29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"01" липня 2025 р. Справа № 924/45/25
Господарський суд Хмельницької області у складі
судді Крамара С.І., при секретарі судового засідання Кучеревич М.А., розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича, м. Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс", м. Хмельницький
про стягнення 728 217,78грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача: Смішна І.В. - згідно ордеру серії ВХ №1097324 від 22.05.2025 (в судовому засіданні 30.06.2025).
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 17.06.2025 у справі №924/45/25 позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" (код ЄДРПОУ 42413124) на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича (РНОКПП НОМЕР_1 ) 500 000,00грн орендної плати за баштовий кран за період з січня 2023 по серпень 2023 та за березень - квітень 2024, 192 217,78грн вартості запчастин та матеріалів для баштового крану, 10 383,66грн витрат зі сплати судового збору. В решті позовних вимог відмовлено.
20.06.2025 на адресу суду надійшла заява представника відповідача - ТОВ "Мілєніум Хілс", м. Хмельницький від 19.06.2025 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу, згідно якої позивач просить суд стягнути з ФОП Січко С.О. на свою користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн.
23.06.2025 представник позивача - ФОП Січко С.О. на адресу суду надіслав заяву від 20.06.2025, згідно якої просить суд винести додаткове рішення, яким стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу у розмірі 28 500,00грн.
Ухвалою суду області від 23.06.2025 заяви позивача - ФОП Січко С.О. та відповідача - ТОВ "Мілєніум Хілс" про стягнення витрат на правничу допомогу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Явка учасників справи не визнавалася обов'язковою.
Позивач в судове засідання не з'явився, повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений. В поданому на адресу суду клопотання від 20.06.2025 просив суд здійснити розгляд справи за відсутності позивача та його представника.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримує подану нею заяву, просить суд її задовольнити та стягнути з відповідача 20 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу. В судовому засіданні та в поданих заперечення від 30.06.2025, просить суд відмовити у задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Вказує на їх неспівмірність та необґрунтованість. Звертає увагу, що вони містять явно завищений розмір та не відповідають положенням чинного законодавства.
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Судом також враховано, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010р., "Смірнова проти України" від 08.11.2005р., "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006р., "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004р.)
З огляду на наведене, враховуючи, що судом здійснено усі необхідні та достатні дії для забезпечення правильного і своєчасного розгляду заяви, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, вимоги строку її судового розгляду, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат судом встановлено та враховується таке.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Як вбачається з матеріалів справи, адвокат Гребенюк Олег Васильович надавав послуги позивачу - ФОП Січко С.О. на підставі договору про надання правничої допомоги №НО-06/01/2025-1 від 06.01.2025, додатку до договору від 06.01.2025 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1088545 від 04.02.2025.
Згідно акту наданих послуг №18/06/2025-1 від 18.06.2025 до договору №НО-06/01/2025-1 від 06.01.2025, адвокатом вказано обсяг наданих, а клієнтом прийнятих послуг в розмірі 28 500,00грн, а також сплачених позивачем згідно довідки №18/06/20025-1Д від 18.06.2025.
Відповідно до матеріалів справи, адвокат Смішна Ілона Вікторівна надавала послуги відповідачу - ТОВ "Міленіум Хілс" на підставі договору про надання правничої допомоги №б/н від 22.05.2025 та ордеру на надання правничої допомоги серії ВХ №1097324 від 22.05.2025.
Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 16.06.2025 до договору №б/н від 22.05.2025, адвокатом вказано обсяг наданих, а клієнтом прийнятих послуг в розмірі 20 000,00грн.
Частиною 4 ст.126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України подав заяву, згідно якої повідомив суд, що докази, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Представником відповідача в судовому засіданні 16.06.2025 до закінчення судових дебатів у справі, у відповідності до ч.8 ст.129 ГПК України, заявлено про подання доказів (договір, акт, рахунок та інш.), які підтверджують розмір судових витрат, протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
20.06.2025 та 23.06.22025 на адресу суду представники відповідача та позивача подали заяви (сформовані в системі "Електроний суд" 19.06.2025 та 20.06.2025 відповідно) щодо вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та докази надання такої допомоги.
Відповідно до п.12 ч.3 ст.2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Водночас, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Водночас, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст.15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Судом враховано, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, від 04.03.2025 у справі №906/400/22).
Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими витрати Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича на професійну правничу допомогу у розмірі 14 250,00грн та витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" на професійну правничу допомогу у розмірі 900,00грн.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 73, 74, 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" (29000, м. Хмельницький, вул.Січових стрільців, буд. 9/1, кв.21; код ЄДРПОУ 42413124) на користь Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) 14 250,00грн (п'ятнадцять тисяч гривень 00 грн) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Січко Сергія Олександровича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мілєніум Хілс" (29000, м. Хмельницький, вул.Січових стрільців, буд. 9/1, кв.21; код ЄДРПОУ 42413124) 900,00грн (дев'ятсот гривень 00 коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 08.07.2025.
Суддя С.І. Крамар