79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
08.07.2025 Справа № 914/1061/25
м. Львів
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт», м.Рівне
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ», с.Ставчани Львівського району Львівської області
про стягнення 339388,87 грн
Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА
1. ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт» звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» про стягнення 339388,87 грн заборгованості, з яких: 337277,16 грн основного боргу, 1723,38 грн пені, 50,15 грн інфляційне збільшення, 338,18 грн 3 % річних.
3. Ухвалою суду від 07.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін.
4. 18.04.2025 відповідачем подано відзив на позовну заяву (вх.№10147/25)
5. 23.04.2025 позивачем подано відповідь на відзив (вх.№10508/25).
6. 24.04.2025 позивачем подано заяву (вх.№1738/25) про вжиття заходів забезпечення позову.
7. З підстав, викладених в ухвалі суду від 28.04.2025 в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт» про забезпечення позову відмовлено.
8. 14.05.2025 до суду надійшла ухвала Західного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 про витребування матеріалів справи №914/1061/25, у зв'язку з оскарженням Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт» ухвали Господарського суду Львівської області від 28.04.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі №914/1061/25.
9. З підстав, викладених в ухвалі від 19.05.2025 суд зупинив провадження у справі до повернення із Західного апеляційного господарського суду матеріалів справи № 914/1061/25.
10. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 ухвалу Господарського суду Львівської області від 28.04.2025 про відмову в забезпеченні позову у справі №914/1061/25 залишено без змін.
11. 24.06.2025 матеріали справи повернуто до Господарського суду Львівської області.
12. Ухвалою суду від 25.06.2025 провадження у справі поновлено.
13. Відповідно до ч. 2 ст. 252 ГПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
14. Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, відповідно до ст. 13 ГПК України, сторонам створювались необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
15. АРГУМЕНТИ СТОРІН
16. Аргументи позивача.
17. Спір виник у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем, на думку позивача, зобов'язань по договору поставки товару №010324/03П від 01.03.2024.
18. Позивач стверджує, що відповідач не здійснив в повному обсязі оплату за отриманий товар згідно поданих видаткових та товарно-транспортних накладних, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 337277,16 грн.
19. Факт поставки товару також підтверджується прийнятим Покупцем податковим кредитом згідно зареєстрованих податкових накладних та розрахунків коригувань, що підтверджується ПН та РК з кабінету програми M.E.DOC Позивача.
20. Позивач зазначає, що з урахування того, що передбачений Договором строк оплати за поставлений товар вже минув, тому Відповідач є таким, що не виконав належним чином зобов'язання, що стосується оплати товару в повному обсязі.
21. На підставі наведеного, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 339388,87 грн заборгованості, з яких: 337277,16 грн основного боргу, 1723,38 грн пені, 50,15 грн інфляційне збільшення, 338,18 грн 3 % річних за визначені позивачем періоди та стягнути понесені судові витрати.
22. Аргументи відповідача.
23. Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив щодо розміру боргу, зазначив, що відповідно до п.6.5.2. договору поставки оплата здійснюється з вирахуванням сум, які підлягають оплаті постачальником покупцю згідно з умовами договору поставки та вартості залишків постачальника у покупця згідно з внутрішнім обліком покупця; вартість товарних залишків постачальника у покупця становить 27 973,22 грн., в акті звірки розрахунків міститься інформація про рух коштів та не відображається вартість товарних залишків; доцільним є узгодження суми боргу без врахування товарних залишків або повернення цих товарів постачальнику та підписання остаточного акту звірки; враховуючи те, що сума фактичного боргу є меншою, ніж заявлено позивачем, коригуванню також підлягають заявлені ним штрафні санкції.
24. Аргументи позивача у відповіді на відзив.
25. Позивач вважає безпідставним посилання відповідача на п.6.5.2 договору, оскільки згідно п.37. підписаного сторонами Протоколу розбіжностей, який є невід'ємною частиною Договору поставки №010324/03П від 01.03.2024, сторони цього договору дійшли згоди виключити п. 6.5.2. «Оплата здійснюється за вирахуванням сум, які підлягають оплаті Постачальником Покупцю згідно умов Договору поставки (з додатками та Додатковими Договорами) та вартості залишків Постачальника у покупця згідно внутрішнього обліку Покупця» - з тексту Договору.
26. Щодо незгоди Відповідача із заявленим розміром боргу, то з даного приводу позивач зазначає, що матеріалах справи містяться докази, що свідчать про належне виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо поставки Товару та невиконання Відповідачем зобов'язань з оплати отриманого Товару.
27. Наявні в матеріалах справи видаткові накладні долучені Позивачем до матеріалів справи, підписані уповноваженими представниками сторін, а підписи засвідчені печатками юридичних осіб.
28. Крім того зазначає, що відповідачем підписано Акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2025 року чим визнано в повному обсязі заборгованість на користь Позивача у розмірі 337 277,16 грн.
29. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
30. 01.03.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Твій продукт» (постачальник ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (покупець) укладено Договір поставки №010324/03П з Протоколом узгодження розбіжностей від 01.03.2024 (надалі Договір) у письмовій формі.
31. Крім того, сторонами укладено ряд додатків до Договору поставки та Додаткову угоду від 01.10.2024 (містяться в матеріалах справи і є додатками до позовної заяви).
32. Згідно з п. 1.1. Договору, Постачальник зобов'язується поставляти, а Покупець приймати та оплачувати товар, далі «Товар», на умовах цього Договору.
33. Зобов'язання по поставці вважаються виконаними з моменту передачі товару і повного пакету належним чином оформлених товаросупровідних документів Покупцеві згідно з умовами цього договору та чинного законодавства України. (п. 2.8. Договору).
34. Згідно п. 3.7. Договору, разом з товаром Постачальник зобов'язаний пред'явити наступні товаросупровідні документи: видаткову накладну на Товар, підписану уповноваженою особою та скріплену печаткою Постачальника; товарно-транспортну накладну, підписану уповноваженою особою і скріплену печаткою Постачальника; документи, що підтверджують якість товару.
35. Відповідно до п. 3.12. Договору, право власності на поставлений Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару і підписання сторонами товаросупровідних документів. Датою поставки Товару вважається дата підписання Покупцем Товаро-транспортної та/або Видаткової накладної.
36. Позивачем було поставлено товар відповідачу за наступними видатковими накладними та товарно-транспортними накладними, а саме: ВН/ТТН № 155350 від 20.12.2024 року на суму 47 958,54 грн. (частково погашена на суму 41 690,10 грн.) сума заборгованості становить 6 268,44 грн.; ВН/ТТН № 155718 від 27.12.2024 року на суму 33 146,22 грн.; ВН/ТТН № 40116 від 03.01.2025 року на суму 24 400,14 грн.; ВН/ТТН № 40685 від 10.01.2025 року на суму 40 406,1 грн.; ВН/ТТН № 41275 від 17.01.2025 року на суму 40 196,64 грн.; ВН/ТТН № 41831 від 24.01.2025 року на суму 51 397,98 грн.; ВН/ТТН № 42441 від 31.01.2025 року на суму 41 040,12 грн.; ВН/ТТН № 42988 від 07.02.2025 року на суму 47 820,9 грн.; ВН/ТТН № 43581 від 14.02.2025 року на суму 52 600,62 грн..
37. Видаткові накладні та товарно-транспортні накладні підписані повноважними представниками сторін та підписи на яких, засвідчені печатками юридичних осіб.
38. У відповідності із п. 6.5. Договору оплата Товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 40 (сорока) календарних днів з дня поставки Товару.
39. 01.07.2024 р. між Постачальником та Покупцем укладено Додаткову угоду № 8/1, згідно якої прийнято рішення змінити п. 6.5. Договору та визначити оплату Товару протягом 55 (п'ятдесяти п'яти календарних днів з дня поставки Товару).
40. За змістом п. 8.15. Договору, керуючись ст. 6 ЦК України Сторони встановили, що при порушенні Покупцем строків оплати поставленого Товару останній зобов'язаний сплатити Постачальнику на його вимогу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться протягом всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.
41. Згідно п. 11.1. Договору, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31 грудня 2024 р.
42. У разі, якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення терміну дії цього Договору жодна із Сторін в письмовій формі не заявить про його розірвання, Договір автоматично пролонгується на наступний рік, тобто до 31 грудня 2025 року.
43. На момент звернення з даною позовною заявою, вищевказаний Договір не було достроково розірвано або/чи визнано недійсним у судовому порядку.
44. Позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2025, який підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплене печатками юридичних осіб, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 337 227,16 грн. за період з 01.03.2025 по 20.03.2025.
45. З метою досудового врегулювання спору Позивачем на юридичну та фактичну адреси Відповідача було скеровано вимоги № 06-03/2025 від 06.03.2025 року з вимогою виконати договірні зобов'язання та сплатити заборгованість у семиденний строк від дня отримання. 08.03.2025 р., 10.03.2025 р. Відповідачем отримано вимоги, що підтверджується інформацією за накладною №7904091958106, №7904091958092 трекінгу про відстеження поштових повідомлень АТ «Укрпошта». Однак, на день звернення до Суду Відповідачем обов'язку з оплати за Товар не виконано, а відповідей на вимоги не надано.
46. У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Договором поставки, позивач звернувся за захистом своїх порушених прав до Господарського суду Львівської області з даним позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» 292 343,93 грн. основної заборгованості, 389,55 грн. - 3% річних, 138,82 грн. втрат від інфляції, 1 960,26 грн. пені та стягнення понесених судових витрат зі сплати судового збору.
47. ОЦІНКА СУДУ.
48. Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
49. Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, в тому числі, є договори та інші правочини.
50. Відповідно до ч. 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
51. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
52. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абзац другий ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України).
53. Судом встановлено, що 01.03.2024 між позивачем та відповідачем укладено Договір поставки №010324/3П з Протоколом узгодження розбіжностей від 01.032024 у письмовій формі.
54. Крім того, сторонами укладено ряд додатків до Договору поставки та Додаткових угод.
55. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
56. Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
57. Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
58. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
59. Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
60. Позивачем долучено до матеріалів справи акт звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2025, який підписано позивачем та відповідачем та скріплено печатками юридичних осіб, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 337277,16 грн. за період з 01.03.2025 по 20.03.2025.
61. Як встановлено судом, з долучених до позовної заяви видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, податкових накладних та акту звірки взаєморозрахунків станом на 20.03.2025 слідує, що позивач поставив товар відповідачу на загальну суму 378967,26 грн.
62. Відповідач, отримавши його, провів часткову оплату коштів за поставлений товар на загальну суму 41690,10 грн.
63. Відтак, розмір основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 337277,16 грн. на час ухвалення рішення судом.
64. Частково оплаченою та неоплаченими на загальну суму заборгованості 337277,16 грн. є наступні видаткові накладні, а саме: №155350 від 20.12.2024 р. на суму 47958,54 грн. (частково погашена відповідачем на суму 41690,10 грн.) - сума заборгованості становить 6268,44 грн.; № 155718 від 27.12.2024 року на суму 33 146,22 грн.; № 40116 від 03.01.2025 року на суму 24 400,14 грн.; № 40685 від 10.01.2025 року на суму 40 406,1 грн.; № 41275 від 17.01.2025 року на суму 40 196,64 грн.; № 41831 від 24.01.2025 року на суму 51 397,98 грн.; № 42441 від 31.01.2025 року на суму 41 040,12 грн.; № 42988 від 07.02.2025 року на суму 47 820,9 грн.; № 43581 від 14.02.2025 року на суму 52 600,62 грн.
65. Станом на день прийняття рішення суду, доказів в спростування вищенаведених обставин не поступало, доказів щодо оплати зазначеної вище заборгованості, відповідачем суду не представлено, протилежного суду не доведено, а відтак основна заборгованість відповідача перед позивачем на час ухвалення рішення у даній справі є непогашеною відповідачем та становить 337277,16 грн., яка підлягає до стягнення на користь позивача з відповідача.
66. Щодо стягнення з відповідача 338,18 грн. 3% річних та 50,15 грн. втрат від інфляції згідно приведених розрахунків, суд зазначає наступне.
67. З долученого до матеріалів справи розрахунку вбачається, що позивач здійснив нарахування 3% річних та втрат від інфляції наступним чином, згідно:
68. ВН №155350 від 20.12.2024 за період з 13.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 6268,44 грн. 3% річних становлять 22,15 грн., а втрати від інфляції становлять 50,15 грн.;
ВН № 155718 від 27.12.2024 за період з 20.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 33146,22 грн. 3% річних становлять 98,08 грн.;
ВН № 40116 від 03.01.2025 за період з 27.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 24400,14 грн. 3% річних становлять 58,16 грн.;
ВН №40685 від 10.01.2025 за період з 06.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40406,10 грн. 3% річних становлять 73,06 грн.;
ВН №41275 від 17.01.2025 за період з 13.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40196,64 грн. 3% річних становлять 49,56 грн.;
ВН №41831 від 24.01.2025 за період з 13.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 50397,98 грн. 3% річних становлять 33,80 грн.;
ВН №42441 від 31.01.2025 за період з 27.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 41040,12 грн. 3% річних становлять 3,37 грн.;
69. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
70. Визначене частиною другою статті 625 ЦК України право стягнення інфляційних втрат і 3% річних, є мінімальними гарантіями, які надають кредитору можливість захистити згадані вище інтереси; позбавлення кредитора можливості реалізувати це право порушуватиме баланс інтересів і сприятиме виникненню ситуацій, за яких боржник повертатиме кредитору грошові кошти, які, через інфляційні процеси, матимуть іншу цінність, порівняно з моментом, коли такі кошти були отримані (у тому числі у вигляді прострочення оплати відповідних товарів та послуг).
71. Перевіривши розрахунок втрат від інфляції, здійснений позивачем, з урахуванням прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат підлягають задоволенню повністю, а саме: 50,15 грн. втрат від інфляції.
72. З приводу нарахованих позивачем 3% річних, суд зазначає наступне.
73. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 по справі № 902/417/18 зазначено, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися, як спосіб отримання кредитором доходів.
74. Пунктом 6.5. Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей від 01.10.2024 визначено, що оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 55 (п'ятдесяти п'яти) календарних днів з дня поставки товару.
75. Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку 3% річних, позивач вважає період прострочення відповідача - 55 календарний день. Однак, суд вказує на те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з наступного календарного дня і нарахування штрафних санкцій проводиться також з наступного календарного дня.
76. Відтак, суд здійснивши перерахунок 3% річних, беручи до уваги, дату прострочення відповідача, встановив, що згідно:
ВН №155350 від 20.12.2024 за період з 14.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 6268,44 грн. 3% річних становлять 21,64 грн., а втрати від інфляції становлять 144,93 грн.;
ВН № 155718 від 27.12.2024 за період з 21.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 33146,22 грн. 3% річних становлять 95,35 грн.;
ВН № 40116 від 03.01.2025 за період з 28.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 24400,14 грн. 3% річних становлять 56,15 грн.;
ВН №40685 від 10.01.2025 за період з 07.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40406,10 грн. 3% річних становлять 69,74 грн.;
ВН №41275 від 17.01.2025 за період з 14.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40196,64 грн. 3% річних становлять 46,25 грн.;
ВН №41831 від 24.01.2025 за період з 21.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 50397,98 грн. 3% річних становлять 29,00грн.;
Всього сума 3% річних становить 318,13 грн
77. По ВН №42441 від 31.01.2025 строк оплати станом на 27.03.2025 не пропущено (даний період нарахування визначений позивачем у розрахунку 3% річних за 1 день прострочення) і був останнім днем для оплати зазначеної видаткової накладної.
78. Відтак, обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума 3% річних в розмірі 318,13 грн. на час ухвалення рішення у даній справі. В задоволенні решти позовних вимог щодо стягнення 3% слід відмовити у зв'язку з безпідставністю їх нарахування.
79. Крім того, до стягнення підлягає також сума інфляційних втрат у розмірі 50,15 грн, які заявлені позивачем до стягнення.
80. Стосовно нарахованої позивачем пені в розмірі 1723,38 грн., суд зазначає наступне.
81. Згідно розрахунку позивача, пеня нарахована ТзОВ «Твій продукт» в розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення, керуючись п. 8.4 Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей від 01.03.2024, а саме по:
ВН №155350 від 20.12.2024 за період з 13.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 6268,44 грн. пеня становить 110,68 грн.;
ВН № 155718 від 27.12.2024 за період з 20.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 33146,22 грн. пеня становить 493,10 грн.;
ВН № 40116 від 03.01.2025 за період з 27.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 24400,14 грн. пеня становить 295,14 грн.;
ВН №40685 від 10.01.2025 за період з 06.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40406,10 грн. пеня становить 376,38 грн.;
ВН №41275 від 17.01.2025 за період з 13.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40196,64 грн. пеня становить 256,04 грн.;
ВН №41831 від 24.01.2025 за період з 13.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 50397,98 грн. пеня становить 174,61 грн.;
ВН №42441 від 31.01.2025 за період з 27.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 41040,12 грн. пеня становить 17,43 грн.
82. За загальним правилом, згідно з ч.3 ст.232 Господарського кодексу України вимогу щодо сплати штрафних санкцій за господарське правопорушення може заявити учасник господарських відносин, права чи законні інтереси якого порушено.
83. Відповідно до ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
84. Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
85. Відповідно до ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
86. У п. 8.4 Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей від 01.03.2024, сторони встановили, що при порушенні покупцем строків оплати поставленого товару останній зобов'язаний сплатити постачальнику на його вимогу пеню у розмірі облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення. Нарахування пені проводиться протягом всього строку прострочення виконання зобов'язання незалежно від його тривалості.
87. У відповідності із п. 6.5. Договору поставки в редакції Протоколу розбіжностей від 01.03.2024, оплата товару здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 55 (двадцяти восьми) календарних днів з дня поставки товару.
88. Як вбачається з долученого до матеріалів справи розрахунку пені, позивач вважає період прострочення відповідача - 55 календарний день. Однак, суд вказує на те, що відповідач вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з наступного календарного дня і нарахування штрафних санкцій проводиться також з наступного календарного дня.
89. Згідно з ст. 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
90. Крім того, пунктом 2.9 Постанови пленуму ВГС України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань від 17.12.2013 р. № 14 передбачено, що за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.
91. Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
92. Відтак, суд здійснивши перерахунок пені, беручи до уваги, дату прострочення відповідача, встановив, що згідно
ВН №155350 від 20.12.2024 за період з 14.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 6268,44 грн. пеня становить 108,20 грн.;
ВН № 155718 від 27.12.2024 за період з 21.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 33146,22 грн. пеня становить 479,95 грн.;
ВН № 40116 від 03.01.2025 за період з 28.02.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 24400,14 грн. пеня становить 285,46 грн.;
ВН №40685 від 10.01.2025 за період з 07.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40406,10 грн. пеня становить 360,34 грн.;
ВН №41275 від 17.01.2025 за період з 14.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 40196,64 грн. пеня становить 238,98 грн.;
ВН №41831 від 24.01.2025 за період з 14.03.2025 по 27.03.2025 із суми заборгованості 50397,98 грн. пеня становить 152,79 грн.
Всього сума пені становить 1625,72 грн
93. По ВН №42441 від 31.01.2025 строк оплати станом на 27.03.2025 не пропущено (даний період нарахування визначений позивачем у розрахунку пені за 1 день прострочення) і був останнім днем для оплати зазначеної видаткової накладної.
94. Таким чином, враховуючи зазначене, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що обґрунтованою до стягнення з відповідача є сума пені в розмірі 1625,72 грн. на час ухвалення рішення у даній справі. В задоволенні решта позовних вимог, щодо стягнення пені, суд відмовляє позивачу, у зв'язку із безпідставністю нарахування такої.
95. Станом на день ухвалення рішення у даній справі, доказів оплати відповідачем позивачу зазначених вище сум, як основної заборгованості, так і 3% річних, втрат від інфляції та пені, а також доказів в спростування наведених обставин, сторонами, суду не надано.
96. Відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
97. У матеріалах справи відсутні докази, що Договір поставки №010324/03П з Протоколом узгодження розбіжностей від 01.03.2024 та з укладеними додатками, визнавались судом недійсними чи неукладеними, договірними сторонами розірвані чи змінені не були.
98. Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
99. У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
100. Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
101. Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст.77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
102. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст.79 ГПК України).
103. У відповідності до ч.ч. 1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
104. Враховуючи те, що позивачем подано достатньо об'єктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, які відповідачем не спростовані і визнані обґрунтованими, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» підлягають задоволенню частково, а саме до стягнення з відповідача підлягають: 337227,16 грн. основної заборгованості, 318,13грн. - 3% річних, 50,15 грн. - втрат від інфляції та 1625,72 грн. - пені.
105. СУДОВІ ВИТРАТИ
106. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, судовий збір в розмірі 4070,66 грн покладається на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Трансмарт СМ» (79018, м.Львів, вул.Шараневича І., будинок 1, ідентифікаційний код 43023513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Продукт» (33013, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Кавказька, будинок 9, кімната 217, ідентифікаційний код 44670240) 337227,16 грн. основної заборгованості, 318,13грн. 3% річних, 50,15 грн. втрат від інфляції, 1625,72 грн. пені та 4070,66 грн судового збору.
3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Суддя Щигельська О.І.