вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
09.07.2025м. ДніпроСправа № 904/3628/25
за позовом ОСОБА_1 , м. Павлоград, Дніпропетровської області до Об'єднання співвласників багатоквартироного будинку "Достоєвського 2/4/6", м. Павлоград, Дніпропетровської області
про забезпечення позову до подачі позовної заяви
Суддя Ярошенко В.І.
Без участі (виклику) представників сторін
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позову, у якій просить застосувати заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на наступні банківські рахунки, які належать ОСББ "Достоєвського 2/4/6": поточний рахунок НОМЕР_1 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) 02.07.2016; поточний рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) 04.07.2016; поточний рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ "Приватбанк" (ЄДРПОУ банку 14360570, код банку 305299) 09.12.2016 .
Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 є співвласником ОСББ "Достоєвського 2/4/6". Крім того, ОСОБА_1 була головою правління вищезазначеного ОСББ на підставі протоколу № 1 засідання правління ОСББ "Достоєвського 2/4/6" від 22.01.2017 року, що підтверджується копією вищезазначеного протоколу та копією витягу з державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 15.02.2017. Однак, нещодавно вона дізналась про те, що починаючи з 18.06.2025 головою правління ОСББ є ОСОБА_2 . У зв'язку з цим, ОСОБА_1 втратила можливість здійснювати керування поточною діяльнісю ОСББ. В порушення ст.ст. 3, 16 статуту, загальні збори щодо обрання членів правління не проводились, тобто ОСОБА_2 не обирався до складу членів правління і як наслідок не міг бути обраним головою правління ОСББ. Загальні збори щодо обрання членів правління були призначені на 30.06.2025, в той час, як ОСОБА_2 значиться головою правління з 18.06.2025. ОСОБА_1 вважає такі дії протиправними та має намір підготувати та подати у строк передбачений ГПК України позов про визнання недійсними рішення загальних зборів про обрання членів правління ОСББ та рішення членів правління про обрання головою правління ОСОБА_2 .
ОСББ має декілька розрахункових рахунків в банківських установах, які необхідні для поточної діяльності об'єднання та задоволення потреб співвласників. Однак, чинний голова правління ОСОБА_2 почав безпідставно знімати кошти з поточних рахунків. Станом на 30.06.2025 на вищезазначених поточних рахунках знаходилось 26388,45 грн. При цьому, 26.06.2025 б знято через банкомам 2000 грн. Такі незаконні дії чинного голови правління можуть призвести до сумних наслідків як для співвласників ОСББ так і для самого об'єднання. Для запобігання відчуженню відповідачем коштів, що знаходяться на банківських рахунках ОСББ, вважаю за необхідне до вирішення справи по суті, накласти арешт на банківські рахунки ОСББ "Достоєвського 2/4/6".
Розглянувши матеріали заяви, оцінивши обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності забезпечення позову з урахуванням їх розумності, обґрунтованості та адекватності, збалансованості інтересів сторін, суд вважає подану ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову до подачі позовної заяви такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 136 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
При цьому обов'язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову (частина 3 ст. 13 ГПК України).
Отже питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, адже питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків від заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Відповідні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18, у постанові Верховного Суду від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20.
Суд звертає увагу, що обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Відповідно до статтей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Суд враховує, що предметом спору за майбутнім позовом, який заявник має намір подати до суду, буде визнання недійснми рішення загальних зборів про обрання членів правління ОСББ та рішення членів правління про обрання головою правління ОСОБА_2 .
Крім того, заявник посилається на наявність у голови правління ОСОБА_2 можливості розпоряджатись рахунками ОСББ та безпідставно відчужувати кошти з вищевказаних рахунків, що призведе до сумних наслідків як для співвласників ОСББ так і для самого об'єднання.
Проте, суд має за необхідне зазначити, що вказані твердження заявника є лише його припущеннями, оскільки заявником не надано суду доказів в підтвердження факту безпідставного зняття чи списання грошових коштів головою ОСББ "Достоєвського 2/4/6" з рахунків об'єднання.
В розумінні ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас, законом не визначено перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення із заявою про забезпечення позову, а тому суд у кожному конкретному випадку повинен оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.
З урахуванням наведеного, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із такою заявою. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.08.2021 у справі № 904/4982/21.
Заявником не підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, зокрема, щодо реальності наміру вчинення особами, стосовно яких вживаються заходи забезпечення позову, дій спрямованих на порушення чи таких, що можуть призвести до ускладнення відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Приймаючи до уваги відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення у відповідній справі, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про вжиття заходів до забезпечення позову до пред'явлення позову.
На підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись ст.ст. 136-140, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 09.07.2025 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя В.І. Ярошенко