вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про задоволення заяви про видачу дублікату наказу
08.07.2025 Справа № 904/5672/15
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Іванової Т.В.
за участю секретаря судового засідання Давидової Є.О.
та представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15
за позовом Комунального підприємства "Парковка та реклама" Криворізької міської ради (50057, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, майдан Праці, будинок 1; ідентифікаційний код 34811376)
до відповідача Приватного підприємства "Ажіобуд" (50075, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Вадима Гурова (Постишева), будинок 92; ідентифікаційний код 32693343)
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1; ідентифікаційний код 25522449)
про стягнення 23 808,47 грн - заборгованості з орендної плати, 510,07 грн - пені
У липні 2015 року Комунальне підприємство "Парковка та реклама" (далі-позивач) звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Ажіобуд" (далі - відповідач) заборгованість у сумі 24 318,54 грн.
Ухвалою господарського суду від 03.07.2015 порушено провадження у справі та прийняти позовну заяву до розгляду. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, Управління комунальної власності міста виконкому Криворізької міської ради. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.07.2015 о 11:20год. Ухвалою господарського суду від 23.07.2015 відкладено розгляд справи до 06.08.2015 о 12:00 год.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 06.08.2015 у справі №904/5672/15 позов задоволено повністю, ухвалено стягнути з Приватного підприємства "Ажіобуд" на користь Комунального підприємства "Парковка та реклама" заборгованість з орендної плати у сумі 23 808,47 грн., пеню у сумі 510,07 грн., витрати пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1827,00 грн.
На виконання вказаного рішення господарського суду від 06.08.2015, яке набрало законної сили 21.08.2015, видано 21.08.2015 наказ про примусове виконання.
До господарського суду 02.07.2025 від представника позивача надійшла заява представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15, у зв'язку з його втратою.
Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №233 від 03.07.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу матеріалів справи, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_1 з посади.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2025 заяву представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 передано на розгляд судді Івановій Т.В.
Ухвалою господарського суду від 03.07.2015 заяву представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 прийнято до розгляду у судовому засіданні на 08.07.2025 о 15:00 год.
У вказане судове засідання 08.07.2025 повноважні представники сторін не з'явилися.
Проаналізувавши заяву представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 та наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, господарський суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до підпункту 19.4. пункту 19 частини 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Верховний Суд у постанові від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 вказав, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачі дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
З огляду на викладене, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, та звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Згідно пункту 5 Розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02 червня 2016 року, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Пунктами 1, 5 частини 4 цієї ж статті встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.
Нормами частини 5 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
У відповіді на запит позивача листом №28.11-34/9370 від 24.01.2025 Саксаганський відділ державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області зазначає, що виконавче провадження перебувало на виконанні з 22.01.2020 по 21.05.2020, та виконавче провадження завершене 21.05.2020 на підставі пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Вказана інформація підтверджується довідкою, сформованою судом в АСВП, щодо виконавчого провадження № 60955706.
Враховуючи вищевикладене, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання були перервані, оскільки наказ Господарського суду Дніпропетровської області №904/5672/15 від 21.08.2015 був пред'явлений до виконання та виконавче провадження тривало до 21.05.2020.
Таким чином, оскільки пред'явлення виконавчого документу до виконання має наслідком переривання строку пред'явлення, і після переривання даного строку його перебіг поновлюється, а час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується, наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі № 904/5672/15 після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу 21.05.2020 міг бути пред'явлений до виконання у строк, встановлений Законом України "Про виконавче провадження", тобто протягом трьох років - до 21.05.2023.
24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року, який продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022, від 18 квітня 2022 року № 259/2022, від 17 травня 2022 року № 341/2022, від 12 серпня 2022 року № 573/2022, від 07 листопада 2022 року № 757/2022, від 06 лютого 2023 року № 58/2023, від 01 травня 2023 року № 254/2023, від 26 липня 2023 року № 451/2023, від 06 листопада 2023 року № 734/2023, 05 лютого 2024 року № 49/2024, 06 травня 2024 року № 271/2024, від 23 липня 2024 року № 469/2024, від 28 жовтня 2024 року №740/2024, від 14 січня 2025 року №26/2025, від 15 квітня 2025 року № 235/2025. Таким чином воєнний стан на теперішній час діє.
Пунктом 4 статті 102 Прикінцевих та перехідних положень Закону України 2Про виконавче провадження" встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Таким чином, оскільки строк пред'явлення до виконання Наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі № 904/5672/15 закінчився 26.02.2023 під час дії воєнного стану в Україні, позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про видачу дублікату судового наказу в межах строку пред'явлення наказу до виконання.
Європейський суд з прав людини вказує, що "право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).
Відповідно до частини 4 статті 13, частини 1 статті 55, частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання; усі суб'єкти права власності рівні перед законом; права і свободи людини і громадянина захищаються судом; судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території; обов'язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства.
Конституційний Суд України у пункті 2 мотивувальної частини рішення №18-рп/2012 від 13.12.2012 вказав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
У пункті 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 у справі № 11-рп/2012 зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий судовий розгляд.
Отже, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Суд зазначає, що в обґрунтування поданої заяви представник позивача вказав, що зазначений наказ, який був направлений до виконавчої служби для примусового виконання, був повернутий на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження".
При цьому наказ на адресу Комунального підприємства "Парковка та реклама" не надходив, а докази його направлення виконавчою службою у позивача відсутні.
На запит позивача Саксаганським відділом державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області повідомлено, що надати такі докази неможливо у зв'язку зі знищенням матеріалів виконавчого провадження №60955706 після закінчення строку їх зберігання.
На підтвердження зазначеного позивачем надано лист-відповідь Саксаганського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області №28.11-34/9730 від 24.01.2025 (а.с. 87).
Крім того господарський суд, перевіривши в Автоматизованій системі виконавчого провадження стан виконавчого провадження №60955706, встановив, що вказане провадження на сьогоднішній день є завершеним, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено відповідний витяг (а.с. 102).
Господарський суд, застосовуючи практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі Шмалько проти України від 20 липня 2004 року (пункт 43), зазначає, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
На підставі викладеного, з урахуванням встановлених обставин, із яких вбачається, що оригінал наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 втрачено, заява представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 234, 235, підпунктом 19.4 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
Заяву представника позивача (вх. суду №28563/25 від 02.07.2025) про видачу дублікату наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 - задовольнити.
Видати дублікат наказу Господарського суду Дніпропетровської області від 21.08.2015 у справі №904/5672/15 про стягнення з Приватного підприємства "Ажіобуд" на користь комунального підприємства "Парковка та реклама" заборгованості з орендної плати у сумі 23 808,47 грн, пені у сумі 510,07 грн, витрат пов'язаних зі сплатою судового збору у сумі 1 827,00 грн.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання - 08.07.2025 та може бути оскаржена до Центрального апеляційного господарського суду в десятиденний строк у порядку, встановленому статтями 254-259 Господарського процесуального кодексу України.
Повну ухвалу складено - 08.07.2025.
Суддя Т.В. Іванова