02 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 917/499/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
Офісу ГП - Гудков Д.В.
позивача - не з'явився
відповідача - Удовицький Є.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 (у складі колегії суддів: Плахов О.В. (головуючий), Слободін М.М., Шутенко І.А.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 (суддя Тимощенко О.М.)
за позовом заступника керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром"
про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна,
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Заступник керівника Решетилівської окружної прокуратури Полтавської області (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних правовідносинах - Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області (надалі - Рада, Позивач) звернувся до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" (надалі - ТОВ "Цукорпром", Відповідач, Скаржник) про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна:
- капітальну будівлю (теплицю №110) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:002:0216 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666880453230) вартістю 260 000,00 грн;
- капітальну будівлю (теплицю №108) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:001:0023 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666659053230) вартістю 260 000,00 грн;
- капітальну будівлю (теплицю №101) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:007:0013 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666619453230) вартістю 260 000,00 грн;
- капітальну будівлю (теплицю №105) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:004:0109 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666638153230) вартістю 260 000,00 грн;
- капітальну будівлю (теплицю №109) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:004:0110 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666829853230) вартістю 260 000,00 грн;
- капітальну будівлю (теплицю №106) загальною площею 18 кв. м, яка розташована за адресою: Михайлівська територіальна громада Полтавський район Полтавська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 5323085600:00:002:0214 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666928153230) вартістю 260 000,00 грн.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на земельних ділянках комунальної власності з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216 знаходиться самочинно побудоване нерухоме майно (теплиці №№ 101, 105, 106, 108, 109, 110), яке обмежує права Ради в користуванні та розпорядженні такими земельними ділянками.
На думку Прокурора, належним способом захисту інтересів територіальної громади є звернення до суду з позовною вимогою про визнання за Радою права власності на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі №917/499/24 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
2.2. Місцевий господарський суд встановив, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт самочинного будівництва споруд (теплиць) на належних Позивачу земельних ділянках та придбання цих об'єктів Відповідачем.
За позицією суду, Прокурором в даному конкретному випадку обрано належний, але неефективний спосіб захисту порушеного права, який не відновить порушене право Позивача, оскільки спірне нерухоме майно - теплиці фактично знищені, тобто не існують як об'єкт нерухомості станом на час розгляду справи, а тому суд не може визнати право власності на фактично відсутній об'єкт нерухомості.
Одночасно суд виснував, що ТОВ "Цукорпром" є належним відповідачем у відповідному спорі, оскільки належними відповідачами за позовом власника землі про знесення самочинного будівництва є особи, які придбали об'єкт самочинного будівництва в забудовника та зареєстрували право власності на такий об'єкт, а ТОВ "Цукорпром" є не тільки останнім набувачем спірного майна, але й активно заперечує проти скасування його права власності на спірне майно.
2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі №917/499/24 змінено, шляхом доповнення мотивувальної частини абзацом:
"Таким чином, спірне нерухоме майно - теплиці фактично знищені, тобто не існують як об'єкт нерухомості станом на час розгляду справи, а тому відсутнє порушення прав та законних інтересів позивача, що є підставою для відмови у позові.".
Також судом апеляційної інстанції було виключено з мотивувальної частини рішення абзаци:
"З урахуванням наведеного, розміщення самочинного будівництва спірних об'єктів нерухомості порушило права Михайлівської сільської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою, на якій спірні об'єкти нерухомості були побудовані.
З огляду на відсутність самих об'єктів нерухомості позивач буде позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію прав на нерухоме майно, а тому прокурором і позивачем, на думку суду, в даному конкретному випадку обрано належний, але неефективний спосіб захисту порушеного права, який не відновить порушене право позивача."
В іншій частині рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі № 917/499/24 залишено без змін.
2.4. Відповідна постанова мотивована тим, що встановивши відсутність порушеного права, суд не повинен посилатись на неефективність обраного Позивачем способу захисту, оскільки безпідставність позову виключає висновок про необхідність захисту права, а отже і аналіз належного/неналежного способу захисту. Проте, в оскарженому рішенні суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права ("знаходження об'єктів на земельній ділянці порушило права Позивача"), так і послався на неефективний спосіб захисту, при тому, що позовні вимоги не підлягали захисту в жодній частині.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що попри ухвалення правильного по суті рішення, судом першої інстанції в мотивувальній частині застосовані неналежні формулювання щодо наявності порушеного права без зазначення, що це події минулого часу і без зазначення відсутності порушення на день подання позову, а саме рішення обґрунтоване посиланням на неналежний спосіб захисту, що є очевидною помилкою.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. ТОВ "Цукорпром", звертаючись з касаційною скаргою, просить скасувати постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 в частині відмови у задоволенні апеляційних вимог та змінити мотивувальну частину рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 шляхом виключення таких абзаців:
"Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт самочинного будівництва споруд (теплиць) на належних позивачу земельних ділянках та придбання цих об'єктів відповідачем.
При цьому суд вважає необґрунтованими заперечення відповідача стосовно того, що ТОВ "Цукорпром" є неналежним відповідачем.
ТОВ "Цукорпром" є не тільки останнім набувачем спірного майна, але і активно заперечує проти скасування його права власності на спірне майно, що вбачається з його позову, апеляційної та касаційних скарг у справі № 904/6730/20 (904/2816/23).
Отже, ТОВ "Цукорпром" є належним відповідачем."
3.2. Ухвалою Суду від 16.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Цукорпром" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі № 917/499/24 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
3.3. В обґрунтування касаційної скарги ТОВ "Цукорпром" посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, статті 4 та частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України.
Скаржник вказує на неврахування правових висновків щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 910/15094/23, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20 та від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21.
На переконання Скаржника, судами безпідставно надано правову оцінку спірним правовідносинам, зокрема сформовано висновки щодо наявності в матеріалах справи доказів, які нібито підтверджують факт самочинного будівництва тепличних споруд на земельних ділянках, що перебувають у власності Позивача, та подальшого набуття права власності на ці об'єкти Відповідачем. Водночас, як зазначає Скаржник, за умови встановлення судами факту відсутності порушеного права Позивача на момент звернення до суду, висновок про належність визначення ТОВ "Цукорпром" як відповідача у справі є необґрунтованим.
3.4. 02.07.2025 від Прокурора надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення без змін.
4. Обставини, встановлені судами попередніх інстанцій
4.1. У 2008 році між Машівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОНОВАЛІВСЬКЕ" (надалі - ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ") були укладені договори оренди землі, що підтверджується відповідними договорами, додатковими угодами про поновлення договорів за 2019 рік, актами приймання-передачі земельних ділянок, актами встановлення і погодження в натурі меж земельних ділянок.
4.2. Відповідно до пункту відповідних 3 договорів оренди на земельних ділянках відсутні об'єкти нерухомого майна.
Також, згідно з пунктами 3, 4 додаткових угод до зазначених договорів, укладених у 2019 році, об'єкти нерухомого майна на земельних ділянках відсутні.
Право власності ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на капітальні споруди не було зареєстровано у Державному реєстрі прав, у тому числі у його архівній складовій.
4.3. Згідно з Актами обстеження земельних ділянок № 1, № 2, №4, №6, №7, №9 від 02.11.2021, складених представниками відділу земельних ресурсів, комунальної власності, архітектури та містобудування виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавської району Полтавської області, на момент обстеження спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення комунальної власності з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216, які знаходиться за межами населених пунктів на території Михайлівської громади Полтавського району Полтавської області, виявлено самовільне будівництво, а саме встановлення споруди розмірами 3,0 х 6,0 м, висотою 2,1 м, глибиною занурення фундаменту яких в середньому 400 мм.
4.4. Відповідно до технічного паспорта:
- на комплекс будівель і споруд № 110, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" до будівель і споруд належать: теплиця, літера "А", № 110, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля;
- на комплекс будівель і споруд № 108, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", до будівель і споруд належать: теплиця, літера "А", № 108, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля;
- на комплекс будівель і споруд № 101, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", до будівель і споруд належать: теплиця, літера "А", №101, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля;
- на комплекс будівель і споруд № 105, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", до будівель і споруд належать: теплиця, літера "А", № 105, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля;
- на комплекс будівель і споруд № 109, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. (ІПН НОМЕР_1 ) станом на 01.12.2021 на замовлення TOB "КОНОВАЛІВСЬКЕ", до будівель і споруд належать: площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля;
- на комплекс будівель і споруд № 106, виготовленого ФОП Прокоповичем Т.В. станом на 01.12.2021 на замовлення ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", до будівель і споруд належать: теплиця, літера "А", № 106, загальною площею 18 кв. м, фундамент - бетон, стіни - металевий каркас, полімер, покрівля - металевий каркас, полімер, підлога - земля.
4.5. У межах справи № 904/6730/20 про банкрутство ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" було оголошено два аукціони з реалізації майна, а саме: капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходиться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.
4.6. 02.12.2021 на сайті https://www.dto.com.ua було оголошено два аукціони з реалізації в межах справи про банкрутство № 904/6730/20 майна, а саме: капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходиться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область.
4.7. 16.02.2022 ТОВ "Цукорпром" визнано переможцем вказаного аукціону, що підтверджується протоколом проведення електронного аукціону № UA-PS-2022-02-02- 000056-2.
4.8. 17.05.2022 між ТОВ "Коновалівське" та ТОВ "Цукорпром" складено акт № UA- PS-2022-02-02-000056-2 про придбання майна на аукціоні, а саме: мультилоту, що складається з капітальних будівель та споруд (теплиці) у кількості 6 штук, які знаходяться за адресою: Михайлівська територіальна громада (колишня Ряськівська сільська рада), Полтавський район (колишній Машівський район) Полтавська область: 1. Капітальна будівля (теплиця № 108), загальною площею 18,0 кв. м; 2. Капітальна будівля (теплиця № 106), загальною площею 18,0 кв. м; 3. Капітальна будівля (теплиця № 110), загальною площею 18,0 кв. м; 4. Капітальна будівля (теплиця № 105), загальною площею 18,0 кв. м; 5. Капітальна будівля (теплиця № 109), загальною площею 18,0 кв. м; 6. Капітальна будівля (теплиця № 101), загальною площею 18,0 кв. м.
4.9. За зверненням ТОВ "Цукорпром" 06.12.2022 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. видано шість свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів). Також приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. внесено зміни до записів про інші речові права від 26.05.2018 № 26403242, 26403713, від 23.07.2018 № 27205451, 27208064, 27209603, 27206998, від 03.08.2018 № 27383931, 27383199, від 06.02.2020 № 35421625, 35424507, 35430424, від 10.02.2023 № 35463611, 35473265, 35472629, 35465949, 35472014, а саме змінено орендаря земельних ділянок з ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на ТОВ "Цукорпром ", а також змінено строк дії права оренди на земельні ділянки, а саме: зазначено дату закінчення іншого речового права на земельні ділянки 10.10.2029, також вказано інформацію щодо автоматичного продовження дії договорів, з правами пролонгації та передачі в піднайм (суборенду).
4.10. Наказом Міністерства юстиції України № 1879/5 від 15.05.2023 "Про задоволення скарги" задоволено скаргу виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області № 02.1-25/319 від 28.03.2023: скасовано рішення від 06.12.2022 №№ 65688621, 65688080, 65687574, від 07.12.2022 №№ 65696332, 65695040, 65695375, 65693654, 65695661, прийняті приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Вдовіною Ліаною Леонідівною.
4.11. На підставі наказу Міністерства юстиції України державний реєстратор прав на нерухоме майно Сироватка К.А. 15.05.2023 року скасував речові права ТОВ "Цукорпром" на спірні об'єкти нерухомого майна.
4.12. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/15324/23 від 11.09.2023, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.01.2024, відмовлено повністю у задоволенні позовної заяви приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Вдовіної Ліани Леонідівни до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державне підприємство "Національні інформаційні системи", про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 № 1879/5 "Про задоволення скарги".
4.13. Також ухвалою слідчого судді Карлівського районного суду Полтавської області від 13.09.2023 накладено арешт шляхом позбавлення права відчуження, розпорядження на земельні ділянки з кадастровими номерами: 1) 5323085600:00:001:0023 на 23,2 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666659053230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 2) 5323085600:00:002:0214 на 10,21 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666928153230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 3) 5323085600:00:002:0216 на 34,79 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666880453230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 4) 5323085600:00:004:0109 на 103,2153 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666638153230) разом із комплексом будівель і споруд №105 площею 18 кв.м, технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021; 5) 5323085600:00:004:0110 на 13,0263 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666829853230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 6) 5323085600:00:007:0013 на 17,476 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666619453230) разом із комплексом будівель і споруд №101, технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021; 7) 5323085600:00:003:0151 на 6,5223 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666895853230) разом із розміщеною спорудою, яка являє собою стрічковий, прямокутної форми фундамент із зовнішніми розмірами 3,3*6,3 м; 8) 5323085600:00:004:0111 на 4,593 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2666908653230) разом із комплексом будівель і споруд №102, технічний паспорт на які був виготовлений ФОП Прокопович Т.В. 01.12.2021 які перебувають у власності територіальної громади Михайлівської сільської ради Машівського р-ну Полтавської області.
4.14. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № 904/6730/20 від 31.01.2024 затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" та ліквідовано юридичну особу - ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ".
4.15. ТОВ "Цукорпром" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроцентр-Україна" звернулись до суду з позовом до ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ", Ради та Міністерства юстиції України про визнання незаконним і скасування наказу Міністерства юстиції України від 15.05.2023 №1879/5 "Про задоволення скарги".
4.16. Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 у справі № 904/6730/20(904/2816/23), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 у справі № 904/6730/20 (904/2816/23), у задоволенні позову відмовлено повністю.
При цьому у рішенні Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 та постанові Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2024 встановлено, що право власності ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ" на капітальні споруди не було зареєстровано у Державному реєстрі прав, у тому числі у його архівній складовій.
4.17. З протоколів огляду від 01.05.2024 вбачається, що у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42023172070000015 від 27.02.2023 на земельних ділянках (з кадастровими номерами 5323085600:00:007:0013, 5323085600:00:004:0109, 5323085600:00:002:0214, 5323085600:00:001:0023, 5323085600:00:004:0110, 5323085600:00:002:0216) виявлено споруди у формі стрічкових прямокутної форми фундаментів, опис яких відповідає описам фундаментів теплиць, виявлених представниками відділу земельних ресурсів, комунальної власності, архітектури та містобудування виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавської району Полтавської області та зафіксованих в Актах обстеження земельних ділянок № 4 від 02.11.2021, № 1 від 02.11.2021, № 9 від 02.11.2021, № 6 від 02.11.2021, № 7 від 02.11.2021, № 2 від 02.11.2021.
4.18. Звертаючись з позовною заявою Прокурор просить визнати за Радою право власності на об'єкти нерухомого майна, оскільки відповідне майно є самочинно збудованим, що, на його переконання, перешкоджає реалізації її правомочностей щодо користування та розпорядження земельними ділянками, на яких розміщено це майно.
5. Позиція Верховного Суду
5.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "Цукорпром" не підлягає задоволенню з таких підстав.
5.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.3. Предметом спору у цій справі є вимога Ради про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна на тій підставі, що відповідне майно є самочинно збудованим, що перешкоджає реалізації її правомочностей щодо користування та розпорядження земельними ділянками, на яких розміщено це майно. Позовна вимога заявлена до ТОВ "Цукорпром" як останнього набувача відповідного нерухомого майна.
5.4. Місцевий господарський суд встановив, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджується факт самочинного будівництва споруд (теплиць) на належних Позивачу земельних ділянках та придбання цих об'єктів ТОВ "Цукорпром".
За правовою позицією суду першої інстанції, у такому випадку Прокурором обрано належний, але неефективний спосіб захисту порушеного права, який не відновить порушене право позивача, оскільки спірне нерухоме майно - теплиці фактично знищені, тобто не існують як об'єкт нерухомості станом на час розгляду справи, а тому суд не може визнати право власності на фактично відсутній об'єкт нерухомості.
Одночасно суд виснував, що ТОВ "Цукорпром" є належним відповідачем у відповідному спорі з огляду на встановлені обставини спору.
5.5. Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення місцевого суду, не погодився з його мотивувальною частиною в частині надання оцінки належності обраного способу захисту з огляду на встановлену відсутність порушеного права на момент подання позову.
Апеляційний господарський суд зазначив, що, попри правильність рішення по суті, суд першої інстанції вдався до помилкової правової конструкції, обґрунтовуючи відмову в задоволенні позову посиланням на обрання належного, але неефективного способу захисту порушеного права, замість констатації відсутності порушеного права на момент звернення з позовом. При цьому колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції не зазначив, що йдеться про відсутність такого права саме станом на день подання позову, без зазначення відсутності порушення на день подання позову, а саме рішення обґрунтоване посиланням на неналежний спосіб захисту, що є очевидною помилкою.
У зв'язку з цим суд апеляційної інстанції ухвалив змінити мотивувальну частину рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
5.6. Звертаючись з касаційною скаргою, Відповідач не погоджується з мотивуванням рішення суду першої інстанції, яке залишене без змін судом апеляційної інстанції, зокрема щодо: 1) висновку про наявність у матеріалах справи підтвердження факту самочинного будівництва споруд (теплиць) на земельних ділянках, які перебувають у власності Позивача, а також їх подальшого придбання Відповідачем, 2) підставності визначення Скаржника як належного відповідача у справі.
За позицією Скаржника, за умови встановлення судами факту відсутності порушеного права Позивача, висновок про наявність у матеріалах справи підтвердження факту самочинного будівництва споруд (теплиць) на земельних ділянках, які перебувають у власності Ради, а також їх подальшого придбання Відповідачем та належність ТОВ "Цукорпром" як відповідача у справі є необґрунтованим.
Зазначене Відповідач обґрунтовує неправильним застосуванням судами попередніх інстанцій частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, статті 4 та частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, та неврахуванням правових висновків щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 910/15094/23, від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 26.06.2019 у справі № 13/51-04, від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20 та від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22, від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21.
5.7. Стосовно наведеного Суд зазначає таке.
5.8. Згідно з частиною першою стаття 237 Господарського процесуального кодексу України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; 4) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 5) як розподілити між сторонами судові витрати; 5-1) чи є підстави для здійснення судового контролю, передбаченого частиною п'ятою статті 345-1 цього Кодексу; 6) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.
5.9. Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
5.10. Зі змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України вбачається, що кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.
5.11. У постанові Верховного Суду від 15.01.2025 у справі № 910/15094/23 визначено, що захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
5.12. Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (вказані висновки Верховного Суду викладені у постановах від 19.09.2019 у справі № 924/831/17, від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18).
5.13. У постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 14.06.2019 у справі №910/6642/18 в розвиток цих позицій також зазначено, що вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити
5.14. Верховний Суд у постанові від 20.02.2024 у справі № 916/1042/22 виснував, що відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові незалежно від інших встановлених судом обставин.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі № 910/6091/19, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, 22.03.2023 у справі № 509/5080/18.
5.15. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 13/51- 04, а також у постановах Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 910/23359/15, від 18.06.2019 у справі № 914/891/16, від 18.07.2019 у справі № 916/3147/16, від 26.11.2019 у справі № 920/240/18, від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20 та від 16.08.2023 у справі № 910/5571/22 зроблено висновки, за змістом яких закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
5.16. Поряд з цим, у постановах Верховного Суду від 29 серпня 2023 року у справі № 910/5958/20, від 22.11.2023 у справі № 917/1531/21 також відзначено, що у разі з'ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного правочину на предмет його відповідності положенням законодавства.
5.17. З огляду на це, установивши відсутність порушеного права, суд дійсно не повинен оцінювати ефективність та/або належність обраного позивачем способу захисту.
5.18. Колегія суддів зазначає, що Східний апеляційний господарський суд, здійснюючи перегляд рішення суду першої інстанції, усунув недоліки його мотивувальної частини, зокрема в частині помилковості надання оцінки належності обраного Позивачем способу захисту. Суд апеляційної інстанції надав правову оцінку допустимості застосування такого способу захисту в контексті встановленої відсутності порушеного права Ради, за наслідками чого змінив його мотивувальну частину.
5.19. Поряд з цим, зі змісту оскаржуваних судових рішень убачається, що оцінка судами доказів та висновок про наявність у матеріалах справи підтвердження факту самочинного будівництва споруд (теплиць) на земельних ділянках, які перебувають у власності Позивача, а також їх подальшого придбання ТОВ "Цукорпром", стосуються встановлення фактичних обставин, що мали місце на момент їх виникнення.
5.20. Вказані висновки не є юридичною оцінкою правовідносин між сторонами саме на дату звернення Позивача до суду з відповідним позовом.
Суди попередніх інстанцій дійшли таких висновків на підставі сукупного аналізу наявних у справі доказів, зокрема:
- договорів оренди земельних ділянок, укладених у 2008 році між Радою та ТОВ "КОНОВАЛІВСЬКЕ";
- протоколу електронного аукціону № UA-PS-2022-02-02-000056-2, за результатами якого переможцем визначено ТОВ "Цукорпром";
- шести свідоцтв про придбання майна з прилюдних торгів, виданих 06.12.2022 приватним нотаріусом Вдовіною Л.Л. на підставі звернення ТОВ "Цукорпром";
- актів обстеження земельних ділянок № 1, № 2, № 4, № 6, № 7, № 9 від 02.11.2021, в яких зафіксовано наявність капітальних споруд із фундаментом глибиною приблизно 400 мм, площею 3,0 х 6,0 м та висотою 2,1 м.
5.21. Таким чином, надана судами оцінка не стосувалася визначення правового статусу спірних правовідносин на момент подання позову, а відображала аналіз обставин, що передували зверненню до суду та знаходяться у безпосередньому зв'язку з висновками судів про відсутність порушеного права Позивача.
5.22. Відтак, викладення судами попередніх інстанцій оцінки фактичних обставин, що передували зверненню до суду, не суперечить їх подальшому висновку щодо відсутності порушеного права Позивача у зв'язку з недоведеністю існування спірного майна на момент подання позову. Зазначене, також не заперечується Скаржником
5.23. Отже, такі дії судів попередніх інстанцій не можуть розцінюватися як помилкове надання правової оцінки спірним правовідносинам, оскільки вони здійснювалися в межах аналізу обставин для з'ясування обставин спору, належності визначення суб'єктного складу сторін та встановлення факту порушення права.
Зазначене не свідчить про порушення судами частини першої статті 15 Цивільного кодексу України, статті 4 або частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України та узгоджується з висновками Верховного Суду, на які посилається Скаржник при зверненні з касаційною скаргою.
5.24. Суд також визнає необґрунтованими доводи Скаржника щодо неналежного мотивування рішення суду першої інстанції та відсутності виправлення таких недоліків судом апеляційної інстанції щодо підставності визначення ТОВ "Цукорпром" у процесуальному статусі відповідача.
5.25. Так, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, саме по собі встановлення у ході розгляду справи факту відсутності спірного майна, а відтак і порушеного права Позивача, не свідчить про безпідставність або помилковість визначення ТОВ "Цукорпром" як відповідача у цій категорії спору. Визначення процесуального статусу відповідача здійснюється, зокрема, виходячи з фактичних обставин спору та правової позиції Позивача щодо особи, чиї дії або бездіяльність вважаються ним такими, що порушують його права або інтереси.
5.26. Відповідно, сама по собі відмова у задоволенні позову з підстав недоведеності факту порушення прав на момент звернення до суду не може свідчити про помилковість обрання особи відповідача, оскільки така оцінка є наслідком розгляду справи по суті, а не порушенням процесуального порядку формування складу учасників спору.
5.27. При цьому суд зазначає, що згідно з положеннями статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У частині п'ятій статті 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.
Правова конструкція відповідних норм свідчить, що відповідачами в такій категорії спорів є, зокрема, особи, які оспорюють або не визнають право власності позивача, або особи, які здійснили самочинне будівництво на земельній ділянці, яка знаходиться у власності позивача.
5.28. Судами обох інстанцій встановлено, що ТОВ "Цукорпром" є не лише останнім набувачем спірного майна, попри встановлені обставини подальшого скасування речових прав на це майно та відсутності самого об'єкта на момент подання позову, але й активно заперечує проти скасування його права власності на спірне майно, що вбачається з його позиції у справі № 904/6730/20 (904/2816/23).
5.29. З огляду на це, наявність у мотивувальній частині судових рішень висновків щодо належності визначення ТОВ "Цукорпром" в статусі відповідача у цій категорії спору, з урахуванням предмета та підстав позову, процесуальної поведінки учасників, встановлених судами фактичних обставин справи, не може розцінюватися як свідчення порушення судами норм матеріального чи процесуального права.
5.30. Зважаючи на це, Суд не вбачає неправильного застосування судами положень 15 Цивільного кодексу України, статті 4 та частини першої статті 237 Господарського процесуального кодексу України, що, своєю чергою, свідчить про необґрунтованість аргументів Скаржника, заявлених в порядку пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
6. Висновки Верховного Суду
6.1. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
6.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення у справі - залишенню в силі.
7. Розподіл судових витрат
7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цукорпром" залишити без задоволення.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2025 та рішення Господарського суду Полтавської області від 27.02.2025 у справі № 917/499/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко