вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення позовної заяви без розгляду
07.07.2025м. ДніпроСправа № 904/4874/20
за позовом ОСОБА_1 , м. Дніпро
до Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про визнання незаконними та скасування рішень про приватизацію
Суддя Ярошенко В.І.
Секретар судового засідання Бублич А.В.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дніпровської міської ради, в якому просить суд:
- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 43/57 "Про зміни до Переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації в 2020 році" в частині включення пункту 118 за адресою: вул. Пастра, 16А, прим. 7 до Переліку об'єктів нерухомого майна комунальної власності, що підлягають приватизації в 2020.
- визнати незаконним та скасувати рішення Дніпровської міської ради від 20.05.2020 № 47/57 "Про приватизацію об'єкта нерухомого майна по вул. Пастера, 16А, прим. 7".
Ухвалою суду від 09.09.2020 прийнято справу № 904/4874/20 до свого провадження. Вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 05.10.2020. задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів з Дніпровської міської ради відмовлено.
31.09.2020 від відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву, у зв'язку з необхідністю отримати відповіді на запити Дніпровської міської ради для можливості сформування правової позиції та подання відзиву на позов.
Ухвалою суду від 05.10.2020 відкладено підготовче засідання на 09.11.2020.
Через канцелярію суду 15.10.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з його безпідставністю, необґрунтованістю та неправомірністю. Відповідач зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що спірні рішення є незаконними та є такими, що винесені з порушенням. Навпаки, спірні винесено Дніпровською міською радою, керуючись Законами України "Про приватизацію державного і комунального майна", "Про місцеве самоврядування в Україні", Постановою КМУ від 10.05.2018 № 432 "Про затвердження Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу" зі змінами, з метою забезпечення виконання планових надходжень до бюджету міста.
Ухвалою суду від 09.11.2020 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 904/4874/20 на 30 днів. Відкладено підготовче засідання на 23.11.2020.
Відповідач надав письмові пояснення щодо запиту Дніпровської міської ради та просить долучити до матеріалів справи копії листа від 23.10.2020 № 12518 та листа від 29.09.2020 № 4/9-1463 разом з додатками до нього.
Позивач заявив, що документи долучені до пояснень відповідачем не засвідчені відповідно до ДСТУ 4163-2003. Тому представник позивача подав клопотання про витребування у Дніпровської міської ради та Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради оригінал та/або належним чином засвідчені матеріали технічної інвентаризації та технічного паспорту на нежитлове приміщення № 7, що розташоване за адресою: вул. Пастера, буд. 16А, м. Дніпро.
Ухвалою суду від 23.11.2020 відкладено підготовче засідання на 07.12.2020. Клопотання представника ОСОБА_1 про витребування доказів задоволено. Зобов'язано Дніпровську міську раду та Комунальне підприємство "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради надати до 04.12.2020 суду оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії документів, а саме: матеріали технічної інвентаризації; технічний паспорт на нежитлове приміщення № 7, що розташоване за адресою: вул. Пастера, буд. 16А, м. Дніпро. Уповноважено представника ОСОБА_1 - Бутенка Олексія Олександровича на одержання від Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради витребуваних доказів.
01.11.2020 від Дніпровської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких відповідач зазначає, що не має змоги надати суду оригінали та належним чином засвідчені копії витребуваних судом документів.
07.12.2020 позивачем на підтвердження направлення до Комунального підприємства "Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації" Дніпровської міської ради ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 23.11.2020 про витребування документів надано накладну № 4900301570363, фіскальний чек та опис вкладення.
Однак, станом на 07.12.2020 жодних документів від КП "ДМБТІ" ДМР до позивача та на адресу суду не надходило.
Ухвалою суду від 07.12.2020 відкладено підготовче засідання з урахуванням розумності строку тривалості підготовчого провадження на 18.01.2020.
Через канцелярію суду від 08.12.2020 від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 904/4874/20 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 203/3023/19.
14.01.2021 позивач подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.
Ухвалою суду від 18.01.2021 відкладено підготовче засідання на 02.02.2021.
В судовому засіданні 02.02.2021 представник позивача підтримав раніше заявлене клопотання про зупинення провадження у справі.
Відповідач не заперечував проти даного клопотання.
Ухвалою суду від 02.02.2021 зупинено провадження у справі № 904/4874/20 до набрання законної сили рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровськ по справі № 203/3023/19.
Ухвалою суду від 15.05.2025 поновлено з 15.05.2025, призначено підготовче засідання на 02.06.2025.
02.06.2025 від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника відповідача в іншому судовому засіданні.
02.06.2025 судове засідання не відбулось, у зв'язку із перебуванням судді Ярошенко В.І. на лікарняному у період з 02.06.2025 по 06.06.2025.
Ухвалою суду від 09.06.2025 призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 07.07.2025.
07.07.2025 від Дніпровської міської ради надійшло клопотання про відкладення у зв'язку з перебуванням представника відповідача у період з 23.06.2025 по 11.07.2025 у пщорічній відпустці
В судове засідання 07.07.2025 представники сторін не з'явились.
Відповідно до частин першої четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із статтею 181 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання:
1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання;
2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання;
3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі № 905/458/21 надано характеристику положень частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України за методом правового регулювання цих норм (див. п. 8.4, 8.5).
У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду.
Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Як уже зазначалося, пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з пунктом 3 частини другої статті 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду. При цьому положення статті 202 Господарського процесуального кодексу України вказують на необхідність врахування судом поважності / неповажності повідомлених позивачем суду причин своєї неявки до суду в залежності від того, чи є ця неявка першою чи повторною, та передбачають настання процесуальних наслідків у кожному конкретному випадку.
Так, зокрема у разі першої неявки позивача в судове засідання та при умови, що суд визнав поважними повідомлені позивачем суду причини неявки в судове засідання, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні відповідно до пункту 2 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Натомість неповажність причин неявки позивача в судове засідання свідчить про наявність підстав для залишення позову без розгляду у зв'язку з неявкою позивача в судове засідання на підставі частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України при умові наявності інших зазначених вище обставин для залишення позову без розгляду з цієї підстави.
Отже, відповідно до частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України виключенням для обов'язкового залишення позову без розгляду можуть вважатися обставини, якщо позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто, суд розглядає справу по суті за умов, якщо: (1) позивач подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності та (2) його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. При цьому, суд може розглянути можливість вирішення спору за відсутності позивача (з'ясувати, чи не перешкоджає нез'явлення позивача вирішенню спору) лише якщо від позивача надійшло клопотання про такий розгляд (про розгляд справи за відсутності позивача). У разі, якщо від позивача до суду не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд не має права розглядати справу, а тому не зобов'язаний надавати оцінку наявності такої можливості.
Суд наголошує на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов'язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, суд залишає позов без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 2 статті 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Керуючись статтями 13, 42, 46, 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Залишити без розгляду позов ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про визнання незаконними та скасування рішень про приватизацію.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.07.2025.
Суддя В.І. Ярошенко