02 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/9/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Зуєва В.А. (головуючого), Берднік І.С., Міщенка І.С.
секретаря судового засідання - Дерлі І.І.
за участю представників сторін:
Офісу ГП - Шапка І.М.
позивача - не з'явився
відповідача - Губаненко Ю.П.
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 (у складі колегії суддів: Яценко О.В. (головуючий), Хрипун О.О., Кравчук Г.А.), якою було частково скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 28.03.2025 про закриття провадження у справі та відмови у заміні сторони у справі
за позовом заступника керівника Київської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - філія "Димерське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"
про усунення перешкод у користуванні земельними ділянками та скасування рішень про їх державну реєстрацію,
1. Короткий зміст та підстави позовних вимог
1.1. Заступник керівника Київської обласної прокуратури (надалі - Прокурор) в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації (надалі - Адміністрація, Позивач) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент" (надалі - ТОВ "НАСК Девелопмент", Відповідач, Скаржник) про:
1) усунення перешкод у здійсненні Адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення через скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень:
- № 62764817 від 06.01.2022 зі скасуванням державної реєстрації права ТОВ "НАСК Девелопмент" на земельну ділянку площею 1,68 га з кадастровим номером 3221889000:21:039:0001;
- № 62765244 від 06.01.2022 зі скасуванням державної реєстрації права ТОВ "НАСК Девелопмент" на земельну ділянку площею 1,2043 га з кадастровим номером 3221889000:21:039:0061;
- № 62765027 від 06.01.2022 зі скасуванням державної реєстрації права ТОВ "НАСК Девелопмент" на земельну ділянку площею 1,8991 га з кадастровим номером 3221889000:21:039:0060;
- № 62765457 від 06.01.2022 зі скасуванням державної реєстрації права ТОВ "НАСК Девелопмент" на земельну ділянку площею 3,36 га з кадастровим номером 3221889000:21:039:0015;
2) усунення перешкод у здійсненні Адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками лісогосподарського призначення через повернення на користь держави в особі Адміністрації від ТОВ "НАСК Девелопмент" земельних ділянок з кадастровими номерами 3221889000:21:039:0001 площею 1,68 га, 3221889000:21:039:0061 площею 1,2043 га, 3221889000:21:039:0060 площею 1,8991 га, 3221889000:21:039:0015 площею 3,36 га.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані незаконним вибуттям із власності держави спірних земельних ділянок лісогосподарського призначення, що утворилися в результаті об'єднання 70 земельних ділянок, переданих у приватну власність фізичним особам та згодом відчужених, зокрема ОСОБА_1 . Останній, відповідно до акта приймання-передачі нерухомого майна від 21.12.2021, передав спірні земельні ділянки до статутного капіталу ТОВ "НАСК Девелопмент".
За позицією Прокурора, Адміністрація, як законний власник, та філія "Димерське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", як землекористувач, позбавлені можливості користуватися і розпоряджатися спірними земельними ділянками для потреб лісового господарства.
1.3. 11.03.2025 до суду першої інстанції від Прокурора надійшла заява, в якій заявник просив суд:
- замінити первісного відповідача - ТОВ "НАСК Девелопмент" - на належного відповідача - ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 );
- закрити провадження у справі № 911/9/24 у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства;
- направити справу № 911/9/24 до Вишгородського районного суду Київської області, для здійснення подальшого розгляду за правилами цивільного судочинства.
Вказана заява обґрунтована тим, що на даний час власником спірних земельних ділянок є ОСОБА_1 , який відповідно до положень статті 45 Господарського процесуального кодексу України має бути відповідачем у цій справі. При цьому, після заміни неналежного відповідача спір сторін має розглядати Вишгородський районний суд Київської області.
1.4. 20.03.2025 до суду першої інстанції від Відповідача надійшли:
- заперечення на заяву Позивача про заміну відповідача належним, у яких ТОВ "НАСК Девелопмент" просило суд відмовити у задоволенні заяви Позивача від 11.03.2025 про заміну відповідача та закриття справи у порядку пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України;
- заява про закриття провадження у справі № 911/9/24, в якій заявник просить закрити провадження у справі № 911/9/24 у порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Зазначене ТОВ "НАСК Девелопмент" обґрунтовує тим, що з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за кодом 44444678 станом на 11.03.2025 вбачається, що 04.07.2024 внесений запис № 1003611110003003155 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "НАСК Девелопмент" в результаті її ліквідації, тоді як відомості про юридичних осіб-правонаступників такого товариства відсутні.
Ураховуючи наведене, на його думку, з 04.07.2024 цивільна правоздатність ТОВ "НАСК Девелопмент" припинилася у зв'язку з його ліквідацією, відтак спірні правовідносини правонаступництва відповідача не допускають.
1.5. Крім того, у підготовчому засіданні 28.03.2025 Прокурор заявив усне клопотання про залишення без розгляду заяв Відповідача, обґрунтовуючи його обставиною припинення ТОВ "НАСК Девелопмент" в результаті ліквідації останнього, а отже, відсутністю правових підстав подавати від імені Відповідача відповідні заяви та вчиняти будь-які процесуальні або юридично значущі дії.
2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2.1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 28.03.2025 у справі № 911/9/24:
- відмовлено у задоволенні заяви Прокурора від 11.03.2025 в частині заміни первісного відповідача належним, закриття провадження у справі в порядку пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України та направлення справи № 911/9/24 до Вишгородського районного суду Київської області;
- відмовлено у задоволенні усного клопотання Прокурора про залишення без розгляду заяв Відповідача;
- задоволено заяву ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України;
- закрито провадження у справі № 911/9/24.
2.2. Відповідна ухвала суду мотивована тим, що у разі здійснення заміни Відповідача у цій справі на ОСОБА_1 стороною означеного спору буде фізична особа, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, що свідчитиме про непідвідомчість поданої у цій справі позовної заяви господарському суду та наслідком чого буде закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України. Суд зазначив, що оскільки наслідком заміни у цій справі ТОВ "НАСК Девелопмент" на ОСОБА_1 буде закриття провадження у справі з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, вказане суперечить положенням частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, якими чітко визначено умову для здійснення заміни первісного відповідача належним - відсутність закриття провадження у справі. У зв'язку з чим суд першої інстанції зауважив, що норми пункту 1 частини першої статті 231 та частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України не підлягають одночасному застосуванню, тобто є взаємовиключними, у зв'язку з чим у суду відсутні підстави для задоволення заяви Прокурора в частині заміни первісного відповідача належним та, відповідно, закриття провадження у справі з огляду на її непідвідомчість господарському суду.
Водночас суд вказав про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за кодом 44444678 станом на 11.03.2025 вбачається, що 04.07.2024 внесений запис № 1003611110003003155 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "НАСК Девелопмент" в результаті її ліквідації, тоді як відомості про юридичних осіб-правонаступників такого товариства відсутні. З огляду на це, суд дійшов висновку, що з 04.07.2024 цивільна правоздатність ТОВ "НАСК Девелопмент" припинилася у зв'язку з його ліквідацією, а спірні правовідносини правонаступництва відповідача не допускають.
Поряд з цим, оскільки до моменту постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі у складі учасників цієї справи було ТОВ "НАСК Девелопмент", та наявність у нього статусу сторони у цій справі, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність усного клопотання Прокурора про залишення без розгляду заяв Відповідача.
2.3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 ухвалу Господарського суду Київської області від 28.03.2025 скасовано в частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, закриття провадження у справі № 911/9/24 та відмовлено у задоволенні вказаної заяви. Також відповідною постановою змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 28.03.2025 в частині відмови у задоволені заяви Прокурора від 11.03.2025 про заміну первісного відповідача належним. В іншій частині ухвалу Господарського суду Київської області від 28.03.2025 залишено без змін та постановлено передати справу № 911/9/24 на розгляд Господарського суду Київської області.
2.4. Аналізуючи правильність застосування судом першої інстанції статті 48 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів зазначила, що у спірних правовідносинах станом на дату подання позову особою, яка, за твердженням Прокурора, заважала у здійсненні Адміністрацією права користування та розпорядження земельними ділянками було саме ТОВ "НАСК Девелопмент" як особа за якою такі земельні ділянки були зареєстровані на праві власності.
Вказане, за позицією суду, свідчить про те, що станом на дату звернення до суду з цим позовом ТОВ "НАСК Девелопмент" було належним відповідачем, що відповідно до приписів частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України унеможливлює його заміну на іншого належного відповідача. У зв'язку з чим суд апеляційної інстанції виснував про необхідність зміни мотивувальної частини оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в цій частині.
Аналізуючи правильність застосування судом пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції виснував, що на даний час особою, за якою спірні земельні ділянки зареєстровані на праві власності є ОСОБА_1 , тобто на даний час саме він є особою, яка має бути відповідачем у поданому прокурором позові, а відтак висновки суду першої інстанції про те, що спірні правовідносини правонаступництва відповідача не допускають є необґрунтованими.
З огляду на це колегія суддів зазначила, що висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України є помилковими, а ухвала суду першої інстанції в частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі та закриття провадження у справі № 911/9/24 на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасування з прийняттям судом апеляційної інстанції рішення про відмову у задоволенні вказаної заяви.
3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи
3.1. У касаційній скарзі ТОВ "НАСК Девелопмент" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 911/9/24 в частині заміни первісного відповідача належним та скасування ухвали Господарського суду Київської області від 28.03.2025 у частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, залишивши в силі ухвалу Господарського суду Київської області від 28.03.2025 у справі № 911/9/24.
3.2. В обґрунтування касаційної скарги Скаржник вказує, що оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі 911/9/24 замінено відповідача у справі без належного дотримання статей 45, 48, 52 Господарського процесуального кодексу України, статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України, без урахування правових висновків щодо застосування даних норм, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 № 925/1143/17, від 18.03.2021 № 917/462/20, від 30.06.2020 № 264/5957/17
У даному контексті одночасно Скаржник вказує про помилкове неврахування позицій, висловлених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2025 № 369/11062/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17 щодо способу захисту прав держави на землі лісогосподарського призначення та неправильне застосування судом апеляційної інстанції правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
За позицією ТОВ "НАСК Девелопмент", спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідача, оскільки з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи за кодом 44444678 станом на 11.03.2025 випливає, що 04.07.2024 внесений запис № 1003611110003003155 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - ТОВ "НАСК Девелопмент" в результаті її ліквідації, тоді як відомості про юридичних осіб-правонаступників такого товариства відсутні, тобто з 04.07.2024 цивільна правоздатність ТОВ""НАСК Девелопмент" припинилася у зв'язку з його ліквідацією.
3.3. Ухвалою Суду від 05.06.2025 відкрито касаційне провадження за касаційною ТОВ "НАСК Девелопмент" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 911/9/24 на підставі абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
4. Позиція Верховного Суду
4.1. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга ТОВ "НАСК Девелопмент" не підлягає задоволенню з таких підстав.
4.2. Відповідно до частини першої статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
4.3. Предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 на підставі якої змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду Київської області від 28.03.2025 в частині відмови у задоволені заяви Прокурора від 11.03.2025 про заміну первісного відповідача належним відповідно до частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, скасовано відповідну ухвалу в частині задоволення заяви ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.03.2025 про закриття провадження у справі в порядку пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, та прийнято у цій частині нове рішення, яким відмовлено у задоволенні вказаної заяви.
4.4. З огляду мотиви прийняття оскаржуваного рішення та аргументи Скаржника, до предмета касаційного перегляду входить оцінка правильності застосування судами норм процесуального права, а саме - частини другої статті 48 та пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Щодо застосування частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України.
4.5. Суди, розглядаючи заяву Прокурора про заміну первісного відповідача - ТОВ "НАСК Девелопмент" - на належного відповідача - ОСОБА_1 - у порядку частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України, дійшли однакового висновку у вигляді відмови в задоволенні відповідної заяви, однак з відмінним правовим обґрунтуванням такого процесуального рішення.
Місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні заяви Прокурора, виходив з того, що у разі заміни відповідача у справі на ОСОБА_1 , стороною у спорі буде фізична особа, яка не є суб'єктом господарювання, а тому спір вийде за межі суб'єктної юрисдикції господарських судів.
За висновком суду, наслідком такої заміни буде необхідність закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, що прямо суперечить положенням частини другої статті 48 цього ж Кодексу, яка не допускає закриття провадження.
У зв'язку з цим суд першої інстанції наголосив на тому, що приписи пункту 1 частини першої статті 231 та частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України є взаємовиключними й не можуть бути застосовані одночасно в межах одного провадження.
Натомість суд апеляційної інстанції, здійснюючи аналіз правових підстав для заявленої заміни відповідача, виходив з того, що на момент звернення з позовом саме ТОВ "НАСК Девелопмент" було зареєстроване як власник відповідних земельних ділянок, а отже, саме ця юридична особа брала участь у правовідносинах, які стали предметом оскарження.
З огляду на це, апеляційний суд дійшов висновку, що Прокурор не навів належних підстав, які б свідчили про помилковість залучення до участі у справі саме ТОВ "НАСК Девелопмент" як відповідача на час подання позовної заяви, а тому правові умови для здійснення заміни відповідача, передбачені частиною другою статті 48 Господарського процесуального кодексу України, у цій справі відсутні.
4.6. В обґрунтування касаційної скарги Скаржник вказує, що оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі 911/9/24 замінено Відповідача у справі без належного дотримання статей 45, 48, 52 Господарського процесуального кодексу України.
4.7. Суд не погоджується з відповідною позицією Скаржника з огляду на таке.
4.8. Варто зазначити, що оскаржуваною постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/9/24 не було ухвалено рішення про фактичну заміну відповідача у справі. Колегія суддів не погодилася виключно з мотивувальною частиною ухвали суду першої інстанції, зазначивши, що підстави для заміни відповідача відповідно до частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України відсутні, оскільки ТОВ "НАСК Девелопмент" було належним відповідачем на момент подання позову.
При цьому апеляційний господарський суд фактично вказав на неможливість застосування у цій справі конструкції заміни первісного відповідача на підставі статті 48 Господарського процесуального кодексу України, натомість звернув увагу на те, що у разі доведеності підстав для переходу прав і обов'язків відповідача така процесуальна дія могла би розглядатися в межах приписів статті 52 цього Кодексу, яка передбачає заміну сторони її правонаступником.
4.9. Відповідно до частин першої та четвертої статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
4.10. Частиною другою статті 48 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
4.11. За змістом положень частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України заміна неналежного відповідача на належного можлива лише у випадку, якщо позов був поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, тобто тоді, коли визначений у позові відповідач станом на дату його подання вже був неналежним.
4.12. Оскільки у відповідній справі Прокурором подано позов про усунення перешкод у користуванні майном, а особою, яка, за твердженням Прокурора, перешкоджала здійсненню Адміністрацією правомочностей щодо користування та розпорядження спірними земельними ділянками, було саме ТОВ "НАСК Девелопмент", за яким на той час зареєстровано право власності на відповідні земельні ділянки, та на момент подання позову не було ліквідовано, суд апеляційної інстанції підставно зазначив, що у спірних правовідносинах відповідне товариство станом на дату подання позову вважається належним відповідачем у розумінні частини другої статті 48 Господарського процесуального кодексу України. У зв'язку з цим її заміна на іншого належного відповідача у порядку зазначеної норми є безпідставною.
4.13. У даному контексті касаційного оскарження Суд вважає необґрунтованими аргументи Скаржника про помилковість обрання Позивачем способу захисту, оскільки питання правильності застосування способу захисту може бути оцінене лише за результатами розгляду справи по суті. Відтак, Суд в межах відповідного касаційного перегляду не надає самостійну правову оцінку доводам Скаржника щодо помилковості обрання Позивачем способу захисту без урахування висновків, викладених в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2025 № 369/11062/17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.
Щодо застосування пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
4.14. Суди, розглядаючи заяву про закриття провадження у справі № 911/9/24, подану на підставі пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України, дійшли протилежних висновків щодо наявності правових підстав для застосування цієї норми, що зумовлено розбіжністю у підходах до питання допустимості правонаступництва у спірних правовідносинах.
Так, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви, виходив із того, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва відповідача. На підтвердження цього суд зазначив, що 04.07.2024 у державному реєстрі юридичних осіб внесено запис № 1003611110003003155 про припинення ТОВ "НАСК Девелопмент" у зв'язку з його ліквідацією без визначення правонаступника, що свідчить про припинення цивільної правоздатності цього товариства та, відповідно, про неможливість заміни сторони у порядку статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість суд апеляційної інстанції, дійшовши протилежного висновку, вказав, що спірні правовідносини допускають процесуальне правонаступництво, оскільки на момент розгляду справи спірні земельні ділянки зареєстровані на праві власності за ОСОБА_1 . За позицією апеляційного господарського суду, ОСОБА_1 набув матеріальні права й обов'язки у спірних правовідносинах, а отже, може розглядатися як особа, до якої перейшли процесуальні обов'язки відповідача у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
4.15. У касаційній скарзі Скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій статті 52 Господарського процесуального кодексу України, статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України, а також на ігнорування правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 925/1143/17, від 18.03.2021 у справі № 917/462/20, та від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17.
На переконання Скаржника, у спірних правовідносинах правонаступництво відповідача є неможливим, оскільки згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо юридичної особи з кодом 44444678, на який Скаржник посилається, 04.07.2024 у реєстр внесено запис № 1003611110003003155 про державну реєстрацію припинення ТОВ "НАСК Девелопмент" у результаті його ліквідації. Водночас відомості про юридичних осіб-правонаступників цього товариства у реєстрі відсутні, що, на думку Скаржника, свідчить про припинення цивільної правоздатності товариства з цієї дати та унеможливлює подальше здійснення процесуального правонаступництва у розумінні статті 52 Господарського процесуального кодексу України.
4.16. Суд не погоджується з такою позицією Скаржника з огляду на таке.
4.17. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
4.18. Статтею 52 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
4.19. Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв'язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.
4.20. Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.
4.21. Слід зазначити, що виходячи з аналізу змісту норм статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України ліквідація є такою формою припинення юридичної особи за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами у передбачених ними випадках, у результаті якої вона припиняє свою діяльність без правонаступництва, тобто без переходу прав та обов'язків до інших осіб. Іншою формою припинення юридичної особи є передача всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу чи перетворення (статті 104 - 109 Цивільного кодексу України).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 11.07.2012 у справі № 6-65цс12 та у постановах Верховного Суду від 20.11.2018 № 925/1143/17, від 18.03.2021 № 917/462/20, на які звертає увагу Скаржник.
4.22. Відповідно до частини першої статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство припиняється внаслідок передання всього свого майна, всіх прав та обов'язків іншим господарським товариствам - правонаступникам шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або в результаті ліквідації.
4.23. У постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 № 264/5957/17 визначено, що внаслідок певної дії чи події сторону у зобов'язанні можна замінити на іншу особу, яка є її правонаступником або стосовно лише цивільних прав (обов'язків), або одночасно щодо цивільних прав і обов'язків. Іншими словами, заміна сторони у зобов'язанні може бути наслідком або сингулярного правонаступництва (зокрема, на підставах договорів купівлі-продажу (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України), дарування (частина друга статті 718 Цивільного кодексу України), факторингу (глава 73 Цивільного кодексу України)), або універсального правонаступництва (у випадку реорганізації юридичної особи (частина перша статті 104 Цивільного кодексу України) чи спадкування (стаття 1216 Цивільного кодексу України)). Якщо означена заміна є неможливою внаслідок того, що правовідношення не допускає правонаступництва, таке правовідношення припиняється (статті 608, 609, 1219 Цивільного кодексу України). Зобов'язання припиняється і тоді, коли правовідношення допускає правонаступництво, боржник був замінений правонаступником, але до останнього кредитор не заявив вимогу у визначений законом строк (висновок Великої Палати Верховного Суду щодо застосування частини першої статті 598 і частини четвертої статті 1281 Цивільного кодексу України, сформульований у постановах від 17.04.2018 у справі № 522/407/15-ц, від 13.03.2019 у справі № 520/7281/15-ц, від 01.04.2020 у справі № 520/13067/17).
Поряд з цим Велика Палата Верховного Суду у відповідній постанові зазначила, що для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов'язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов'язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов'язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах.
4.24. Судами обох інстанцій встановлено, що з інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 417262260, № 417263029, № 417263369 від 11.03.2025 та № 418948674 від 21.03.2025 вбачається, що 04.07.2024 право власності на спірні земельні ділянки зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі ліквідаційного балансу ТОВ "НАСК Девелопмент" від 20.05.2024. Водночас право власності ТОВ "НАСК Девелопмент" на відповідні земельні ділянки припинено, про що також міститься відповідна інформація.
4.25. Суд враховує, що, з урахуванням предмета, підстав позову, дій Відповідача в т. ч. у рамках розгляду справи, яка розглядається, внаслідок набуття та реєстрації ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки відбулася транспозиція суб'єкта речового права: ТОВ "НАСК Девелопмент", як особа, яка раніше мала титул власника земельних ділянок з кадастровими номерами 3221889000:21:039:0001 площею 1,68 га, 3221889000:21:039:0061 площею 1,2043 га, 3221889000:21:039:0060 площею 1,8991 га, 3221889000:21:039:0015 площею 3,36 га, втратила відповідні правомочності, а новий набувач - ОСОБА_1 - набув статусу власника та, відповідно, усіх речових прав щодо спірного об'єкта.
Разом з тим, обставина набуття та реєстрацією за ОСОБА_1 права власності на спірні земельні ділянки має значення не лише у сфері матеріального права, а й породжує юридично значущий процесуальний ефект, оскільки такий перехід права власності передбачає входження набувача у вже наявну систему правовідносин щодо об'єкта, у тому числі таких, які стали предметом судового розгляду.
У такий спосіб, у спірних правовідносинах відбулась заміна особи власника спірних земельних ділянок, а відтак ОСОБА_1 має ознаки правонаступника саме в межах речових прав (права власності) на відповідне майно.
4.26. З огляду на це Суд погоджується з позицією Північного апеляційного господарського суду в цій частині та не вбачає неправильного застосування судом апеляційної інстанції статей 45, 48, 52 Господарського процесуального кодексу України, статті 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", статей 104, 105, 110 Цивільного кодексу України, що, своєю чергою, свідчить про необґрунтованість аргументів Скаржника, заявлених в порядку абзацу 2 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
5. Висновки Верховного Суду
5.1. Відповідно до частин першої, другої, п'ятої статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
5.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
5.3. Згідно з частиною першою статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Частина друга цієї ж статті забороняє скасовувати правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
5.4. Оскільки наведені Скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення у справі - залишенню в силі.
6. Розподіл судових витрат
6.1. Судовий збір за подання касаційної скарги відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на Скаржника.
Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСК Девелопмент" залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2025 у справі № 911/9/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Зуєв
Судді І. Берднік
І. Міщенко