Ухвала від 09.07.2025 по справі 913/720/20

УХВАЛА

09 липня 2025 року

м. Київ

cправа № 913/720/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Луганській області

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025

у справі № 913/720/20

за заявою Компанії Індумет С.А. (INDUMET S.A.)

про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод"

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 25.03.2025 у справі №913/720/20 скарги Головного управління ДПС у Луганській області від 10.03.2025 б/н та Головного управління Пенсійного фонду України у Луганській області від 11.03.2025 б/н на дії ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" Камши О.В. задоволено.

Відсторонено арбітражного керуючого Камшу О.В. від виконання повноважень ліквідатора під час провадження у справі №913/720/20 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод".

Призначено ліквідатором банкрута - Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" - арбітражного керуючого Марченка Романа Вікторовича, на якого покладено обов'язки та повноваження по проведенню ліквідаційної процедури, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства.

Зобов'язано арбітражного керуючого Камшу О.В. до 21.04.2025 передати ліквідатору - арбітражному керуючому Марченку Р.В. бухгалтерську та іншу документацію, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод".

Зобов'язано ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" - арбітражного керуючого Марченка Р.В. завершити процедуру ліквідації банкрута - Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства: надати суду звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів, документи, що підтверджують проведення ліквідаційної процедури банкрута Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод", вжити всі заходи раціонального формування ліквідаційної маси боржника.

Зобов'язано комітет кредиторів банкрута - Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" у строк до 21.04.2025 визначити джерела покриття витрат на оплату грошової винагороди ліквідатору та понесених ним витрат.

Арбітражний керуючий Камша Олександр Вікторович, не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті судового рішення норм права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також невідповідність висновків суду обставинам справи, просив скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.03.2025 у справі №913/720/20.

10.06.2024 постановою Східного апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.03.2025 у справі №913/720/20 скасовано і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні скарг Головного управління ДПС у Луганській області від 10.03.2025 №б/н та Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 11.03.2025 №б/н на дії ліквідатора Публічного акціонерного товариства "Алчевський коксохімічний завод" Камші О.В. відмовлено.

04.07.2025 Головне управління ДПС у Луганській області через систему "Електронний суд" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025.

07.07.2025 від арбітражного керуючого Камши Олександра Вікторовича надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження у справі, в яких зазначає, що оскаржувані судові рішення не підлягають касаційному оскарженню в силу положень статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відмовити у відкритті касаційного провадження; подання касаційної скарги на судове рішення, що не підлягає оскарженню містить ознаки зловживання процесуальними правами в розумінні статті 43 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи № 913/720/20, матеріали касаційної скарги з доданими до неї документами та з урахуванням позицій викладених в запереченнях проти відкриття касаційного провадження, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Рекомендацією № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини "с" статті 7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomez de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).

Отже, у Верховного Суду є право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у ч. 1 ст. 293 ГПК України, і це повністю узгоджується з положеннями ст. 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

Згідно з ч. 3 ст. 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).

Скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.

Наведений в частині 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами (висновок судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 20.05.2021 у справі №922/3369/19 та в ухвалі від 24.05.2023 у справі №910/18250/16).

Предметом касаційного оскарження є постанова Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025, якою переглянуто ухвалу Господарського суду Луганської області від 25.03.2025 у справі №913/720/20 за розглядом скарги на дії ліквідатора та відсторонення ліквідатора, можливість касаційного оскарження якої не передбачена ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства.

Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 14.11.2023 у справі №922/3766/16, від 06.11.2023 у справі №903/477/22, від 26.12.2022 у справі №927/587/20, від 16.08.2022 у справі № 903/6/13-г, від 27.04.2022 у справі №916/1601/20.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №913/720/20 за розглядом скарги на дії ліквідатора та відсторонення ліквідатора на підставі п. 1 ч. 1 ст. 293 ГПК України, оскільки вона подана на судове рішення, яке відповідно до ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягає касаційному оскарженню.

За змістом статті 43 ГПК учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана) або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення. Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Ураховуючи зазначені вище обставини, Суд наголошує Головному управлінню Пенсійного фонду України у Луганській області на необхідності добросовісно користуватися процесуальними правами і звертає увагу на можливі наслідки зловживання процесуальними правами (статті 43, 135 ГПК).

Керуючись статтями 3, 234, 235, 293 Господарського процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.06.2025 у справі №913/720/20.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк