03.07.2025 Справа № 914/2042/24
місто Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Сухович Ю.О., за участі секретаря судового засідання Хороз І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГВК “Афродіта», місто Добромиль, Самбірський район, Львівська область
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», місто Львів
до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІ ДЕВЕЛОПМЕНТ», місто Львів
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Бородін Юрій Юрійович
про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків їх недійсності.
За участю представників:
від позивача: Михалевський Ю.Р. - адвокат (ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1273847 від 07.05.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №023 від 31.10.2013);
від відповідача-1: Куксов В.Г. - адвокат(ордер на надання правничої (правової) допомоги серія ВС №1325770 від 18.11.2024; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1341 від 16.04.2008);
від відповідача-2: не з'явився;
від третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: не з'явився.
У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ГВК “Афродіта» до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю “ГАЛ-ДЕВЕЛОПМЕНТ», до відповідача-2 Товариства з обмеженою відповідальністю “УНІ ДЕВЕЛОПМЕНТ» за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Бородіна Юрія Юрійовича про визнання недійсними правочинів та застосування наслідків їх недійсності.
Хід розгляду справи викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та відображено протоколах судових засідань.
Триває розгляд справи по суті.
03.07.2025 через підсистему “Електронний суд» від позивача надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження (вх.№17789/25).
Представник позивача в судове засідання 03.07.2025 з'явився, підтримав клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, просив задовольнити.
Представник відповідача-1 в судове засідання 03.07.2025 з'явився, ознайомився з поданим позивачем клопотанням, заперечив проти повернення до стадії підготовчого провадження, просив відмовити.
Відповідач-2 явку повноважного представника в судове засідання 03.07.2025 не забезпечив. Заяви та клопотання на момент розгляду справи до суду не поступали.
Третя особа явку повноважного представника в судове засідання 03.07.2025 не забезпечила. Заяви та клопотання на момент розгляду справи до суду не поступали.
Розглянувши клопотання представника позивача про повернення до стадії підготовчого провадження, заслухавши представників позивача та відповідача-1, суд зазначає наступне.
Господарським процесуальним кодексом України не передбачено підстав, за яких є можливим повернення до підготовчого провадження на стадії судового розгляду справи, після закриття підготовчого провадження.
Водночас Верховний Суд у постанові від 05.10.2022 у справі №204/6085/20 зазначив, що відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.
Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.
Завданнями підготовчого провадження, у відповідності до статті 177 Господарського процесуального кодексу України, України, є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Відповідно до положень частини 1 статті 181 Господарського процесуального кодексу України, для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Як передбачено нормами статті 182 Господарського процесуального кодексу України, саме у підготовчому засіданні суд, з'ясовує, зокрема, і чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, і докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; вирішує заяви та клопотання учасників справи; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Статтею 194 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Отже, докази, заяви та клопотання подаються сторонами до початку розгляду справи по суті.
Подання клопотань на стадії підготовчого провадження є обґрунтованим, оскільки розгляд заяв, клопотань спрямовані на вчинення дій для розгляду справи по суті.
Водночас умовою подання заяв, клопотань на стадії розгляду справи по суті має умову - зазначення поважності причин неможливості подання заяв, клопотань на стадії підготовчого провадження.
В судовому засіданні 03.07.2025 представник позивача зазначив, що на момент подання позову була актуальною позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц, згідно з яким рішення загальних зборів товариства є одностороннім правочином товариства.
Представник позивача повідомив суд, що ним, після судового засідання 24.06.2025 було виявлено відступлення Великою Палатою Верховного Суду від позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної в постанові від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23 зазначено, що рішення органу управління товариства не є правочинами в розумінні статті 202 Цивільного кодексу України та мають розглядатися як акти ненормативного характеру (індивідуальні акти). Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23 була опублікована 31.01.2025.
Представник позивача стверджував, що на момент подання заяви про зміну предмета позову, 07.01.2025, вищезазначена постанова Великої Палати Верховного Суду не була опублікована і не була відома позивачу.
Ухвалою від 23.04.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 06.05.2025.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2024 у справі №916/379/23 на яку посилається представник позивача була опублікована 31.01.2025.
Отже у представника позивача від 31.01.2025 до закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду справи по суті, а саме до 23.04.2025, було достатньо часу для реалізації свого процесуального права.
Згідно з частиною першою статті 43 Господарського процесуального кодексу учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів для того, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (див. mutatismutandis рішення ЄСПЛ у справах "Олександр Шевченко проти України", "Трух проти України").
Згідно з частиною третьою статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на зазначене вище, суд приходить до висновку, що позивачу була надана можливість приймати участь у змагальних процесах на стадії підготовчого провадження, а також можливість заздалегідь подавати заяви, клопотання.
Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Слід зазначити, що у кожному судовому засіданні під час розгляду справи в підготовчому провадженні, суд з'ясовував в учасників справи про те, чи є в них заяви або клопотання.
На думку суду зміна практики Верховного Суду та у зв'язку з цим реалізація права позивача на зміну предмету позову, не може бути вагомою підставою для повернення суду на стадію підготовчого провадження, оскільки в такому випадку порушується принцип рівності учасників судового процесу перед законом та судом, сторони опиняються і нерівному становищі.
Крім того, таке клопотання заявлено після початку розгляду справи по суті, оскільки у судовому засіданні 24.06.2025 суд заслухав позовні вимоги позивача та заперечення відповідача-1.
Господарський процесуальний кодекс України, спрямований на забезпечення правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів. Саме тому всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.
Враховуюче вищенаведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження.
Керуючись статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні клопотання позивача про повернення до стадії підготовчого провадження відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повну ухвалу складено 08.07.2025
Суддя Сухович Ю.О.