ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
07.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/935/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В., секретар судового засідання Масловський А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни вх.№5290/25 від 13.06.2025 про розстрочення виконання судового рішення від 15.04.2025 у справі
за позовом: Компанії "Аксан Алюмініум ЛТД" (Company "AKSAN ALUMINIUM LTD")
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни
про стягнення заборгованості в сумі 10 419,18 Євро
за участі:
від позивача: Студзінський Максим Анатолійович,
від відповідача: Боднарчук Андрій Михайлович
установив: 15.04.2025 Господарський суд Івано-Франківської області ухвалив рішення у справі № 909/935/24, яким позовні вимоги компанії "Аксан Алюмініум ЛТД" (Company "AKSAN ALUMINIUM LTD") до Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни про стягнення заборгованості в сумі 10 419,18 Євро задовольнив частково. Постановив стягнути з Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни на користь Company "AKSAN ALUMINIUM LTD" (Компанія "Аксан Алюмініум ЛТД") 6 573 Євро 22 центи попередньої оплати за непоставлений товар, а також 4 507 грн 39 коп. судового збору. В частині позовних вимог про стягнення 3 845 Євро 96 центів відмовити. Судовий збір в сумі 2 637 грн 26 коп. покласти на позивача.
02.06.2025 на примусове виконання цього рішення суд видав наказ.
13.06.2025 від представника Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни надійшла заява про розстрочення виконання судового рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2025 терміном на 12 місяців шляхом сплати щомісячного платежу у розмірі 547 Євро 77 центів.
Подана заява мотивована тяжким фінансовим становищем, відсутністю постійного джерела доходу, що обумовлено частковим припиненням здійснення підприємницької діяльності. Вказав, що підприємницька діяльність фактично зупинена, про що свідчить відсутність господарських операцій, а також руху коштів на банківських рахунках, пов'язаних із здійсненням такої діяльності. Відповідачка жодного іншого стабільного чи додаткового доходу, який дозволив би погасити заборгованість не отримує. Для підтвердження факту тяжкого фінансового становища, додані виписки з власних банківських рахунків, які засвідчують відсутність значних грошових надходжень чи залишків.
18.06.2025 суд призначив заяву вх.№5290/25 від 13.06.2025 представника Фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни про розстрочення виконання судового рішення від 15.04.2025 у справі № 909/935/24 до розгляду в судовому засіданні 07.07.2025.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення заяви про розстрочку виконання рішення заперечив, вказав що відповідачка не подала доказів важкого фінансового становища; відсутність коштів не може свідчити про неможливість виконання рішення суду, оскільки таке може бути виконане шляхом звернення стягнення на майно боржника. Просив суд відмовити в задоволенні поданої заяви.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги поданої заяви про розстрочку виконання судового рішення.
Дослідивши матеріали заяви, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви та заперечення, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд зазначає таке.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (ст.326 ГПК України).
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.
Згідно з ч. 3 ст. 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст.331 Господарського процесуального кодексу України).
Виходячи з наведеного, розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Зазначена норма не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких суд може відстрочити/розстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при застосуванні розстрочення є їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення, що має бути підтверджено відповідними засобами доказування.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 року "Чижов проти України" зазначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції.
Необхідною умовою задоволення заяви про надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення суду є з'ясування факту дотримання балансу інтересів сторін, оцінки доводів боржника та заперечень кредитора, зокрема, щодо його фінансового стану. При цьому, суд повинен врахувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але, перш за все, повинен врахувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення.
Суд також звертає увагу на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі №910/1180/19, від 03.09.2020 у справі №905/30/16, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22.
Так, касаційний суд зазначив, що питання про розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають вирішувати із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви цієї заяви є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.
Існування заборгованості, яка підтверджена обов'язковим та таким, що підлягає виконанню, судовим рішенням, надає особі, на чию користь воно було винесено, "легітимні сподівання" на те, що заборгованість буде йому сплачено та така заборгованість становить "майно" цієї особи у розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції (рішення у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008). Відповідно, з метою недопущення порушення гарантованих Конституцією України та Конвенцією права на справедливий суд та права на повагу до приватної власності суд, який надає відстрочку чи розстрочку у виконанні рішення, у кожному конкретному випадку повинен встановити: 1) чи затримка у виконанні рішення зумовлена особливими і непереборними обставинами; 2) чи передбачена домовленістю сторін у національному законодавстві компенсація "потерпілій стороні" за затримку виконання рішення, ухваленого на його користь судового рішення, та індексації присудженої суми; 3) чи не є період виконання рішення надмірно тривалим для стягувача як "потерпілої сторони"; 4) чи дотримано справедливий баланс інтересів сторін у спорі.
Відсутність коштів, тяжкий фінансовий стан боржника не є винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не є підставою для відстрочки або розстрочки виконання рішення.
Заява сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду може бути задоволена лише у виняткових випадках, які мають бути визначені з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Отже, виключні обставини повинні свідчити саме про неможливість виконання рішення, між такими обставинами та неможливістю (ускладненістю) виконання такого рішення повинен бути причинний зв'язок.
В свою чергу, боржник, як на підставу необхідності у розстроченні виконання рішення посилається на скрутне фінансове становище.
Однак, така підстава, як скрутне фінансове становище не є виключною, винятковою чи такою, що свідчить про неможливість чи ускладненість виконання рішення на стадії його виконання.
Суд звертає увагу на те, що розстрочка виконання рішення суду є інструментом, який спрямований на забезпечення виконання рішення суду в майбутньому чи впродовж певного періоду. Тобто боржник має обґрунтувати, які дії він вчинить протягом розстрочки виконання рішення суду, і що такі дії забезпечать належне виконання рішення суду.
ФОП Боднарчук Олександра Володимирівна не надала суду доказів, за умови розстрочення виконання рішення, реальної можливості виконання рішення суду впродовж 12 місяців.
Згідно з ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Виходячи із змісту ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачка не навела обставин і не підтвердила їх доказами, яким чином розстрочка виконання рішення суду буде сприяти належному та повному виконанню рішення суду у цій справі.
З огляду на вищевикладене, в задоволенні заяви Боднарчук Олександри Володимирівни про розстрочку виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2025 у справі №909/935/24 належить відмовити.
Керуючись ст.ст. 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд
відмовити у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця Боднарчук Олександри Володимирівни вх.№5290/25 від 13.06.2025 про розстрочення виконання рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 15.04.2025.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в строк та порядку, визначеному статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 09.07.2025
Суддя Максимів Т.В.