу коштів на суму 18500,00 грн на картку НОМЕР_1 до матеріалів справи також долучено довідку ТзОВ «Манівео» №943 від 13.01.2024 року з ідентифікатором платіжної операції E401E95F-81E7-46BB-8931-F5129C155610.
28.11.2018 року між ТзОВ «Манівео» (фактор) та ТзОВ «Таліон плюс» (клієнт) був укладений договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого ТзОВ «Манівео» зобов'язалося відступити ТзОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язався їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1). Фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідатиме перед фактором, якщо одержані ним суми будуть меншими від суми, сплаченої фактором клієнту, та меншими від загальної суми зобов'язання боржника. Разом з правом вимоги до фактора переходять всі інші права та обов'язки клієнта за кредитним договором (п.2.2). При цьому, як зазначено в п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, у тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Право вимоги переходить від TзOB «Манівео» до ТзОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п.4.1 Договору).
Відповідно до п.8.1 цей договір набирає чинності та всі права та обов'язки сторін за цим Договором набувають повної юридичної сили з дати підписання уповноваженими представниками сторін, та скріплення печатками (за наявності її у сторони).
Відповідно до п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 28.11.2019 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
28.11.2019 року TзOB «Манівео» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишились без змін.
31.12.2020 року TзOB «Манівео» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно якої п.4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TзOB «Манівео» до ТзОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги».
Згідно нової редакції п.8.2 строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.8.1 цього Договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором.
31.12.2021 року TзOB «Манівео» та ТзОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 року.
31.12.2022 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31.12.2023 року. При цьому умови договору залишились без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31.12.2020 року.
31.12.2023 року сторони договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії вказаного договору до 31.12.2024 року.
Як вбачається із витягу з Реєстру прав вимоги №228 від 09.05.2023, укладеного між ТзОВ «Таліон Плюс» та ТзОВ «Манівео» на виконання договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, ТзОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року на загальну суму 46346,20 грн, з яких: 18500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 27846,20 грн - заборгованість по відсотках, що підтверджується розрахунком заборгованості, виконаним ТзОВ «Манівео» за період з 04.02.2023 року по 09.05.2023 року.
27.05.2024 року між ТзОВ «Таліон плюс»(Клієнт) та ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Фактор) було укладено Договір факторингу №27/0524-01, відповідно до умов якого Клієнт зобов'язується відступити фактору вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених Договором (п.2.1).
Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку (п.4.1).
Згідно платіжної інструкції №6617 від 30.05.2024 року, ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» перерахувало на рахунок ТзОВ «Таліон плюс» грошові кошти у сумі 5602405,52 грн в якості оплати за договором факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 року.
Згідно Реєстру прав вимоги №1 від 27.05.2024 року, укладеного між ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТзОВ «Таліон плюс» на виконання Договору факторингу №27/0524-01 від 27.05.2024 року, ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року на загальну суму 93206,70 грн, з яких: 18500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 74706,70 грн - заборгованість по відсотках.
Як убачається із розрахунку заборгованості, проведеного ТзОВ «Таліон Плюс», з часу отримання права вимоги до відповідача вказаним Товариством в період дії кредитного договору та договору факторингу з 09.05.2023 року до 27.05.2024 року були нараховані проценти, визначені кредитним договором, а відтак станом на 27.05.2024 року за ОСОБА_1 рахувалася заборгованість за загальну суму 93206,70 грн, з яких: 18500,00 грн-заборгованість за тілом кредиту, 74706,70 грн-заборгованість за відсотками.
У подальшому, 14.03.2025 року між ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс»(Клієнт) та ТзОВ «Юніт капітал»(Фактор) був укладений Договір факторингу №140325-У, відповідно до умов якого Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти за прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 та є невід'ємною частиною договору (п.1.1).
Перехід від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акта прийому-передачі Реєстру Боржників згідно з Додатком №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі Реєстру боржників - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора прав Вимоги Заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2).
Згідно платіжної інструкції №327 від 17.03.2025 року, ТзОВ «Юніт капітал» перерахувало на рахунок ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» грошові кошти у сумі 284723,32 грн в якості оплати за договором факторингу №140325-У від 14.03.2025 року.
З реєстру боржників від 14.03.2025 року, який є Додатком №1 до Договору факторингу №140325-У від 14.03.2025 року та Акт прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №140325-У від 14.03.2025 року слідує, що Клієнт - ТзОВ «ФК «Онлайн фінанс» відступає Фактору - ТзОВ «Юніт капітал» вимоги заборгованостей до боржників - позичальників на умовах, передбачених договором Факторингу №140325-У від 14.03.2025 року, в тому числі і щодо боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року на загальну суму 93206,70 грн, з яких: 18500,00 грн - заборгованість по основному боргу; 74706,70 грн - заборгованість по відсотках.
Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року вбачається, що станом на 08.04.2025 року заборгованість ОСОБА_1 перед ТзОВ «Юніт Капітал» складає 93206,70 грн, , з яких: 18500,00 грн.- заборгованість за основним боргом; 74706,70 грн.- заборгованість за відсотками.
АТ КБ "ПриватБанк" на виконання ухвали суду про витребування доказів листом від 22.06.2025 року за №20.1.0.0.0/7-250617/88830-БТ повідомило про те, що на ім"я ОСОБА_1 у банку емітовано карту № НОМЕР_4 та надало виписку по банківському рахунку відповідачки за період з 04.02.2023 року по 09.02.2023 року, в якій відображено факт зарахування на вказаний рахунок 04.02.2023 року грошових коштів у сумі 18500,00 грн.
Частини 1, 2 ст.509 ЦК України визначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст.641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Пропозицією укласти договір є, зокрема, документи (інформація), розміщені у відкритому доступі в мережі Інтернет, які містять істотні умови договору і пропозицію укласти договір на зазначених умовах з кожним, хто звернеться, незалежно від наявності в таких документах (інформації) електронного підпису.
Згідно ч.ч.1,2 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст.ст.1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно ч.1 ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Частиною другою ст.639 ЦК України передбачено, що у разі якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 лютого 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується також Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
У силу ч.1 ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).
Згідно п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до положень ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Окрім того, відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.2 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст.ст.610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною першою ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до положень ст.ст. 512,514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.1 ст.1078 ЦК України).
Згідно з ч.1 ст.1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
У постанові Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 викладено висновок, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 23.02.2022 у справі №761/1543/20, у постанові від 19.01.2022 у справі №639/86/17, у постанові від 14.07.2021 у справі №554/8549/15-ц.
Судом встановлено і підтверджується дослідженими доказами що 04.02.2023 року ОСОБА_1 в установленому порядку уклала в електронній формі з ТзОВ «Манівео» договір кредитної лінії №327499438 за умовами якого отримала кредитні кошти у сумі 18500,00 на визначений строк шляхом зарахування у безготівковій формі на вказану нею платіжну картку. У зазначеному договорі сторони узгодили розмір кредиту, процентів, строк та умови кредитування, відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору, тобто досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, з якими відповідачка була попередньо ознайомлена, підписавши кредитний договір за допомогою наданого одноразового ідентифікатора.
ТзОВ «Манівео» свої зобов'язання за кредитним договором №327499438 виконало в повному обсязі, перерахувавши відповідачці на вказаний нею рахунок кредитні кошти в розмірі 18500,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням та довідкою.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором кредитної лінії не виконувала, у зв'язку з чим у неї утворилася заборгованість за вказаним кредитним договором, яка згідно наданого позивачем розрахунку становить 93206,70 грн, з яких: 18500,00 грн- заборгованість за тілом кредиту, 74706,70 грн-прострочена заборгованість за процентами.
Факт переходу права вимоги до ОСОБА_1 від ТзОВ «Манівео» до ТзОВ «Таліон плюс», від ТзОВ «Таліон плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн фінанси» та в подальшому від до ТзОВ «Юніт Капітал» підтверджується описаними вище договорами факторингу, реєстрами боржників та актом прийому-передачі, що відповідає вимогам ст.1077,1078 ЦК України.
Вказані договори факторингу у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаних правочинів.
Тобто, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за спірним кредитним договором.
Після отримання права вимоги до ОСОБА_1 позивач не здійснював будь-яких інших нарахувань за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року, а долучені розрахунки заборгованості, проведені ТзОВ «Манівео» та ТзОВ «Таліон плюс» в межах строку дії кредитного договору, відповідно до його умов.
Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачка у судове засідання не з'явилася, будь-яких доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договом або доводили повне виконання нею взятих на себе зобов'язань суду не надала, як і доказів того, що на платіжні картки, які є у її користуванні, грошові кошти на виконання умов вищевказаного договору не надходили, а тому такий розрахунок береться судом до уваги як розмір наявної заборгованості перед позивачем, а саме: заборгованості за тілом кредиту та процентами, яка, як перевірено судом, нарахована відповідно до умов договору.
За таких обставин, суд, на основі всебічного, повного, об'єктивного та безпосереднього з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги ТзОВ «Юніт Капітал» підлягають до задоволення у повному обсязі шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року у сумі 93206,70 грн, з яких: 18500,00 грн.- заборгованість за основною сумою боргу та 74706,70 грн-заборгованість за відсотками.
Щодо вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
У відповідності до ч.ч.1,2 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою-ч.2 ст.137 ЦПК України.
Згідно із ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно наведеного у позовній заяві попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат, понесені позивачем витрати на правничу допомогу складають 7000,00 грн, з яких: вивчення матеріалів справи (2 год) - 1000,00 грн; складання позовної заяви (2 год) - 5000,00 грн; підготовка адвокатського запиту (1 год) - 500,00 грн; підготовка та подача клопотань (1 год) - 500,00 грн.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано суду:
- Договір про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025 року, укладений між ТзОВ «Юніт Капітал» та Адвокатським бюро «Тараненко та партнери», відповідно до якого об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбаченим цим договором. Отримання винагороди Адвокатським бюро з надання правничої допомоги відбувається у формі гонорару. Гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені Сторонами в Протоклі погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги (пп.1.1, 3.1, 3.2);
- Додаткову Угоду №2 до Договору про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025 року, згідно якої Адвокатське бюро взяло на себе зобов'язання надати Клієнту юридичну допомогу по справі про стягнення заборгованості за кредитним договором №327499438 з боржника ОСОБА_1 ;
-протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025 року, який є Додатком №1 до Договору про надання правничої допомоги від 07.03.2025 року, відповідно до якого визначено наступний перелік послуг та їх вартість: усна консультація - 500,00 грн; підготовка адвокатського запиту - 500,00 грн; вивчення матеріалів справи - 500,00 грн; аналіз судової практики - 500,00 грн; складання позовної заяви - 2500,00 грн; участь у судовому засіданні - 1200,00 грн; участь у відеоконференції - 700,00 грн; підготовка та подача клопотань/заяв та інших процесуальних документів до суду - 500,00 грн; складання апеляційної скарги - 3000,00 грн; складання касаційної скарги - 4000,00 грн; підготовка та укладення мирової угоди - 3000,00 грн; відзив на позовну заяву/відповідь на відзив на позовну заяву - 700,00 грн; заперечення/додаткові пояснення у справі - 700,00 грн; відзив на апеляційну скаргу/відповідь на відзив на апеляційну скаргу - 1000,00 грн;
-довіреність від 04.12.2024 року, видану ТзОВ «Юніт Капітал» на представництво його інтересів адвокатом Тараненко А.І., який є діє на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4956 від 24.04.2012 року;
-акт прийому-передачі наданих послуг від 17.03.2025 року, який є невід'ємною частиною до Договору про надання правничої допомоги №17/03/25-02 від 17.03.2025 року, з якого вбачається, що адвокатським бюро «Тараненко та партнери» в особі керуючого бюро адвоката Тараненка А.І. було надано позивачу наступну правничу допомогу: складання позовної заяви до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року (2 год) вартістю 5000,00 грн; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року (2 год) вартістю 1000,00 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 (1 год) вартістю 500,00 грн; підготовка та подача клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №327499438 від 04.02.2023 року на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 (1 год) вартістю 500,00 грн, а всього на загальну суму 7000,00 грн.
Суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу підтверджені належними та допустимими доказами, загальна сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2025 року у справі №275/150/22, суд керуючись принципами диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу з власної ініціативи.
У даній справі заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідачки ОСОБА_1 не надходило, а тому суд не вбачає підстав для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, які слід стягнути з відповідачки на користь позивача у розмірі 7000,00 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки слід стягнути на користь позивача 2422,40 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями ст.ст.1, 4, 12, 13, 76-78, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за договором кредитної лінії №327499438 від 04 лютого 2023 року у сумі 93206(дев'яносто три тисячі двісті шість) гривень 70 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 коп та 7000(сім тисяч) гривень 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.
Копію рішення направити учасникам справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, вул.Рогнідинська, 4А, офіс 10, м.Київ, код ЄДРПОУ: 43541163.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повне судове рішення складено 08 липня 2025 року.
Головуючий суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК