79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
30.06.2025 Справа № 914/1145/25
За позовом:Акціонерного товариства «Ідея Банк», м. Львів
до відповідача:Фізичної особи-підприємця Поїхало Романа Олександровича, м. Київ
про:стягнення заборгованості
Суддя - Крупник Р.В. Секретар - Зусько І.С.
Представники сторін:
від позивача:не з'явився;
від відповідачів:не з'явився.
СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.
Акціонерне товариство «Ідея Банк» (надалі - Позивач, АТ «Ідея Банк») звернулося до Господарського суду Львівської області із позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Поїхало Романа Олександровича (надалі - Відповідач, ФОП Поїхало Р.О.) про стягнення заборгованості.
Ухвалою від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 12.05.2025.
Ухвалою від 12.05.2025 підготовче засідання у справі відкладено на 02.06.2025.
Ухвалою від 02.06.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено розгляд справи по суті на 30.06.2025.
У судове засідання 30.06.2025 позивач не забезпечив явку повноважного представника, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Так, ухвала від 02.06.2025 доставлена до його електронного кабінету 02.06.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Що стосується відповідача, то він не забезпечив явки повноважного представника у жодне із призначених судових засідань у даній справі, у т.ч. у судове засідання 02.06.2025. Про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 02.06.2025 відповідач не повідомляв.
Слід зазначити, що поштове відправлення №0601135436481, яким на юридичну адресу відповідача, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, надіслано ухвалу про відкриття провадження у справі не було вручено відповідачу під час доставки у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.
Щодо вказаного вище поштового відправлення АТ «Укрпошта» листом-відповіддю (вх. №13546/25 від 22.05.2025) повідомило, що рекомендований лист, який надсилався за адресою: АДРЕСА_1 , надійшов до відділення №100, м. Київ (індекс 02100) 21.04.2025 та 22.04.2025 доставлявся згідно із наданою адресою. Однак, вручити його не вдалося, оскільки двері квартири ніхто не відчинив. Повідомлення про надходження поштового відправлення було залишено в поштовій скриньці адресата, проте оскільки протягом встановленого строку зберігання ніхто не звернувся за одержанням листа, його 06.05.2025 було повернуто відправникові.
Суд звертає увагу на те, що з аналогічних причин не адресу суду повернулися також поштові відправлення №0601146674511 та №0601154229691, якими на адресу відповідача надсилалися ухвали від 12.05.2025 та від 02.06.2025 відповідно.
У постановах від 14.08.2020 у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020 у справі №910/22873/17 Верховний Суд зазначив, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
З огляду на викладене вище, враховуючи те, що адреса, на котру відправлялася кореспонденція суду, є юридичною адресою ФОП Поїхала Р.О. і останній не повідомляв про зміну цієї адреси, то в силу вимог статті 242 ГПК України, він вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи №914/1145/25.
ДОВОДИ СТОРІН.
Доводи позивача.
Позов обґрунтовано тим, що 08.05.2024 між позивачем (банк) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ03.00612.010925424, згідно із яким банк зобов'язався надати позичальнику кредит в розмірі 500'000,00 грн. із фіксованою процентною ставкою 0,01% річних з кінцевою датою повернення 08.05.2027 включно.
Як стверджує позивач, свої зобов'язання він виконав належним чином та перерахував на користь відповідача суму кредиту. Однак, відповідач порушив свої зобов'язання та у встановлений строк не повернув кредитних коштів і не сплатив нараховані інші платежі, а саме проценти за користування кредитом та плату за обслуговування кредиту.
Зважаючи на це, позивач просить стягнути на його користь суму у розмірі 543'039,49 грн., з яких 458'139,61 грн. прострочений борг, 22,46 грн. прострочені проценти, 84'877,42 грн. прострочена плата за обслуговування кредиту.
Доводи відповідача.
Відповідач своїм правом на висловлення заперечень проти позову, передбаченим статтею 165 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), не скористався та не подав до суду у встановлений процесуальним законом строк відзиву на позовну заяву.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
08.05.2024 між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ03.00612.010925424 (надалі - Договір), згідно із пунктами 1.1, 2.1 якого кредитор надає позичальнику грошові кошти у розмірі 500'000,00 грн. для поповнення обігових коштів із застосуванням фіксованої процентної ставки у розмірі 0,01% річних, зі сплатою комісії за видачу кредитних коштів у розмірі 1,1% від суми кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін по 08.05.2027 включно. Перерахування грошових коштів слід здійснювати на поточний рахунок позичальника: НОМЕР_1 (Т.1; а.с. 7-8).
Відповідно до пункту 3.1 Договору позичальник сплачує банку комісії в наступному порядку:
- комісія за видачу кредитних коштів утримується банком в день видачі кредитних коштів з суми кредитних коштів, що зараховується на поточний рахунок позичальника в банку;
- комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни і в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом. Графік платежів позичальника за договором в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід'ємною частиною договору. Нарахування процентів та комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється з настанням терміну повернення кредиту (пункти 3.2-3.4 Договору).
У додатку №1 до Договору сторони погодили графік повернення кредиту, із зазначенням дат погашення боргу та сум, які підлягають сплаті (Т.1; а.с. 9).
Пунктами 2.4, 2.5 Договору передбачено, що кредит видається на умовах поворотності, строковості, платності та цільового характеру використання. Датою видачі кредиту вважається день списання коштів з позичкового рахунку позичальника.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу кредит у розмірі 500'000,00 грн., утримавши із вказаної суми 5'440,16 грн. комісії, що підтверджується копіями меморіальних ордерів №2503476, №2503479 та №2503478, які датовані 08.05.2024 (Т.1; а.с. 10).
Позичальник повертає кредит разом із процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня числа кожного місяця згідно із графіком (пункт 4.2 Договору).
Відповідно до підпункту 5.3.2 пункту 5.3 Договору позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти і комісію за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця згідно з графіком.
Судом встановлено, що відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань за Договором щодо своєчасного внесення платежів, а останній платіж за Договором здійснений ним 30.09.2024, що підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 03.03.2025 (Т.1; а.с. 11).
Пунктом 4.11 Договору передбачено, що банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів, про що письмово повідомляє позичальника в порядку, визначеному договором.
Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником зобов'язань, передбачених цим договором. При цьому датою, з якої у банку виникає право вимагати у позичальника погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі, є наступний банківський день за днем, коли банку стало відомо про хоча б один із зазначених у підпункті 5.2.5 договору фактів. Сторони домовилися, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за цим договором згідно із підпунктом 5.2.5 договору, тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов'язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку, яка направляється позичальнику в порядку, передбаченому пунктом 11.1 договору. У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов'язань за договором є таким, що настав (підпункт 5.2.5 пункту 5.2 Договору).
Пунктом 11.1 Договору передбачено, що усі повідомлення за договором, вважатимуться зробленими належним чином, якщо вони будуть здійснені у письмовій формі та надіслані рекомендованим листом/кур'єром/або вручені особисто за зазначеними у договорі адресами сторін. При цьому у разі направлення повідомлення засобами пошти/кур'єрської служби повідомлення позичальника вважається здійсненим в момент отримання банком квитанції поштового відправлення/кур'єрської служби про відправлення відповідного рекомендованого листа позичальнику за зазначеною у договорі адресою позичальника. При цьому позичальник вважається повідомлений належним чином навіть при неотриманні такого листа з будь-яких причин. Сторони за взаємною згодою встановили, що якщо поштове повідомлення не може бути вручене через відсутність клієнта за адресою для листування клієнта, зазначеною у договорі, або з інших причин, то письмове повідомлення вважається врученим клієнту в день його надіслання банком.
Враховуючи порушення відповідачем умов Договору, 14.01.2025 позивач направив на його адресу, яка вказана у реквізитах сторін у Договорі, вимогу про дострокове виконання зобов'язань вих. №12.4.2/КБ03.00612.010925424 від 07.01.2025, у якій зазначив про існування заборгованості за Договором та вимагав достроково погасити її в 30-денний термін від дня надіслання вимоги (Т.1; а.с. 14).
Разом з цим, відповідна вимога була повернута АТ «Укрпошта» із зазначенням причин невручення: «за закінченням терміну зберігання». Вказане підтверджується наявним у матеріалах справи трекінгом поштового відправлення (Т.1; а.с. 27).
Судом встановлено, що станом на дату ухвалення рішення у цій справі відповідач не виконав своїх грошових зобов'язань за Договором. У нього існує заборгованість за тілом кредиту у розмірі 458'139,61 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 22,46 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 84'877,42 грн. Відповідні обставини прослідковується зі змісту виписки по рахунку за період з 01.01.2000 по 03.03.2025, а також розрахунків АТ «Ідея Банк» (Т.1; а.с. 11, 13).
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що між позивачем (кредитор) та відповідачем (позичальник) укладено Кредитний договір №КБ03.00612.010925424 від 08.05.2024.
Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та надав відповідачу кредит за Договором у розмірі 500'000,00 грн.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із частинами 1, 3 статті 10561 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Сторони досягли домовленості про те, що процента ставка за Договором є фіксованою та становить 0,01% річних. Проценти нараховуються два рази на місяць за методом «факт/факт». Базою для їх нарахування є залишок заборгованості за кредитом.
Крім цього, сторони домовились про встановлення у Договорі комісії за видачу кредитних коштів, а саме 1,1% від суми кредиту, а також комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,99% від суми кредиту.
Згідно із умовами Договору відповідач сплачує банку вказані комісії в наступному порядку:
- комісія за видачу кредитних коштів утримується банком в день видачі кредитних коштів з суми кредитних коштів, що зараховується на поточний рахунок позичальника в банку;
- комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується позичальником щомісячно в терміни і в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в додатку №1 до договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту.
Відповідно до частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до умов Договору відповідач зобов'язався повернути кредит і сплатити проценти та комісії за користування ним у термін по 08.05.2027 включно.
У Додатку №1 до Договору сторони погодили Графік щомісячних платежів за кредитним договором, у якому визначено періоди та суми погашення кредиту, процентів і щомісячної комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Нормою статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався виконання своїх обов'язків за Договором та допустив прострочення по сплаті платежів, передбачених у Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.
Вказана обставина підтверджується випискою по рахунку за період з 01.01.2000 по 03.03.2025, з якої вбачається, що останній платіж за Договором проведено відповідачем 30.09.2024.
У зв'язку із цим, позивач направив відповідачу вимогу про дострокове виконання зобов'язань вих. №12.4.2/КБ03.00612.010925424 від 07.01.2025.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Слід зауважити, що сторони у Договорі також передбачили право позивача вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших належних до сплати платежів у разі неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Суд зазначає, що пред'явлення кредитором вимоги про дострокове виконання зобов'язань за кредитним договором фактично змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення кредитора з такою достроковою вимогою до позичальника в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України вважається, що строк виконання кредитного договору в повному обсязі є таким, що настав.
При цьому, у разі пред'явлення до позичальника вимоги в порядку частини 2 статті 1050 ЦК України право кредитора нараховувати передбачені кредитним договором відсотки за користування кредитом припиняється, а кредитор втрачає право нараховувати відсотки після настання терміну повернення, який зазначений ним у відповідному повідомленні/претензії на адресу боржника, оскільки такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови виконання основного зобов'язання з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом, змінив порядок і строк його виконання, припинив подальше кредитування позичальника, змінив строк дії кредитної лінії та термін повернення кредиту (відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13.11.2024 у справі №916/1950/16 (916/4694/15)).
У Договорі сторони також передбачили, що виникнення зобов'язання позичальника достроково повернути кредитору всю заборгованість за договором тягне за собою виконання всіх передбачених договором платіжних зобов'язань позичальника в строк, що зазначений у відповідній вимозі банку. У разі направлення банком вимоги про дострокове погашення заборгованості - термін повернення кредиту та виконання інших грошових зобов'язань за договором є таким, що настав.
У вимозі, направленій відповідачу 14.01.2025, позивач встановив тридцятиденний строк від дня надіслання вимоги для дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та комісії за Договором.
Такими діями позивач змінив строк виконання кредитного зобов'язання.
Зважаючи на викладене вище, відповідач зобов'язаний був виконати зобов'язання за Договором у повному обсязі у строк до 13.02.2025 включно.
Судом встановлено, що відповідач не дотримався обов'язку щодо повернення грошових коштів у визначений вимогою строк, що свідчить про прострочення ним виконання зобов'язань за Договором.
Згідно із наданими позивачем розрахунками у відповідача наявна заборгованість за Договором, а саме за тілом кредиту у розмірі 458'139,61 грн., за відсотками за користування кредитом у розмірі 22,46 грн., за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 84'877,42 грн. При цьому останнім днем нарахування процентів є 05.02.2025.
Судом з'ясовано, що вказані суми обраховані позивачем правильно, із дотриманням умов Договору.
Контррозрахунків означеної суми боргу чи будь-яких заперечень щодо її розміру відповідачем до суду подано не було.
Оскільки доказів повної чи часткової сплати вказаних вище сум боргу відповідач до суду не подавав, то позовна вимога про стягнення боргу у загальному розмірі 543'039,49 грн. (458'139,61 + 22,46 + 84'877,42) є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до частини 1 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Звертаючись до суду із позовом, позивач сплатив судовий збір у розмірі 8'145,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №4429701 від 13.03.2025 та випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (Т.1; а.с. 4, 26).
Зважаючи на повне задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 8'145,60 грн.
Керуючись статтями 2, 12, 42, 123, 126, 129, 222, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Поїхало Романа Олександровича ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (79008, м. Львів, вул. Валова, буд. 11; код ЄДРПОУ 19390819) 543'039,49 грн. кредитної заборгованості та 8'145,60 грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 ГПК України.
4. Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса сторінки суду http://lv.arbitr.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається.
Повне рішення складено та підписано 09.07.2025.
Суддя Крупник Р.В.