Справа № 129/2020/25
Провадження № 2-о/147/32/25
про залишення заяви без руху
09 липня 2025 року с-ще Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Мудрак А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин,
03 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Гайсинського районного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту родинних відносин, в якій просить встановити факт родинних відносин між ним та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які є рідними братами по батькові та матері, незважаючи на різні прізвища.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 04 червня 2025 року цивільну справу №129/2020/25 направлено до Тростянецького районного суду Вінницької області за підсудністю. Справа надійшла до суду 07 липня 2025 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 у справі №129/2020/25 (провадження 2-о/147/32/25) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Частиною першої статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з ч.3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно з ч.9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Розділом IV ЦПК України не передбачено наслідків невідповідності закону заяви поданої в порядку окремого провадження, тому суд вважає за необхідне застосувати до поданої заяви за аналогією закону положення ст. 185 ЦПК України.
Під час ознайомлення з матеріалами зазначеної заяви судом встановлено, що її подано без додержання вимог, визначених статтями 175, 177 ЦПК України, з огляду на наступне.
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Заявником у заяві не вказано свій реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, та поштовий індекс місця проживання.
Також не зазначено повної адреси місцезнаходження (для юридичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету - заінтересованої особи.
Згідно з ч.4 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Так, коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв'язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права і обов'язки. При цьому, заінтересованими особами є особи, що беруть участь у справі та мають юридичну заінтересованість.
З заяви вбачається, що встановлення даного факту родинних відносин заявнику необхідно для подальшого надання відповідних пільг та звільнення від військової служби.
Заявником в якості заінтересованої особи зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 та не конкретизовано, в чому саме полягає заінтересованість даної особи у наслідках встановлення факту родинних відносин.
Крім того, заінтересованою особою зазначено ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак не надано доказів звернення до даної установи та не зазначено відомостей про те, що дана розбіжність унеможливлює реалізацію його прав.
Як вбачається із заяви, ОСОБА_1 просить встановити факт родинних відносин з братом ОСОБА_2 .
До матеріалів заяви додано довідку №433 від 08.05.2025 зі змісту якої вбачається, що у заявника є ще інші брати та сестра. Однак жодний із них не залучений заявником в якості заінтересованої особи.
Суд звертає увагу, що з метою встановлення відповідного факту, визначаючи коло заінтересованих осіб, заявник повинен зазначити всіх осіб чиїх прав та обов'язків може стосуватись встановлення даного факту та в подальшому вплинути на його реалізацію.
Виходячи з вищевикладеного, заявнику необхідно подати заяву, обґрунтувавши заінтересованість вказаної в заяві особи після встановлення юридичного факту, або ж, в залежності від мети встановлення факту, вказати іншу заінтересовану особу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
Окрім того, суд звертає увагу заявника на наступне.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій.
Визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов'язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, під час розгляду справ у порядку окремого провадження виключається існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Такий висновок викладено і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18)
Усуваючи недоліки, заявникові необхідно взяти до уваги викладене та надати суду заяву в новій редакції, привівши її у відповідність до норм чинного законодавства.
Крім того, відповідно до ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч.3 ст. 177 ЦПК України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про звільнення (відстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів тощо.
Заявником ОСОБА_1 до заяви про встановлення факту родинних відносин додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, обґрунтоване тим, що він є військовослужбовцем, мобілізованим до лав ЗСУ у зв'язку з проходженням військової служби в умовах особливого періоду. У зв'язку з цим, відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з позовами, заявами та скаргами, що стосуються їхніх прав та інтересів.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлюється Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв (заяв) до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.
Вказаний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений, зокрема, у постанові від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17, згідно якого, оскільки позивач звернувся до суду з позовними вимогами, які не зачіпають порядку надання, обсягу соціальних гарантій, не стосуються будь-яким іншим чином соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір підлягає сплаті.
Також вказане підтверджується висновком, викладеним в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі №567/79/23.
Зі змісту заяви видно, що ОСОБА_1 хоче встановити факт родинних відносин з братом, тобто зазначена заява не пов'язана із захистом порушених його прав саме як учасника бойових дій.
Таким чином підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви про встановлення факту родинних відносин на підставі п.13 ч.1 ст. 5 Закону № 3674-VI немає.
Частиною другою статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду заяви у справах окремого провадження фізичною особою - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня становить 3028,00 гривень.
У даному випадку, при поданні заяви, до сплати підлягає судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Отже, враховуючи вищевказане, заявнику необхідно сплатити судовий збір в розмірі 605,60 грн на рахунок - отримувач коштів: ГУК у Вінницькій області/Тростянець/22030101, Код отримувача: (код за ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA188999980313151206000002844, код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (ДСА України, 050).
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до ч.1 ст. 177 ЦПК України позивач (заявник) повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.
Заявником до заяви про встановлення факту в опису - додатку вказано перелік документів, які він додає до заяви. В наявності додано ще копію свідоцтва про смерть в 2 примірниках та довідку, однак дані документи не зазначені в якості доказів.
Даний недолік також підлягає усуненню під час виконання ухвали суду про залишення заяви без руху.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин подана заява підлягає залишенню без руху для усунення вищезазначених недоліків.
Керуючись ст. ст. 175-177, 185, 260, 294, 318 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту родинних відносин, залишити без руху.
Надати заявнику строк для усунення указаних в ухвалі недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною і повернута не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Мудрак