ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
09.07.2025Справа № 910/5511/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали господарської справи
за позовом Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37445442)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 1-А, ідентифікаційний код 43744185)
про стягнення 48 432,00 грн
Представники сторін: не викликались.
Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" про стягнення 48 432,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Актом від 29.08.2022 № 31-30/197 ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.03.2018 по 30.04.2022 Державною аудиторською службою України встановлено безпідставність перерахування позивачем компенсації відповідачу в сумі 48 432,00 грн за договорами про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва № 1-ДР від 30.08.2021, № 12-ДР від 17.09.2021 та № 17-ДР від 17.09.2021, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання), у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.
Даною ухвалою суд на виконання вимог частини 7 статті 42 ГПК України, повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" про обов'язок, встановлений частиною 6 статті 6 ГПК України, зареєструвати свій електронний кабінет через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, що забезпечує обмін документами.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 05.05.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак була повернута відділом поштового зв'язку до суду з поміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Так, судом встановлено, що ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.05.2025 була направлена рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання поштової кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
За приписами пунктів 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
При цьому, суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат відмовився", "за закінченням терміну зберігання", "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., врахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 902/1025/19 Верховний Суд звернув увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Враховуючи викладене вище, судом було вжито усіх належних заходів, щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, відтак, останній вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.
При цьому, суд також враховує, що 29 червня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" (далі - ЄСІТС, Закон № 3200-IX). Цей Закон набрав чинності 21.07.2023.
За змістом розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 3200-IX, зміни, що вносяться зазначеним Законом до Господарського процесуального кодексу України, вводяться в дію 18.10.2023, крім змін до підпунктів 17.3, 17.15 підпункту 17, підпункти 19.1, 19.2 підпункту 19 пункту 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України, введення в дію яких відбулося одночасно з набранням Законом № 3200-IX чинності.
Згідно з новою редакцією частин п'ятої ? восьмої статті 6 ГПК України, яка чинна з 18.10.2023 відповідно до Закону України № 3200-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами", суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про ЄСІТС.
Адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку.
Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Процесуальні наслідки, передбачені ГПК України у разі звернення до суду з документом особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
19 жовтня 2023 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3424-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов'язків учасників судової справи", який набрав чинності 04.11.2023.
Згідно з новою редакцією ч. 6 ст. 6 ГПК України, чинної з 04.11.2023, адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.
Отже, з 18 жовтня 2023 року, відповідач у відповідності до приписів ч. 6 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України зобов'язаний був зареєструвати електронний кабінет Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, і така реєстрація забезпечила б отримання відповідачем процесуальних документів, в тому числі ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.2025, а отже отримання ухвал Господарського суду міста Києва, зокрема в електронному кабінеті, залежало виключно від волі відповідача.
Враховуючи наведене, оскільки відповідачем не повідомлено суд про зміну місцезнаходження та не забезпечено внесення відповідних змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку, що в силу положень пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України день складення підприємством поштового зв'язку повідомлення від 12.05.2025 про неможливість вручення поштового відправлення, вважається днем вручення відповідачу ухвали Господарського суду міста Києва від 05.05.2025.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
30.08.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" та ОСОБА_1 (матір'ю дитини - ОСОБА_2 ) було укладено договір № 1-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акти від 06.09.2021 № 1/8-ДР, від 23.10.2021 № 1/9-ДР, від 19.11.2021 № 1/10-ДР, від 06.12.2021 № 1/11-ДР, від 14.12.2021 № 1/12-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у серпні-грудні 2021 року в сумі 20 180,00 грн.
Позивачем 24.09.2021, 10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021, 23.12.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначених актів та договору 20 180,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до справи.
17.09.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" та ОСОБА_3 (батьком дитини - ОСОБА_4 ) було укладено договір № 12-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акти від 23.10.2021 № 12/9-ДР, від 19.11.2021 № 12/10-ДР, від 06.12.2021 № 12/11-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у вересні-листопаді 2021 року в сумі 12 108,00 грн.
Позивачем 10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначених актів та договору 12 108,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до справи.
17.09.2021 між Управлінням освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Товариством з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" та ОСОБА_5 (матір'ю дитини - ОСОБА_6 ) було укладено договір № 12-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік. На підставі вказаного договору між його сторонами було підписано акти від 23.10.2021 № 17/9-ДР, від 19.11.2021 № 17/10-ДР, від 06.12.2021 № 17/11-ДР, від 14.12.2021 № 17/12-ДР про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік у вересні-грудні 2021 року в сумі 16 144,00 грн.
Позивачем 10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021, 23.12.2021 було перераховано відповідачу у відповідності до вищезазначених актів та договору 16 144,00 грн, що підтверджується виписками по рахунку позивача, доданими до справи.
Суд зазначає, що умови вказаних договорів про надання освітньої послуги (Базового компоненту дошкільної освіти) яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік є ідентичними.
Відповідно до п. 2.1 договорів компенсація освітньої послуги здійснюється відповідно до Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням КМР від 13.09.2018 №1369/5433.
За умовами п. 2.4 договорів компенсація освітньої послуги здійснюється після отримання стороною 1 підтвердження про оплату стороною 3 договору про надання освітніх послуг, укладеного між стороною 2 та стороною 3, таке підтвердження надається стороною 2 або стороною 3 у будь-якій зручній для сторін узгодженій формі.
Згідно з п. 2.5 договорів зазначено, що сторона 1 не здійснює компенсацію освітньої послуги за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Відповідно до підпункту 3.6.2 пункту 3.6 договорів сторона 3 зобов'язується видалити заявку/ки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіально громади міста Києва у разі її наявності.
У період з 31.05.2022 по 22.08.2022 Північним офісом Держаудитслужби проводилася ревізія окремих питань фінансово-господарської діяльності Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації за період з 01.03.2018 по 30.04.2022, за результатами якої складено акт від 29.08.2022 №31-30/197 (далі - акт). Ревізією були виявлені порушення порядку використання коштів місцевого бюджету на дошкільну освіту. Зокрема, такими порушеннями є перерахування бюджетних коштів у вигляді компенсації за надані освітні послуги дітям в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості (далі - БФН) за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва (картка порушення № 6.1.20209, сторінки 100-103 акта).
За матеріалами вищезазначеної перевірки щодо відповідача було складено "Розрахунок БНФ, перерахованого позивачем впродовж 2021-2022 років із порушенням умов тристоронніх договорів про надання освітньої послуги (БКДО), яка компенсується за рахунок коштів бюджету міста Києва на навчальний рік". У вказаному розрахунку зафіксовано випадки неправомірного перерахування відповідачу коштів (базового фінансового нормативу) з метою компенсації за надані освітні послуги, зокрема, ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 .
На момент здійснення позивачем компенсацій відповідачу в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва були створені та діяли (не були видалені) заявки щодо ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_7 , щодо ОСОБА_6 .
Листом від 22.09.2022 № 10418-1925 позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення коштів у сумі 48 432,00 грн та повідомив відповідача про результати вищезазначеної ревізії, якою виявлено порушення під час здійснення компенсації. На підтвердження направлення вказаної вимоги до матеріалів справи долучено накладну АТ «Укрпошта» № 0420528364453 від 26.09.2022 про відправлення цінного листа, опис вкладення в цінний лист та фіскальний чек. Відповідач вказану вимогу залишив без відповіді та задоволення.
З огляду на викладене, позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача суми перерахованої позивачем компенсації, яка підлягає поверненню та складає 48 432,00 грн.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Рішенням VI сесії Київської міської ради VIII скликання від 13.09.2018 № 1369/5433 затверджено Порядок здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості (далі - Порядок).
Згідно з пунктом 4.1 Порядку, суб'єкт освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, за зверненням може отримати компенсацію за надання освітньої послуги дитині, місце проживання якої зареєстровано .в місті Києві, в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік для комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
Пунктом 4.3 Порядку визначено, що суб'єкт освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, подає до управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації заявку для отримання компенсації за надання освітньої послуги з урахуванням контингенту дітей та документи, перелік яких визначає Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Відповідно до пункту 4.5 Порядку, управління освіти районної в місті Києві державної адміністрації щомісячно здійснює компенсацію за фактично надану освітню послугу суб'єкту освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти, на умовах укладеного тристороннього договору в розмірі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням Київської міської ради про бюджет міста Києва на відповідний рік для комунальних закладів дошкільної освіти територіальної громади міста Києва.
Тристоронні договори укладалися за зразком, наданим листом Департаменту освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.12.2018 №063-12055 "Про деякі питання здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві».
За змістом пункту 2.1 тристоронніх договорів, компенсація освітньої послуги здійснюється відповідно до Порядку здійснення видатків на дошкільну освіту у місті Києві на основі базового фінансового нормативу бюджетної забезпеченості, затвердженого рішенням КМР від 13.09.2018 №1369/5433.
Пунктом 2.4 договорів сторонами погоджено, що компенсація освітньої послуги здійснюється після отримання стороною 1 підтвердження про оплату стороною 3 договору про надання освітніх послуг, укладеного між стороною 2 та стороною 3, таке підтвердження надається стороною 2 або стороною 3 у будь-якій зручній для сторін узгодженій формі.
Відповідно до п. 2.5 договорів сторона 1 не здійснює компенсацію освітньої послуги за наявності заявки/ок в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Згідно з підпунктом 3.6.2 пункту 3.6 договорів сторона 3 зобов'язується видалити заявку/ки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіально громади міста Києва у разі її наявності.
Пунктом 4.6 Порядку передбачено, що відповідальність за достовірність інформації, що міститься в наданих документах, покладається на суб'єкта освітньої діяльності, що забезпечує здобуття дошкільної освіти, у тому числі, приватний або корпоративний заклад дошкільної освіти.
Отже, подаючи позивачу документи на отримання компенсації щодо дітей, яким відповідач надає освітні послуги, за які здійснюється компенсація, відповідач повинен переконатися про відсутність щодо такої дитини заявки в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення позивачем компенсацій відповідачу в системі електронного запису дітей до закладів дошкільної освіти комунальної власності територіальної громади міста Києва щодо ОСОБА_2 , щодо ОСОБА_7 , щодо ОСОБА_6 знаходились невидалені заявки, а саме:
- щодо ОСОБА_2 створено заявку від 18.06.2020, яка на момент здійснення компенсації (24.09.2021, 10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021, 23.12.2021) не була видалена;
- щодо ОСОБА_7 створено заявку від 15.03.2020, яка на момент здійснення компенсації (10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021) не була видалена;
- щодо ОСОБА_6 створено заявку від 15.03.2017, яка на момент здійснення компенсації (10.11.2021, 30.11.2021, 17.12.2021, 23.12.2021) не була видалена
Отже, у відповідності до п. 2.5 договорів відповідач не мав правових підстав отримувати від позивача компенсацію у загальному розмірі 48 432,00 грн.
Згідно ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Виходячи зі змісту зазначеної норми можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов'язанні не має правового значення чи вибуло майно, з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Конструкція статті 1212 Цивільного кодексу України, як і загалом норм глави 83 Цивільного кодексу України, свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України ).
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до спірних правовідносин приписів ст. 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача 48 432,00 грн.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дім Реджіо" (04073, м. Київ, вул. Ливарська, буд. 1-А, ідентифікаційний код 43744185) на користь Управління освіти Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації (04211, м. Київ, вул. Йорданська, буд. 11-А, ідентифікаційний код 37445442) безпідставно отримані кошти у розмірі 48 432 грн 00 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 028 грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 09.07.2025.
Суддя Пукшин Л.Г.