01 липня 2025 року м. Харків Справа № 917/1925/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,
за участі секретаря судового засідання Борсук В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №1061П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 (ухвалу постановлено суддею Ореховською О.О. у приміщенні Господарського суду Полтавської області 11.03.2025, повну ухвалу складено та підписано 14.04.2025) у справі №917/1925/23
за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 у справі №917/1925/23 (суддя Ореховська О.О.) клопотання арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича (вх. №1164 від 29.01.2024) про виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого задоволено частково; постановлено сплатити арбітражному керуючому Солов'ю Юрію Анатолійовичу основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у загальному розмірі 29400,00грн за рахунок коштів, внесених боржником на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області у відповідності до платіжних інструкцій, які знаходяться в матеріалах справи; в решті клопотання арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича про сплату грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень у справі за рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області відмовлено; відсторонено Солов'я Юрія Анатолійовича від виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 , закрито провадження у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , скасовано мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2024, скасовано заборону фізичній особі ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном, накладену ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2024.
ОСОБА_1 , вважаючи вказану ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 року у справі №917/1925/23 необґрунтованою та незаконною, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та направити справу для подальшого розгляду до Господарського суду Полтавської області.
В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на передчасність висновків суду першої інстанції щодо недобросовісності боржника, адже відсутність звіту арбітражного керуючого про результати перевірки декларації про майновий стан позбавляє боржника права виправити зазначені недоліки протягом семи днів відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
Крім того, на думку заявника апеляційної скарги, при постановленні оскаржуваної ухвали, судом були порушені права кредиторів, які звернулися з заявами про визнання грошових вимог до боржника та розраховували на забезпечення даних вимог в процедурі реструктуризації, однак, у зв'язку із зупиненням дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. у даній справі не виконувалася робота, покладена Кодексом України з процедур банкрутства на арбітражного керуючого.
В свою чергу, відсутність у матеріалах справи інвентаризації майна боржника, аналізу декларації про майновий стан, а також проекту плану реструктуризації боргів, унеможливило вирішення зборами кредиторів питань, що входять до компетенції зборів кредиторів, у тому числі в частині прийняття рішення щодо переходу до подальшої процедури у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 у справі №917/1925/23; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 (вх. №1061П) на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 у справі №917/1925/23; встановлено учасникам справи строк по 06.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 01.07.2025.
У судове засідання учасники справи не з'явилися, хоча були повідомлені судом про час та місце розгляду справи належним чином, правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та пояснень не скористалися.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
У жовтні 2023 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на підставі пунктів 2 та 4 частини 2 ст. 115 КУзПБ.
До вказаної заяви ОСОБА_1 додані, зокрема: реєстр кредиторів; витяг з Українського бюро кредитних історій від 26.10.2022; Інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 23.12.2022 №318641223, №318629720; відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 02.10.2023 за період з 1 кварталу 2019 по 3 квартал 2023 року; довідку за формою ОК-5; трудову книжку; декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність за 2020 - 2022 роки та декларацію за 2023 станом на 01.10.2023; план реструктуризації.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 26.10.2023 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишено без руху, встановлено заявнику строк та спосіб усунення недоліків заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1925/23 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та додані до неї документи повернуто без розгляду.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.12.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1925/23 задоволено; ухвалу Господарського суду Полтавської області від 08.11.2023 у справі №917/1925/23 скасовано; справу №917/1925/23 направлено для продовження розгляду до Господарського суду Полтавської області на стадію відкриття.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.01.2024 заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність прийнято судом та призначено до розгляду у підготовчому засіданні; зобов'язано заявника надати до підготовчого засідання документи згідно їх переліку наведеного в ухвалі.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2024 у справі №917/1925/23 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 ; постановлено оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; вжито заходів для забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони фізичній особі ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном; призначено керуючим реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.; встановлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк, який не може перевищувати 30 днів з дня проведення підготовчого засідання суду для подачі до Господарського суду Полтавської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду; зобов'язано керуючого реструктуризацією боргів боржника не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання суду: провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість, відповідно до п.7 ч.5 ст.119 Кодексу; направити листом з описом вкладення суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларацій боржника; встановлено керуючому реструктуризацією боргів боржника строк для підготовки та подання до Господарського суду Полтавської області плану реструктуризації боргів боржника , який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду.
Розгляд справи неодноразового відкладався/ оголошувалися перерви у судовому засіданні.
Зокрема, ухвалою Господарського суду Полтавської області від 11.07.2024 повідомлено боржника - ОСОБА_1 та арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про перерву в судовому засіданні до 19.09.2024; постановлено керуючому реструктуризацією Солов'ю Ю.А. у строк до 18.09.2024 надати суду звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.09.2024 у справі №917/1925/23 (917/806/24) визнано грошові вимоги АТ «Універсал Банк» в сумі 47 431,81 грн кредитної заборгованості та 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору; постановлено керуючому реструктуризацією Солов'ю Ю.А. внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 в порядку та черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією надіслати АТ «Універсал Банк» звіт про результати перевірки декларацій боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.09.2024 у справі №917/1925/23 (917/876/24), з урахуванням ухвали про виправлення описки від 21.05.2025, визнано грошові вимоги АТ «Акцент-Банк» в сумі 79 639,87 грн кредитної заборгованості та 6056,00 грн витрат по сплаті судового збору; постановлено керуючому реструктуризацією Солов'ю Ю.А. внести визнані судом грошові вимоги до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 в порядку та черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією надіслати АТ «Акцент-Банк» звіт про результати перевірки декларацій боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2025 у справі №917/1925/23 (917/1610/24) визнано грошові вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» в сумі 23160,00 грн кредитної заборгованості (друга черга) та 6 056,00 грн витрат по сплаті судового збору (відшкодовуються до задоволення вимог кредиторів); постановлено керуючому реструктуризацією Солов'ю Ю.А. внести визнані судом грошові вимоги ТОВ «Факторинг Партнерс» до реєстру вимог кредиторів ОСОБА_1 в порядку та черговості, встановленої Кодексом України з процедур банкрутства; зобов'язано керуючого реструктуризацією надіслати ТОВ «Факторинг Партнерс» звіт про результати перевірки декларацій боржника.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.01.2025 у справі №917/1925/23 постановлено керуючому реструктуризацією Солов'ю Ю.А. протягом трьох робочих днів після постановлення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду згідно з цією ухвалою письмово повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення; встановлено дату проведення зборів кредиторів - 20.02.2025; зборам кредиторів у строк до 01.03.2025 надати суду відповідне рішення прийняте на загальних зборах кредиторів (протокол зборів кредиторів надати суду) за результатами розгляду звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржниці та проекту плану реструктуризації боргів боржниці; встановлено дату засідання господарського суду, на якому буде розглянуто схвалений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі - 11.03.2025.
28.01.2025 від Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист «Щодо тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Солов'я Ю.А.».
29.01.2025 від арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. надійшло клопотання про виплату основної винагороди арбітражного керуючого за період виконання повноважень керуючого реструктуризацією в даній справі з 09.04.2024 по 31.12.2024, що становить 30400,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду Полтавської області за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1
11.03.2025 Господарським судом Полтавської області постановлено оскаржувану ухвалу. Так, суд першої інстанції розглянувши клопотання арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про виплату основної винагороди встановив, що боржником для авансування винагороди арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність було внесено на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області грошові кошти у розмірі 29400,00 грн, дійшов висновку про його часткове задоволення, а саме в межах суми грошових коштів, які були авансовані боржником - ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області. Також, місцевий господарський суд приймаючи до уваги те, що тимчасове зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. здійснено строком на 180 днів, тобто на строк який перевищує 30 днів, відсторонив його від виконання повноважень керуючого реструктуризацією боргів боржника у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Суд першої інстанції зважаючи на надання боржником недостовірної інформації у деклараціях про майновий стан боржника за 2020-2023, які були подані ним разом із заявою про відкриття провадження у справі, а також відсутність в них повної та достовірної інформацією щодо майна та витрат членів сім'ї боржника, суд не може констатувати добросовісного виконання боржником своїх обов'язків, дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Відповідно до ст. 3 ГПК України Судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним із принципів, які характерні для правового інституту неплатоспроможності, є принцип судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), що зобов'язує суд з достатньою повнотою встановити об'єктивні обставини правовідносин сторін по множинних предметах спорів, які виникають у процедурах банкрутства (неплатоспроможності).
Тож на відміну від справ позовного провадження, в яких господарський суд керується принципами диспозитивності та змагальності сторін, у справах про банкрутство (неплатоспроможність) судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження (схожий за змістом висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.09.2021 у справі № 911/2043/20).
Застосування судами принципу судового контролю у процедурах банкрутства (неплатоспроможності) щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства (неплатоспроможності).
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до норм Кодексу України з процедур банкрутства (далі також - КУзПБ) кожна судова процедура у справі про банкрутство (неплатоспроможність) має своє завдання та мету, а їх запровадження має здійснюватися із дотриманням правил (наявності визначених Кодексом України з процедур банкрутства для цього умов) переходу від однієї судової процедури до наступної.
Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб розрахована на надання допомоги саме добросовісному боржнику, фінансово-майновий стан якого свідчить про його дійсну неплатоспроможність.
Тому суд повинен займати активну процесуальну позицію, в тому числі і при перевірці наявності підстав для застосування щодо боржника судових процедур, передбачених Книгою четвертою Кодексу України з процедур банкрутства.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20 акцентував, що з огляду на мету та цілі Кодексу України з процедур банкрутства інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Отже, до боржника - фізичної особи Кодекс України з процедур банкрутства установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
Таким чином, Кодексом України з процедур банкрутства запроваджено «добровільне банкрутство» боржника фізичної особи, що є не обов'язком, а його правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
Згідно з частиною п'ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів Кодекс України з процедур банкрутства покладає на боржника такі обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина 7 статті 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУзПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина 1 статі 128 КУзПБ).
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Саме тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності.
Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника.
Пунктом першим частини сьомої статті 123 КУзПБ передбачено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо встановить зокрема, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Водночас, певні неточності в декларації про майновий стан не можуть слугувати підставою для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність або закриття провадження у такій категорії справ, оскільки законодавцем наділено боржника можливістю усунути такі неточності шляхом надання суду виправленої декларації.
Аналіз пункту 11 частини третьої статті 116, пункту 1 частини сьомої статті 123 КУзПБ свідчить, що законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме: боржник подає суду декларації; керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту; отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк встановлений законом (правова позиція аналогічного змісту наведена у постановах Верховного Суду у справі №910/6639/20 від 22.09.2021, у справі № 916/197/23 від 03.12.2024).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі № 903/806/20 наголосив на ключовій ролі арбітражного керуючого на цій стадії провадження у справі про неплатоспроможність.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Перевірка декларацій про майновий стан боржника є однією з ключових функцій арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки її метою є встановлення повного і достовірного переліку активів та зобов'язань боржника та дозволяє виявити можливі факти приховування майна та/або доходів боржника.
Звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій боржника є одним із ключових процесуальних документів у справі про неплатоспроможність фізичної особи, оскільки є засобом перевірки добросовісності боржника.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на наявність процесуального права боржника подавати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мають бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.
Зі змісту пункту першого частини сьомої статті 123 КУзПБ вбачається, якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі.
Колегія суддів зауважує, що ключовим завданням суду при наданні оцінки наявності підстав для закриття провадження у справі з підстав неподання боржником виправлених декларацій впродовж 7 днів з моменту отримання звіту керуючого реструктуризацією за результатами відповідної перевірки, є необхідність встановлення дотримання керуючим реструктуризації порядку повідомлення особи (боржника) про наявність обґрунтованих підстав вважати подання нею недостовірної та/або неповної інформації, а також факту наявності або відсутності надання виправлених декларацій впродовж встановленого законодавством строку (правова позиція аналогічного змісту наведена у постанові Верховного Суду у справі №910/6639/20 від 22.09.2021).
В матеріалах справи відсутні звіт керуючого реструктуризацією за результатами перевірки декларації боржника, а також докази повідомлення керуючим реструктуризацією боржника про наявність обґрунтованих підстав вважати подання останнім недостовірної та/або неповної інформації.
Як свідчать матеріали справи, на виконання приписів КУзПБ суд неодноразово (ухвали суду від 09.04.2024, 11.07.2024, 19.09.2024 та 21.01.2025, постановлені за наслідками розгляду вимог кредиторів до боржника) зобов'язував керуючого реструктуризацією Солов'я Ю.А. надати суду та кредиторам звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 . Проте станом на час постановлення оскаржуваної ухвали вищевказані вимоги суду керуючим реструктуризацією не виконано, звіт про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника суду не надано.
При цьому, місцевий господарський суд за результатом дослідження декларацій про майновий стан за 2020-2023 (станом на 01.10.2023) роки встановив невідповідності, які пов'язані з повнотою та достовірністю зазначеної в них інформації та дійшов передчасного висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, чим позбавив боржника передбаченого ст. 123 КУзПБ права усунути виявлені за наслідком перевірки недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним деклараціях, подати виправлені декларації про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї, або подати пояснення, заперечення та відповідні документи у підтвердження власної позиції, які мали бути оцінені судом під час провадження у справі в сукупності з іншими доказами.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції в частині закриття провадження у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , скасування мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2024 та скасування заборони фізичній особі ОСОБА_1 укладати правочини (договори) та розпоряджатися майном, накладеної ухвалою Господарського суду Полтавської області від 09.04.2024.
Суперечливими суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції щодо констатації обставин не виконання керуючим реструктуризацією обов'язків щодо перевірки декларації боржника, оформлення висновків за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, доведення їх до відома боржника, не виконання вимог ухвал суду від 09.04.2024 (п. 8), 11.07.2024 (п.3), 19.09.2024, постановлених за наслідками розгляду вимог кредиторів до боржника (п.3) щодо надання суду та кредиторам звіту про результати перевірки декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 та водночас часткового задоволення клопотання арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. про виплату йому основної грошової винагороди.
А відтак, суд апеляційної інстанції вважає і передчасним рішення місцевого господарського суду про сплату арбітражному керуючому Солов'ю Ю.А. основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі №917/1925/23 про неплатоспроможність ОСОБА_1 у загальному розмірі 29400,00грн за рахунок коштів, внесених боржником на депозитний рахунок Господарського суду Полтавської області.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що згідно листа Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) №919/10-25К від 22.01.2025 на підставі наказу Міністерства юстиції України від 16.01.2025 за № 75/7 «Про застосування до арбітражного керуючого Солов'я Юрія Анатолійовича дисциплінарного стягнення у вигляді тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого» Департаментом з питань банкрутства до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України було внесено інформацію про тимчасове зупинення права здійснення діяльності арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. строком на 180 днів.
Вказані обставини відповідно до положень п. 5-1 ч. 4 ст. 28 КУЗпБ є підставою для відсторонення господарським судом арбітражного керуючого від виконання повноважень, зокрема, керуючого реалізацією.
Водночас, відповідно до положень ч. 4 статті 29 КУЗпБ у разі тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), призначає іншого арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом. До призначення у справі про банкрутство (неплатоспроможність) іншого арбітражного керуючого арбітражний керуючий, право на здійснення діяльності якого тимчасово зупинено, не має права здійснювати будь-які повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, визначені законодавством, крім вжиття заходів до забезпечення захисту та збереження майна боржника (банкрута), за винятком випадків, коли вжиття таких заходів неможливе з поважних причин, та передачі документів іншому арбітражному керуючому.
Таким чином, на арбітражного керуючого покладається обов'язок щодо безперервного забезпечення захисту та збереження майна боржника (банкрута) навіть у випадку тимчасового зупинення права на здійснення відповідної діяльності.
Отже, в даному випадку відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень керуючого реалізацією не можливе без одночасного призначення іншого арбітражного керуючого в порядку, встановленому цим Кодексом.
Враховуючи, що пропозиція щодо призначення іншого арбітражного керуючого (Курочки О.О.) надійшла від боржника вже після постановлення оскаржуваної ухвали (вх. №3911 від 24.03.2025), вона не могла бути розглянута судом першої інстанції.
В свою чергу, суд апеляційної інстанції також в силу положень ст. 269 ГПК України позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення нового арбітражного керуючого.
Враховуючи, що при відстороненні арбітражного керуючого Солов'я Ю.А. від виконання повноважень керуючого санацією судом першої інстанції не були враховані вимоги ч. 4 ст. 29 КУЗпБ, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню і в цій частині.
Відповідно до пункту 6 частини 1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Статтею 280 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
За змістом частини 3 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність), зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство (неплатоспроможність) без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
За таких обставин, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції від 11.03.2025 у справі №917/1925/23 скасуванню, з направленням даної справи на розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. 269, 270, 271 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2025 у справі №917/1925/23 скасувати.
Справу №917/1925/23 передати на розгляд Господарського суду Полтавської області.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.07.2025.
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя О.В. Плахов
Суддя І.А. Шутенко