08.07.2025 м. Дніпро Справа № 908/3083/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., Іванова О.Г., розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП Лана" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/3083/24 (суддя Педорич С.І.), повний текст рішення складено 01.05.2025
за позовом: Акціонерного товариства "Сенс Банк", м. Київ
до відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП Лана", село Плодородне, Михайлівського району, Запорізької області;
до відповідача-2 ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , м. Запоріжжя; РНОКПП НОМЕР_1 );
до відповідача-3 ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , село Плодородне, Мелітопольського району, Запорізької області; РНОКПП НОМЕР_2 );
до відповідача-4 ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , село Плодородне, Мелітопольського району, Запорізької області; РНОКПП НОМЕР_3 );
про солідарне стягнення коштів у сумі 5 090 905,49 грн, -
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СПП Лана" на рішення Господарського суду Запорізької області від 22.04.2025 у справі № 908/3083/24 - залишено без руху. Надано ТОВ "СПП Лана" строк - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали, необхідний для усунути недоліків апеляційної скарги.
30.06.2025 в системі електронний суд, ТОВ "СПП Лана" було сформовано заяву про усунення недоліків апеляційної скарги у справі № 908/3083/24, яка обґрунтована неможливістю сплатити судовий збір у сумі 87 692,54 грн з об'єктивних причин.
Заявник зазначає, що ТОВ "СПП Лана" фактично позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність через втрату доступу до виробничих і складських приміщень, а також сільськогосподарських угідь, розташованих на тимчасово окупованій території (с. Плодородне, Запорізька область). Ці обставини підтверджуються анкетою-заявою клієнта, поданою до банку при оформленні кредиту, яка свідчить про розташування активів підприємства на цій території, а також неможливість користування банківськими рахунками через відкриті виконавчі провадження. У зв'язку з цим ТОВ "СПП Лана" просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення за апеляційною скаргою, посилаючись також на аналогічну практику Північного апеляційного господарського суду (справа № 910/1864/24).
Щодо другого недоліку - відсутності доказів направлення копії апеляційної скарги іншим відповідачам - ТОВ "СПП Лана" надало суду підтвердження направлення відповідного листа Відповідачу-2 ( ОСОБА_4 ) через АТ "Укрпошта". Щодо Відповідачів-3 і 4 ( ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ), які зареєстровані на тимчасово окупованій території, заявник зазначив, що направити документи поштою неможливо, однак копію скарги з додатками було направлено електронною поштою Відповідачу-3, про що надано відповідні докази.
Таким чином, ТОВ "СПП Лана" вважає недоліки апеляційної скарги усунутими та просить суд апеляційної інстанції: відстрочити сплату судового збору; визнати недоліки усунутими; відкрити апеляційне провадження.
Розглянувши клопотання скаржника про відстрочку від сплати судового збору, дослідивши всі подані до нього докази, з урахуванням матеріалів справи та матеріалів апеляційної скарги Центральний апеляційний господарський суд зазначає наступне.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 123 ГПК України).
Таким законом є Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 цього Закону судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (ч. 2 цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З аналізу ст. 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Що ж до самих умов, визначених статтею 8, то вони диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Щодо третьої умови, визначеної у п. 3 ч. 1 ст. 8 Закону, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб'єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав фізичних осіб.
Встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких особу може бути звільнено від сплати судового збору, також є вичерпним.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
Тобто, з урахуванням положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених п. 3 вказаної норми.
Оскільки предметом спору у цій справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, відтак в даному випадку відсутні підстави для надання скаржникові відстрочки від сплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що ЄСПЛ з приводу сплати зборів у зв'язку з поданням позовів висловив позицію.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі ст. 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, положеннями ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні, що є підставою для відмови у його задоволенні.
В той же час, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що за висновками Великої Палати Верховного Суду, наведеними у постанові від 18.10.2023 у справі № 910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення (відстрочення, розстрочення) його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до ч. 6 ст. 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Тобто, повернення скарги з розглядом клопотання не має збігатись у часі, а суд при розгляді клопотання сторони має пересвідчитись в отриманні заявником ухвали з результатом її розгляду судом та достатності часу на усунення недоліку, визначеного ухвалою про залишення скарги без руху, який не повинен перевищувати п'яти днів (за нормою ч. 6 ст. 260 ГПК України).
Керуючись ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст.ст. 234, 235, 281 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "СПП Лана" в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по даній справі.
Товариству з обмеженою відповідальністю "СПП Лана" протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали виконати вимоги ухвали від 20.06.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.
В разі невиконання вимог суду, настають наслідки, визначені ч. 4 ст. 174, ч. 6 ст. 260 ГПК України, а саме - повернення апеляційної скарги заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддями та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков
Судді: Т.А. Верхогляд
О.Г. Іванов