ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01.07.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/509/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі:
судді Рочняк О. В.
секретар судового засідання Михайлюк А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі"
76018, вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ;
ел. пошта: stc@stc.if.ua
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради
78203, вул. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область;
ел. пошта: crl_kol@i.ua
про стягнення 347 886 грн 99 коп. заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Кузь Андрій Петрович;
від відповідача: Лейб'юк Богдан Богданович
ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради про стягнення 347 886 грн 99 коп., з яких: 12 811 грн 58 коп. - 3% річних та 20 299 грн 90 коп. - інфляційних втрат по договору №110121/01 від 11.01.2021; 113 699 грн 65 коп. - пеня, 35 366 грн 88 коп. - 3% річних, 165 708 грн 98 коп. інфляційних втрат по договору № 22/01/2024 від 22.01.2024.
Згідно з ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2025, суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначив на 22.05.2025; встановив сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив та заперечення.
Учасникам справи ухвалу Господарського суду Івано-Франківської області від 28.04.2025 направлено в їх електронні кабінети, що відповідає приписам ч.11 ст.242 ГПК України.
Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Копії ухвали від 28.04.2025 доставлено до електронних кабінетів учасників справи 28.04.2025 о 14:19, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 28.04.2025.
За наслідками підготовчого засідання 22.05.2025 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 17.06.2025, про що представника позивача повідомлено в судовому засіданні, а відповідача - ухвалою повідомленням від 22.05.2025.
17.06.2025 через систему "Електронний суд" до господарського суду від відповідача надійшло клопотання від 16.06.2025 (вх.№10193/25) про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю юрисконсульта в іншій справі.
В судовому засіданні 17.06.2025 суд задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та відклав розгляд справи по суті на 01.07.2025.
Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовано тим, що за прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021, що встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2023 у справі №909/158/23 та за договором на постачання теплової енергії №22/01/2024 від 22.01.2024, що встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 у справі №909/384/24 позивачем нараховано відповідачу 3% річних та інфляційні втрати.
Позиція відповідача. Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не подав. В судовому засіданні 01.07.2025 представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача була відсутня заборгованість перед ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі"; всю заборгованість за рішеннями суду було сплачено, тому вважає, що позов є безпідставним та не підлягає до задоволення. При цьому, зазначив, що несвоєчасне виконання підприємством своїх зобов'язань пов'язане із неналежним фінансуванням.
Як вбачається із ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, давши оцінку доказам у відповідності до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, які мають значення для справи, суд встановив таке.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
11.01.2021 між ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (постачальник) та НКП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії № 110121/01, відповідно до п 1.1 якого постачальник зобов'язується у 2021 році відпускати теплову енергію у водяній парі та гарячій воді, а споживач - прийняти і оплатити поставлену теплову енергію.
Згідно з п. 6.2 договору, споживач зобов'язується вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо вчасної оплати теплової енергії позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2023 у справі №909/158/23 частково задоволено позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення заборгованості в розмірі 1 322 203 грн 17 коп. за договором на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021; присуджено до стягнення з КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" 362 498 грн 30 коп. основної заборгованості, три проценти річних в сумі 135507 грн 83 коп., інфляційні втрати в сумі 824 167 грн 25 коп. та 19 831 грн 07 коп. судового збору.
Як вбачається з вищевказаного рішення суду, заборгованість за поставлену у квітні 2021 року теплову енергію згідно з актом здачі-приймання робіт № 0004 від 30.04.2021 становить 362 498 грн 30 коп., 3% річних та інфляційні втрати стягнуто за період з 01.06.2021 по 13.02.2023.
14.08.2023 на виконання рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ.
Відповідно до платіжних інструкцій №71 від 08.02.2024 на суму 400 000 грн та №25 від 18.04.2024 на суму 942 004 грн 45 коп. відповідач перерахував на рахунок позивача 1 342 004 грн 45 коп. на виконання рішення суду у справі №909/158/23.
22.01.2024 між ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (постачальник) та КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії №22/01/2024, відповідно до п.1.1 якого, постачальник зобов'язався у 2024 році відпускати теплову енергію в водяній парі та гарячій воді, а споживач прийняти та оплатити поставлену теплову енергію.
Згідно з п. 3.3 договору, оплата за спожиту теплову енергію здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на рахунок постачальника до 5 числа наступного місяця за фактично спожиту теплову енергію, згідно актів про надані послуги, які виписуються постачальником.
За порушення строків оплати за поставлену теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання (п. 7.3 договору).
За змістом п.7.6 договору, штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати за теплову енергію позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 у справі №909/384/24 задоволено позов ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" до КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради про стягнення 167577 грн 67 коп. заборгованості за договором на постачання теплової енергії №22/01/2024 від 22.01.2024; присуджено до стягнення з КНП "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської міської ради на користь ТОВ "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" 1 479 544 грн 46 коп. основного боргу, 155 184 грн 47 коп. пені, 15 855 грн 23 коп. три проценти річних, 25 193 грн 51 коп. інфляційних втрат та 25 136 грн 67 коп. судового збору.
Відповідно до рішення суду від 02.10.2024 у справі №909/384/24 пеню, 3% річних та інфляційні втрати стягнуто за період з 06.02.2024 по 22.04.2024.
01.11.2024 на виконання рішення Господарським судом Івано-Франківської області видано наказ.
Відповідно до платіжних інструкцій №246 від 30.01.2025 на суму 83 303 грн 80 коп., №05/02/2025 від 06.02.2025 грн на суму 1 324 160 грн 80 коп., №274 від 12.02.2025 на суму 143 200 грн 59 коп., №285 від 18.02.2025 на суму 134 738 грн 97 коп. та №287 від 20.02.2025 на суму 15 510 грн 18 коп. в межах виконавчого провадження стягнуто з відповідача на користь позивача 1 700 914 грн 34 коп. заборгованості за рішенням суду у справі №909/384/24.
За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021 за період з 14.02.2023 по 18.04.2024 позивач нарахував відповідачу 12 811 грн 58 коп. 3% річних та 20 299 грн 90 коп. інфляційних втрат.
За прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №22/01/2024 від 22.01.2024 за період з 23.04.2024 по 05.10.2024 позивач нарахував відповідачу 113 699 грн 65 коп. пені, а за період з 23.04.2024 по 20.02.2025 - 35 366 грн 88 коп. 3% річних та 165 708 грн 98 коп. інфляційних втрат.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД, ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (стаття 530 ЦК України).
В ст. 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України рішення суду може бути підставою виникнення цивільних прав та обов'язків у випадках, установлених актами цивільного законодавства, тобто за наявності прямої вказівки про це в законі.
За своєю правовою природою судове рішення є засобом захисту прав або інтересів фізичних та юридичних осіб.
В ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Як встановлено судом, відповідач не своєчасно виконав грошові зобов'язання за договорами №110121/01 від 11.01.2021 та № 22/01/2024 від 22.01.2024, що підтверджено рішеннями Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2023 у справі №909/158/23 та від 02.10.2024 у справі №909/384/24.
Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 86 ГПК України).
Доказів належного виконання взятих на себе договірних зобов'язань щодо своєчасної оплати теплової енергії за договорами на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021 та №22/01/2024 від 22.01.2024 та виконання рішень Господарського суду Івано-Франківської області від 27.04.2023 у справі №909/158/23 та від 02.10.2024 у справі №909/384/24 відповідач не надав.
Посилання представника відповідача на відсутність належного бюджетного фінансування судом оцінюється критично, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України відсутність у боржника необхідних коштів не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
За приписами ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення.
З аналізу вищевикладеного слідує, що у статті 625 Цивільного кодексу України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
При цьому, зазначена норма не обмежує права кредитора звернутися до суду за захистом свого права, якщо грошове зобов'язання не виконується й після вирішення судом питання про стягнення основного боргу.
Отже, законом установлено обов'язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов'язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не виключає його відповідальності за порушення строків розрахунків. В розумінні положень наведеної норми позивач як кредитор, вправі вимагати стягнення у судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до повного виконання грошового зобов'язання.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021 позивачем нараховано відповідачу за період з 14.02.2023 по 18.04.2024 - 12 811 грн 58 коп. 3% річних, 20 299 грн 90 коп. інфляційних втрат; за неналежне виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №22/01/2024 від 22.01.2024 позивачем нараховано за період з 23.04.2024 по 20.02.2025 - 35 366 грн 88 коп. - 3% річних і 165 708 грн 98 коп. інфляційних втрат.
Суд здійснив перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду, відповідно до якого:
- за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №110121/01 від 11.01.2021 розмір 3% річних становить 12 802 грн 71 коп., а розмір інфляційних втрат - 20 723 грн 02 коп.;
- за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії №22/01/2024 від 22.01.2024 розмір 3% річних становить 35 281 грн 55 коп., а розмір інфляційних втрат - 173 868 грн 55 коп.
Отже, за перерахунком суду, розмір інфляційних втрат є більшим, ніж визначив позивач. Проте, суд не вправі виходити за межі позовних вимог, а тому до задоволення належить заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат.
Відтак, з відповідача на користь позивача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання належить стягнути 48 084 грн 26 коп. 3% річних та 186 008 грн 88 коп. інфляційних втрат.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В п. 7.3 договору № 22/01/2024 від 22.01.2024 сторони визначили, що за порушення строків оплати за поставлену теплову енергію споживач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання.
Штрафні санкції за цим договором нараховуються протягом усього періоду порушення (п.7.6 договору).
За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі п.7.3 договору №22/01/2024 від 22.01.2024 за період з 23.04.2024 по 05.10.2024 позивачем нараховано відповідачу 113 699 грн 65 коп. пені.
За перерахунком суду розмір пені становить 113 699 грн 47 коп.
Згідно з ч.1 ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій.
Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення (ч.3 ст.551 ЦК України).
Зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Оцінюючи у даній справі можливість зменшення суми пені суд враховує, що відповідач є комунальним підприємством, видом діяльності якого є надання медичних послуг у сфері охорони здоров'я; те, що заборгованість за теплову енергію повністю оплачена відповідачем; рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 02.10.2024 у справі №909/384/24 вже стягнуто з відповідача 155 184 грн 47 коп. пені; позивачем доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання йому збитків в результаті дій саме відповідача, не надано.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо можливості зменшення розміру пені на 80 відсотків, тобто до 22 739 грн 89 коп.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, суд зазначає, що у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено, тобто, судовий збір належить покласти на відповідача без урахування суми зменшеної пені.
Керуючись статтями 4, 20, 13, 73, 74, 76 -78, 129, 232 -238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Коломийська центральна районна лікарня" Коломийської районної ради (78203, вул. Мазепи, буд. 134, м. Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 25596594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна компанія "Інвест Енерджі" (76018, вул. Євгена Коновальця, буд. 207, м. Івано-Франківськ, код ЄДРПОУ 39271287) 256 833 (двісті п'ятдесят шість тисяч вісімсот тридцять три) грн 03 коп., з яких: 22 739 (двадцять дві тисячі сімсот тридцять дев'ять) грн 89 коп. пені, 48 084 (сорок вісім тисяч вісімдесят чотири) грн 26 коп. 3% річних та 186 008 (сто вісімдесят шість тисяч вісім) грн 88 коп. інфляційних втрат, а також 4 173 (чотири тисячі сто сімдесят три) грн 51 коп. судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09.07.2025
Суддя О.В. Рочняк