вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" липня 2025 р. Cправа № 902/73/25
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 29/4" (вул. Київська, буд. 29, корп. 4, м. Вінниця, 21009)
про скасування протоколу загальних зборів та зобов'язання вчинити дії
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: ОСОБА_2
відповідача: Жуков В.П.
24.01.2025 ОСОБА_3 звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 29/4" з позовом про: скасування Протоколу Загальних Зборів ОСББ “Київська 29/4» від 14.11.2024 року; зобов'язати голову ОСББ “Київська 29/4» підписати Довідку про не заперечення підключення приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ “Київська 29/4» за шаблоном Вінницяобленерго у рахунок зменшення наявної дозволеної потужності та/або збільшити потужність електропостачання ОСББ “Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ “Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ “Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ “Київська 29/4» погодити і завірити план підключення до водопостачання та водовідведення приміщення яке належить ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 ; зобов'язати ОСББ “Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до водопостачання та водовідведення будинку ОСББ “Київська 29/4».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 902/73/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 29.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 29/4" про скасування протоколу загальних зборів та зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
31.01.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. № канц. 01-34/1040/25 від 31.01.2025) про усунення недоліків до позовної заяви, яка визначена судом як така, що подана в строк встановлений ухвалою суду від 29.01.2025.
Ухвалою суду від 04.02.2025 відкрито провадження у справі 902/73/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.03.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про задоволення клопотання представника позивача про витребування доказів, що подане до суду 24.01.2025 (вх. № канц. 01-34/794/25) та відкладення підготовчого провадження, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від 04.03.2025 повідомлено учасників справи про підготовче судове засідання, що відбудеться 18.03.2025. Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Київська 29/4" (вул. Київська, буд. 29, корп. 4, м. Вінниця, 21009, код ЄДРПОУ 39360523) надати Господарському суду Вінницької області до 18.03.2025 належним чином завірену копію Протоколу загальних зборів ОСББ "Київська 29/4" від 14.11.2024.
За результатами проведеного судового засідання 18.03.2025 суд дійшов висновку про продовження розгляд справи на 30 днів та відкладення розгляду справи на 17.04.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду справи по суті на 20.05.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
За результатами проведеного судового засідання 20.05.2025 суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи по суті на 01.07.2025, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
На визначену дату судом в судове засідання з'явились представники позивача та відповідача.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
01.07.2025 в судовому засіданні в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Представник позивача позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечив.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
05.04.2024 на адресу керівника відповідача Король Я.О. було направлено лист з вимогою/проханням надати письмовий дозвіл на підключення до внутрішньобудинкових електричних мереж загально будинкового лічильника та/або місцевої трансформаторної підстанції, що розташована на земельній ділянці, яка передана для обслуговування будинку та належить ОСББ для укладення відповідних договорів на забезпечення електропостачання до належного їй приміщення.
18.04.2024 відповідачем було надано позивачу відповідь №124 зі змісту якого слідує, що «Правління ОСББ «Київська 29/4» не заперечує проти під'єднання належного Вам нежитлового приміщення за місцезнаходженням м. Вінниця, вул. Київська, буд. 29, корп. 4 до внутрішньобудинкової мережі електропостачання вказаного багатоквартирного житлового будинку за умови дотримання наступних вимог: надання правлінню ОСББ «Київська 29/4» копій проектної документації на проведення вказаних вище робіт, отримання від надавача/виконавця послуги електропостачання дозвільних документів та технічних умов на приєднання до системи електропостачання будинку з подальшим їх підтриманням; укладення Вами договору з надавачем/виконавцем послуги електропостачання та недопущення безоблікового споживання електричної енергії. Для вирішення питання під'єднання належного Вам приміщення до місцевої трансформаторної підстанції, рекомендую Вам звернутись безпосередньо до власника чи балансоутримувача вказаної підстанції».
25.06.2024 за ініціативою групи співмешканців зокрема ОСОБА_1 , були проведені загальні збори щодо вирішення ряду питань, зокрема: про надання згоди на здійснення підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 ; про надання згоди на використання, функціонування приміщення за адресою, АДРЕСА_2 за призначенням на вибір: магазин одягу, побутовий магазин, магазин гір продуктів (роздрібна торгівля харчовими продуктами), в тому числі напівфабрикатами, аптека, кав'ярня, місце громадського харчування, салон краси та інше, при дотриманні правил громадського порядку, чистоти, порядку на прибудинковій території та в приміщенні; про надання згоди на підключення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 до загальних, внутрішньобудинкових мереж електропостачання (до пі або після загально будинкових лічильників), приєднана потужність 5 кВТ, 220 Вт; про надання згоди на розміщення реклами та вивіски на фасаді нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_4 власнику або його орендарям.
Відповідно до Протоколу №1/24 від 25.06.2024 щодо зазначених питань рішення було прийнято:
надати згоду на здійснення підприємницької діяльності у нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 ;
надати згоду на використання функціонування приміщення за адресою, АДРЕСА_2 за призначенням на вибір: магазин одягу, побутовий магазин, магазин продуктовий (роздрібна торгівля харчовими продуктами), в тому числі напівфабрикатами, аптека, кав'ярня, місце громадського харчування, салон краси та інше, при дотриманні правил громадського порядку, чистоти, порядку на прибудинковій території та в приміщенні;
надати згоду на підключення нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_3 до загальних, внутрішньобудинкових мереж електропостачання (до та або після загальних будинкових лічильників), приєднана потужність 5 кВТ, 220 Вт;
надання згоди на розміщення реклами та вивіски на фасаді нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та квартири АДРЕСА_4 власнику або його орендарям.
Листами (№ б/н від 05.04.2024 та 04.07.2024) ОСОБА_1 повідомила відповідача про необхідність підпису Довідки про не заперечення підключення приміщення до внутрішньо будинкових мереж ОСББ у рахунок зменшення дозволеної потужності в договорі з Вінницькими міськими електричними мережами, приєднана потужність 5 кВт, 220 Вт.
Відповіддю від 10.06.2024 №128 ОСББ «Київська 29/4» повідомило позивача, що «не бачить технічної можливості під'єднання належного позивачці нежитлового приміщення у рахунок зменшення дозволеної потужності в договорі з Вінницькими міськими електричними мережами».
04.12.2024 на адресу керівника відповідача позивачкою було направлено лист з вимогою/проханням погодження і завірення плану підключення до водопостачання та водовідведення приміщення.
06.12.2024 відповідачем було надано лист відповідь №138, де було зазначено, що 14.11.2024 було винесене питання на загальні збори щодо надання дозволу на під'єднання нежитлових приміщень до будинкової мережі водопостачання та/або водовідведення 4 корпусу багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_5 , де зазначено про недостатнє набрання голосів.
За доводами позивача наявність даного рішення Загальних зборів суперечить діючому законодавству, та погіршує її права як власниці нежитлового приміщення. Протокол зборів ОСББ від 14.11.2024 суперечить Статуту ОСББ, а саме п.4 у якому зазначено, що збори представників не мають права приймати рішення які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання, а також питань, що віднесені до виключної компетенції загальних зборів об'єднання.
Відповідач проти позову заперечує, позиція останнього викладена у відзиві на позовну заяву, де доводи останнього зводяться до наступного: позивач посилається на збори представників від 14.11.2024, тоді як Загальні збори співвласників багатоквартирного будинку «Київська 29/4», були проведені 29.11.2024, які були оформлені Протоколом №01/24 від 29.11.2024, який був нотаріально посвідчений, де пунктом 8 порядку денного загальних зборів вирішувалось питання «Про надання дозволу на під'єднання нежитлового приміщення до будинкової мережі водопостачання/водовідведення».
Відповідачем зазначається, що відповідно до Протоколу №01/24 від 29.11.2024 Загальних зборів ОСББ, в яких прийняли участь особисто 15 співвласників та 69 співвласників висловились щодо порядку денного шляхом опитування. Загалом прийняли участь в голосуванні 84 співвласника із 107. Тобто, збори відповідали вимогам Статуту ОСББ. За результатами проведеного голосування по п.8 порядку денного: «ЗА» проголосували 20 співвласників, «ПРОТИ» 63 співвласники. Оскільки, проти надання такого дозволу проголосувало 59% усіх співвласників, у наданні дозволу Позивачу на під'єднання нежитлового приміщення до будинкової мережі водопостачання/ водовідведення було відмовлено. Вказане рішення повністю відповідає вимогам Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 29/4», а саме п.п.9 п.3 Розділу ІІІ, яким визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів відноситься - визначення обмежень на користування спільним майном, оскільки будинкова мережа водопостачання/водовідведення являється спільним майном співвласників будинку «Київська 29/4». Щодо зобов'язання відповідача на погодження плану підключення до водопостачання/водовідведення приміщення 24Н яке належить позивачу та не вчиняти дій щодо порушення права користування даним приміщенням відповідачем вказується, що рішення про відмову про підключення нежитлового приміщення до спільного майна співвласників (системи водопостачання/водовідведення) прийнято відповідно до Статуту ОСББ, загальними зборами співвласників. Щодо зобов'язання відповідача на підписання Довідки про не заперечення підключення нежитлового приміщення №24Н до внутрішньобудинкових електричних мереж у рахунок зменшення наявної дозволеної потужності або збільшення потужності електропостачання ОСББ, зобов'язання відповідача не вчиняти дій щодо порушення права користування даним приміщенням в частині його підключення до внутрішньобудинкових електричних мереж відповідачем зазначається, що останній звернувся до СО «Вінницькі міські ЕМ» АТ «Вінницяобленерго» щодо можливості даного підключення. Однак, листом №СО-51-1913 від 26.07.2024, СО «Вінницькі МЕМ» повідомило, що немає технічної можливості виконати підключення в рахунок зменшення потужності нежитлового приміщення за адресою м.Вінниця, вул.Київська 29 корп 4, приміщення 24Н, по причині відсутності потужності, яку можна передати, у зв'язку з тим, що приєднана потужність складає 111,7 кВт., вона розподілена на квартири-90,3 кВт та дозволена потужність 21,4 кВт (аварійне освітлення 2,2 кВт, ліфти 11 кВт, робоче освітлення 7,2 кВт, гаражі 1кВт) та не може бути передана по технічним причинам.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.
У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, коли особа звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).
Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи предметом спору у цій справі є матеріально-правові вимоги до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 29/4» про: скасування Протоколу Загальних Зборів ОСББ «Київська 29/4» від 14.11.2024; зобов'язати голову ОСББ «Київська 29/4» підписати Довідку про не заперечення підключення приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4» за шаблоном Вінницяобленерго у рахунок зменшення наявної дозволеної потужності та/або збільшити потужність електропостання ОСББ «Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» погодити і завірити план підключення до водопостачання та водовідведення приміщення яке належить ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 ; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до водопостачання та водовідведення будинку ОСББ «Київська 29/4».
При цьому, позовна вимога про скасування протоколу загальних Зборів ОСББ «Київська 29/4» від 14.11.2024, є основною, а решта вимог є похідними від позовної вимоги про скасування протоколу зборів учасників.
Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі ГК України) кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.
Суд звертає увагу позивача, що протокол загальних зборів є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 ГК України, з огляду на те, що він не має обов'язкового характеру та виданий органом юридичної особи, а не державним органом чи органом місцевого самоврядування. У судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів, а не скасовано протокол.
Господарські суди мають відмовляти в задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним протоколу загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи. (п. 2.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25 лютого 2016 року "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин").
Суд зазначає про те, що наразі існує усталена судова практика, згідно з якою ні цивільне, ні господарське законодавство не передбачають такого способу захисту порушених прав як скасування протоколу органу управління господарського товариства. В судовому порядку може бути визнане недійсним саме рішення органу управління господарського товариства, зокрема загальних зборів учасників (акціонерів, членів, засновників), а не протокол органу управління, оскільки протокол є документом, що фіксує факт прийняття рішення загальними зборами і не є актом в розумінні статті 20 Господарського кодексу.
Такі висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 914/921/18, від 17 червня 2021 року у справі № 910/2478/20, від 06 вересня 2023 року у справі № 910/1942/22.
Частиною 1 статті 173 ГПК України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Вимоги: зобов'язати голову ОСББ «Київська 29/4» підписати Довідку про не заперечення підключення приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4» за шаблоном Вінницяобленерго у рахунок зменшення наявної дозволеної потужності та/або збільшити потужність електропостання ОСББ «Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» погодити і завірити план підключення до водопостачання та водовідведення приміщення яке належить ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 ; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_2 в частині підключення даного приміщення до водопостачання та водовідведення будинку ОСББ «Київська 29/4» є похідними від позовної вимоги про скасування протоколу.
Згідно з ч. 1 ст. 285 Цивільного кодексу України власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).
Частиною 1 ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об'єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об'єднань співвласників багатоквартирних будинків.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна
Співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
У відповідності до положень ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Згідно ст. 7 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» статут об'єднання складається відповідно до типового статуту, який затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства. У статуті має бути визначено таке: назва і місцезнаходження об'єднання; мета створення, завдання та предмет діяльності об'єднання; статутні органи об'єднання, їхні повноваження та порядок формування; порядок скликання та проведення загальних зборів; періодичність проведення зборів; порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них; перелік питань, для вирішення яких потрібна кваліфікована більшість голосів; джерела фінансування, порядок використання майна та коштів об'єднання; порядок прийняття кошторису, створення та використання фондів об'єднання, включаючи резервні, а також порядок оплати спільних витрат.
Положеннями ч. 1-3, 5, 8, 9 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» врегульовано, що органами управління об'єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться в порядку, передбаченому цим Законом для установчих зборів, правлінням об'єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх співвласників. Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів співвласників відноситься, зокрема: обрання членів правління об'єднання; питання про використання спільного майна; визначення обмежень на користування спільним майном.
Збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання (ч. 11 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Кожний співвласник (його представник) під час голосування має кількість голосів, пропорційну до частки загальної площі квартири або нежитлового приміщення співвласника у загальній площі всіх квартир та нежитлових приміщень, розташованих у багатоквартирному будинку. Якщо одна особа є власником квартир (квартири) та/або нежитлових приміщень, загальна площа яких становить більш як 50 відсотків загальної площі всіх квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, кожний співвласник має один голос незалежно від кількості та площі квартир або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності (ч. 12 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Якщо в результаті проведення загальних зборів для прийняття рішення не набрано кількості голосів «за» або «проти», встановленої частиною чотирнадцятою цієї статті, проводиться письмове опитування серед співвласників, які не голосували на загальних зборах. Письмове опитування співвласників проводиться протягом 15 календарних днів з дати проведення загальних зборів. Якщо протягом цього строку необхідну кількість голосів «за» не набрано, рішення вважаються неприйнятими (ч. 15 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право: брати участь в управлінні об'єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об'єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об'єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об'єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.
Здійснення співвласником своїх прав не може порушувати права інших власників.
Спори щодо здійснення прав співвласників вирішуються за згодою сторін або в судовому порядку.
Положення ст. 18 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначають, що об'єднання відповідно до цього Закону та статуту зобов'язане: забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання; забезпечувати дотримання інтересів усіх співвласників при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між співвласниками витрат на експлуатацію та ремонт спільного майна.
Суд констатує, що рішення у цій справі (у разі задоволення позову) буде стосуватися та впливати на права та інтереси інших учасників (співвласників багатоквартирного будинку).
Відповідно до положень статуту ОСББ та Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» питання, щодо надання дозволу на під' єднання нежитлового приміщення до будинкової мережі водопостачання/водовідведення вирішували співвласників ОСББ на загальних зборах, яке оформлене протоколом №01/24 від 29.11.2024 Загальних зборів ОСББ, в яких прийняли участь особисто 15 співвласників та 69 співвласників висловились щодо порядку денного шляхом опитування. Загалом прийняли участь в голосуванні 84 співвласника із 107.
За результатами проведеного голосування по п.8 порядку денного: «ЗА» проголосували 20 співвласників, «ПРОТИ» 63 співвласники.
Тобто, проти надання такого дозволу проголосувало 59% усіх співвласників, у наданні дозволу позивачу на під'єднання нежитлового приміщення до будинкової мережі водопостачання/водовідведення було відмовлено, з огляду на що вказане рішення відповідає вимогам Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Київська 29/4», а саме п.п.9 п.3 Розділу ІІІ, яким визначено, що до виключної компетенції Загальних зборів відноситься - визначення обмежень на користування спільним майном, оскільки, будинкова мережа водопостачання/водовідведення являється спільним майном співвласників будинку « АДРЕСА_6 ».
Щодо заявлених вимог позивача зобов'язати голову ОСББ «Київська 29/4» підписати Довідку про не заперечення підключення приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яке належить ОСОБА_4 до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4» за шаблоном Вінницяобленерго у рахунок зменшення наявної дозволеної потужності та/або збільшити потужність електропостання ОСББ «Київська 29/4»; зобов'язати ОСББ «Київська 29/4» не вчиняти дій щодо порушення права користування належним ОСОБА_4 приміщенням за адресою АДРЕСА_6 приміщення 24Н в частині підключення даного приміщення до внутрішньо будинкових електричних мереж загально будинкового лічильника ОСББ «Київська 29/4» суд зазначає наступне.
Господарський суд може зобов'язати голову ОСББ підписати довідку, якщо це необхідно для виконання судового рішення або якщо голова ОСББ відмовляється виконати свої обов'язки, передбачені Статутом або законодавством.
Разом з тим, голова правління ОСББ під час виконання своїх обов'язків керується Законом, Статутом ОСББ та чинним законодавством України.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Таким чином, голова ОСББ будучи наділеною повноваженнями голови правління ОСББ «Київська 29/4», обіймаючи посаду пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, згідно з ч.3 ст.18 КК України та приміткою 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою, яка несе відповідальність згідно чинного законодавства.
В матеріалах справи міститься лист №СО-51-1913 від 26.07.2024, яким СО «Вінницькі МЕМ» повідомило відповідача про те, що немає технічної можливості виконати підключення в рахунок зменшення потужності нежитлового приміщення за адресою м.Вінниця, вул.Київська 29 корп.4, приміщення 24Н, по причині відсутності потужності, яку можна передати, у зв'язку з тим, що приєднана потужність складає 111,7 кВт. Потужність розподілена на квартири - 90,3 кВт та дозволена потужність 21,4 кВт (аварійне освітлення 2,2 кВт, ліфти 11 кВт, робоче освітлення 7,2 кВт, гаражі 1кВт) та не може бути передана по технічним причинам.
Як уже зазначалось судом, збори представників не можуть вирішувати питання, які стосуються майнових прав співвласників, погіршують умови використання майна або умови проживання (ч. 11 ст. 10 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку»).
Частиною 2 ст. 382 ЦКУ усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія у разі державної реєстрації таких прав.
Тобто, задоволення вказаних вимог погіршують умови використання майна або умови проживання співвласників, оскільки, будинкова система електромережі являється спільним майном співвласників будинку «Київська 29/4», та зокрема призведе до службової відповідальності голови ОСББ.
Розглядаючи дані позовні вимоги з урахуванням усього вищеописаного суд наголошує, що право на мирне володіння своїм майном гарантоване та закріплене у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол).
При цьому предметом регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці Європейського суду з прав людини напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.
Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків його дії.
Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного, "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності (рішення ЄСПЛ у справах "Колишній король Греції та інші проти Греції" (заява №25701/94), "Трегубенко проти України" (заява №61333/00)).
Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.
Таким чином, стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання "справедливого балансу'' в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту поновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Статтею 14 ГПК України передбачений принцип диспозитивності господарського судочинства, який передбачає позицію позивача щодо вибору способу захисту з урахуванням тієї обставини, що роль суду зведена до організації господарського процесу, сприяння реалізації прав учасників процесу та контролю за виконанням ними законодавчо визначених обов'язків, і суд не повноважний визначати спосіб захисту без відповідного звернення зацікавленої особи, оскільки суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Принцип диспозитивності покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин), та позбавляє можливості ініціювати судове провадження.
Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №903/857/17, від 28.05.2020 у справі №917/750/19.
Відповідно до статті 13 Цивільного кодексу України(далі ЦК України) цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Положеннями частини 1 статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як правило, суб'єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18)).
Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника ( постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16 (пункт 5.5)). Такі способи мають бути доступними й ефективними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц (пункт 14)).
За статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визнається право людини на доступ до правосуддя, а за статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.
Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, суд має виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18).
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Це право чи інтерес суд має захистити у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Вимога захисту цивільного права чи інтересу має забезпечити їх поновлення, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі отримання відповідного відшкодування (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (пункт 14)).
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Отже, спосіб захисту права, який не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин не є ефективним у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відтак, з огляду на обрання позивачем неналежного способу захисту, це є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові.
Таким чином, враховуючи те, що позовні вимоги у справі не відповідають належним та ефективним способам захисту, позов не підлягає до задоволення.
Згідно із частинами 2, 3 ст. 13, частиною 1 ст. 74 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст. 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. В позові відмовити.
2. Понесені судові витрати залишити за позивачем.
3. Згідно з приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
4. Відповідно до положень ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
5. Примірник повного судового рішення надіслати сторонам та до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 09 липня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи