08 липня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2780/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Могил С.К.
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025
та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2025
у справі № 911/2780/24
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
до Громадської організації «Хокейний клуб "Тризуб"
про стягнення 2 500 000,00 грн
та за зустрічним позовом Громадської організації "Хокейний клуб "Тризуб"
до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"
про стягнення 9 500 000,00 грн
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 17.06.2025 надійшла касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2025 у справі № 911/2780/24, подана 17.06.2025 через систему "Електронний суд".
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» .
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно з доданої до касаційної скарги платіжної інструкції № 53805УГ25 від 17.06.2025 скаржником сплачено судовий збір у розмірі 288 000 грн у справі № 911/2780/24. Однак, перевіривши зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, суд установив, що в електронному реєстрі підтверджень оплат із органу Державної казначейської служби України про зарахування сум судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України відсутнє підтвердження про зарахування суми, сплаченої згідно платіжної інструкції № 53805УГ25 від 17.06.2025.
Враховуючи вищевикладене, надана скаржником платіжна інструкція не може бути доказом належного виконання ним вимог статті 290 Господарського процесуального кодексу України щодо підтвердження сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі, за відсутності доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство "Укрнафта" вказує на те, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2025 у справі № 911/2780/24 підлягають касаційному перегляду зокрема через наявність випадку, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з посиланням на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Згідно з ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою ст. 310 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо:
1) суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу; або
2) суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або
3) суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або
4) суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у ч. ч. 1, 3 ст.310 цього Кодексу.
Водночас Суд звертає увагу, що скаржник повинен чітко зазначити, які саме процесуальні порушення, передбачені ч. ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу, призвели до прийняття незаконного судового рішення. Зокрема, у разі посилання на недослідження зібраних у справі доказів (п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України), скаржнику необхідно зазначити, які саме докази не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Водночас колегія суддів звертає увагу скаржника, що, оскаржуючи судові рішення на підставі п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, скаржник повинен зазначити, яке саме процесуальне порушення, передбачене ч.ч. 1, 3 ст. 310 цього Кодексу, призвело до прийняття незаконного судового рішення, та вказати, яким чином це порушення впливає на встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, посилаючись на п. 1 ч. 3 ст. 310 ГПК України, заявник не обґрунтував, посилання на недослідження, яких саме доказів не було досліджено судами попередніх інстанцій.
Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
При цьому правильність оформлення касаційної скарги, зокрема, її вимоги, зміст та підстави касаційного оскарження, покладається саме на заявника касаційної скарги.
Отже, беручи до уваги викладене, скаржнику слід належним чином обґрунтувати та визначити підстави для скасування оскаржуваних судових рішень та направлення справи на новий розгляд, визначені ч. 3 ст. 310 ГПК України, з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.
Оскільки скаржником не визначено належним чином підстав касаційного оскарження судових рішень як того вимагає ч. 2 ст. 287 ГПК України та п. 5 ч. 2 ст. 290 ГПК України, Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до ч. 2 ст. 292 ГПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Частиною 2 ст. 174 ГПК України унормовано, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, способом усунення недоліків касаційної скарги є надання касаційної скарги в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з визначенням підстав, передбачених ч. 3 ст. 310 ГПК України (що мають кореспондуватися з обставинами, на які посилається заявник касаційної скарги).
Беручи до уваги викладене, касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку на усунення недоліків поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику необхідно подати до Суду документ на підтвердження сплати судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, який має бути перерахований за реквізитами рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним Судом та касаційну скаргу в новій редакції з належним обґрунтуванням необхідності відкриття касаційного провадження відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України з визначенням підстав, передбачених ч. 3 ст. 310 ГПК України (що мають кореспондуватися з обставинами, на які посилається заявник касаційної скарги).
Керуючись ст. ст. 174, 234, 287-288, 290, 292 ГПК України, Суд,-
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 29.01.2025 у справі № 911/2780/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Могил С.К.