про повернення заяви про забезпечення позову
08 липня 2025 року Справа № 484/1762/25
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.
розглянувши заяву
позивача: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) №б/н від 31.03.2025 про забезпечення позову
до відповідача: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
про: витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів)
У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/480/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовною заявою, сформованою в системі “Електронний суд» №б/н від 31.03.2025, про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.04.2025 справі присвоєно єдиний унікальний номер 484/1762/25 та визначено головуючим у справі суддю Панькова Д.А.
Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02.04.2025 у справі №484/1762/25 позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (грошових коштів) - передано на розгляд Ірпінському міському суду Київської області.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26.05.2025 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманих активів (коштів) передано для розгляду по суті до Господарського суду Миколаївської області.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 07.07.2025 справу 484/1762/25 передано до розгляду судді Адаховській В.С.
Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову №б/н від 31.03.2025 (вх. №10120/25 від 07.07.2025), в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача в межах 20130,00 грн.
Дослідивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про повернення вказаної заяви позивачу, з огляду на таке.
Приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 ст. 137 ГПК України встановлено, що позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 ГПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;
4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;
5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник;
6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення;
7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до ч. 5 ст. 139 ГПК України до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір» за подання до господарського суду заяви про вжиття запобіжних заходів та забезпечення позову сплачується судовий збір у сумі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України “Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ст. 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2025 року становить 3028,00 гривні.
Таким чином, за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову підлягає до сплати судовий збір у розмірі 1514,00 грн.
Водночас, згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України “Про судовий збір», відповідно до якого при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Таким чином, оскільки заява подана до суду в електронній формі, через підсистему ЄСІТС “Електронний суд», розмір судового збору за подання відповідної заяви має складати 1211,20 грн.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України “Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Судом встановлено, що позивачем до заяви про забезпечення позову додано квитанцію ID № 2053-5451-2836-5885 від 28.03.2025 на суму 605,60 грн.
Отже, заявником не дотримано вимоги ч. 5 ст. 139 ГПК України та не подано доказів сплати судового збору у розмірі, встановленому законом.
Крім того, позивачем в порушення п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України не вказано пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Так, відповідно до положень п. 6 ч. 1 ст. 139 ГПК України, заявник повинен зазначити в заяві про забезпечення позову свої пропозиції щодо зустрічного забезпечення, зокрема, щодо відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову. Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом.
Застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити вірогідність завдання збитків відповідачу.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Отже, на заявника покладено обов'язок надати пропозиції зустрічного забезпечення, тобто запропонувати спосіб, а суд має право визначити конкретний розмір такого способу.
Натомість позивачем у заяві про забезпечення позову взагалі не вказано на заходи зустрічного забезпечення, які можуть бути застосовані судом.
Згідно ч. 1 ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
За приписами ч. 7 ст. 140 ГПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не відповідає вимогам п. 6 ч. 1 ст. 139, ч. 5 ст. 139 ГПК України.
Господарський суд зазначає, що процесуальні дії суду стосовно заяви про забезпечення позову, яка не відповідає вимогам ст. 139 ГПК України, чітко регламентовано положеннями ч. 7 ст. 140 вказаного Кодексу. Між тим, формулювання ч. 7 ст. 140 ГПК України містить вказання на дію суду у наказовий спосіб, та не передбачає альтернативної дії, крім “повертає її заявнику». Повернення заяви про забезпечення позову є наслідком недотримання заявником форми та змісту такої заяви, що визначений також у безальтернативному вигляді частиною 1 статті 139 ГПК України.
З урахуванням вказаного, приймаючи до уваги, що позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, господарський суд приходить до висновку про необхідність її повернення заявнику.
Враховуючи, що заява про забезпечення позову №б/н від 31.03.2025 (вх. №10120/25 від 07.07.2025) сформована за допомогою системи “Електронний суд», відповідно фактичне повернення матеріалів заяви у паперовій формі судом не здійснюється.
Керуючись ст. 139, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову №б/н від 31.03.2025 (вх. №10120/25 від 07.07.2025).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та у строки, визначені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.С. Адаховська