65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про повернення позовної заяви
"08" липня 2025 р. м. Одеса № 916/2617/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.,
дослідивши матеріали позовної заяви (вх.№2685/25 від 03.07.2025)
за позовом: Херсонського обласного центру зайнятості (вул. Стрітенська, № 7А, м. Херсон, 73027)
до відповідача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про стягнення 245 618,50 грн,
03.07.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Херсонського обласного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення з відповідача на користь позивача коштів мікрогранту в розмірі 245618,50 грн на рахунок уповноваженого банку.
Дослідивши матеріали позовної заяви суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню з огляду на таке.
Судовий захист прав суб'єктів господарювання передбачає їх звернення до відповідного судового органу з метою поновлення чи визнання прав зазначених суб'єктів, якщо ці права порушені, не визнаються чи оспорюються. Втім, таке звернення до суду обумовлене дотриманням вимог процесуального закону, що надає можливість доступу особи до правосуддя та отримання нею судового захисту, гарантованого статтею 55 Конституції України.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
При цьому слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.
Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява № 24402/02), від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України» (заява № 49069/11), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена. Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти.
Відтак, механізм реалізації вищевказаного права, яке закріплене в Основному Законі, включає в себе необхідність дотримання вимог процесуального законодавства при зверненні до суду.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що відповідно до змісту ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Суд зазначає, що згідно частини 6 статті 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Згідно з пунктом 10 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 №1845/0/15-21 (далі - Положення), адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої Електронні кабінети в ЄСІТС у добровільному порядку.
Згідно частини 8 статті 6 ГПК України, особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частинами п'ять та шість статті 42 Господарського процесуального кодексу України визначено, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через Електронний кабінет.
Відповідно до частини восьмої статті 42 ГПК України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Пунктами 15, 44 частини 1 статті 1 Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» визначено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис; підписувач - фізична особа, яка створює електронний підпис.
Абзацом першим та третім статті 6, абзацом першим статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Згідно з п. 1, 2 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення) розроблено відповідно до вимог ГПК України ... та інших нормативно-правових актів.
Положення визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Підпунктами 5.4., 5.4-1, 5.6., 5.8. п. 5 Положення передбачено, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, який містить обов'язкові реквізити документа, правовий статус якого засвідчено кваліфікованим електронним підписом автора.
Електронний кабінет - персональний кабінет (вебсервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) ЄСІТС, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів ЄСІТС або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Користувач ЄСІТС (користувач) - особа, що пройшла процедуру реєстрації в підсистемі «Електронний кабінет» (Електронний кабінет ЄСІТС), пройшла автентифікацію та якій надано доступ до підсистем ЄСІТС відповідно до її повноважень;
Офіційна електронна адреса - сервіс Електронного кабінету ЄСІТС. Адреса електронної пошти, що використовується при реєстрації Електронного кабінету, не може бути зареєстрована в доменній зоні, використання якої заборонено законодавством України.
Згідно з п. 16 Положення процесуальні документи та докази можуть подаватися до суду в електронній формі, а процесуальні дії - вчинятися в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС з використанням власного кваліфікованого електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису, за винятком випадків, передбачених процесуальним законом, цим положенням, а також випадків, коли суд, до якого подаються документи та докази, не інтегровано до ЄСІТС.
Відповідно до пункту 24 Положення підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи. Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою wiki.court.gov.ua.
Відповідно до п.26 Положення електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.
Відповідно до пункту 27 Положення до створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.
Технічні вимоги щодо форм електронних документів та їхніх додатків, обмеження щодо їхнього розміру, формату та інших характеристик встановлюються Інструкцією користувача Електронного суду.
Згідно з п.12.1.1 Інструкції з використання підсистеми «Електронний кабінет» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Інструкція) подача заяв відбувається покроково, кількість кроків може відрізнятися в залежності від типу судочинства та обраного шаблону.
За правилами п.12.1.2. Інструкції загальний принцип подачі позову (первинної заяви) до суду складається з наступних кроків:
- вхід до власного електронного кабінету за допомогою електронного ключа;
- перехід до розділу «заяви» та натискання кнопки «створити»;
- вибір потрібного способу подачі заяви: «особисто» або «як представник (захисник)»;
- натискання кнопки «наступний крок»;
- у разі необхідності, повернення до попереднього кроку здійснюється шляхом натискання кнопки «повернутись»;
Відповідно до п.12.8 Інструкції на кроці «Текст заяви» для створення тексту заяви можна скористатись вбудованими редакторами, або скопіювати та вставити заздалегідь підготовлений текст.(п.12.8.1) В тексті заяви не потрібно зазначати назву заяви та додатків до неї, найменування суду та учасників. Вказані атрибути автоматично формуються засобами ЕС та будуть відображені на завершальній стадії створення заяви. (п.12.8.2)
На кроці «Додатки» слід завантажити всі документі, відео-, аудіо- та інші файли, які підтверджують позовні вимоги. Для кожного виду заяви у даному розділі ЕС міститься перелік типових рекомендованих додатків. Щоб завантажити додаток, потрібно натиснути відповідну кнопку та обрати файл для прикріплення. Файл також можна просто перетягнути до відповідного вікна. (п.12.10.1., п.12.10.2. Інструкції)
Судом встановлено, що при зверненні до суду представником позивача Прохоренко Вітою Сергіївною в підсистемі «Електронний суд» сформовано шаблон під назвою «Позовна заява» та підписано його кваліфікованим електронним підписом як представником позивача.
При цьому, з тексту сформованого та поданого до суду основного документу «Позовна заява» вбачається, що самого тексту позовної заяви з використанням вбудованого текстового редактора системи «Електронний суд» немає, а він є лише супровідним листом, де, зокрема, представником зазначено, що позовна заява додається окремим файлом.
В свою чергу, сам текст позовної заяви додано у форматі PDF-файлу, як додаток до основної заяви, а у вказаній позовній заяві зазначено, що її підписантом є директор Тетяна Ніколаєва. При цьому, позовна заява, в якій підписантом вказано директора Херсонського обласного центру зайнятості Тетяну Ніколаєву, не містить власне самого належного підпису, а тому вважати її оригіналом у суду правових підстав не має.
При цьому, матеріали позовної заяви не містять відомостей про її підписання електронним цифровим підписом директора та доказів перевірки електронного цифрового підпису, накладеного на заяву, із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання процесуального документа особою, яка його подає.
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Вимога про звернення з документами, які подаються в електронній формі, до суду через підсистеми ЄСІТС є обов'язковою для осіб, визначених частиною 6 статті 6 ГПК України та пунктом 10 Положення про ЄСІТС, та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС (висновок Верховного Суду в ухвалі від 20.11.2023 у справі №911/362/22).
Отже, електронним підписом за допомогою ЄСІТС повинен бути скріплений процесуальний документ, що подається до суду, а накладення ЕЦП на додатки до цього документа лише засвідчує їх відповідність оригіналу.
Відтак, подача процесуальних документів, зокрема: позов, відзив, заперечення, пояснення і т.і. в системі «Електронний суд», як додаток у PDF форматі суперечить вимогам діючого законодавства та не повинні прийматися судом до уваги, оскільки фактично процесуальний документ не скріплений підписом за допомогою ЄСІТС, а накладення електронного підпису на додатки до цього документа лише засвідчує їхню справжність оригіналу.
Таким чином, формування позовної заяви представником позивача в підсистемі «Електронний суд», відбулося всупереч приписів частин 5, 6 статті 42 ГПК України, зокрема, без застосування вбудованого текстового редактора шляхом заповнення відповідної форми документа, передбаченої Інструкцією, що суперечить пункту 26 Положення, оскільки така заява була подана у порядку пункту 27 Положення про ЄСІТС просто як ілюстративний додаток до супровідного листа представника позивача Прохоренко В.С. у вигляді графічного файлу у форматі *.pdf, що містив зображення копії тексту паперового документу, іменованого, як «позовна заява», від імені директора Херсонського обласного центру зайнятості Тетяни Ніколаєвої та не містив її підпису.
Згідно з ч. 5 (п. 1) ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Суд зазначає, що такий документ не є належним чином оформленою позовною заявою, поданою через підсистему «Електронний суд», як того вимагають положення процесуального законодавства, а подання вказаної позовної заяви у відповідній формі свідчить про використання непередбаченого процесуальним законодавством способу звернення до суду, а тому відскановану копію позовної заяви у форматі pdf. слід вважати не підписаною та такою, що не може бути прийнята до розгляду судом.
Разом з тим, суд наголошує, що оригінальний екземпляр цієї позовної заяви з підписом позивача та/або його представника безпосередньо до суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 174 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді (частина сьома статті 174 ГПК України).
При цьому позивачу роз'яснюється, що згідно ч. 8 ст. 174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Суд наголошує, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при подані позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущеного порушення.
Керуючись п. 1 ч. 5 ст.174, ст.ст. 6, 42, 232, 233, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Херсонського обласного центру зайнятості (вх. № 2685/25 від 03.07.2025) до ОСОБА_1 про стягнення коштів мікрогранту в розмірі 245618,50 грн, разом з доданими до неї документами - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набрала законної сили 08.07.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її постановлення.
Суддя О.В. Цісельський