09 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/18282/23
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М.,
розглянувши заяву Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни
про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В., Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери"
до Фізичної особи-підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни
про стягнення 2 038 811,16 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про стягнення 2 038 811,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням грошового зобов'язання за договором суборенди нежитлових приміщень № СО-18 від 27.11.2013.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/18282/23 позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи -підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" заборгованість в сумі 1 649 818,64 грн та витрати по сплаті судового збору в сумі 24 747,28 грн.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі № 910/18282/23 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Присуджено до стягнення з Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" витрати на правову допомогу в сумі 60 000,00 грн. У задоволенні решти заяви - відмовлено.
Постановою від 10.02.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 у справі № 910/18282/23. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі № 910/18282/23 змінив в частині присудженої судом до стягнення суми правничої допомоги. Виклав резолютивну частину рішення (п.2) в наступній редакції: "Стягнути з фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" витрати на правову допомогу в сумі 30.000 грн. 00 коп.". В решті додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі № 910/18282/23 залишив без змін.
Додатковою постановою від 10.03.2025 Північний апеляційний господарський суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" про відшкодування понесених судових витрат на правову допомогу у справі № 910/18282/23 задовольнив частково. Присудив до стягнення з Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" 32 000,00 грн витрат на правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції. У задоволенні решти заяви - відмовив.
25 березня 2025 року Фізична особа - підприємець Зимня Вікторія Володимирівна звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просила поновити строк на подання касаційної скарги у справі № 910/18282/23; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18282/23; справу № 910/18282/23 передати на новий розгляд до суду першої інстанції; зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 до моменту розгляду справи судом касаційної інстанції.
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.03.2025 для розгляду справи № 910/18282/23 визначено колегію суддів Касаційного господарського суду у складі: Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Студенець В. І.
31 березня 2025 року на адресу Суду надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у порядку частини 2 статті 294 Господарського процесуального кодексу України, в яких Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" зазначало, що наявні як підстави для повернення касаційної скарги (пункт 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України) так і підставі для відмови у відкритті касаційного провадження (пункти 4 та 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України); просило прийняти такі заперечення та врахувати їх, тощо.
Ухвалою від 15.04.2025 Верховний Суд повернув касаційну скаргу Фізичної особи -підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі № 910/18282/23 на підставі пункту 1 частини 4 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, оскільки касаційна скарга підписана особою, яка не наділена повноваженнями на підписання і подання цієї касаційної скарги від імені Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни.
18 квітня 2025 року Фізична особа - підприємець Зимня Вікторія Володимирівна повторно звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, зокрема, просила поновити строк на подання касаційної скарги у справі № 910/18282/23; відстрочити сплату судового збору до закінчення розгляду справи судом касаційної інстанції; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18282/23; справу № 910/18282/23 передати на новий розгляд до суду першої інстанції; зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025, додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 до моменту розгляду справи судом касаційної інстанції.
Відповідно до протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.04.2025 справу № 910/18282/23 передано колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Баранець О. М. - головуючий, Бакуліна С. В., Студенець В. І.
26 квітня 2025 року Фізична особа - підприємець Зимня Вікторія Володимирівна знов подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18282/23, яка зареєстрована Судом 28.04.2025 як аналогічна касаційна скарга.
01 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" подало до Верховного Суду заперечення проти відкриття касаційного провадження, в яких зазначило про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, передбачених пунктами 4 та 5 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 06.05.2025 Верховний Суд відмовив Фізичній особі - підприємцю Зимній Вікторії Володимирівні у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору; касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни залишив без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, який становить десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом:
- надання Суду оригіналу документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 49 494,55 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України;
- надання Суду касаційної скарги в новій редакції з уточненою прохальною частиною, з огляду на предмет оскарження.
Скаржниці роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга буде вважатись неподаною та буде повернута.
15 травня 2025 року на адресу Суду від Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни надійшла касаційна скарга (нова редакція) на рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі № 910/18282/23, в якій скаржниця просила у тому числі поновити строк на подання касаційної скарги у справі № 910/18282/23 та зупинити дію рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та додаткової постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 до моменту розгляду справи судом касаційної інстанції. До касаційної скарги (нова редакція) додана, зокрема, платіжна інструкція № 800 від 14.05.2025 про сплату 49 494,55 грн судового збору.
Ухвалою від 29.05.2025 Верховний Суд визнав неповажними підстави, наведені Фізичною особою - підприємцем Зимньою Вікторією Володимирівною в обґрунтування поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 15.04.2024, додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024, постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2025 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 у справі № 910/18282/23; касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни залишив без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України із наданням скаржниці строку, який становить десять днів з дня вручення ухвали, для усунення недоліків шляхом надання Суду клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження з наведенням інших (поважних) підстав, що зумовили пропуск цього строку (з урахуванням змісту цієї ухвали).
Скаржниці роз'яснено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
23 червня 2025 року на адресу Суду від Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни надійшла "заява (недоопрацювана) на виконання ухвали Касаційного господарського суду від 29.05.2025 про подання іншої заяви про поновлення процесуального строку", а також "клопотання в порядку ч. 2 ст. 119 ГПК України".
26 червня 2025 року на адресу Суду від Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни надійшла заява про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В., Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23.
Заявлений відвід мотивований пунктами 3, 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України. Так, Фізична особа - підприємець Зимня Вікторія Володимирівна наводить статтю з мережі інтернет про суддю Бакуліну С. В., а також зазначає про незаконність постановлення ухвал Суду від 15.04.2025, від 06.05.2025 та від 29.05.2025 у справі № 910/18282/23; про порушення принципу рівності сторін, диспозитивності, верховенства права та права на справедливий суд; упереджене ставлення до відповідача в угоду позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Адвокатська фірма "Лавринович і партнери" та надання йому переваг, тощо.
Ухвалою від 27.06.2025 Верховний Суд визнав необґрунтованою заяву Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23; заяву Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23 передав на авторозподіл для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу, для вирішення ним питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 заява Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23 передана на розгляд судді Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Губенко Н. М.
Розглянувши зазначену заяву, Суд не вбачає підстав для її задоволення з огляду на таке.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За змістом статті 38 Господарського процесуального кодексу України відвід повинен бути вмотивованим.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії" від 21.12.2000).
Як зазначає Європейський суд з прав людини, найголовніше - це довіра, яку в демократичному суспільстві повинні мати суди у громадськості (рішення ЄСПЛ у справі "Хаушильд проти Данії").
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності та неупередженості відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або небезсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
При цьому, особиста безсторонність суду, як суб'єктивний критерій, презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006).
Згідно з об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність та неупередженість судді. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім або упередженим, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення Європейського суду з прав людини "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010).
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Таким чином, щодо суб'єктивної складової безсторонності суду заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Зі змісту заявленого відводу вбачається, що доводи Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни в цілому зводяться до незгоди з ухвалами Верховного Суду від 15.04.2025, від 06.05.2025 та від 29.05.2025 у справі № 910/18282/23, однак не містять обґрунтованих аргументів, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів, яким заявлено відвід.
У контексті зазначеного, Суд звертає увагу на приписи частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, якою імперативно визначено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, правова позиція яких його не влаштовує.
Відтак сама по собі незгода учасника справи із процесуальними рішеннями судді/колегії суддів, не свідчить про його упередженість, необ'єктивність чи заінтересованість у справі, рішення по якій ще не прийняте, та не є підставою для відводу.
Інші доводи, наведені Фізичною особою - підприємцем Зимньою Вікторією Володимирівною, містять лише власні припущення заявниці про існування певних обставин, які не підтверджені належними і допустимими доказами.
З урахуванням викладеного, Судом не виявлено обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І., а отже у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23 слід відмовити.
Керуючись статтями 35, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Зимньої Вікторії Володимирівни про відвід суддів Баранця О. М., Бакуліної С. В. та Студенця В. І. від розгляду справи № 910/18282/23.
Ухвала набирає сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду Н. М. Губенко