08.07.2025м. СумиСправа № 920/1452/24
Господарський суд Сумської області у складі
судді Резніченко О.Ю.,
розглянув без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження заяву від 24.03.2025 (Вх. №1507 від 25.03.2025) представника відповідача 2 - ОСОБА_1 про витрати на правову допомогу по справі №920/1452/24
за позовом: ОСОБА_2
до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро “Укрспецмаш»;
2. ОСОБА_1
про визнання рішення загальних зборів недійсним
Стислий виклад прийнятих судових рішень та заяви представника відповідача 2.
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати рішення загальних зборів учасників ТОВ “Конструкторське бюро “Укрспецмаш», оформленого Протоколом загальних зборів учасників товариства від 26.12.2019, недійсним.
Ухвалою суду від 10.12.2024 було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 15.01.2025, 11:00.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.03.2025 позовну заяву ОСОБА_2 до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю “Конструкторське бюро “Укрспецмаш»; 2. ОСОБА_1 про визнання рішення загальних зборів недійсним залишено без розгляду.
25.03.2025 представника другого відповідача - ОСОБА_1 - звернувся до суду з заявою про витрати на правову допомогу від 24.03.2025 (вх. №1507), в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу на суму 42800,00 грн.
Ухвалою суду від 25.03.2025 було призначено розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу на 09.04.2025 без виклику сторін.
09.04.2025 від представника позивача надійшли заперечення на клопотання (заяву) від 08.04.2025 (вх №1585).
Відповідно до ухвали від 09.04.2025 провадження у справі щодо розгляду заяви від 24.03.2025 (Вх. №1507 від 25.03.2025) представника відповідача 2 - ОСОБА_1 про розгляд питання щодо розподілу витрат на правову допомогу по справі №920/1452/24 було зупинене, до закінчення апеляційного провадження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Господарського суду Сумської області від 19.03.2025 у справі №920/1452/24 повернуто без розгляду.
30.05.2025 матеріали апеляційного провадження надійшли до Господарського суду Сумської області.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 10.06.2025 провадження у справі №920/1452/24 поновлене, призначено розгляд заяви на 08.07.2025 без виклику сторін.
08.07.2025 від представника позивача надійшли заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу (вх. 3777).
Фактичні обставини, встановлені судом. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Приписами п.12 ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
За нормами ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Спеціальні правила, що стосуються окремих випадків розподілу судових витрат (у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду) унормовано статтею 130 Господарського процесуального кодексу України.
Так, відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами 3-5 цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини 8 статті 129 цього Кодексу.
Вказаною нормою відповідач наділяється правом заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи за рахунок позивача, у випадку якщо внаслідок необґрунтованих дій позивача провадження у справі було закрите або позов було залишено без розгляду. При цьому, відповідною нормою не вимагається наявність у позивача протиправної мети при вчиненні таких дій, або наявність умислу на вчинення протиправних дій. Зазначена норма наділяє відповідача відповідним правом за умови, якщо закриття провадження або залишення позову без розгляду стало наслідком необґрунтованих дій позивача, тобто таких дій, які призвели до відповідного результату - залишення позову без розгляду в даному випадку.
Отже, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу у разі залишення позову без розгляду, можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Звертаючись з відповідною заявою чи клопотанням про компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача відповідачу необхідно зазначати у заяві та доводити відповідними доказами, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача такими, що не залежали від об'єктивних поважних обставин, умисними та який ступінь його вини й чим це підтверджується тощо.
Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20.
Так, у поданій заяві про витрати на правову допомогу, представник відповідача 2 зазначає, що необґрунтованими та недобросовісними діями позивача є факт неявки представника в судові засідання без поважних причин.
Крім того, заявник вважає, що позов до ОСОБА_1 є необґрунтованим, так як відповідачем у справах про визнання недійсним рішення загальних зборів є господарське товариство, а не його окремі учасники, оскільки відповідне рішення є результатом волевиявлення не окремого учасника, а загальних зборів учасників як органу товариства .
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21, від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17 очевидно, що під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду. Тобто, ч.5 ст.130 Господарського процесуального кодексу України не встановлює конкретні критерії для оцінки дій позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості, а тому такі встановлюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Так, як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2024 року позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів від 26.12.2019, Господарський суд ухвалою від 10.12.2024 відкрив провадження у справі.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та оголошенням повітряної тривоги судові засідання від 15.01.2025, 29.01.2025, 24.02.2025 не відбулися.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 19.03.2025 позовну заяву було залишено без розгляду у зв'язку з неявка позивача в судове засідання та неповідомленням позивачем суду причин його неявки в судове засідання.
З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку такі дії як неявка позивача у призначене судом засідання не підпадають під критерій необґрунтовані. При цьому судом враховано, що поняття "необґрунтованість дій позивача" не є тотожнім таким поняттям як "зловживання правом", "неправомірність дій" або ж "встановлення того, що спір виник внаслідок необґрунтованих дій позивача".
В даному випадку суд дослідив матеріали позовної заяви та визнав їх такими, що відповідають нормам ГПК України і відкрив провадження у справі. До стадії розгляду по суті господарський суд не перейшов. З моменту відкриття провадження у справі до моменту залишення позовної заяви без руху пройшов певний час не з вини позивача (судові засідання не відбувалися у зв'язку з оголошенням повітряної тривоги). З урахуванням означеного не можна стверджувати, що позивач протидіяв розгляду даної справи.
Звернення позивача до суду із даним позовом не може розцінюватися як необґрунтовані дії позивача, як про це стверджує відповідач 2, оскільки наявність або відсутність порушеного права особи, яка звернулась до суду з позовом, повинен встановити суд під час розгляду справи по суті та з'ясування фактичних обставин справи.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 ГПК України.
За загальним правилом, обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості.
Щодо досліджуваної справи, то обставини, викладені у заяві про витрати на правову допомогу відповідачем не доведені, належні та допустимі докази в обґрунтування цих обставин не надані, з огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення цієї заяви.
Керуючись ст. 129, 130, 234, 235 ГПК України, суд
1. У задоволенні заяви від 24.03.2025 (Вх. №1507 від 25.03.2025) представника відповідача 2 - Коваленка Сергія Олександровича про витрати на правову допомогу по справі №920/1452/24 - відмовити повністю.
2. Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею. Дана ухвала може бути оскаржена в порядку, встановленому ст. ст. 255-257 ГПК України.
Ухвала підписана суддею 09.07.2025
Суддя О.Ю. Резніченко