Справа № 344/11223/25
Провадження № 1-кп/344/1097/25
03 липня 2025 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі судді ОСОБА_1 розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні, за відсутності учасників судового розгляду, обвинувальний акт та додані до нього матеріали про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що народився у селі Похівка Богородчанської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України, із середньою освітою, на утриманні має малолітніх дітей, РНОКПП: НОМЕР_1 , раніше судимий:
вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15.05.2024 року за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді 1 рік обмеження волі, звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік;
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України,-
ОСОБА_2 будучи особою, щодо якої застосовано обмежувальний припис, умисно не виконав його.
Кримінальний проступок вчинено за наступних обставин.
Так, 11.03.2025 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області ухвалено рішення про винесення обмежувального припису ОСОБА_2 на строк шість місяців, яким визначено наступне обмеження: заборона ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувати в місці проживання із ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наближатися на відстань не менше 300 метрів до місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 ; заборона ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вести телефонні переговори з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , а також зв'язуватись з нею за допомогою інших засобів зв?язку та через третіх осіб; заборона ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розшукувати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі, якщо йому не відоме місце тимчасового чи постійного перебування (проживання).
Однак, ОСОБА_2 , будучи ознайомленим 30.04.2025 року із зазначеним вище рішенням суду, нехтуючи обов'язковими приписами та обмеженнями, переслідуючи умисел, спрямований на порушення нормальної діяльності органів правосуддя по забезпеченню виконання рішення суду, всупереч вимог ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України, відповідно до яких видача обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання, 14.05.2025 року о 09 годині 24 хвилин за допомогою свого мобільного телефону здійснив дзвінок на мобільний номер телефону ОСОБА_3 . Окрім того, о 09 годині 43 хвилин, 10 годині 19 хвилин та 18 годині 46 хвилин, ОСОБА_2 за допомогою свого мобільного телефону здійснив дзвінки через мобільний додаток «Viber» ОСОБА_3 та о 10 годині 21 хвилин, в цьому ж додатку надіслав їй голосове повідомлення, чим порушив заборону зв'язуватись з ОСОБА_3 за допомогою інших засобів зв?язку.
15 травня 2025 року о 09 годині 07 хвилин, о 18 годині 14 хвилин та о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_2 за допомогою свого мобільного телефону здійснив дзвінки через мобільний додаток «Viber» ОСОБА_3 та о 18 годині 35 хвилин, у цьому ж додатку здійснив відеодзвінок, чим знову порушив заборону зв'язуватись з ОСОБА_3 за допомогою інших засобів зв?язку.
06 червня 2025 року о 07 годині 12 хвилин, 07 годині 22 хвилин, 08 годині 06 хвилин, 10 годині 40 хвилин, 10 годині 51 хвилин, 11 годині 00 хвилин, 12 годині 01 хвилин, 12 годині 08 хвилин, 12 годині 10 хвилин та 17 годині 34 хвилин, ОСОБА_2 за допомогою свого мобільного телефону здійснив дзвінок на мобільний номер телефону ОСОБА_3 . Окрім того, о 07 годині 40 хвилин, 07 годині 42 хвилин, 09 годині 06 хвилин та 17 годині 42 хвилин, ОСОБА_2 за допомогою свого мобільного телефону здійснив дзвінки через мобільний додаток «Viber» ОСОБА_3 та о 07 годині 40 хвилин, о 07 годині 41 хвилин, 07 годині 43 хвилин, у цьому ж додатку надіслав їй відеоповідомлення, також о 10 годині 31 хвилин в цьому ж додатку надіслав їй голосове повідомлення, чим порушив обмеження, встановлені рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у цивільній справі № 344/4140/25 від 11.03.2025 року, а саме заборону зв'язуватись з ОСОБА_3 за допомогою інших засобів зв?язку.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ст.390-1 КК України, як невиконання обмежувальних приписів.
Згідно з ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2 суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком; дані про особу винного, який на утриманні має малолітніх дітей, із середньою спеціальною освітою, раніше судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання є щире каяття.
Обставиною, яка обтяжує покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд вважає, що ОСОБА_2 слід призначити основне покарання у виді обмеження волі в межах санкції ст.390-1 КК України і таке покарання буде достатнім, справедливим та необхідним для його виправлення, а також достатнім для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим ОСОБА_2 так і іншими особами.
В той же час судом встановлено, що вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року, що набрав законної сили, ОСОБА_2 засуджено за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.309 КК України до 1 (одного) року обмеження волі та із застосування ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням, з встановленням іспитового строку на один рік. Судом встановлено, що обвинувачений вчинив новий злочин під час іспитового строку, а отже покарання обвинуваченому слід призначити за правилами, передбаченими ст.ст.71,78 КК України, а саме шляхом часткового приєднання до призначеного покарання - покарання за попереднім вироком.
Саме таке покарання буде відповідати не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_2 не обирався, підстави для його обрання відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати відсутні.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, 381, 382, 394 Кримінального процесуального кодексу України, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ст.390-1 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
На підставі ч.1 ст.71 КК України частково приєднати не відбуте покарання за вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 15 травня 2024 року та призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 відраховувати з моменту його затримання для виконання вироку.
Речові докази по справі після набрання вироком законної сили:
цифровий носій інформації СD-R із відеозаписом (постанова старшого дізнавача від 22.05.2025 року) - залишити при матеріалах кримінального провадження;
цифрові носії інформації - диски із відеозаписами (постанови старшого дізнавача від 13.06.2025 року) - залишити при матеріалах кримінального провадження;
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Вирок суду може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Івано-Франківський міський суд протягом тридцяти днів з дня отримання його копії з урахуванням особливостей, передбачених у ч. 1 ст.394 КПК України, а саме: даний вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя ОСОБА_1