номер провадження справи 26/22/21
08.07.2025 Справа № 908/1277/21
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Юлдашева Олексія Олексійовича, за участю секретаря судового засідання Лісовик О.В., розглянувши матеріали господарської справи
кредитори - 1/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Трейдфіст», код ЄДР 41911476 (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 17, поверх 3)
2/ Товариство з обмеженою відповідальністю “ГрейтУльтра», код ЄДР 42550152 (09106, Київська область, м. Біла Церква, бул. Олександрійський, 151, офіс 24)
3/ Товариство з обмеженою відповідальністю “Фрост Трейд», код ЄДР 42221440 (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, село Петропавловська Борщагівка, вул. Ярослава Мудрого, 1А)
4/ Державна податкова служба України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у Запорізькій області
боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агромакс-Люкс», код ЄДР 42551884 (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 50)
У судовому засіданні присутній представник ГУ ДПС у Запорізькій області Скитиба Н.І.
Постановою Господарського суду Запорізької області від 22.02.2022р., зокрема, припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю “Агромакс-Люкс», код ЄДР 42551884 (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 50). Припинено повноваження розпорядника майна боржника Шимана Є.О. Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю “Агромакс-Люкс», код ЄДР 42551884 (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 50) - банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю “Агромакс-Люкс» призначено арбітражного керуючого Шимана Євгена Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1747 від 05.11.2015; адреса: 49027, м. Дніпро, пл. Соборна, 1Б, прим.304).
На офіційному веб-порталі судової влади України 02.03.2022р. за № 68537 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Ліквідатором банкрута подано до господарського суду звіт, ліквідаційний баланс, документи на підтвердження проведення ліквідаційної процедури.
Ухвалою суду від 29.08.2023 призначено судове засідання для розгляду звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу, реєстру вимог кредиторів на 12.09.2023р. о 12-30.
Ухвалою від 12.09.2023 судове засідання відкладено на 28.09.2023 о 12-30.
Ухвалою від 28.09.2023 судове засідання відкладено на 23.01.2024 о 10-00.
Відповідно до ухвали суду від 23.01.2024 судове засідання у справі було відкладено до 19.03.2024 об 11-00 год.
Справа № 908/1277/21 тривалий час знаходилась у Центральному апеляційному господарському суді. Судове засідання з розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута не відбулось.
Ухвалою від 18.06.2025 судове засідання для розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута призначено на 08.07.2025.
Кредитори та ліквідатор не з'явились у судове засідання.
До суду 02.07.2025 надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ст. 202 ГПК України - справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Згідно зі статтею 65 Кодексу України з процедур банкрутства, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду (а в разі ліквідації страховика або кредитної спілки - також до Національного банку України) звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються: відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу; копії документів, що підтверджують відчуження активів боржника під час ліквідаційної процедури (у тому числі протоколи про проведення аукціону, договори купівлі-продажу, акти приймання-передачі майна, акти про придбання майна на аукціоні тощо); реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, що підтверджують погашення вимог кредиторів; довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню; для акціонерних товариств - розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, видане Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку; для емітентів боргових цінних паперів - звіт про результати погашення цінних паперів.
Про час і місце судового засідання, в якому мають розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та кредиторів.
Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти дій, спрямованих на виявлення та повернення активів боржника.
Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки кредиторів постановляє ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.
Якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна або майно не виявлено чи відсутнє, господарський суд постановляє ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія цієї ухвали надсилається державному реєстратору для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - банкрута, а також власнику майна.
Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до складу ліквідаційної маси, він зобов'язаний окремо зазначити такі майнові активи у ліквідаційному балансі та подати до господарського суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна.
Виявлення після закриття провадження у справі про банкрутство майна банкрута, достатнього для покриття витрат, пов'язаних з провадженням у справі, є підставою для поновлення господарським судом провадження у справі за клопотанням учасника справи.
У разі якщо провадження у справі про банкрутство не було поновлено, таке майно банкрута за рішенням господарського суду переходить у власність відповідної територіальної громади або у державну власність, за умови що боржник є державним підприємством або господарським товариством, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі.
У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що ліквідатор не виявив або не реалізував майнові активи банкрута у повному обсязі, суд постановляє ухвалу про призначення нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Кодексом.
Якщо майна банкрута вистачило для задоволення вимог кредиторів у повному обсязі, він вважається таким, що не має боргів і може продовжувати свою підприємницьку діяльність. У такому разі ліквідатор протягом п'яти днів з дня прийняття господарським судом відповідного рішення повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції яких належить призначення керівника (органів управління) боржника, та за потреби скликає загальні збори чи засідання відповідного органу і продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до їх призначення в установленому порядку.
Господарський суд може постановити ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від боргів, лише у разі, якщо залишок її майнових активів є меншим, ніж вимагається для продовження нею господарської діяльності згідно із законодавством.
Ліквідатор виконує свої повноваження до завершення ліквідаційної процедури в порядку, встановленому цим Кодексом.
Отже, законодавством передбачено певну сукупність дій, які необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури, та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом, та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком усіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.
Судом установлено, що Ліквідатором ТОВ «Агромакс-Люкс» 14.10.2022 проведена процедура інвентаризації активів і пасивів банкрута, з якої вбачається об'єктивний характер неплатоспроможності ТОВ «Агромакс-Люкс». Можливості відновлення платоспроможності Товариства не виявлено.
Ліквідатором ТОВ «Агромакс-Люкс», на виконання вимог ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства, проведені заходи, зазначені у звіті, з пошуку, виявлення і повернення майна Товариства, що знаходиться у третіх осіб.
За змістом статті 65 КУзПБ звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс є підсумковими документами, які підтверджують належне проведення ліквідатором всіх необхідних заходів ліквідаційної процедури, вчинення усіх необхідних дій щодо виявлення кредиторів та активів боржника, за результатами розгляду яких суд постановляє ухвалу про ліквідацію боржника та закриття провадження у справі.
Отже, у поданому суду на затвердження звіті ліквідатор зобов'язаний зазначити повну інформацію щодо всіх вжитих ним заходів та обгрунтувати їх достатність і вичерпність для досягнення мети ліквідаційної процедури, а господарський суд має перевірити висновки ліквідатора та надати мотивовану оцінку повноті його дій у ліквідаційній процедурі.
Положеннями КУзПБ (статті 61, 62, 65) передбачена певна сукупність дій, яку необхідно вчинити ліквідатору в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків, які додаються до звіту ліквідатора і є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, що проводиться за участі кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури. Обов'язком ліквідатора є здійснення всієї повноти заходів спрямованих на виявлення активів боржника, при цьому ні у кого не повинен виникати обґрунтований сумнів щодо їх належного здійснення (принцип безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі).
У межах функцій та повноважень ліквідатора у ліквідаційній процедурі боржника законодавець передбачив можливість застосування у межах справи про банкрутство субсидіарної відповідальності.
Загальні умови для притягнення до цього виду відповідальності за зобов'язаннями боржника у справі про банкрутство визначені Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України та КУзПБ.
Частиною першою статті 619 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи.
Згідно з частиною першою статті 215 Господарського кодексу України (ГК України) у випадках, передбачених законом, суб'єкт підприємництва-боржник, його засновники (учасники), власник майна, а також інші особи несуть юридичну відповідальність за порушення вимог законодавства про банкрутство, зокрема фіктивне банкрутство, приховування банкрутства або умисне доведення до банкрутства.
Частиною третьою цієї статті ГК України унормовано, що умисним банкрутством визнається стійка неплатоспроможність суб'єкта підприємництва, викликана цілеспрямованими діями власника майна або посадової особи суб'єкта підприємництва, якщо це завдало істотної матеріальної шкоди інтересам держави, суспільства або інтересам кредиторів, що охороняються законом.
Частиною другою статті 61 КУзПБ передбачено, що під час здійснення своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.
У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов'язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов'язаннями.
Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому цим Кодексом.
Отже, окрім інших, саме функції ліквідатора зі здійснення інвентаризації, виявлення майна банкрута та аналізу фінансово-господарського стану боржника є взаємопов'язаними та базовими для забезпечення ефективності ліквідаційної процедури, адже належне їх виконання є запорукою досягнення її основної мети - якнайповнішого задоволення вимог кредиторів, як за рахунок продажу активів банкрута, так і шляхом притягнення до солідарної та субсидіарної відповідальності керівника, засновників (учасників, акціонерів) боржника.
При цьому з'ясування усіх необхідних обставин для вирішення питання щодо покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності за доведення боржника до банкрутства є невід'ємним критерієм дотримання принципу безсумнівної повноти дій ліквідатора у ліквідаційній процедурі.
Поряд з викладеним, попри наведені законодавцем функції та повноваження ліквідатора у ліквідаційній процедурі та вимоги до звіту ліквідатора, Суд у цій справі ураховує:
- відсутність скарг на дії/бездіяльність ліквідатора, зокрема, стосовно виконання ним окремих функцій та повноважень як загалом впродовж ліквідаційної процедури у справі про банкрутство, так і на окремих її етапах (під час проведення ним дослідження та аналізу фінансово-господарської діяльності боржника на предмет наявності ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо);
- відображення у звіті ліквідатора (з доданням доказів) відповідних досліджень, процесів та аналізів: проведення ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності Боржника, наведення ним детального опису відповідних відомостей стосовно Боржника;
- висновок про невиявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших незаконних дій у разі банкрутства тощо, який не спростований ні учасниками провадження у справі, ні судом. (Правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.01.2023 у справі № 904/1334/18).
Таким чином, з огляду на правову позицію Верховного суду, ліквідатором не вбачається підстав для притягнення засновників (учасників), власника майна, а також інших посадових осіб банкрута до субсидіарної відповідальності.
Ліквідатором складено ліквідаційний баланс, в якому в розділі пасивів відображено кредиторську заборгованість, включену до реєстру вимог кредиторів, а в розділі активів відображено їх повну відсутність.
Вимоги кредиторів не задоволені за недостатністю майна, у відповідності до ч.7 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства вважаються погашеними.
Згідно з матеріалами справи та документами, що підтверджують проведену ліквідаційну процедуру, рухоме та нерухоме майно, земельні ділянки за боржником не зареєстровані, виконавчі документи на виконанні в органах ДВС не перебувають.
Зазначені запити та отримані відповіді досліджені в судовому засіданні і долучені до матеріалів справи.
Розглянувши наданий звіт ліквідатора та матеріали ліквідаційної процедури, суд вважає, що ліквідатором вжито всіх встановлених Кодексом України з процедур банкрутства заходів по здійсненню та завершенню ліквідаційної процедури.
Отже, проведеною ліквідатором роботою встановлено, що майно банкрута, за рахунок якого можливо було б погасити кредиторську заборгованість, відсутнє, що підтверджено матеріалами ліквідаційної процедури.
У ліквідаційному балансі підприємства-банкрута відображено відсутність майнових активів.
Господарський суд дійшов висновку, що ліквідатором в повній мірі виконані обов'язки з розшуку кредиторів банкрута та виявленню майна (активів) банкрута.
Пунктом 7 частини 1 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Таким чином, оскільки за результатами ліквідаційної процедури у банкрута не виявлено майна, за рахунок якого можливе погашення повністю кредиторських вимог, підприємницька діяльність товариства припинена, що відображено у ліквідаційному балансі, господарський суд приймає рішення про ліквідацію юридичної особи-банкрута та закриття провадження у справі.
Згідно з частиною 4 статті 90 Кодексу України з процедур банкрутства вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Керуючись ст.ст. 2, 60, 65, 90 Кодексу України з процедур банкрутства ст.ст. 12, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Затвердити звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.
Банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю “Агромакс-Люкс», код ЄДР 42551884 (69035, м. Запоріжжя, вул. Жаботинського, 50).
- ліквідувати.
Провадження у справі закрити.
Вимоги конкурсних кредиторів, які не були заявлені в установлений цим Кодексом строк або були відхилені господарським судом, вважаються погашеними, а виконавчі документи за відповідними вимогами визнаються такими, що не підлягають виконанню.
Ухвала набирає законної сили з дня її винесення - 08.07.2025р. Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. ст. 256-259 ГПК України.
Ухвалу складено та підписано-09.07.25.
Суддя О.О. Юлдашев