01 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/8230/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,
секретар судового засідання - Мельникова Л. В.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Весела качка»
до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»
про визнання односторонньої відмови в обслуговуванні безпідставною,
(у судове засідання з'явився представник скаржника Мартинюк Є. В.),
1. Короткий зміст і підстави позовних вимог
1.1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Весела качка» (далі - ТОВ «Весела качка») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" (далі - ПАТ АТ «Укргазбанк») про визнання односторонньої відмови в обслуговуванні безпідставною.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.04.2023 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення №193/10 та ТОВ «Весела качка» був укладений договір банківського рахунку №2023/ЄР/193-001130 (надалі - Договір).
У березні 2024 року директор ТОВ «Весела качка» звернулася до відділення №193/10 АБ «Укргазбанк» для оновлення даних та верифікації особи та її даних. На адресу ТОВ «Весела качка» надійшов лист від 06.05.2024 №5-193/10/190/2024 за підписом начальника відділення №193/10 Інни Тітаренко «щодо відмови від підтримання ділових відносин/обслуговування клієнта шляхом розірвання ділових відносин».
Згідно з цим листом АБ «Укргазбанк» на підставі статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 № 361-ІХ, повідомив про відмову в підтримці ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин та закриття рахунків ТОВ «Весела качка» на підставі абзацу 3 частини першої статті 15 Закону.
Зі змісту листа випливає юридичний наслідок цивільно-правового характеру - розірвання договірних правовідносин достроково, що тягне за собою припинення відповідних прав та обов'язків сторін, чим порушуються права позивача.
2. Фактичні обставини справи, встановлені судами
2.1. Як установили суди попередніх інстанцій і свідчать матеріали справи, 06.04.2023 між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» в особі відділення №193/10 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Весела качка» був укладений договір банківського рахунку №2023/ЄР/193-001130 (далі - договір), відповідно до розділу 4 якого підписанням цієї заяви-договору позивач підтвердив ознайомлення з умовами Публічної пропозиції АБ «Укргазбанк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування та діючими в банку тарифами, що розміщені на сайті банку https://www.ukrgasbank.com.
Відповідно до п. 2.5.1.4 Публічної пропозиції банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин/відмовити Клієнту у відкритті рахунку (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунку/відмовитися від проведення Платіжної операції у разі: 2.5.1.4.1. якщо здійснення ідентифікації та/або верифікації Клієнта, а також встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників, є неможливим або якщо у Банку виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені; 2.5.1.4.2. встановлення Клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання Клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки Клієнта документів чи відомостей; 2.5.1.4.3. подання Клієнтом чи його представником недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману; 2.5.1.4.4. якщо здійснення ідентифікації особи, від імені або в інтересах якої проводиться Платіжна операція, та встановлення її кінцевого бенефіціарного власника або вигодоодержувача (вигодонабувача) за Платіжною операцією є неможливим.
Згідно з довідкою від 06.04.2023, підписаною та виданою начальником відділення №193/10 АБ «Укргазбанк», банк повідомляє, що 06.04.2023 ТОВ «Весела качка», код ЄДРПОУ 45061330, відкрито поточний рахунок, валюта рахунку гривня.
Позивач зазначає, що 21.02.2024 на підставі договору купівлі-продажу частки (частини частки) у статутному капіталі ТОВ «Весела качка» та на підставі акта приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «Весела качка» змінилися власники-кінцеві беніфіціари.
Листом від 06.05.2024 №5-193/10/190/2024 банк повідомив ТОВ «Весела качка» про відмову в підтриманні ділових відносин шляхом розірвання ділових відносин та закриття рахунків на підставі абзац 3 частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Матеріали справи містять претензію позивача від 06.05.2024 вих. №1МБ-05.24, в якій останній вимагав надати документи, які банк вважає такими, що містять інформацію, яку можна віднести до абзацу 3 частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»; негайно припинити використовувати у відношенні ТОВ «Весела качка» недостовірну ганебну інформацію, відмовитися від рішень, вказаних у листі від 06.05.2024 №5-193/10/190/2024 та поновити виконання своїх обов'язків, передбачених договором банківського рахунку №2023/ЄР/193-001130.
Відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
3. Короткий зміст судових рішень у справі
3.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 у справі №910/8230/24 (суддя Демидов В. О.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 (Барсук М. А. - головуючий, судді Руденко М. А., Пономаренко Є. Ю.), позов задоволено повністю.
Судові рішення аргументовано тим, що приймаючи рішення про розірвання ділових відносин з ТОВ «Весела Качка» у зв'язку із встановленням неприйнятно високого рівня ризику, у висновку відповідача відсутні будь-які відомості стосовно оцінки індикаторів фінансових операцій/критеріїв ризику ВК/ФТ саме стосовно позивача. Тобто, в матеріалах справи відсутні докази проведеної перевірки саме стосовно позивача, за результатами яких відповідачем було встановлено підозрілість фінансових операцій останнього.
Доводи відповідача про пов'язаність ТОВ «Синтон Трейд» та ТОВ «Весела Качка» кінцевим бенефіціарним власником ОСОБА_1 , що, на думку відповідача, є підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин суд апеляційної інстанції відхилив, оскільки згідно з пунктом 61 розділу IV Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого постановою правління Національного банку України від 19.05.2020 № 65 (далі - Положення № 65) такою підставою може бути висновок лише стосовно тих клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності такого клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
Водночас, матеріали справи не містять доказів того, що у відповідача були обґрунтовані підозри здійснення позивачем чи його кінцевим бенефіціарним власником операцій ВК/ФТ, інших злочинів.
Із наданих відповідачем запитів Кіровоградської обласної прокуратури та Бюро економічної безпеки вбачається, що вони не стосувались ні ТОВ «Весела Качка», ні ОСОБА_1 .
При цьому сам лише факт порушення кримінального провадження №42021120000000088 від 27.04.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбачених ч. 2 ст. 212 КК України, фігурантом якого є ТОВ «Синтон Трейд», на думку апеляційного господарського суду, не є безумовною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику ділових відносин з позивачем. В матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності обвинувального вироку суду стосовно цієї особи, тоді як згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено судом.
Як вбачається із наданого висновку щодо діяльності ТОВ «Синтон Трейд», відповідачем визначено рівень ризику на дату складання - середній, а не високий, який може слугувати підставою для односторонньої відмови від ділових відносин на підставі абзацу 3 частини першої статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
Дослідивши надані відповідачем докази, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач не надав будь-яких належних, допустимих та вірогідних доказів на підтвердження наявності правових підстав для одностороннього розірвання договору банківського рахунку у зв'язку із встановленням позивачу неприйнятно високого ризику ділових відносин.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. ПАТ АТ «Укргазбанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та відмовити у задоволенні позову.
Підставами касаційного оскарження є пункти 1, 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
4.2. Скаржник стверджує, що судами не враховано висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20, від 20.12.2023 у справі № 757/34905/22-ц щодо права банка відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 61 Положення № 65.
У контексті зазначеного, заявник вважає за необхідне уточнити «чи визначений даною нормою обов'язок суб'єкта первинного фінансового моніторингу самостійною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику іншим клієнтам (особам), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів (зокрема у випадках, передбачених частиною шостою статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», при неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією та/або наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною)», а також чи пункт 61 Положення № 65 необхідно застосовувати лише в сукупності з пунктом 6 додатку 6 до вказаного Положення.
Суд апеляційної інстанції вважав, що рішення про встановлення клієнту неприйнятно високого ризику може бути прийнято лише за умови проведення внутрішньої перевірки фінансових операцій кожного конкретного клієнта із оцінкою індикаторів фінансових операцій/критеріїв ризику ВК/ФТ саме стосовно такого клієнта для встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, для суб'єкта первинного фінансового моніторингу достатньою є наявність підозри (припущення) та негативної інформації про клієнта або його кінцевого бенефіціарного власника, отриманої з офіційних документів/джерел, яка свідчить про можливий зв'язок свого клієнта з організованими злочинними групами та/або злочинними організаціями.
Підпункт 1 пункту 61 Положення № 65 покладає на Банк як на суб'єкта первинного фінансового моніторингу обов'язок встановлення неприйнятно високого ризику не тільки клієнту, який безпосередньо підпав під внутрішню перевірку, але й іншим особам та клієнтам щодо яких у Банку у процесі перевірки виникли обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВКФТ, інших злочинів.
Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що наявність у суб'єкта первинного фінансового моніторингу обґрунтованих підозр здійснення фіктивної діяльності є достатнім для прийняття певних рішень відносно клієнтів.
Таким чином, Банком було встановлено ТОВ «ВЕСЕЛА КАЧКА» неприйнятно високий ризик, з огляду на те, що керівником (у березні 2024 року) і засновником даної юридичної особи є ОСОБА_1 , якій відмовлено у підтриманні ділових відносин та яка одночасно є керівником і засновником ТОВ «СИНТОН ТРЕЙД».
Вказана обставина безсумнівно свідчить про неможливість для Банку виконувати визначені Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» обов'язки чи мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з даним клієнтом. Зазначене є визначеною частиною шостою статті 7 вказаного Закону безумовною обставиною для встановлення ТОВ «ВЕСЕЛА КАЧКА» неприйнятно високого ризику.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
5.2. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
5.3. Відповідно до статті 1075 ЦК України договір банківського рахунка розривається за заявою клієнта у будь-який час. Банк не має права за заявою клієнта розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, заморожені відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення». Клієнт не має права без згоди обтяжувача за домовленістю з банком чи односторонньо, у тому числі шляхом односторонньої відмови від виконання зобов'язання, розривати договір банківського рахунка чи вчиняти інші дії, що мають наслідком припинення договору, у разі якщо майнові права на грошові кошти, що знаходяться на відповідному рахунку, є предметом обтяження, якщо інше не передбачено умовами обтяження. Правочини, вчинені з порушенням цієї вимоги, є нікчемними.
Банк має право вимагати розірвання договору банківського рахунка, зокрема, у випадках, передбачених законодавством, що регулює відносини у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.
Неприйнятно високий ризик - це максимально високий ризик, що не може бути прийнятий суб'єктом первинного фінансового моніторингу відповідно до внутрішніх документів з питань фінансового моніторингу; фінансовий моніторинг - це сукупність заходів, що вживаються суб'єктами фінансового моніторингу у сфері запобігання та протидії, що включають проведення державного фінансового моніторингу та первинного фінансового моніторингу (пункти 39, 66 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»).
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний здійснювати кожен із заходів належної перевірки. Обсяг дій при здійсненні кожного із заходів належної перевірки визначається суб'єктом первинного фінансового моніторингу з урахуванням ризик-профілю клієнта, зокрема рівня ризику, мети ділових відносин, суми здійснюваних операцій, регулярності або тривалості ділових відносин (частина друга статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»).
Частиною сьомою статті 11 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» передбачено, що суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право витребувати, а клієнт, представник клієнта зобов'язані подати інформацію (офіційні документи), необхідну (необхідні) для здійснення належної перевірки, а також для виконання таким суб'єктом первинного фінансового моніторингу інших вимог законодавства у сфері запобігання та протидії.
Суб'єкт первинного фінансового моніторингу (банк) зобов'язаний здійснювати посилені заходи належної перевірки щодо клієнтів, ризик ділових відносин з якими (ризик фінансової операції без встановлення ділових відносин яких) є високим; наскільки це можливо, проводити аналіз та вивчення підстав і цілей усіх фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені у незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети (частини перша, третя статті 12 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення»).
Відповідно до частини шостої статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний встановити неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у разі:
- неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією;
- наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції у разі встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання клієнтом необхідних для здійснення належної перевірки клієнта документів чи відомостей.
Пунктом 61 Положення №65 передбачено, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів у випадках, визначених частиною шостою статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», у інших випадках, визначених банком самостійно у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення, а також щодо:
- клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та / або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів;
- клієнтів (осіб), щодо яких у банку є підстави вважати, що вони є компаніями-оболонками.
Пунктом 6 додатку 6 до Положення № 65 передбачено, що банк повинен підвищити ступінь і характер моніторингу ділових відносин із клієнтом з метою визначення, чи є фінансові операції або дії клієнта підозрілими, у разі виявлення фінансових операцій, що відповідають хоча б одній із таких ознак: 1) є складними фінансовими операціями; 2) є незвично великими фінансовими операціями; 3) проведені в незвичний спосіб; 4) не мають очевидної економічної чи законної мети; 5) не відповідають інформації щодо запланованої клієнтом діяльності з використанням послуг банку, отриманої банком від клієнта під час установлення мети та характеру ділових відносин із ним.
Згідно з пунктом 1 Додатку №12 до Положення №65 банк зобов'язаний відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин / відмовити клієнту у відкритті рахунка (обслуговуванні), у тому числі шляхом розірвання ділових відносин, закриття рахунка / відмовитися від проведення фінансової операції у випадках, передбачених частиною першою статті 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
Відповідно до підпунктів 3, 5 пункту 8 Додатку №12 до Положення №65 банк має визначити у внутрішніх документах банку з питань протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення порядок відмови у передбачених законом випадках від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання договірних відносин) або проведення фінансової операції, що також має містити:
- складання висновку з чітким зазначенням підстав відмови в підтриманні ділових відносин із клієнтом (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини 15 статті Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» у кожному випадку;
- порядок інформування клієнта про відмову в установленні (підтриманні) із ним ділових відносин з обов'язковим зазначенням дати відмови та відповідних підстав відмови, визначених статтею 15 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення» (із посиланням на конкретні абзаци, пункти та частини цієї статті).
5.4. У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20, на яку посилається скаржник, викладено такий висновок:
«В силу вимог законодавства про запобігання та протидію легалізації доходів банк наділений правом в односторонньому порядку відмовитися від ділових відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.
Верховним Судом у справах №922/2224/18, №910/7161/19, №910/21320/17, №910/1555/18, №910/3245/19 викладено правову позицію, за якою положення статті 10 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" та статті 64 Закону України "Про банки та банківську діяльність", які були чинними на момент розгляду зазначених справ, наділяють банк, як суб'єкта первинного фінансового моніторингу, правом відмовитися в односторонньому порядку від відносин з клієнтами з неприйнятно високим ризиком, в тому числі шляхом розірвання договорів.
Норми зазначених законів не обмежують право банку на односторонню відмову від договору з клієнтом в разі настання визначених ними обставин, а тому право банку на відмову від підтримання (у тому числі шляхом розірвання) ділових відносин не слід розуміти як право банку на відмову від договору банківського рахунку лише з дотриманням загального порядку припинення договірних відносин, тобто шляхом звернення до суду про розірвання договору.
Відтак банк наділений правом відмовитися від подальших ділових відносин з клієнтом та розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
Однак, право банку відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка з підстав встановлення клієнту неприйнятно високого ризику за результатами оцінки чи переоцінки ризику не є абсолютним, а умовним, таким, що залежить від настання певних визначених законом обставин, тобто лише за умови встановлення клієнту неприйнятно високого ризику внаслідок проведення внутрішньої перевірки.
Право банку як суб'єкта первинного фінансового моніторингу відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору не є необмеженим, судам необхідно в кожному випадку, виходячи з встановлених обставин справи, досліджувати підстави та обґрунтованість встановлення клієнту такої категорії ризику».
5.5. У касаційній скарзі скаржник вважає, що внаслідок виконання приписів пункту 61 Положення №65 він встановив позивачу неприйнятно високий ризик.
Зі змісту пункту 61 Положення №65 вбачається, що банк установлює неприйнятно високий ризик ділових відносин (фінансової операції без встановлення ділових відносин) стосовно клієнтів (осіб), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів.
Як слідує із матеріалів справи, апеляційний господарський суд залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, досліджував аналогічні доводи банку та акцентував увагу на тому, що у висновку відповідача, на підставі якого останній прийняв и рішення про розірвання ділових відносин з ТОВ «Весела Качка», відсутні будь-які відомості стосовно оцінки індикаторів фінансових операцій/критеріїв ризику ВК/ФТ саме стосовно позивача.
Додатково суд вказав на те, що в матеріалах справи відсутні докази проведеної перевірки саме стосовно позивача, за результатами яких відповідачем було встановлено підозрілість фінансових операцій останнього.
Верховний Суд зауважує, що у справі № 910/8230/24, відповідач, з огляду на посилання на пункт 61 Положення № 65, мав довести, що за результатами вивчення діяльності ТОВ «Весела качка» у нього є обґрунтовані підозри про здійснення вказаним Товариством операцій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів.
Однак, як зауважено судом апеляційної інстанції, фактично зазначених обставин скаржником встановлено не було.
Колегія суддів вважає, що у разі встановлення неприйнятно високого ризику щодо ТОВ «Весела качка», відповідний висновок має містити належні обґрунтування. Фактично, повинні бути встановлені обставини, які визначені як можливі ознаки неприйнятно високого ризику Положенням № 65 та Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Оскільки відповідач не довів наявності такої умови, колегія суддів не убачає підстав вважати, що суди попередніх інстанцій безпідставно задовольнили позовні вимоги.
У свою чергу, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 910/18504/20, від 20.12.2023 у справі № 757/34905/22-ц не доводять неправильного застосування судами норм матеріального права.
Як зазначалося вище, висновок Верховного Суду у справі № 910/18504/20 стосувався права розірвати відповідний договір в односторонньому порядку у випадку встановлення клієнту неприйнятно високого ризику, однак акцентував увагу, що таке право не є абсолютним і має містити обґрунтування такої категорії ризику. Саме з огляду на недоведення зазначеного стосовно позивача, у справі яка переглядається суди попередніх інстанцій задовольнили позов.
У той же час, у постанові від 20.12.2023 у справі № 757/34905/22-ц Верховний Суд також вказував, що право відмовитися від договірних відносин шляхом розірвання договору банківського рахунка не є необмеженим. Втім, у межах справи № 757/34905/22-ц встановлені відмінні від справи № 910/8230/24 обставини. Зокрема, суди вказали на те, що стосовно директора відповідних Товариств здійснювалося досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом фіктивного підприємництва, а вироком Солом'янського районного суду міста Києва від 24.04.2019 у справі №760/29095/18 встановлено факт використання ТОВ «Віртуальний офіс» при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 205 КК України. Водночас у межах справи яка переглядається, подібних обставин відповідачем доведено не було.
Таким чином, в межах підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржником не доведено неправильного застосування норм права, які б зумовили скасування оскаржених судових рішень.
5.6. Щодо підстави оскарження, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України
Пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Зміст наведеної норми права свідчить про те, що вона спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, які регулюють певну категорію відносин та підлягають застосуванню господарськими судами під час вирішення спору.
При касаційному оскарженні судових рішень з підстав, передбачених пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити, зокрема, зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок про її застосування, із конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.
Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17 та постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 909/996/22, від 10.12.2024 у справі № 904/5475/23, від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23.
Водночас у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України, крім встановлення відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обов'язковому дослідженню підлягає також питання щодо необхідності застосування таких правових норм для вирішення спору з огляду на встановлені фактичні обставини справи.
Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.02.2025 у справі № 909/996/22, від 08.08.2024 у справі № 906/446/23, від 08.08.2024 у справі № 906/497/23, від 19.03.2024 у справі № 910/6141/22, від 12.09.2023 у справі № 916/1828/22, від 30.05.2023 у справі № 918/707/22.
У контексті вказаної підстави, скаржник вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 61 Положення № 65.
Обґрунтування необхідності формування вказаного висновку відповідачем сформульоване з двох складових, а саме «чи визначений даною нормою обов'язок суб'єкта первинного фінансового моніторингу самостійною підставою для встановлення неприйнятно високого ризику іншим клієнтам (особам), щодо яких у банку за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта є обґрунтовані підозри про здійснення ними операцій ВК/ФТ, інших злочинів (зокрема у випадках, передбачених частиною шостою статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», при неможливості виконувати визначені цим Законом обов'язки або мінімізувати виявлені ризики, пов'язані з таким клієнтом або фінансовою операцією та/або наявності обґрунтованих підозр за результатами вивчення підозрілої діяльності клієнта, що така діяльність може бути фіктивною)», а також «чи пункт 61 Положення № 65 необхідно застосовувати лише в сукупності з пунктом 6 додатку 6 до Положення № 65».
Однак, оскільки відповідач не довів здійснення ТОВ «Весела качка» операцій легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та/або фінансування розповсюдження зброї масового знищення, інших злочинів, про що зазначено саме у пункті 61 Положення № 65, то і відсутні підстави для додаткового формування висновку щодо сукупного застосування вказаного пункту Положення та додатку 6 до Положення, а також частини шостої статті 7 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення».
5.7. Зважаючи на викладене, оскільки доводи скаржника щодо неправильного застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права не знайшли підтвердження, колегія суддів не убачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 910/8230/24.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги та норми права, якими керувався суд
6.1. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.2. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
6.3. Ураховуючи викладене, зважаючи на зазначені положення законодавства, оскаржені у справі рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані рішення, то відповідно до статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку "Укргазбанк" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 13.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2025 у справі № 910/8230/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. О. Волковицька
Судді С. К. Могил
О. В. Случ