24.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/4903/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Бажанова Ю.А.) від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24
за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг в інтересах держави в особі Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до відповідача-2: Фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єктів самочинного будівництва, скасування державної реєстрації права власності, -
Керівник Криворізької південної окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради з позовом, в якому, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив:
- усунути власнику - територіальній громаді міста Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388, місце розташування: 50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1) перешкоди у володінні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061 площею 0,0116 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (колишня назва - Гагаріна) № 4д, 4е, 2з, 2ж, шляхом зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" (ЄДРПОУ 39087424), Фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (ІНН НОМЕР_1 ) звільнити земельну ділянку шляхом знесення будівель та споруд самочинного будівництва, а саме: будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 4д (реєстраційний номер об'єкта 341429012110), будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 15,9 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 2ж (реєстраційний номер об'єкта 396411512110), будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 7,2 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 4е (реєстраційний номер об'єкта 340031312110), будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 16,2 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 2з (реєстраційний номер об'єкта 396455612110);
- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (ІНН НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 14,4 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 4д, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 341429012110;
- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності фізичної особи підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (ІНН НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 15,9 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 2ж, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 396411512110;
- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (ІНН НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 7,2 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 4е, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 340031312110;
- скасувати державну реєстрацію права довірчої власності фізичної особи-підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича (ІНН НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна, будівлю магазину продовольчих та непродовольчих товарів, загальною площею 16,2 кв.м., за адресою: м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (раніше - Гагаріна), 2з, шляхом внесення до Державного реєстру запису про відсутність права із закриттям розділу у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстраційної справи на об'єкт нерухомого майна 396455612110;
- скасувати за Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" (ЄДРПОУ 39087424) державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061 площею 0,0116 га, яка знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пр-т Університетський (колишня назва - Гагаріна) №4д, 4е, 2з, 2ж (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2328437112110);
- стягнути з відповідача у справі на користь Дніпропетровської обласної прокуратури сплачений судовий збір.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірний об'єкт нерухомого майна є результатом реконструкції ТОВ "Мережа напівфабрикатів КР" самочинно побудованої останнім нежитлової споруди площею 16,2 кв.м на земельній ділянці з кадастровим №1211000000:02:003:0051, яка за рішенням Криворізької міської ради № 2190 від 28.08.2013 надавалася указаному Товариству в порядку особистого сервітуту для розміщення тимчасової споруди.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24:
- затверджено мирову угоду у справі № 904/4903/24, укладену між Криворізькою міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп", Фізичною особою підприємцем Присяжнюком Віктором Юрійовичем, в редакції, яка узгоджена сторонами;
- провадження у справі № 904/4903/24 закрито;
- скасовано заходи до забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024.
Не погодившись з цією ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся Заступник керівника Дніпропетровської обласної прокуратури, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 про затвердження мирової угоди та закриття провадження у справі та направити справу № 904/4903/24 для продовження розгляду до Господарського суду Дніпропетровської області.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема, зазначає наступне:
- вказує на неврахування судом першої інстанції того, що законодавством чітко передбачений порядок відведення та надання в оренду земельних ділянок, у тому числі з метою їх забудови, до якого не входить визнання міською радою права власності будь-яких осіб на самочинно збудовані об'єкти нерухомого майна та «не заперечення» щодо надання земельних ділянок в оренду замість вирішення цього питання на пленарному засіданні. Також не передбачено і «згоди» органу місцевого самоврядування, в особі його одноособових працівників, на використання земельної ділянки без належним чином прийнятого на сесії ради рішення;
- вважає, що судом першої інстанції при затвердженні мирової угоди проігноровано пряму заборону органів, які мають право звертатися до суду в інтересах осіб, на укладення мирових угод, передбачену ч. 2 ст. 55 ГПК України;
- стверджує, що начальник юридичного управління Виконкому Криворізької міської ради Кудін М.В. не мав повноважень на підписання мирової угоди, оскільки не пленарному засіданні міської ради рішення відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" не приймалося;
- вважає, що при винесенні ухвали про затвердження мирової угоди судом першої інстанції не дотримано імперативні вимоги ч. 5 ст. 192 ГПК України щодо обов'язкових підстав для відмови у затвердженні мирової угоди. Так, на переконання апелянта, зміст мирової угоди суперечить закону та порушує права та охоронювані законом інтереси мешканців територіальної громади м. Кривого Рогу, оскільки самочинною забудовою міста торговими павільйонами, безпідставною реєстрацією права власності на них та отримання відповідачем земельної ділянки за пільговою процедурою поза конкурсом, без проведення земельних торгів під їх розміщення, територіальну громаду фактично позбавлено можливості користуватись та розпоряджатися цією земельною ділянкою;
- вказує на недобросовісність поведінки учасників справи, що думку прокуратури виразилося у тому, що мирова угода підписана Присяжнюком В.Ю. від імені ТОВ "Преміум Бізнес Груп" та як фізичною особою-підприємцем;
- вважає, що судом першої інстанції застосовані висновки Верховного Суду у справах, які є нерелевантними цій справі.
Криворізькою міською радою подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24 - без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги позивач, зокрема, зазначає наступне:
- стверджує, що мирову угоду у цій справі було укладено Криворізькою міською радою у відповідності до норм права та керуючись інтересами територіальної громади міста;
- зазначає, що повноваження представника Криворізької міської ради, який підписав мирову угоду у цій справі, підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (відповідно до яких Кудін М.В. відповідальний за представництво інтересів Криворізької міської територіальної громади в особі Криворізької міської ради в у встановленому законом порядку та участь у судових справах у порядку самопредставництва, з правом підпису відповідних документів), копією довіреності № 12/26/540 від 13.12.2024, якою міською радою надано начальнику юридичного управління виконкому міської ради Кудіну М.В. право на ведення усіх справ, у яких міська рада є позивачем з усіма правами, що надані законом позивачу, у тому числі з правом підпису всіх необхідних для виконання цією довіреністю документів, зокрема на укладення мирової угоди.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого відповідач-1 просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24 - без змін.
В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги відповідач-1, зокрема, зазначає наступне:
- вказує на те, що ТОВ "Преміум Бізнес Груп" відповідно до вимог чинного законодавства України є добросовісним набувачем майна і не має ніякого відношення до начебто самочинного будівництва відповідного майна, що в свою чергу (з приводу самочинного будівництва) є припущенням органу прокуратури, так як не ґрунтується на жодному доказу, долученому до матеріалів справи та спростовується відповідними матеріалами справи;
- щодо повноважень на укладення мирової угоди вважає, що Криворізька міська рада наділена повноваженнями щодо укладання мирової угоди у цій справі, натомість прокуратура таких повноважень позбавлена у будь-якій справі де вона діє в інтересах Криворізької міської ради;
- відзначає, що у цій справі Криворізька міська рада після затвердження мирової угоди судом набуває права на майно, а саме грошові кошти, які вносить відповідач-1 за користування земельною ділянкою і тому є хибними твердження прокуратури про нерелевантність цієї справи до застосованої судом першої інстанції практики Верховного Суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.03.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 24.06.2025 р.
Представник прокуратури в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримала у повному обсягу та просила її задовольнити.
Представник відповідачів в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечив, вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу прокуратури безпідставною.
Криворізька міська рада не скористалась своїм правом участі у судовому засіданні та не забезпечила явку свого представника, натомість від представника Криворізької міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із зайнятістю в іншому судовому процесі, з приводу чого судова колегія зазначає наступне.
Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об'єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ "Смірнова проти України" (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), "Карнаушенко проти України" (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).
Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 року у справі № 910/12842/17 Відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Своєю чергою, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі № 361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.
Отже, згідно усталеної судової практики та позиції ЄСПЛ відкладення розгляду справи можливе з об'єктивних причин, як-от неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинно створюватися умов, за яких будуть порушені процесуальні строки розгляду справи.
Судова колегія зауважує, що в матеріалах справи наявні процесуальні документи сторін, в яких останні висловили свою позицію щодо оскаржуваної ухвали та апеляційної скарги.
Частиною 12 ст. 270 ГПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку учасників справи, а Криворізька міська рада не була позбавлена права і можливості за потреби забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді, зважаючи на необхідність дотримання процесуальних строків розгляду апеляційної скарги, встановлених ГПК України, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представника Криворізької міської ради, одночасно відмовляючи у задоволенні клопотання представника останньої про відкладення розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 04.02.2025 від Криворізької міської ради та 06.02.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Фізичної особи - підприємця Присяжнюка Віктора Юрійовича через систему "Електронний суд" надійшли спільні заяви про затвердження мирової угоди між Криворізькою міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Фізичною особою-підприємцем Присяжнюком Віктором Юрійовичем від 03.02.2025 року у справі № 904/4903/24 за позовною заявою керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до ТОВ "Преміум Бізнес Груп" та ФОП Присяжнюк В.Ю. про усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061, припинення володіння нерухомим майном розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна 2з, 2ж, 4д, 4е та скасування державної реєстрації права приватної власності; закриття провадження по справі № 904/4903/24.
Спільна заява про затвердження мирової угоди мотивована тим, що на момент здійснення первинної реєстрації майна за ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" відповідний об'єкт нерухомого майна був зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і фізично існував. І новий власник в особі ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" жодним чином не мав змоги встановити самочинності будівництва відповідного об'єкта майна.
Таким чином, заявники стверджували, що ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" є добросовісним набувачем майна а в свою чергу втрата добросовісним набувачем свого статусу суперечить ст. 388 ЦК України (щодо зобов'язання знести об'єкт нерухомості, який зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно) та призводить до позбавлення його майна, що змушує добросовісного набувача самостійно шукати способи відшкодування своїх втрат. Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду викладеної у п. 6.53 Постанови від 02.11.2021 року у справі № 925/1351/19 втрата добросовісним власником свого статусу є неприпустимим, оскільки покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар).
Сторонами у спільній заяві про затвердження мирової угоди зазначено, що мирова угода укладена в інтересах учасників справи та не суперечить вимогам чинного законодавства, погодження умов мирової угоди між ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", ФОП Присяжнюк В.Ю. та КМР є достатніми для її затвердження.
Місцевим господарським судом перевірені повноваження осіб, які підписали мирову угоду та роз'яснено прокурору наслідки затвердження судом мирової угоди.
У резолютивній частині оскаржуваної ухвали судом першої інстанції викладено текст мирової угоди, що укладена між Криворізькою міською радою, Товариством з обмеженою відповідальністю "Преміум Бізнес Груп" та Фізичною особою - підприємцем Присяжнюком Віктором Юрійовичем, в такій редакції:
"МИРОВА УГОДА
у справі № 904/4903/24
м. Кривий Ріг "03" лютого 2025 року
КРИВОРІЗЬКА МІСЬКА РАДА (далі по тексту - Позивач) (юридична адреса: 50101, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, будинок 1; код ЄДРПОУ 33874388), в особі КУДІНА МАКСИМА ВІКТОРОВИЧА, що діє на підставі довіреності, іменована надалі Позивач, з однієї сторони.
та
ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (юридична адреса: 50027, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Металургів, будинок 42А; код ЄДРПОУ 39087424), в особі директора ПРИСЯЖНЮКА ВІКТОРА ЮРІЙОВИЧА, що діє на підставі Статуту, іменоване надалі ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" та/або Відповідач 1, з другої сторони.
та
ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ ПРИСЯЖНЮК ВІКТОР ЮРІЙОВИЧ (юридична адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), що діє на підставі виписки з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій, іменоване надалі ФОП Присяжнюк В.Ю. та/або Відповідач 2), з третьої сторони, спільно іменовані надалі Сторони а окремо Сторона, уклали цю Мирову угоду у справі №904/4903/24 про наступне:
1. З метою врегулювання господарського спору у справі №904/4903/24 за позовом Керівника Криворізької південної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до відповідача ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" та ФОП Присяжнюка В.Ю. про скасування державної реєстрації права оренди, усунення перешкод у користуванні самовільно зайнятою земельною ділянкою з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061, припинення володіння нерухомим майном розташованого за адресою: Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, проспект Гагаріна 2з, 2ж, 4д, 4е та скасування державної реєстрації права приватної власності, що розглядається Господарським судом Дніпропетровської області. Сторони досягли взаємоприйнятної домовленості відносно предмету спору по справі №904/4903/24.
2. На земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061, розташовуються об'єкти нерухомого майна, а саме: будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 з загальною площею 16,2 кв.м, власником якого є ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (довірчий власний ОСОБА_1 ) відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, який нотаріально посвідчено 03.07.2014 року та зареєстрованого в реєстрі за №2120; будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 15,9 кв.м., власником якого є ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (довірчий власний ОСОБА_1 ) відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, який нотаріально посвідчено 03.07.2014 року та зареєстрованого в реєстрі за №2122; будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 д загальною площею 14,4 кв.м, власником якого є ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (довірчий власний Присяжнюк Віктор Юрійович) відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, який нотаріально посвідчено 24.04.2014 року та зареєстровано в реєстрі за №1288; будівля магазину продовольчих та непродовольчих товарів, що розташована за адресою; Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вулиця Гагаріна, будинок 4е загальною площею 7,2 кв.м, власником якого є ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" (довірчий власний Присяжнюк Віктор Юрійович) відповідно до Договору купівлі-продажу нежитлової будівлі, який нотаріально посвідчено 24.04.2014 року та зареєстровано в реєстрі за №1290.
3. Криворізька міська рада не заперечує про надання земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061 в оренду ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", яка вже перебуває в оренді ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" під нерухоме майно, та не заперечує проти права власності на майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
4. ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" зобов'язується протягом 36 (тридцяти шести) місяців після затвердження цієї Мирової угоди сплачувати Криворізькій міській раді орендну плату за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:02:003:0061, на якій розміщено нерухоме майно визначене у пункту 2 цієї Мирової угоди у подвійному розмірі (звичайний розмір орендної плати встановлений Договором оренди земельної ділянки) та з передплатою на 6 (шість) місяців (передплата вноситься протягом 30 календарних днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області).
5. Після спливу 36 місяців з моменту затвердження цієї Мирової угоди Відповідач-1 зобов'язується сплачувати Позивачу оренду плату відповідно до умов Договору оренди земельної ділянки та/або іншого Договору, яким буде визначено розмір орендної плати чи іншого платежу за земельну ділянку під нерухомим майном визначеного у пункті 2 цієї Мирової угоди.
6. Протягом 30 днів з моменту затвердження цієї Мирової угоди Господарським судом Дніпропетровської області Відповідач 1 та Відповідач 2 зобов'язуються перерахувати на розрахунковий рахунок Дніпропетровської обласної прокуратури грошові кошти на відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання органами прокуратури в інтересах держави в особі Позивача - Криворізької міської ради позовної заяви, в тому числі і добровільного перерахування сум судового збору щодо яких судом вже прийняті рішення про їх стягнення.
7. Сторони гарантують та підтверджують, що з дня затвердження Господарським судом Дніпропетровської області цієї Мирової угоди та після виконання всіх умов цієї Мирової угоди Сторони не матимуть і не заявлятимуть в майбутньому одна до одної жодних вимог, претензій, позовів тощо з приводу предмету, спору та правовідносин, що випливають та/або пов'язані з цією справою.
8. Сторони цієї Мирової угоди дійшли згоди, що у разі невиконання Відповідачем 1 та Відповідачем 2 своїх зобов'язань визначених пунктом 4, 5, 6 цієї Мирової угоди, ухвала про затвердження мирової угоди у справі №904/4903/24 є виконавчим документом згідно ст. 193 Господарського процесуального кодексу України та у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" передається для примусового стягнення в органи ДВС.
9. Сторони заявляють, що ані в процесі укладення цієї Мирової угоди, ані в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права охоронювані законом інтереси будь-яких третіх осіб. Сторони підтверджують, що ця Мирова угода укладена з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і стосуються виключно прав та обов'язків Сторін, а умови цієї Мирової годи не суперечать закону, є виконуваними та такими, що не охоронювані законом інтереси інших осіб.
10. Сторони з цією Мировою угодою ознайомлені та заперечень не мають. Наслідки укладення цієї Мирової угоди та її затвердження передбачені статтями 192, 193 та 231 Господарського процесуального кодексу України Сторонам відомі та зрозумілі. Представники Сторін, що підписали цю Мирову угоду, уповноважені на її підписання / укладання.
11. Ця Мирова угода набуває чинності з дня її затвердження Господарським судом Дніпропетровської області і є обов'язковою для Сторін по справі.
12. Цю Мирову угоду укладено у трьох примірниках: один примірник залишається у Позивача, другий - у Відповідача, третій - в матеріалах справи №904/4903/24.
50101, Дніпропетровська область, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРЕМІУМ
місто Кривий Ріг, вулиця Молодіжна, БІЗНЕС ГРУП"
будинок 1; код ЄДРПОУ 33874388 50027, Дніпропетровська область,
тел. 0564-92-13-05 місто Кривий Ріг, проспект
ел. пошта: radakr@kr.gov.ua Металургів, будинок, 42А;
код ЄДРПОУ 39087424
засоби зв'язку +380977552171
______ Максим КУДІН _________ Віктор ПРИСЯЖНЮК
ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ
АДРЕСА_1 ;
РНОКПП НОМЕР_1
засоби зв'язку НОМЕР_2
_________ Віктор ПРИСЯЖНЮК"
Надаючи оцінку оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції про затвердження мирової угоди судова колегія відзначає, що за статтями 192, 193 Господарського процесуального кодексу України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Мирова угода - це договір, який укладається сторонами з метою припинення спору та на умовах, погоджених сторонами. Тобто, відмовившись від судового захисту, сторони ліквідують наявний правовий конфлікт через самостійне врегулювання розбіжностей на погоджених умовах.
Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, що дозволяє добросовісній стороні без зайвого звернення до суду вимагати примусового її виконання.
На відміну від звичайного договору, мирова угода у позовному провадженні укладається в процесі розгляду справи у господарському суді у формі та на умовах, передбачених процесуальним законодавством; підлягає затвердженню господарським судом; припиняє процесуально-правові відносини сторін; якщо мирова угода не виконується добровільно, вона виконується в порядку, встановленому для виконання судового рішення.
Ці висновки зроблені відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі N 916/661/20.
Мирова угода є вираженням взаємного волевиявлення сторін, що спрямоване на вирішення спору між ними на основі компромісу та припинення його подальшого судового розгляду. У ній можуть вирішуватися питання, що стосуються виключно прав і обов'язків сторін.
До основних завдань та переваг мирової угоди належать процесуальна економія, спрощення роботи суду, можливість сторонам самостійно врегулювати основні питання, пов'язані із захистом порушених прав, за умови комплексного врахування інтересів всіх сторін.
Згідно з пунктом 7 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України закриття провадження у справі є наслідком затвердження судом мирової угоди у позовному провадженні, відтак процесуальні дії щодо затвердження судом мирової угоди між сторонами спору та закриття у зв'язку з цим провадження у справі перебувають у нерозривному зв'язку і не можуть розглядатися окремо одна від одної.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії (частина третя статті 192 Господарського процесуального кодексу України).
Надавши учасникам справи право на врегулювання спору між собою на засадах диспозитивності, законодавець в той же час визначив межі реалізації такого права, дотримання яких є обов'язковим і для учасників правовідносин, і для суду.
Повноваження суду щодо ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди також є обмеженими та передбачають можливість відмови у затвердженні мирової угоди та продовження судового розгляду у вказаних випадках.
Укладення мирової угоди як способу реалізації процесуальних прав є правом сторони, яке, в свою чергу, згідно процесуального закону неможливо реалізувати, якщо такі дії суперечать законодавству або це призводить до порушення чиїхось прав і охоронюваних законом інтересів.
У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
Стаття 375 Цивільного кодексу України передбачає, що власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.
Відповідно до частин першої, другої статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна в експлуатацію, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Положення частини другої статті 331 Цивільного кодексу України слід розуміти у системному зв'язку з положеннями статті 182 цього ж кодексу щодо державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухомі речі, яка не передбачає жодних винятків. Як правило, усі об'єкти нерухомого майна в силу своєї специфіки після завершення будівництва підлягають прийняттю в експлуатацію та державній реєстрації.
Тобто для того, щоб новостворене майно стало об'єктом цивільно-правових відносин, потрібно виконання трьох умов: 1) завершення будівництва; 2) прийняття в експлуатацію; 3) державна реєстрація. Без виконання цих умов особа вважається лише власником матеріалів, обладнання тощо, яке було використано у процесі цього будівництва (створення майна).
Правові наслідки самочинної забудови, здійсненої власником на його земельній ділянці, встановлюються статтею 376 Цивільного кодексу України, згідно з якою житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Отже, наявність хоча б однієї із трьох зазначених у частині першій статті 376 Цивільного кодексу України ознак свідчить про те, що об'єкт нерухомості є самочинним.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
При вирішенні позову про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно суд має виходити з того, що право на виконання будівельних робіт виникає у забудовника лише за наявності документів, які надають право виконувати будівельні роботи та передбачених статтями 27, 29-31 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а також у передбачених законом випадках отримання дозволу на виконання будівельних робіт (статті 34, 37 цього Закону).
Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів належить до одного з етапів проектування та будівництва об'єктів, що здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок (пункт 5 частина п'ята стаття 26 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").
Частиною восьмою статті 39 вказаного закону передбачено, що експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Державній реєстрації підлягає право власності тільки на ті об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, не прийнятого в експлуатацію, в судовому порядку нормами Цивільного кодексу України чи іншими нормативними актами не передбачено.
Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.05.2015 у справі № 6-159цс15, від 02.12.2015 у справі № 6-1328цс15, від 26.04.2023 у справі № 501/1256/17.
Зміст положень статті 376 Цивільного кодексу України підтверджує неможливість застосування інших, ніж ті, що встановлені цією статтею, способів легітимізації (узаконення) самочинного будівництва та набуття права власності на такі об'єкти. Реєстрація права власності на самочинне будівництво за особою, яка його здійснила, не змінює правовий режим такого будівництва як самочинного (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16, від 15.11.2023 у справі № 916/1174/22).
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.
Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Водночас необхідно враховувати, що знесення самочинного об'єкта нерухомості є крайньою мірою впливу на забудовника і можливе лише тоді, коли використано всі передбачені законодавством заходи з метою усунення порушень та коли неможлива перебудова об'єкта нерухомості чи особа відмовляється від здійснення такої перебудови. Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.01.2020 у справі № 822/2149/18, від 08.12.2021 у справі № 520/3777/18.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, Прокурор не заявляє вимог про перебудову чи приведення спірних правовідносин у правове поле іншим чином, крім знесення нерухомого майна. Натомість у справі, що розглядається, Прокурором пред'явлено позов в інтересах власника земельної ділянки, а висловленим при укладенні мирової угоди волевиявленням Криворізька міська рада погодилася з наданням земельної ділянки в оренду ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП", яка вже перебуває в оренді ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП" під нерухоме майно, та не заперечує проти права власності на майно, яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ "ПРЕМІУМ БІЗНЕС ГРУП".
За таких обставин та з огляду на норми статей 375 та 376 Цивільного кодексу України судова колегія вважає доводи Прокурора про знесення самочинного будівництва надмірними, враховуючи правові наслідки надання власником земельної ділянки згоди на її використання та можливість у подальшому визнання права власності на такий об'єкт.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.05.2025 р. у справі № 904/39/24.
Щодо доводів апелянта про відсутність повноважень у представника Криворізької міської ради на підписання мирової угоди, судова колегія зазначає наступне.
Так, як вбачається з тексту затвердженої судом першої інстанції мирової угоди, від Криворізької міської ради ця мирова угода підписана Кудіним Максимом Вікторовичем, що діє на підставі довіреності (повноваження також підтверджуються відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань).
Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
За приписами частини третьої цієї статті юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Повноваження представника Криворізької міської ради підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичний осіб-підприємців та громадських формувань та довіреністю, якою начальнику юридичного управління виконкому міської ради Кудіну Максиму Вікторовичу надано право, зокрема, на укладення мирової угоди, копії яких містяться в матеріалах справи. Наведені документи не містять даних щодо обмеження права зазначеної особи підписувати та подавати мирові угоди. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Крім цього, колегія суддів враховує, що Верховний Суд ухвалою від 10.12.2024 у справі N 904/3912/23 (спір про повернення земельних ділянок шляхом знесення самочинного будівництва) затвердив мирову угоду між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Векта Лайн", яка зі сторони Позивача також була підписана Кудіним М.В., а відтак суд касаційної інстанції у тій справі підтвердив повноваження вказаної особи на підписання мирових угод від імені Криворізької міської ради у подібних правовідносинах.
Водночас судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що вирішення питання щодо укладення мирової угоди не є обов'язковим для вирішення на сесії міської ради відповідно до вимог Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", обмеження, передбачені статтею 55 Господарського процесуального кодексу України на укладення мирових угод стосуються прокурора, а не позивача у справі.
Отже, мирова угода, що затверджена оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції, зі сторони Криворізької міської ради підписана процесуально право і дієздатною особою, що має необхідний для цього обсяг повноважень.
За таких обставин, враховуючи, що мирова угода у цій справі стосується лише прав та обов'язків сторін щодо предмету спору, не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних інтересів інших осіб, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність затвердження цієї мирової угоди та закриття провадження у справі.
З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржувана ухвала відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у цій справі відсутні.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2 422,40 грн слід покласти на апелянта.
З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.02.2025 р. у справі № 904/4903/24 - залишити без змін.
Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Дніпропетровську обласну прокуратуру.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повна постанова складена та підписана 08.07.2025 року.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Ю.Б. Парусніков