09 липня 2025 року м. Миколаїв Справа № 915/1045/25
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 1; код ЄДРПОУ 37243279) про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи - підприємця Тютяєва Ігоря Борисовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) заборгованості в сумі 20966,97 грн. у порядку ст. 147-156 ГПК України, -
01.07.2025 року до Господарського суду Миколаївської області через підсистему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» про видачу судового наказу про стягнення з фізичної особи - підприємця Тютяєва Ігоря Борисовича (боржника) заборгованості за договорами від 28.07.2021 р. № 28/2021 та № 29/2021 в загальному розмірі 20966,97 грн., в т.ч. 5490,93 грн. за договором № 28/2021 та 15476,04 грн. за договором № 29/2021. Заяву обґрунтовано невиконанням з боку фізичної особи - підприємця Тютяєва Ігоря Борисовича умов вказаного договору в частині своєчасного виконання замовлених робіт та вимогою про повернення сплаченого за умовами договорів авансу.
Так, наказне провадження відповідно до частини другої статті 12 Господарського процесуального кодексу України, призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно зі ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги. заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до частини першої статті 148 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Пунктами 3 та 4 частини 3 статті 150 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що до заяви про видачу судового наказу додаються копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості та інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України» на підтвердження правомірності заявлених вимог було надано суду копії:
- договору від 28.07.2021 р. № 28/2021;
- протоколу угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію (додаток № 1 до договору від 28.07.2021 р. № 28/2021)
- визначення вартості робіт з розробки реєстрових карт об'єкта утворення відходів (ОУВ) та реєстрових карт об'єкта оброблення та утилізації відходів (ООУВ) (для підприємства), інвентаризації відходів виробництва та технічних паспортів відходів підприємства (додаток № 2 до договору від 28.07.2021 р. № 28/2021);
- рахунок № 37 від 03.08.2021 р. на суму 5490,93 грн. на авансування послуги “інвентаризація відходів виробництва, розробка технічних паспортів відходів» (авансування 30% послуги згідно п. 2.2 договору від 28.07.2021 № 28/2021);
- банківська виписка з особового рахунку філії ПАТ “ДПЗКУ» “Новополтавський елеватор» за 12.08.2021 р.;
- платіжне доручення від 12.08.2021 р. № 858 на суму 5490,93 грн. з призначенням платежу “сплата 30 % за інвентаризац. Відходів розробка тех. паспорта зг. рах. № 34 від 03.08.2021 по дог. № 28/2021 від 28.07.2021 п. 2.2 без ПДВ»;
- договору від 28.07.2021 р. № 29/2021;
- протоколу угоди про договірну ціну на науково-технічну продукцію (додаток № 1 до договору від 28.07.2021 р. № 29/2021);
- визначення вартості робіт з розробки реєстрових карт об'єкта утворення відходів (ОУВ) та реєстрових карт об'єкта оброблення та утилізації відходів (ООУВ) (для підприємства), інвентаризації відходів виробництва та технічних паспортів відходів підприємства (додаток № 2 до договору від 28.07.2021 р. № 29/2021);
- рахунок № 39 від 03.08.2021 р. на суму 15476,04 грн. на авансування послуги “коригування інвентаризації викидів забруднюючих речовин (ЗР) у атмосферне повітря» (авансування 30% послуги згідно п. 2.2 договору від 28.07.2021 № 29/2021);
- банківська виписка з особового рахунку філії ПАТ “ДПЗКУ» “Новополтавський елеватор» за 19.08.2021 р.;
- платіжне доручення від 19.08.2021 р. № 871 на суму 15476,04 грн. з призначенням платежу “сплата 30 % за коригування інвентаризації викидів ЗР у повітря зг. рах. № 39 від 03.08.2021 по дог. № 29/2021 від 28.07.2021 ПДВ 0%»;
- листа від 25.03.2024 р. № 59 про повернення 5490,83 грн.;
- листа від 25.03.2024 р. № 60 про повернення 15476,04 грн.;
- доказів направлення листів боржнику.
Наразі заявник вказує, що у боржника існує заборгованість в загальній сумі 20966,97 грн. за договорами від 28.07.2021 р. № 28/2021 та № 29/2021.
Так, заявник зауважує, що свої зобов'язання по вказаним договорам виконав, а саме сплатив авансування боржнику за виконання робіт по договорам, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку за 12.08.2021 та 19.08.2021 р. та платіжними дорученнями від 12.08.2021 № 858 та від 19.08.2021 р. № 871. Однак, за ствердженнями заявника, боржник свої зобов'язання з виконання робіт за вказаними договорами не виконав, строк дії договорів скінчився, в свою чергу як наслідок боржник зобов'язаний повернути заявнику сплачену суму авансування за замовлені роботи в загальному розмірі 20966,97 грн., в т. ч. за договором від 28.07.2021 р. № 28/2021 - 5490,93 грн. та за договором від 28.07.2021 р. № 29/2021 - 15476,04 грн.
Заявник вказує, що договори від 28.07.2021 р. № 28/2021 та № 29/2021 є однаковими за змістом, умовами та своєю правовою природою і відрізняються тільки назвою робіт (п. 1.1 договорів) та їх вартістю (п. 2.1 договорів).
Наразі згідно з п. 1.1 договору-1 боржник був зобов'язаний виконати на замовлення заявника роботи з розробки звіту з інвентаризації відходів виробництва та технічних паспортів відходів, а відповідно до п. 1.1. договору-2 - роботи з коригування інвентаризації забруднюючих речовин (ЗР) у атмосферне повітря.
Розділом 4 договорів визначено, що виконання робіт підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт.
Загальна вартість робіт за договором-1 становить 18303,09 гри без ПДВ (п. 2.1. договору-1), а за договором-2 - 51586,79 грн без ПДВ (п. 2.1. договору-2).
Умовами п. 2.2. договорів передбачений обов'язок замовника перерахувати виконавцю попередню оплату у розмірі 30% від вартості робіт, зазначеної у п. 2.1. договорів.
Згідно п. 2.3. договорів роботи за цими договорами розпочинаються після перерахування замовником попередньої плати у розмірі 30 % від вартості робіт, зазначеної у и. 2.1. договорів, на підставі рахунку від виконавця.
Пунктом 2.4. договорів передбачено, що замовник здійснює остаточний розрахунок у розмірі 70 % за договорами протягом 5 банківських днів з дня підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі виконаних робіт.
Згідно п. 3.2. договорів ФОП Тютяєв І.Б. повинен був виконати роботи в термін з серпня 2021 року по грудень 2021 року.
За ствердженням заявника, в порушення прийнятих на себе зобов'язань боржник роботи за договорами не виконав.
В п. 6.1. договорів сторони визначили, що договори діють до 31 грудня 2021 року.
Відтак, у зв'язку з невиконанням умов договорів в частині взятих на себе зобов'язань щодо виконання робіт та закінченням строку дії договорів заявник вважає, що у боржника виник обов'язок щодо повернення отриманої ним суми авансування в загальній сумі 20966,97 грн.
Разом з тим, умовами договорів від 28.07.2021 № 28/2021 та № 29/2021 не передбачено обов'язку виконавця (ФОП Тютяєва І.Б.) щодо повернення отриманої згідно з п.2.2 договорів попередньої оплати в розмірі 30% від вартості робіт.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що виникнення у боржника обов'язку по сплаті 20966,97 грн., які заявник перерахував ФОП Тютяєву І.Б. в якості попередньої оплати на підставі п. 2.2 договорів, не є наслідком порушення ФОП Тютяєвим І.Б. грошового зобов'язання за договорами, а обумовлено невиконанням ним робіт, передбачених договорами.
Таким чином, вказані обставини невиконання відповідачем робіт підлягають доведенню на загальних підставах.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають враховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором).
Отже, в даному випадку АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України» заявлено вимогу про стягнення з боржника суми попередньої оплати у зв'язку з невиконанням останнім робіт за договорами в загальному розмірі 20966,97 грн., яка не відповідає вимогам статті 148 ГПК України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього кодексу. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу (ч. 2 ст. 152 ГПК України).
Згідно ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Отже, з огляду на те, що заявлена АТ “Державна продовольчо-зернова корпорація України» вимога про стягнення з ФОП Тятяєва І.В. 20966,97 грн. суми попередньої оплати за невиконані роботи за договорами від 28.07.2021 № 28/2021 та № 29/2021 не відповідає вимогам статті 148 Господарського процесуального кодексу України, відповідно заявник не позбавлений права звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись ст.ст. 147-148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні заяви Акціонерного товариства “Державна продовольчо-зернова корпорація України» про видачу судового наказу щодо стягнення з фізичної особи - підприємця Тютяєва Ігоря Борисовича заборгованості в сумі 20966,97 грн. відмовити.
2. Повідомити заявника, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.
Ухвалу підписано 09.07.2025 року.
Суддя Л.М. Ільєва