22.05.2025 року м.Дніпро Справа № 904/2151/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Становова Ю.В.,
від відповідача: Зеленова О.Р., Кононов Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 року у справі №904/2151/24 (суддя Новікова Р.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" м. Київ в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" м. Дніпро
про стягнення штрафу в розмірі 6 023 755, 62 грн, пені в розмірі 3 074 027, 52 грн,
Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" з позовом про стягнення штрафу в розмірі 6 023 755 грн 62 коп, пені в розмірі 3 074 027 грн 52 коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на порушення відповідачем строку виконання зобов'язань з поставки товару за договором поставки №ЦЗВ-05-05023-01 від 08.11.2023 року.
Позивач зазначав про направлення 13.11.2023 року на електронну адресу відповідача рознарядки від 10.11.2023 року №ЦЗВ-20/4310 про поставку товару на суму 48 585 992 грн 40 коп., отже, на його думку, відповідач повинен був поставити товар в строк до 12.01.2024 року включно.
Також вказував, що до 12.01.2024 року відповідач поставив товар на суму 8 427 621 грн 60 коп згідно з товарно-транспортними накладними від 28.12.2023 року №28/12, від 10.01.2024 року №09/01, від 11.01.2024 року №10/01, від 11.01.2024 року №11/01; видатковими накладними від 28.12.2023 року №121, від 10.01.2024 року №1, від 11.01.2024 року №2, №3 та актами прийому-передачі товару від 28.12.2023 року №1, від 10.01.2024 року №2, від 11.01.2024 року №3, №4.
Позивач зазначав, що товар на суму 40 158 370 грн 80 коп поставлений з порушенням строку (товарно-транспортні накладні від 12.04.2024 року №12/04, №13/04, №14/04, від 15.04.2024 року №15/04, №15/04, №16/04, №17/04; видаткові накладні від 12.04.2024 року №37, №38, №39, від 15.04.2024 року №40, №41, №42, №43; акти прийому-передачі товару від 12.04.2024 №5, №6, №7, від 15.04.2024 року №8, №9, №10, №11).
Посилаючись на підпункт 9.3.1 пункту 9.3 договору №ЦЗВ-05-05023-01 від 08.11.2023 року, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача за порушення строку поставки штраф в розмірі 6 023 755 грн 62 коп, пеню в розмірі 3 074 027 грн 52 коп за загальний період 28.01.2024 року - 14.05.2024 року.
Позивач повідомив про направлення на електронну адресу відповідача претензії від 22.01.2024 року №ЦЗВ-20/312 з вимогою сплатити штраф в розмірі 6 023 755 грн 62 коп. В листі - відповіді від 25.01.2024 року №32 відповідач послався на існування форс-мажорних обставин та не погодився із наявністю підстав для нарахування штрафу за порушення строку поставки товару.
Послався на пункти 10.2, 10.5 договору №ЦЗВ-05-05023-01 від 08.11.2023 року та вказав, що відповідач надав позивачу повідомлення про настання форс-мажорних обставин та сертифікат №1200-24-0047 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) з порушенням встановлених строків. Тому відповідач не має права вимагати звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за договором.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 року у цій справі позовні вимоги задоволено частково; зменшено розмір штрафу з 6 023 755 грн 62 коп на 70% - до 1 807 126 грн 69 коп; зменшено розмір пені з 3 074 027 грн 52 коп на 70% - до 922 208 грн 25 коп; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" на користь Акціонерного товариства "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" штраф в розмірі 1 807 126 грн 69 коп, пеню в розмірі 922 208 грн 25 коп, витрати зі сплати судового збору в розмірі 109 173 грн 40 коп; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Приймаючи вказане рішення щодо зменшення розміру штрафних санкцій, суд першої інстанції виходив з обставин відсутності в Україні з листопада 2023 року виробників листового гарячекатаного прокату товщиною 10мм - 40мм, блокування польськими перевізниками проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пункту пропуску через державний кордон України та виконання відповідачем в повному обсязі зобов'язання з поставки товару.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Акціонерне товариство "Укрзалізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 року у справі №904/2151/24, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідач в порушення вимог пунктів 1.1. та 4.2. договору неналежно виконав свої зобов'язання, у зв'язку з чим у відповідності до пп. 9.3.1. п. 9.3. розділу 9 договору позивачем нараховані штрафні санкції (штраф) у сумі 6 023 755,62 грн.
Проте, суд першої інстанції без достатніх правових підстав зменшив розмір обґрунтованих до стягнення штрафних санкцій на 70 %.
Апелянт наголошує, що сторонами узгоджено умови наведеного договору (у тому числі і розмір штрафних санкцій), щодо якого відповідачем не висловлювалось будь-яких заперечень, а також не складалось протоколів розбіжностей у встановленому законом порядку. Тобто, відповідач своїми діями погодився з умовами укладеного договору, на підставі якого у сторін виникли певні господарські правовідносини, які засновані на юридичній рівності учасників.
На переконання скаржника, господарським судом попередньої інстанції не було враховано, що у відповідності до усталеної судової практики штрафні санкції можуть бути зменшені, якщо боржник має збитковий фінансовий результат (постанова Верховного Суду від 21.10.2019 року у справі 910/1005/19), заборгованість із виплати заробітної плати (постанова Верховного Суду від 10.12.2019 року у справі № 904/410/19).
Також скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи № 904/2151/24 відсутні будь-які докази, які б свідчили про незадовільний фінансовий стан відповідача (як от: звіт про фінансовий стан підприємства (форма № 2), звіт про рух грошових коштів (форма № 3), інформація з офіційного сайту Державної податкової служби, інформація з офіційного сайту Державної податкової служби щодо наявності податкового боргу, заборгованості із заробітної плати тощо), які б були підставою для можливого зменшення пред'явлених позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій.
Апелянт зауважує, що товар, який повинен був бути поставлений відповідачем, призначений для відновлення зруйнованих мостів у зонах проведення активних бойових дій, зокрема, в Харківській та Чернігівській областях. Однак, така затримка відповідачем поставки товару унеможливила вчасне відновлення шляхів сполучення для забезпечення військових потреб та захисту держави.
На думку скаржника, керуючись переважно власним розсудом, господарський суд першої інстанції порушив норми матеріального права, безпідставно застосувавши до спірних правовідносин ст. 233 ГК України, ст. 551 ЦК України.
Згідно відзиву на апеляційну скаргу відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем будь-яких збитків.
Відповідач звертає увагу, що цивільні та господарські відносини в Україні ґрунтуються на засадах справедливості, добросовісності, розумності як складових елементів принципу верховенства права. Наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми в якості неустойки спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.
Відповідач, обгрунтовуючи в суді першої інстанції необхідність зменшення неустойки, посилався на те, що з урахуванням ціни договору поставки № ЦЗВ-05-05023-01 від 08.11.2023 року - 48 585 992,40 грн з ПДВ за вирахуванням витрат, які понесла сторона (загальні витрати за додатковою угодою № 3 від 13.11.2023 року договору підряду від 03.04.2006 року № 5/06 та актами здачі-приймання робіт, договір поставки з ТОВ "Фірма "Вікант" № УЗ01112023 від 01.01.2023 року на оплату робіт з виготовлення металоконструкцій, та додатково на придбання технологічного обладнання, та супутні елементи (болти, гайки, інші елементи)), прибуток відповідача мав складати 3 248 308 грн.
В той же час, з вирахуванням суми гарантії в розмірі 1 943 439,70 грн, яка вже була списана на користь позивача у якості забезпечення виконання договору, залишок суми прибутку складає 1 304 868, 30 грн.
Таким чином, у разі задоволення позовних вимог та стягнення повністю заявленої позивачем суми - 9 097 783, 14 грн, господарській діяльності відповідача буде завдано суттєвого збитку, що свідчитиме про порушення принципу балансу інтересів сторін.
Відповідач звертає увагу, що за даними фінансової звітності ТОВ БК "Ольвія" за 2023 рік підприємство має збиток 42 022 000 грн, що підтверджується Звітом про фінансові результати за 2023 рік; збільшився розмір довгострокових зобов'язань, зменшився власний капітал, що підтверджується звітом про фінансовий стан за 2023 рік.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.11.2024 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Парусніков Ю.Б., Іванов О.Г.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.01.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 22.05.2025 року на 16:50 год.
У судовому засіданні 22.05.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведення закупівлі №UA-2023-09-14-010373-а між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Ольвія" (далі - постачальник) був укладений договір поставки від 08.11.2023 року №ЦЗВ-05-05023-01 (далі - договір від 08.11.2023 року).
Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3, 1.5, 1.6 договору від 08.11.2023 року постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупцю товар відповідно до специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.
Найменування товару - металоконструкція прогонової будови мосту в компл. з опорними частинами та болтами високоміцними (т.п. 3.501-49).
Кількість, асортимент, марка, рік виготовлення та виробник товару визначаються у специфікації до цього договору.
Постачальник гарантує, що товар належить йому на праві власності та не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов'язань, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого законодавством України.
Постачальник гарантує, що товар є новим, таким, що не перебував у використанні, терміни та умови його зберігання не порушені. Дата виробництва (виготовлення) товару - не раніше 01.01.2023 року.
У специфікації №1 до договору від 08.11.2023 року сторони узгодили: найменування товару - металоконструкція прогонової будови мосту в компл. з опорними частинами та болтами високоміцними (т.п. 3.501-49); рік виготовлення, виробник, країна виробництва - ТОВ "СК-110" (Україна), 2023 рік; технічні характеристики - ДСТУ EN 1090-2:2019, ДСТУ Б В.2.6-73:2008, ДСТУ Б В.2.6-50:2008, ДСТУ Б.В.2.6-199:2014, ДСТУ EN 14399-1, ДСТУ ГОСТ 22353:2008, ДСТУ ГОСТ 22354:2008, ДСТУ ГОСТ 22355:2008, ТУ УЗ 30.2-40075815-080:2018; кількість - 313,863т; ціна за одиницю (з ПДВ) - 154 800 грн; загальна вартість - 48 585 992 грн 40 коп (з ПДВ).
Згідно з пунктами 4.1 - 4.7 договору від 08.11.2023 року постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP (поставка зі сплатою мита) відповідно до вимог "Інкотермс" у редакції 2020 року, пункт призначення - Київська область м. Фастів (або згідно з рознарядкою покупця). У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу.
Поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.
Строк поставки товару - протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту надання письмової рознарядки покупцем.
Місце поставки - Київська область м. Фастів (або згідно з рознарядкою покупця). Право власності на товар переходить до покупця з дати поставки товару.
Зі сторони покупця рознарядка підписується з урахуванням вимог Статуту покупця щонайменше двома уповноваженими особами з числа таких:
- керівник (особа, що виконує його обов'язки) філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця";
- заступники керівника (особи, що виконують їх обов'язки) філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця";
- керівники відповідних структурних підрозділів філії "ЦЗВ" АТ "Укрзалізниця".
Покупець не несе відповідальності та обов'язку оплати за поставлений товар за рознарядкою, що підписана іншими особами, ніж тими, посади яких визначені у цьому пункті договору.
Покупець не несе відповідальності за ненадання (надання не в повному обсязі) рознарядок, якщо це є наслідком зміни планів постачання та фінансування видатків покупця.
Сторони домовились, що рознарядка покупця на товар направляється ним постачальнику в один з таких способів:
- на поштову адресу постачальника, зазначену в цьому договорі (листом оголошеною цінністю та описом вкладення і повідомленням про вручення);
- вручається уповноваженому представнику постачальника під розпис;
- шляхом відправлення на електронну адресу постачальника (зазначену в цьому договорі) сканкопії відповідної рознарядки в форматі PDF або в будь-якому іншому форматі, який забезпечує можливість ознайомлення зі змістом документу. Документ вважається отриманим постачальником з дати його направлення покупцем на електронну адресу постачальника, підтвердженням чого є відповідна роздруківка з поштового програмного забезпечення покупця.
Датою поставки товару вважається дата підписання сторонами акта прийому - передачі товару та/або видаткової накладної.
Акт прийому - передачі товару зі сторони покупця підписується уповноваженими особами з числа тих, які визначені п. 4.3 цього договору, а видаткова накладна та інші первинні документи, що стосуються виконання умов цього договору, підписуються особами, відповідальними за приймання товару.
Пунктами 6.1, 6.3, 7.2 договору від 08.11.2023 року встановлено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації до цього договору. Ціна товару включає вартість товару, тари (упаковки), а також інші витрати постачальника, пов'язані з виконанням цього договору.
Загальна ціна договору становить 48 585 992 грн 40 коп (з ПДВ). Ціна договору включає в себе обов'язкові платежі, у тому числі на користь третіх осіб, пов'язані з виконанням цього договору. Будь-яка додаткова вартість окремих витрат, пов'язаних з виконанням цього договору, не сплачується покупцем окремо та вважається врахованою у ціну цього договору.
Оплата за кожну партію поставленого товару за цим договором проводиться покупцем на 10 (десятий) робочий день з дати оформлення та реєстрації податкової накладної у відповідності до вимог законодавства України, відповідно до рахунку-фактури на поставлену партію товару, обумовлену згідно з п. 4.2 цього договору при наявності документів, зазначених у п. 5.4 цього договору.
Сторони узгодили, що для цілей договору робочим днем вважається робочий день в апараті управління покупця, а саме - день календарного тижня, на який відповідно до законодавства України не припадає або не перенесений вихідний, святковий, неробочий день.
Підпунктом 9.3.1 пункту 9.3 договору від 08.11.2023 року передбачено, що при порушенні строків постачання постачальник оплачує покупцю штраф у розмірі 15% від вартості непоставленого в строк товару на умовах, передбачених п. 4.2 цього договору, а за прострочення понад 15 (п'ятнадцять) календарних днів додатково стягується пеня у розмірі 0,1% від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому постачальник не звільняється від виконання своїх зобов'язань допоставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.
В пункті 10.1 договору від 08.11.2023 року вказано, що сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин або подій непереборної сили, які виникли після укладання цього договору та виникли поза волею сторін, зокрема: надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, антитерористичними операціями, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, воєнний стан, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсія, піратство, безлад, вторгнення, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, інші стихійні лиха та інші випадки передбачені законодавством України.
Сторони можуть додатково домовитися про обставини, що визнаються ними як обставини непереборної сили, шляхом підписання додаткової угоди до договору, яка має бути виконана у письмовій формі та підписана уповноваженими представниками сторін і скріплена печатками.
Відповідно до пункту 10.2 договору від 08.11.2023 року сторона, що не може виконати зобов'язання за цим договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів у строк, що не перевищує 30 (тридцяти) робочих днів. Належним доказом наявності вищезазначених обставин та їх тривалості є сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України або уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.
Згідно з пунктами 10.3, 10.4 договору від 08.11.2023 року якщо будь-які обставини непереборної сили, що підтверджені у порядку, встановленому цим договором, прямо спричинять несвоєчасність виконання договору, то умови договору можуть бути подовжені на строк, рівний тривалості цих обставин, про що сторони укладають додаткову угоду.
Якщо строк дії обставин непереборної сили продовжується більше ніж 60 (шістдесят) календарних днів, кожна зі сторін в установленому порядку має право розірвати цей договір.
Пунктом 10.5 договору від 08.11.2023 року встановлено, якщо сторона без поважних причин не повідомила іншу сторону у строки, визначені п. 10.2 цього договору, про виникнення (наявність) обставин непереборної сили та/або не надала підтверджуючі ці обставини документи, така сторона у подальшому не має права вимагати подовження умов цього договору та звільнення від відповідальності, передбаченої за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором.
Пунктами 11.1, 11.8 договору від 08.11.2023 року передбачено, що постачальник до підписання договору зобов'язаний надати забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії у розмірі 4%, що становить 1 943 439 грн 70 коп від вартості цього договору. Строк дії забезпечення виконання цього договору у вигляді банківської гарантії повинен бути дійсним з дня укладання договору і обов'язково повинен перевищувати строк дії договору не менше ніж на 1 (один) календарний місяць.
У разі порушення постачальником умов цього договору, а саме - невиконання та/або неналежне виконання ним своїх зобов'язань за цим договором, у тому числі, непоставки товару у термін, встановлений п. 4.2 цього договору, покупець стягує забезпечення виконання договору та/або має право в односторонньому порядку розірвати цей договір, письмово повідомивши про це постачальника.
В пункті 16.1 договору від 08.11.2023 року вказано, що договір діє з дня його укладення та протягом дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року №64/2022 та продовженого відповідними Указами Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, але не пізніше ніж до 31.12.2023 року.
Закінчення строку дії цього договору не звільняє сторони від обов'язку виконання у повному обсязі взятих на себе за цим договором зобов'язань щодо поставки та оплати товару, а також гарантійних зобов'язань на товар, в межах строків, визначених умовами цього договору.
Відповідно до матеріалів справи на зазначену у розділі 19 договору від 08.11.2023 року електронну адресу постачальника (build@olvia.com) покупець направив 13.11.2023 року рознарядку від 10.11.2023 року №ЦЗВ-20/4310 про надання дозволу на поставку товару в кількості 313,863т на суму 48 585 992,40 грн з визначенням місця поставки. Рознарядка від 10.11.2023 року №ЦЗВ-20/4310 підписана заступником директора виконавчої філії із забезпечення виробництва та заступником директора виконавчої філії. Направлення позивачем та отримання відповідачем рознарядки від 10.11.2023 року №ЦЗВ-20/4310 не оспорюється сторонами.
З огляду на пункт 4.2 договору від 08.11.2023 року постачальник повинен був поставити товар в кількості 313,863т на суму 48 585 992,40 грн в строк до 12.01.2024 року включно.
Згідно з товарно-транспортними накладними від 28.12.2023 року №28/12, від 10.01.2024 року №09/01, від 11.01.2024 року №10/01, від 11.01.2024 року №11/01; видатковими накладними від 28.12.2023 року №121, від 10.01.2024 року №1, від 11.01.2024 року №2, від 11.01.2024 року №3 та актами прийому-передачі товару від 28.12.2023 року №1, від 10.01.2024 року №2, від 11.01.2024 року №3, від 11.01.2024 року №4 відповідач поставив товар на суму 8 427 621,60 грн до 12.01.2024 року.
Відповідно до товарно-транспортних накладних від 12.04.2024 року №12/04, від 12.04.2024 року №13/04, від 12.04.2024 року №14/04, від 15.04.2024 року №15/04, від 15.04.2024 року №15/04, від 15.04.2024 року №16/04, від 15.04.2024 року №17/04; видаткових накладних від 12.04.2024 року №37, від 12.04.2024 року №38, від 12.04.2024 року №39, від 15.04.2024 року №40, від 15.04.2024 року №41, від 15.04.2024 року №42, від 15.04.2024 року №43; актів прийому-передачі товару від 12.04.2024 року №5, від 12.04.2024 року №6, від 12.04.2024 року №7, від 15.04.2024 року №8, від 15.04.2024 року №9, від 15.04.2024 року №10, від 15.04.2024 року №11 відповідач поставив позивачу решту товару на суму 40 158 370,80 грн.
Стверджуючи про порушення постачальником строку поставки товару та відсутності підстав для звільнення постачальника від відповідальності, на підставі підпункту 9.3.1 пункту 9.3 договору від 08.11.2023 року позивач нарахував та заявив до стягнення штраф в розмірі 6 023 755,62 грн, пеню в розмірі 3 074 027,52 грн за загальний період 28.01.2024 року - 14.05.2024 року.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач послався на звільнення його від відповідальності внаслідок існування форс-мажорних обставин, наявності поважних причин пропуску строку повідомлення позивача про такі обставини:
Відповідно до матеріалів справи між ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія" (замовник) та ТОВ "Стальконструкція-110" (підрядник) була укладена додаткова угода від 13.11.2023 року №3 до договору підряду від 03.04.2006 року №5/06 та узгоджено, що у зв'язку з перемогою замовника у публічній закупівлі "ЦЗВ-23Т513ВО: Металоконструкція прогонової будови моста з опорними частинами та високоміцними болтами (т.п. 3.501-49 (44210000-5 - Конструкції та їх частини) ідентифікатор закупівлі №UA-2023-09-14-010373-a та укладення ним договору поставки №ЦЗВ-05-05023-01 від 08.11.2023 року з АТ "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" АТ "Укрзалізниця", замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи з виготовлення металоконструкцій прогонової будови моста в компл. з опорними частинами та болтами високоміцними (т.п. 3.501-49) із своїх матеріалів та матеріалів замовника відповідно до специфікації вартості робіт (додаток №1 до додаткової угоди).
Виготовлення конструкцій металевих конструкцій прогонової будови мосту здійснювалось ТОВ "Стальконструкція-110" з матеріалів ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія", ТОВ "Стальконструкція-110" надавались лише допоміжні матеріали (пісок кварцовий, кисень технічний, дріт зварювальний, тощо).
Це підтверджується також калькуляціями №27/12/23м,01/01/24м, 13/02/20м, 35/03/24м, 36/03/24м, 01.1/04/24/1м, 01.2/04/24/2м, актами передачі ТМЦ для цільового використання №289 від 28.12.2023 року, №1 від 12.12.2023 року, №18 від 12.02.2024 року, №29 від 01.03.2024 року, №30 від 06.03.2024 року, №35 від 06.03.2024 року, актами здачі-проймання робіт №317 від 28.12.2023 року, №20 від 09.01.2024 року, №48 від 29.02.2024 року №77 від 29.03.2024 року, №78 від 29.03.2024 року, №81 від 12.04.2024 року, №82 від 12.04.2024 року, а також рахунками ТОВ "Стальконструкція-110" на адресу ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія" про сплату робіт з виготовлення металоконструкцій для АТ "Укрзалізниця" за договором №5/06 від 03.04.2006 року.
У пунктах 2.21 - 2.27 специфікації вартості робіт серед матеріалів замовника вказані гарячекатані листи товщиною: 10мм, 12мм, 14мм, 16мм, 18мм, 20мм, 40мм марки сталі S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019.
Згідно з поясненнями відповідача, у Технічних вимогах та проектній документації 11230-КМ (11230-КМ-КМД) замовника закупівлі (позивача) наведені вимоги про використання марки сталі для виготовлення металевих прогонових споруд: сталь 10ХСНД-2 згідно з ДСТУ 8817:2018 або S420NL, товщиною 10мм, 12мм, 14мм, 16мм, 18мм, 20мм, 40мм.
В листі-відповіді ДП "Укрпромзовнішекспертиза" від 20.06.2024 року №1215 на запит відповідача було вказано, що потужності з виробництва листового прокату в Україні мають три металургійні заводи: ПАТ "Запоріжсталь", ПрАТ "Азовсталь", ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат". ПрАТ "Азовсталь", ПрАТ "Маріупольський металургійний комбінат" не працюють з 24.02.2022 року і з травня 2022 року знаходяться на тимчасово окупованій території. ПАТ "Запоріжсталь" випускає гарячекатаний листовий прокат з різних марок сталі товщиною 1,8мм - 8мм. В Україні з листопада 2023 року відсутні виробники листового гарячекатаного прокату товщиною 10мм - 40мм.
Відповідач пояснював, що відсутність на внутрішньому ринку України з листопада 2023 року гарячекатаного листа необхідної марки та товщини обумовила укладення між ним та ТОВ "Фірма "Вікант" договору поставки від 01.11.2023 року №УЗ01112023 та специфікації №1741 від 01.11.2023 року (додаток №1 до договору).
Відповідно до пунктів 1.1, 3.1 договору від 01.11.2023 року №УЗ01112023 постачальник (ТОВ "Фірма "Вікант") зобов'язується продати (передати у власність) покупцеві (ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія"), а покупець купити (прийняти та оплатити) товар: металопрокат з маркою сталі S420NL EN 10029:2010 для виготовлення металоконструкцій прогонової будови мосту (т.п. 3.501-49) АТ "Укрзалізниця". Постачальник зобов'язується поставити товар покупцеві до 22.11.2023 року на умовах, зазначених у специфікації.
У специфікації від 01.11.2023 року №1741 (додаток до договору від 01.11.2023 року №УЗ01112023) наведений перелік товару - "гарячекатаний лист 18х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 22,048т; "гарячекатаний лист 16х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 106,997т; "гарячекатаний лист 40х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 105,504т; "гарячекатаний лист 14х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 42,208т; "гарячекатаний лист 20х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 11,304т; "гарячекатаний лист 12х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 11,517т; "гарячекатаний лист 10х2000х6000 - S420NL EN 10029:2010 EN 10025-3:2019 EN 10025-3:2019" в кількості 7,611т. Загальна кількість товару становить 307,189т на суму 17 958 985 грн 61 коп(з ПДВ). У специфікації від 01.11.2023 року №1741 вказано, що продукція виробляється на європейському заводі.
Листом від 22.11.2023 року №74 ТОВ "Фірма "Вікант" повідомило ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія" про проблеми з постачанням металопрокату з маркою сталі S420NL EN 10029:2010 через блокування польськими перевізниками контрольно-пропускних пунктів між Україною і Польщею та затримку на невизначений строк постачання металопрокату на склад в Україну.
Листом від 22.11.2023 року №476 відповідач повідомив позивача про проблеми постачання металопрокату з маркою сталі S420NL для виготовлення конструкцій прогонової будови 266,632т внаслідок блокування польськими перевізниками контрольно-пропускних пунктів між Україною і Польщею та затримку виробниками металопрокату зі сталі S420NL постачання продукції на склад в Україну. Відповідач вказав, що на момент тендерних процедур вказаний об'єм та марка сталі були наявні на складі постачальника. Але за час проходження тендерних процедур та підписання договору металопрокат з маркою сталі S420NL був відвантажений іншому замовнику. За повідомленнями постачальника, мінімальний строк виготовлення та постачання металопрокату з маркою сталі S420NL - 20.01.2024 року. Відповідач також вказав, що цей лист є повідомленням про виникнення обставин непереборної сили, та просив розглянути можливість продовжити строк дії рознарядки.
Судом встановлено, що листом від 26.12.2023 року №523 відповідач направив на адресу позивача сертифікат про форс-мажорні обставини від 25.12.2023 року №1200-23-4857, виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою щодо зобов'язань ТОВ "Фірма "Вікант" за договором від 01.11.2023 року №УЗ01112023 продати (передати у власність) товар: металопрокат з маркою сталі S420NL EN 10029:2010 для виготовлення металоконструкцій прогонової будови мосту (т.п. 3.501-49) АТ "Укрзалізниця". Дата настання форс-мажорних обставин (акції протесту та блокування польськими перевізниками проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пункту пропуску через державний кордон України) - 06.11.2023 року. Дата закінчення - тривають станом на 25.12.2023 року. В листі відповідач також просив розглянути можливість продовжити строк дії рознарядки.
Листом від 11.01.2024 року №15 відповідач направив на адресу позивача сертифікат про форс-мажорні обставини від 11.01.2024 року №1200-24-0047, виданий Дніпропетровською торгово-промисловою палатою щодо зобов'язань ТОВ "Будівельна компанія "Ольвія" за договором від 08.11.2023 року №ЦЗВ-05-05023-01 поставити та передати у власність АТ "Укрзалізниця" товар - металоконструкція прогонової будови мосту в компл. з опорними частинами та болтами високоміцними (т.п. 3.501-49) протягом 60 календарних днів з моменту надання письмової рознарядки. Дата настання форс-мажорних обставин (акції протесту та блокування польськими перевізниками проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пункту пропуску через державний кордон України) - 08.11.2023 року. Дата закінчення - тривають станом на 11.01.2024 року. В листі відповідач також просив розглянути можливість продовжити строк дії рознарядки шляхом підписання додаткової угоди.
У січні 2024 року позивач направив на адресу відповідача претензію від 22.01.2024 року №ЦЗВ-20/312 з вимогою сплатити штраф.
У відповіді на претензію від 25.01.2024 року №32 відповідач не погодився із наявністю підстав для застосування відповідальності та послався на повідомлення позивача про існування форс-мажорних обставин, підтверджених сертифікатами про форс-мажорні обставини від 25.12.2023 року №1200-23-4857, від 11.01.2024 року №1200-24-0047.
У листі від 30.01.2024 року №ЦЗВ-20/488 позивач вказав про пропуск відповідачем строку надання підтверджуючих документів, встановленого пунктом 10.5 договору від 08.11.2023 року №ЦЗВ-05-05023-01.
Наведене вище свідчить, що відповідач свої зобов'язання з поставки товару виконав з пропуском строку, визначеного в договорі.
В даному випадку неможливість виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару викликана обставинами, ризик настання яких несе учасник правовідносин, з огляду на те, що простроченню виконання постачальником зобов'язання передувало порушення зобов'язань контрагентом (ТОВ "Фірма "Вікант").
За наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку стосовно відсутності обставин для звільнення відповідача від відповідальності.
Складені позивачем розрахунки штрафу та пені не порушують вимог чинного законодавства. Позовні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 6 023 755 грн 62 коп, пені в розмірі 3 074 027 грн 52 коп є правомірними.
Згідно зі статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання.
Якщо боржник не приступає до виконання зобов'язання або не виконує його у встановлений строк, це вважається простроченням (стаття 612 ЦК України).
У господарських відносинах порушення зобов'язань може призвести до застосування санкцій, таких як відшкодування збитків, штрафу або пені (стаття 217 ГК України).
Неустойка, до якої належать штраф та пеня, є фінансовими санкціями, що застосовуються за порушення умов договору і обчислюються як відсоток від суми невиконаного зобов'язання або прострочення (стаття 549 ЦК України, стаття 230 ГК України).
Згідно зі статтею 233 ГК України суд має право зменшити розмір штрафних санкцій, якщо вони надмірно великі порівняно із збитками кредитора, з урахуванням таких факторів, як виконання зобов'язання, майновий стан сторін та інші інтереси.
Зменшення неустойки також можливе, якщо її розмір значно перевищує збитки (стаття 551 ЦК України).
Суд оцінює обставини конкретної справи та може зменшити неустойку, якщо розмір санкцій непропорційний наслідкам порушення. Однак, зменшення неустойки має бути обґрунтованим, щоб не знецінити її стимулюючу роль.
При цьому, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.10.2024 року у справі № 911/952/22 з питання застосування положень статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України при реалізації судом дискреційних повноважень виснувала наступне:
Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 ЦК України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити. Якщо неустойка стягується понад збитки (частина перша статті 624 ЦК України), то вона також не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Така неустойка стягується не понад дійсні збитки, а лише понад збитки у доведеному розмірі, які, як правило, є меншими за дійсні збитки. Для запобігання перетворенню неустойки на каральну санкцію суд має застосовувати право на її зменшення. Тож право суду на зменшення неустойки є проявом принципу пропорційності у цивільному праві.
При вирішенні питання про зменшення пені суд бере до уваги також співвідношення розміру заборгованості боржника та розміру пені. Такий підхід є усталеним в судовій практиці (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 та Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, від 26.03.2020 у справі № 904/2847/19).
Водночас закріплений законодавцем у статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності може бути застосований і як норма прямої дії, як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов'язків у правовідносинах.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18).
Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2021 року у справі № 911/378/17 (911/2223/20).
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 19 січня 2024 року у справі № 911/2269/22 звертав увагу, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України, стаття 233 ГК України), так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.
Категорії "значно" та "надмірно", які використовуються в статті 551 ЦК України та в статті 233 ГК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов'язання боржником (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14 липня 2021 року у справі № 916/878/20).
Відповідно до матеріалів справи та згідно з поясненнями сторін позивач вже отримав суму в розмірі 1 943 439 грн 70 коп (забезпечення виконання договору у вигляді банківської гарантії) внаслідок неналежного виконання постачальником своїх зобов'язань за договором від 08.11.2023 року.
Сукупний розмір суми, на яку претендує позивач внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язання з поставки товару, становитиме 22,7% від загальної вартості товару за договором від 08.11.2023 року.
При цьому, в матеріалах справи відсутні докази понесення позивачем будь-яких збитків.
Також суд першої інстанції вірно врахував відсутність в Україні з листопада 2023 року виробників листового гарячекатаного прокату товщиною 10мм - 40мм, блокування польськими перевізниками проїзду вантажних транспортних засобів на під'їзних шляхах до пункту пропуску через державний кордон України та виконання відповідачем в повному обсязі зобов'язання з поставки товару.
Матеріали справи свідчать, що суд першої інстанції належним чином оцінив фактичні обставини справи, зазначивши, що на момент звернення позивача із позовною заявою відповідач виконав свої зобов'язання щодо передачі товару.
Оскільки сума неустойки значно перевищує розмір збитків і не відповідає принципам справедливості та розумності, перетворюючи її на несправедливо великий тягар для боржника, колегія суддів погоджується з доводами оскаржуваного рішення про наявність підстав для зменшення пені та штрафу на 70%.
Посилання скаржника на те, що сторонами узгоджено умови договору з питань нарахування неустойки відхиляються судом, оскільки в даному випадку суд скористався своїм правом на зменшення розміру штрафних санкцій з урахуванням фактично встановлених обставин справи.
Також є необгрунтованими посилання скаржника на практику Верховного Суду, оскільки обставини вказаних ним справ не є релеватними справі № 904/2151/24.
Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим. Доводи апеляційної скарги не мають належних доказів для зміни чи скасування рішення, тому апеляційну скаргу слід відхилити.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За встановлених обставин справи апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2024 року у справі №904/2151/24 залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги віднести на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 09.07.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков