03 липня 2025 року м. Харків Справа № 922/5162/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шутенко І.А.;
за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу (вх.№1235Х/2) Садівничого товариства «Світанок» на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 (повний текст рішення складено та підписано 05.05.2025 суддею Усатою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області) та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 05.05.2025 суддею Усатою В.В. у приміщенні Господарського суду Харківської області)
за позовом ОСОБА_1 , м.Харків,
до Садівничого товариства «Світанок», Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка,
про визнання недійсним та скасування рішення,-
Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Садівничого товариства «Світанок», в якій, з урахуванням заяви про зміну (доповнення) предмету позову, просила визнати недійсним та скасувати рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого Товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478) від 01.07.2023, оформлене протоколом №2, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), зі складу членів Садівничого товариства «Світанок».
Позов обґрунтований неповідомленням/неналежним повідомленням позивача про час, місце, дату засідання правління та загальних зборів (зборів уповноважених) членів товариства, на якому прийнято рішення про виключення позивачки з членів Садівничого товариства «Світанок», що позбавило останню права на участь в управлінні товариством.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у задоволені позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 заяву представника Садівничого товариства «Світанок» (вх.№9346 від 09.04.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн. У решті заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі №922/5162/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 у справі №922/5162/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 заяву Садівничого товариства «Світанок» про ухвалення додаткового рішення (вх.№11587 від 05.09.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Судові рішення мотивовані тим, що позивачкою переконливих доказів на підтвердження позовних вимог про порушення відповідачем порядку виключення її з членів Садівничого товариства «Світанок» за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023, оформленого протоколом №2, не надано. У той час як відповідачем на підтвердження повідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання Правління, на якому вирішено питання щодо виключення її із членів товариства, надано копію оголошення, в якому повідомляється про те, що 01.07.2023 о 14:00 на Олексіївському пляжі буде розглядатися питання про виключення членів товариства, які мають заборгованість по обов'язковим внескам більше одного року, у тому числі за ділянкою № НОМЕР_1 . В оголошенні вказується, що воно розміщено на інформаційних дошках та продубльовано в групі Viber «Мирне небо». Також суди дійшли висновку, що у даному випадку особиста участь позивачки на засіданні правління 01.07.2023, або неповідомлення її про день, час та місце проведення засідання не могло вплинути на результати спірного рішення, оскільки позивачка у позовній заяві не заперечує того факту, що нею не сплачувались членські внески за 2022 рік у зв'язку із перебуванням її за межами України.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.01.2025 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №922/5162/23 скасовано. Справу №922/5162/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Скасовуючи зазначені судові акти, Верховний Суд зазначив, що суди попередніх інстанцій у своїх рішеннях не досліджували відповідність вчинених відповідачем дій щодо прийняття рішення про виключення позивачки з членів кооперативу порядку, встановленому у Статуті відповідача, а саме, дотримання черговості та строку вчинення кожної з них. Зокрема, суди попередніх інстанцій, встановили, що засідання правління, на якому вирішено питання щодо виключення позивачки із членів кооперативу та загальні збори кооперативу, проведені в один день та оформлені протоколом №2 від 01.07.2023, при цьому оцінки - чи було дотримано у такому випадку порядок, визначений пунктом 3.4, підпунктами 3.4.6, 3.4.8, 6.2.4 Статуту відповідача, рішення судів не містять. Обставини перебування позивачки в Україні чи за її межами у зв'язку з військовою агресією РФ на час прийняття рішення Правління про виключення позивачки з членів кооперативу та затвердження цього рішення на загальних зборів кооперативу, та у зв'язку з цим з'ясування питання чи забезпечували вжиті відповідачем заходи реальне повідомлення позивачки про дату, час та місце проведення засідання правління, а також загальних зборів, судами попередніх інстанцій не з'ясовувалися. Розміщення відповідачем повідомлення про засідання Правління та Загальних зборів на дошці оголошень не може бути доказом обізнаності позивачки про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів кооперативу, особливо в умовах військового стану, коли велика кількість громадян України вимушена виїхати за її межі, особливо з областей, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту та піддаються масованим обстрілам, у тому числі в Харківській області, та, враховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин перебування позивачки за межами України. Питання дотримання відповідачем порядку та строку повідомлення позивачки про проведення засідання Правління та Загальних зборів, зокрема, шляхом листування (поштового та електронного) на адреси, відомі відповідачеві, чи за номером телефону, судами першої та апеляційної інстанцій не досліджувалося, зокрема, не з'ясувалося питання підключення позивачки до групи Viber «Мирне небо», через яку за доводами відповідача здійснювалося повідомлення, незважаючи на те, що обов'язок доказування обставин повідомлення позивачки про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється, тому висновки судів попередніх інстанцій у цій частині також є передчасними.
18.02.2025 позивачем до Господарського суду Харківської області подано заяву про поворот виконання рішень (за вх.№4354), в якій просила задовольнити заяву шляхом повернення стягнутих Садівничим товариством «Світанок» грошових сум, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000,00 грн, на користь ОСОБА_1 .
Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» (код ЄДРПОУ 23148478) від 01.07.2023, оформлене протоколом №2, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 ОСОБА_1 , зі складу членів Садівничого товариства «Світанок». Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 2684,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 4026,00 грн, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 5368,00 грн. Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх.№4354 від 18.02.2025) - задоволено. У поворот виконання додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 та додаткової постанови Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 грошові кошти, пов'язані з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000,00 грн.
Ухвалюючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що вирішення питання про виключення з членів товариства віднесено Статутом до компетенції Правління з подальшим затвердженням прийнятого Правлінням рішення на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів товариства. Статутом Садівничого товариства «Світанок» визначено алгоритм вирішення керівними органами товариства питання про виключення з членів товариства, порядок попередження члена товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена товариства про місце і дату проведення засідання Правління, загальних зборів та час, який дається члену товариства на усунення порушень та або сплати усіх необхідних внесків та штрафних санкцій. Господарським судом встановлено, що відповідачем рекомендованим листом на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлено повідомлення №12/04-53 від 12.04.2023, в якому зазначено про наявну заборгованість позивачки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та необхідність її погашення у строк до 01.05.2023, також зазначено, що у разі не сплати заборгованості питання щодо виключення позивачки з членів товариства буде розглянуто на зборах 01.07.2023. Вказане повідомлення повернулось 20.05.2023 не врученим з відміткою поштового оператора - «за закінченням терміну зберігання». Суд зазначив, що Закон України «Про кооперацію» та Статут відповідача не містять особливих вимог щодо форми та способу повідомлення членів кооперативу про проведення засідання Правління та Загальних зборів. У такому разі відповідач повинен вжити усіх розумних заходів, які б забезпечували реальне повідомлення членів кооперативу про засідання Правління та Загальні збори, особливо у випадку, коли на розгляд цих органів винесені питання, які безпосередньо зачіпають права конкретного члена кооперативу. Обраний відповідачем спосіб повідомлення повинен забезпечити реальне повідомлення члена кооперативу і не бути лише формальним. У випадку заперечення членом кооперативу факту повідомлення його про проведення засідання Правління та Загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення Загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється. Господарський суд зазначив, що оголошення, в якому повідомляється про те, що 01.07.2023 о 14:00 год. на Олексіївському пляжі буде розглядатися питання про виключення членів товариства, які мають заборгованість по обов'язковим внескам більше одного року, у тому числі за ділянкою № НОМЕР_1 , в якому, зокрема, вказується, що воно розміщено на інформаційних дошках та продубльовано в групі Viber «Мирне небо», не містить дати його складання. Перевірити дату та місце розміщення оголошення про майбутні збори лише з наявного у справі аркуша оголошення є неможливим. Тому з даного оголошення неможливо встановити - чи дотримано Правлінням СТ «Світанок» 30 - денний термін доведення до відома членів товариства інформації про проведення Загальних зборів. У матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивачки про запрошення на засідання Правління, наявності у позивачки такого мобільного застосунку як Viber та надсилання відповідачем ОСОБА_1 будь-яких повідомлень до Viber. Також суд не взяв до уваги як належні та допустимі докази заяви свідків щодо оповіщення за відомим номером телефону ОСОБА_1 кожної неділі, починаючи з 15.01.2023 по 26.03.2023, про наявність заборгованості, дату, час та порядок денний зборів від 01.07.2023, оскільки викладені у заявах обставини не підтверджені жодними іншими доказами, зокрема, роздруківкою телефонних дзвінків, скріншотом з телефону тощо. При цьому викладені в заявах обставини є абсолютно ідентичними за змістом та заявлені уповноваженими товариства, тобто заінтересованими особами по відношенню до Правління. Отже, відповідачем не підтверджено обставини щодо належного повідомлення позивачки про проведення засідання Правління та проведення зборів. Засідання Правління, на якому вирішено питання щодо виключення позивачки із членів кооперативу та загальні збори кооперативу проведені в один день та оформлені протоколом №2 від 01.07.2023. За таких умов, відповідачем порушено вимоги порядку та строків вчинення кожної з дій, визначених пунктом 3.4.6, 6.2.4, 6.5.6 Статуту Садівничого товариства «Світанок». Господарський суд дійшов висновку, що виключення учасника з товариства з порушенням відповідної процедури, визначеної Статутом, зокрема, без попереднього повідомлення учасника про застосування до нього такої санкції, а також за відсутності доказів щодо повідомлення такого учасника про проведення засідання Правління та Загальних зборів, на яких таке питання буде вирішуватися, однозначно свідчить про наявність порушених прав позивачки у спірних правовідносинах. Щодо заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх.№4354 від 18.02.2025) господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вказаної заяви шляхом стягнення з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000,00 грн.
30.04.2025 представником позивача через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Харківської області подано заяву про подання доказів понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу (за вх.№10679). Разом із заявою подано докази понесених ОСОБА_1 витрат на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 30000,00 грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок), які позивач просив стягнути з відповідача - Садівничого товариства «Світанок».
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 заяву ОСОБА_1 про подання доказів понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №922/5162/23 (вх.№10679 від 30.04.2025) - задоволено. Стягнуто з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову (правничу) допомогу у розмірі 30000,00 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення, господарський суд встановив, що позивачем доведено і обґрунтовано розмір понесених ним витрат на правничу допомогу на загальну суму 30000,00 грн. Відповідачем не заявлено клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Подані представником ОСОБА_1 документи визнані господарським судом належними доказами понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн. Ураховуючи задоволення позову в повному обсязі, господарський суд визнав заявлену ОСОБА_1 вимогу про стягнення з Садівничого товариства «Світанок» витрат на професійну правову допомогу адвоката у розмірі 30000,00 грн обґрунтованою, а заяву (вх.№10679 від 30.04.2025) такою, що підлягає задоволенню.
Садівниче товариство «Світанок» подало на зазначене рішення та додаткове рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 та додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 скасувати; визнати дії суду першої інстанції такими, що порушують принципи змагальності, рівності сторін та добросовісності у здійсненні правосуддя; викликати у судове засідання свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .
В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, зокрема, таке:
-господарський суд поверхнево розглянув докази, не перевіривши належним чином матеріали справи, допустив процесуальні порушення, не надавши представнику відповідача повноцінно взяти участь на стадіях: дослідження доказів, дебатах, винесення рішення, провівши ці стадії без участі представника відповідача за одне засідання, що призвело до неповного з'ясування судом обставин справи та винесення незаконного рішення;
- господарський суд не перевірив докази, подані відповідачем при новому розгляді справи, не дослідив раніше подані скріншоти листування, не узяв до уваги подані заяви свідків та акти оповіщення тощо;
- позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами наявність у ОСОБА_1 членства у Садівничому товаристві «Світанок» та права користування земельною ділянкою. Встановлення судом факту наявності у ОСОБА_1 всупереч Статуту та закону статусу користувача земельної ділянки виходить за межі корпоративного спору;
- Садівниче товариство «Світанок» має обмежену можливість щодо вжиття «розумних заходів», які б забезпечували реальне повідомлення членів товариства, а саме, в рамках наданої позивачкою інформації в опитувальнику щодо адреси та номеру телефону; недобросовісна поведінка ОСОБА_1 має ключове значення при розгляді питання щодо її реального повідомлення про збори тощо;
- у групі Viber «Мирне небо» 24.04.2023 оприлюднено оголошення про збори з порядком денним шляхом закріплення фото оголошення поверх інших повідомлень, вказана група містить 764 учасника і є єдиним джерелом інформації, особливо для тих членів Садівничого товариства «Світанок», які не можуть відвідувати товариство або виїхати за кордон тощо, адміністратори групи, зокрема, ОСОБА_6 , надсилали запрошення ОСОБА_1 , проте вона так і не приєдналася до цієї групи;
- господарським судом допущено процесуальні порушення при ухваленні оскаржуваного рішення, а саме, 28.04.2025 представник Садівничого товариства «Світанок» не зміг попасти у судове засідання у режимі ВКЗ, оскільки засідання призначене на 13:45 год. не розпочалось своєчасно, станом на 14:10 год. запрошення так і не надійшло, тому представник Садівничого товариства «Світанок», адвокат Хоміч А.А., змушений був піти в інше судове засідання, призначене о 14:30 год. у справі №639/1641/24 у Шевченківському районному суді м.Харкова (за участю свідків та суддів присяжних). Як з'ясувалося пізніше, суд першої інстанції надав запрошення для участі у відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 13:45 год. о 14:14 год., тобто з запізненням на 30 хвилин. Суд, розпочинаючи засідання несвоєчасно, ураховуючи першу неявку представника відповідача, мав з'ясувати поважність причин такої неявки;
- щодо додаткового рішення від 05.05.2025 воно розглянуто без надання можливості стороні відповідача надати свої заперечення на подану заяву, оскільки відповідач, не знаючи результати розгляду справи, не може побудувати позицію щодо питань, порушених для додаткового рішення, тож воно є передчасним; сума заявлених витрат на правову допомогу є неспівмірною заявленим позовним вимогам, при новому розгляді справи представником позивача не заявлено жодного клопотання, не надано нових доказів та пояснень, тобто заявлена сума витрат є безпідставною та необґрунтованою. Крім того, відсутні докази реального понесення цих витрат (квитанції, платіжки, довідки тощо). Акти виконаних робіт підписані особисто ОСОБА_1 , проте у справі міститься інформація, що вона перебуває за кордоном та жодного разу особисто не брала участь у справі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.05.2025 витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/5162/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/5162/23.
03.06.2025 матеріали справи надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Садівничого товариства «Світанок» (вх.№1235Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 та на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 03.07.2025 об 11:30 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду. Встановлено позивачу строк до 20.06.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами надсилання копії відзиву скаржнику. Встановлено сторонам строк до 26.06.2025 для подання заяв, клопотань, тощо з доказами їх надсилання іншим учасникам справи, в тому числі подання позивачем письмових пояснень (заперечень, міркувань) щодо заяви відповідача про виклик свідків, із доказами надіслання їх копій іншим учасникам справи. Доведено до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання не є обов'язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення розгляду апеляційної скарги висловити свою позицію щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін. Попереджено учасників справи, що в умовах дії режиму воєнного стану, задля забезпечення безпеки життю та здоров'ю учасників судового процесу, враховуючи приписи ст.3 Конституції України, розгляд апеляційної скарги може бути перенесений на іншу дату.
20.06.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав до суду відзив (вх.№7674) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що відповідач непослідовний у своїх твердженнях, які зводяться до заперечення факту членства позивача у товаристві, що з огляду на предмет оскаржуваного у цій справі рішення про виключення позивача з членів товариства, очевидно підтверджує суперечливу поведінку відповідача. До моменту виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок» між позивачем та відповідачем будь-які спори стосовно членства позивача у товаристві або її користування земельною ділянкою №645 та садовим будинком не були предметом розгляду у судовому або іншому порядку. Вважає, що господарський суд дійшов правильного висновку про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази повідомлення позивачки про запрошення на засідання Правління, наявності у позивачки такого мобільного застосунку як Viber та надсилання відповідачем - Садівничого товариства «Світанок», будь-яких повідомлень у Viber. Стосовно твердження відповідача про недобросовісну поведінку позивача, то з 15.05.2021 анкетні дані щодо засобів листування та зв'язку ОСОБА_1 не змінювались. Не зважаючи на перебування за кордоном, ОСОБА_1 користувалась для зв'язку саме цією адресою та цим номером телефону, під час подання позовної заяви до суду вказано дану адресу та телефон. Щодо наданих відповідачем актів виконаних робіт про оповіщення членів Садівничого товариства «Світанок» позивач не вважає вказані акти належними доказами, що підтверджують оповіщення позивача щодо заборгованості, оскільки з наданих документів не убачається за яким саме номером було оповіщено ОСОБА_1 про наявність заборгованості, дату, час засідання Правління та порядок денний зборів від 01.07.2023. Позивач вважає, що усне оповіщення члена товариства про наявну заборгованість та усне попередження про можливе виключення з членів товариства не є тотожнім поняттям згідно з встановленими вимогами у Статуті щодо повідомлення члена товариства про проведення засідання Правління та проведення зборів, на якому планується вирішити питання щодо її виключення із членів товариства. Доказів щодо реального повідомлення позивача про засідання Правління та проведення зборів дані заяви свідків не містять. Позивач зазначає, що неповідомлення учасників товариства про проведення Загальних зборів, на яких вирішуються питання стосовно їх виключення з членів Садівничого товариства «Світанок», мають системний характер. Щодо залучення нових доказів до апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідач не звертався до суду з клопотанням про поновлення строку на подання даних доказів, отже, не обґрунтував підстав неможливості, що об'єктивно не залежали від нього, подання протоколів до суду першої інстанції. Також позивача, у порушення вимог пункту 6.2.4 Статуту, належним чином не повідомлено як члена товариства про місце та дату проведення загальних зборів членів Садівничого товариства «Світанок» в особі уповноважених членів, а також засідання членів Правління 25.12.2022 та 26.03.2023. Доказів повідомлення позивача про проведення зазначених зборів до апеляційної скарги не надано. Крім того, надані докази не входять до предмету доказування, оскільки, якщо припустити, що Загальні збори членів Садівничого товариства «Світанок» в особі уповноважених членів, а також засідання членів Правління дійсно відбулися 25.12.2022 та 26.03.2023, то надані докази не спростовують тієї обставини, що відповідачем було порушено вимоги щодо порядку та строків вчинення кожної з дій, визначених пунктами 3.4.6, 6.2.4, 6.5.6 Статуту Садівничого товариства «Світанок», а засідання, на якому вирішено питання щодо виключення позивачки з членів кооперативу та Загальні збори кооперативу проведені в один день та оформлені протоколом №2 від 01.07.2023. Також представник позивача зазначив, що плануються витрати на правову допомогу в орієнтовному розмірі 25000,00 грн. У встановлений Господарським процесуальним кодексом України строк буде подано заяву про вирішення питання судових витрат разом з доказами їх понесення та детальним розрахунком у зв'язку з розглядом зазначеної судової справи у Східному апеляційному господарському суді.
Також 20.06.2025 через підсистему «Електронний суд» представник позивача подав заперечення (вх.№7675) на заяву про виклик свідків, в яких зазначає, що викладені в заявах свідків обставини є абсолютно ідентичними за змістом та заявлені уповноваженими товариства, тобто заінтересованими особами по відношенню до Правління. Разом з тим, заяви свідків не спростовують тієї обставини, що в порушення вимог Статуту засідання Правління, на якому вирішено питання щодо виключення позивачки з членів кооперативу, та Загальні збори кооперативу проведені в один день та оформлені протоколом №2 від 01.07.2023. Отже, позивач заперечує проти заяви Садівничого товариства «Світанок» про виклик свідків.
23.06.2025 від відповідача до суду надійшли додаткові пояснення (вх.№7743) на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що апелянт наполягає на необхідності скасування рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 та додаткового рішення від 05.05.2025, як таких, що ухвалені з істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права, з порушенням права на захист, принципу змагальності та рівності сторін, і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції з обов'язковим дотриманням вимог процесуального закону та вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 09.01.2025.
Ухвалами Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 заяви представників Садівничого товариства «Світанок», адвоката Хоміча А.А., та представника позивача, адвоката Радченка Є.В., про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, задоволено. Ухвалено судове засідання 03.07.2025 об 11:30 год. у справі №922/5162/23 проводити за участі вказаних представників у режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2025 у зв'язку з відпусткою судді Білоусової Я.О. для розгляду даної справи сформовано такий склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шутенко І.А.
У судовому засіданні 03.07.2025, яке проходило в режимі відеоконференції, представник Садівничого товариства «Світанок» вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі та просив суд задовольнити апеляційну скаргу . Також наголосив на тому, що підтримує клопотання про виклик свідків у судове засідання.
Представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Заперечував і проти задоволення клопотання про виклик свідків у судове засідання.
Розглянувши клопотання про виклик свідків у судове засідання, що заявлене в апеляційній скарзі, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст.87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.
Показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка (ст.88 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст.89 Господарського процесуального кодексу України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.
В апеляційній скарзі відповідач не зазначає підстав для виклику судом для допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Разом з цим, матеріали справи містять нотаріально посвідчені заяви свідків - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , які не викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, щодо виклику судом для допиту свідка ОСОБА_6 , то заява вказаного свідка суду не надана, тому з урахуванням положень ст.87, 88, 89 Господарського процесуального кодексу України відсутні підстави для задоволення даного клопотання.
Колегія суддів також зазначає, що відповідачем у суді першої інстанції заявлялись клопотання (вх.№5354 від 28.08.2025, вх.№6148 від 10.03.2025) про виклик свідків. Протокольною ухвалою від 31.03.2025 відмовлено у задоволенні таких клопотань у зв'язку з ненаданням до суду заяви свідків. Вказана ухвала в цій частині не підлягає оскарженню. Водночас відповідачем не включено до апеляційної скарги на рішення суду відповідні заперечення на протокольну ухвалу щодо вирішення судом першої інстанції відповідних клопотань.
Щодо наданих до апеляційної скарги нових доказів, а саме, протоколів загальних зборів Садівничого товариства «Світанок» №1 від 26.03.2023 та №3 від 25.12.2022, колегія суддів зазначає, що заявником не заявлено клопотання про поновлення строку на подання доказів до матеріалів справи.
Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Частиною 1, 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідач в апеляційній скарзі не навів причин об'єктивної неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції, в межах строку, встановленого судом.
Отже, нові докази не беруться до уваги колегією суддів як такі, що подані до суду апеляційної інстанції з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.80, 269 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши з урахуванням положень частини 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України в межах доводів та вимог апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення та додаткового рішення суду першої інстанції, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила таке.
15.05.2021 ОСОБА_1 звернулася до товариства із заявою про прийняття її членом Садівничого товариства «Світанок», закріпивши за нею земельну ділянку № НОМЕР_1 у постійне користування. У заяві зазначила про свій намір сплатити первісний внесок у розмірі 2500 грн та виконувати вимоги Статуту товариства.
Згідно з квитанцією №28/645 ОСОБА_1 сплачено гарантований поворотній платіж на електроенергію у розмірі 1000 грн, членські внески за 2021 рік у розмірі 930,00 грн, цільовий внесок (дороги) у розмірі 200 грн, податок на землю у розмірі 28,20 грн та інші внески у розмірі 260,00 грн. Відповідно до квитанції №645 від 31.07.2021 сплачено 202,86 грн за послуги електропостачання.
На підставі рішення чергових розширених зборів членів Правління та Уповноважених вулиць від 28.06.2021, оформленого протоколом №3 зборів членів Правління СТ «Світанок» від 28.06.2021, ОСОБА_1 прийнято в члени Садівничого товариства «Світанок», та закріплено за нею земельну ділянку № НОМЕР_1 у постійне користування.
Прийняття ОСОБА_1 у члени Садівничого товариства «Світанок» також підтверджується членською книжкою садовода від 15.05.2021.
Позивач зазначає, що на вказаній земельній ділянці № НОМЕР_3 , загальною площею 6,0 соток, для ведення садівництва розташований також індивідуальний садовий будинок, користувачем якого вона є.
Садівниче товариство «Світанок» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств та громадських формувань, запис внесено 03.02.1995.
Рішенням Загальних зборів товариства, оформленого протоколом №1 від 19.05.2019, затверджено чинну редакцію Статуту Садівничого товариства «Світанок» (далі - Статут).
Відповідно до пункту 1.1 Статуту Садівниче товариство «Світанок» є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Пунктами 1.2, 1.6 Статуту передбачено, що товариство є юридичною особою, утворене та діє на засадах добровільності, рівноправності своїх членів, самоврядування, законності, виборності та підзвітності керівних органів, гласності в роботі.
Згідно з пунктом 2.1 Статуту метою Товариства є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів Товариства та захист їх законних прав та інтересів; забезпечення його членам належних умов для ведення на земельних ділянках садівництва, городництва, вирощування квітів та декоративних культур, газонів, іншої сільськогосподарської продукції з можливістю розташування садових дачних будинків та будинків для проживання; створення умов відпочинку та оздоровлення членів Товариства та їх родин; створення і розвиток інфраструктури, необхідної для сезонного чи постійного проживання членів Товариства, їх сімей на території Товариства та організації дозвілля.
Членами товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території товариства, та, які підтримують мету, завдання товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески (пункт 3.1 Статуту).
Підтвердження членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (пункт 3.1.5 Статуту).
Відповідно до пункту 3.3.17 Статуту член товариства зобов'язаний сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються товариством та інш.) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому рішенням Правління. У разі неможливості оплати членських внесків протягом встановленого терміну з поважних причин (хвороба, тривале відрядження та інше), член товариства може звернутися до Правління з заявою про надання відстрочення платежу з обов'язковим наданням підтверджуючих документів.
Відповідно до пункту 3.3.26 Статуту у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого пунктом 3.3.17 терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови правління в порядку, передбаченому пунктом 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.
Згідно з пунктами 3.3.19, 3.3.30 Статуту Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов'язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомлення за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті). Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.
Застосування штрафних санкцій у розмірі вступного внеску у разі порушення членом Товариства термінів оплати передбачено пунктом 3.3.29 Статуту.
Пунктом 3.4.1 Статуту визначено, що членство в товаристві припиняється, зокрема, у випадку виключення з членів товариства.
Член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав, зокрема, несплати членських внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни, з наступним затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів товариства (пункт 3.4.3 Статуту).
Голова правління в письмовій формі попереджає члена товариства про встановлення однієї з вищезазначених підстав щодо можливості виключення його з членів товариства та повідомляє про необхідність усунення встановлених порушень в місячний термін (пункт 3.4.4 Статуту).
У разі ігнорування членом товариства попередження в письмовій формі, Правління має повноваження відключати ділянку від електромережі до усунення порушень, зазначених у пункті 3.4.3 цього Статуту, на що дається додатково місячний термін (пункт 3.4.5 Статуту).
Якщо протягом двох місяців членом товариства порушення не усунуто, Правлінням товариства приймається рішення про виключення його з членів товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).
Рішення про виключення з членів товариства приватного власника земельної ділянки не веде до втрати ним земельної ділянки. Стосунки такого власника з товариством у подальшому будуються на договірних засадах відповідно до чинного законодавства України, даного Статуту (пункт 3.4.7 Статуту).
Рішення Правління при виключенні з членів товариства може бути оскаржене (пункт 3.4.8 Статуту).
Згідно з пунктом 6.1 Статуту органами управління товариства є: 1) Вищий орган управління - Загальні збори (збори уповноважених) членів товариства; 2) Виконавчий орган - Правління товариства.
Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту до повноважень Правління товариства відноситься, зокрема, прийняття попереднього рішення про членство у товаристві, або виключення з членів товариства, рішення на затвердження загальних зборів (зборів уповноважених представників) членів товариства, або прийняття рішення про залишення без розгляду заяви про членство у товаристві.
Згідно з оспорюваним рішенням Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023, оформленого протоколом №2, ОСОБА_1 виключено з членів садового товариства за несплату членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів у визначений Статутом термін.
Надаючи власну правову кваліфікацію обставинам справи, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно зі статтею 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача. Спосіб захисту, насамперед, повинен слугувати поновленню порушених прав позивача або захисту його охоронюваного законом інтересу.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Згідно з частиною 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
За змістом статті 96-1 Цивільного кодексу України права учасників юридичних осіб (корпоративні права) - це сукупність правомочностей, що належать особі як учаснику (засновнику, акціонеру, пайовику) юридичної особи відповідно до закону та статуту товариства.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.
Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (частина 1 статті 3 Закону України «Про кооперацію»).
Кооперація базується на таких основних принципах, зокрема, добровільності вступу та безперешкодного виходу з кооперативної організації (стаття 4 Закону України «Про кооперацію»).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про кооперацію» статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність. Статут кооперативу повинен містити відомості, зокрема, склад його засновників, умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього. Статут може містити інші пов'язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов'язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.
За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності, передбачені законом і статутними документами.
Відповідно, члени кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.
Отже, право на звернення до суду з позовом щодо недійсності рішення загальних зборів мають учасники юридичної особи, які були учасниками на дату прийняття оспорюваного рішення відповідним органом управління.
Висновки щодо розмежування порушень, які можуть бути підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів господарських товариств систематизовано у постанові корпоративної палати Верховного Суду від 01.09.2023 у справі №909/1154/21, у якій зазначено таке: «Згідно з частиною 1 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що передані загальними зборами до компетенції виконавчого органу. Верховний Суд зазначає про те, що рішення загальних зборів учасників господарського товариства є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Згідно з частиною 5 статті 98 Цивільного кодексу України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду. Можливість оскарження учасником господарського товариства до суду рішення загальних зборів підтверджується і судовою практикою. Відповідно до усталеної практики Верховного Суду підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; - позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів. Однак не всі порушення законодавства, допущені при скликанні та проведенні загальних зборів господарського товариства, можуть бути підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень. Самостійними підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів є, зокрема: - прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму; - прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства; - відсутність протоколу загальних зборів. Разом з цим, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постановах від 22.05.2019 у справі №911/1798/18, від 06.03.2019 у справі №910/16715/17, від 22.01.2020 у справі №915/99/19, від 16.10.2019 у справі №912/430/19, від 31.07.2019 у справі №910/7633/18, від 16.07.2019 у справі №914/484/18, від 21.12.2021 у справі №902/1256/20, від 17.11.2022 у справі №917/1523/21. Аналіз зазначених висновків Верховного Суду щодо підстав недійсності рішень загальних зборів учасників господарського товариства свідчить про те, що порушення, допущені при скликанні і проведенні загальних зборів учасників господарського товариства, можна поділити на (1) такі, які мають своїм наслідком обов'язкове визнання прийнятих на цих зборах рішень недійсними, та (2) такі, які хоч і допускаються, однак не завжди призводять до недійсності рішень загальних зборів. Разом з цим, Верховний Суд зазначає про те, що, хоча права учасника товариства брати участь в управлінні справами товариства, бути обізнаним про скликання загальних зборів, брати участь у загальних зборах та у голосуванні з питань порядку денного, і гарантоване законом, проте обставина неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів не завжди може бути підставою для визнання недійсними рішень, прийнятих на таких зборах, що підтверджується сталою практикою Верховного Суду, сформованою у корпоративних відносинах у спорах про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства. Верховний Суд вказує на те, що ця обставина (неповідомлення учасника господарського товариства про скликання загальних зборів) у разі оскарження учасником товариства рішень загальних зборів сама по собі не є самостійною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів господарського товариства, однак з урахуванням конкретних обставин справи може бути достатньою підставою для визнання їх недійсними. Ця обставина може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у разі, якщо учасник товариства, який звертається до суду з позовом про визнання недійсним рішення загальних зборів, довів не лише факт його неповідомлення, а також довів належними та допустимими доказами, зокрема, але не виключно: - існування інших підстав для визнання недійсним рішення загальних зборів; та /або - факт того, що він не брав участі у таких зборах, не мав можливості взяти участь у цих зборах, а прийняті на таких зборах рішення суперечать вимогам законодавства та/або статуту господарського товариства, прийняті з порушенням порядку голосування, стосуються безпосередньо його прав та інтересів та порушують їх. Крім того, у кожному конкретному випадку судам слід досліджувати дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства з позовом про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників, зокрема, і у випадку, якщо учасник товариства звернувся до суду з таким позовом через тривалий час після стверджуваного порушення його прав. Наведене також узгоджується і з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови від 22.10.2019 у справі №923/876/16, відповідно до якого своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства та з'ясувати дотримання порядку скликання загальних зборів, зокрема щодо належного повідомлення позивача про такі збори, а також щодо відповідності питань порядку денного зборів питанням порядку денного, які перелічені в отриманому учасником запрошенні на загальні збори учасників товариства. З огляду на викладене для визнання недійсним рішення загальних зборів господарського товариства, що оскаржується з підстав порушення порядку скликання зборів щодо повідомлення позивача як учасника товариства про скликання зборів, позивач має довести, а суд встановити наявність порушених прав та/або інтересів позивача як учасника господарського товариства оспорюваним рішенням загальних зборів. Тобто, при вирішенні корпоративного спору про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників господарського товариства, який має місце у цій справі, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання, з'ясувати, які саме права та/або інтереси позивача порушені кожним окремим оспорюваним рішенням загальних зборів. Наведене узгоджується з положеннями статей 15, 16 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, які визначають об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, а також відповідає зазначеним висновкам Верховного Суду, викладеним у пункті 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16, про необхідність встановлення судом факту порушення прав та законних інтересів учасника товариства спірним рішенням загальних зборів».
Разом з цим, позбавлення учасника товариства можливості взяти участь у загальних зборах може бути підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників господарського товариства.
Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 заявлено матеріально-правову вимогу про визнання недійсними та скасування рішення Правління та Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Садівничого товариства «Світанок», яке відповідно до пункту 1.1 Статуту є обслуговуючим кооперативом, від 01.07.2023, оформленого протоколом №2, у частині виключення користувача земельної ділянки № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , зі складу членів садівничого товариства. Вимога позивачки обґрунтована тим, що вона не була реально повідомлена про проведення засідань Правління та Загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених), незважаючи на те, що на цих засіданнях вирішувалися питання, пов'язані з позбавленням її членства у кооперативі, тобто безпосередньо стосувалися прав позивачки.
У даному випадку необхідно встановити відповідність вчинених відповідачем дій щодо прийняття рішення про виключення позивачки з членів кооперативу в порядку, встановленому у Статуті відповідача, а також: чи були вжиті відповідачем заходи, спрямовані на реальне повідомлення позивачки про дату, час та місце проведення засідання Правління, та Загальних зборів.
Так, нова редакція Статуту Садівничого товариства «Світанок» затверджена рішенням Загальних зборів членів СТ «Світанок», оформлене протоколом №1 від 19.05.2019 (далі - Статут).
Згідно з пунктом 1.1 Статуту Садівниче товариство «Світанок» (далі - СТ «Світанок», Товариство) є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Відповідно до пункту 3.3.17 Статуту член товариства зобов'язаний своєчасно сплачувати членські внески до 31 грудня поточного року. Дозволяється сплачувати членські внески частинами або у повному обсязі протягом поточного року, але не пізніше 31 грудня. Інші платежі (штрафні санкції, оплата послуг, що надаються Товариством та інше) здійснюються в строки та в порядку, затвердженому Правлінням.
Положеннями пункту 3.4.3 Статуту передбачено, що член Товариства може бути виключений з Товариства за рішенням Правління Товариства, при наявності однієї з нижче перерахованих підстав з послідуючим затвердженням рішення Правління Загальними зборами (зборами уповноважених представників) членів Товариства, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
Таким чином, вирішення питання про виключення з членів Товариства віднесено Статутом до компетенції Правління з подальшим затвердженням прийнятого Правлінням рішення на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства.
Згідно з пунктом 3.4.4 Статуту голова Правління в письмовій формі попереджає члена Товариства про встановлення однієї з підстав, зокрема, несплати членських та цільових внесків, інших обов'язкових платежів, штрафних санкцій у визначені Статутом терміни.
Пункт 3.4.4 Статуту кореспондується з іншими пунктами Статуту, а саме: відповідно до пункту 3.3.26 Статуту Товариства у разі невиконання членом Товариства рішень Загальних зборів (зборів уповноважених) членів Товариства, Правління, вимог Статуту, а також несплати членських внесків протягом встановленого пунктом 3.3.17 (до 31 грудня поточного року) терміну, цільових внесків, штрафних санкцій, він попереджається приписом Голови Правління в порядку, передбаченому пунктом 3.3.19 цього Статуту про необхідність усунення наявних порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій протягом 30 днів.
Згідно з пунктами 3.3.19, 3.3.30 Статуту Правління вручає письмове попередження (під розпис або шляхом розміщення такого попередження на будинку боржника з обов'язковою фото фіксацією такого розміщення, або надсилає рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною членом Товариства в заяві чи анкеті).
Якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.
Відповідно до пункту 6.5.6 Статуту, до повноважень Правління Товариства належить прийняття попереднього рішення, зокрема, про виключення з членів Товариства. Якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства, за попереднім повідомленням члена Товариства не менше, ніж за 30 днів) про місце і дату проведення засідання Правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення (пункт 3.4.6 Статуту).
Згідно з пунктом 6.2.4 Статуту Чергові Загальні збори членів Товариства скликаються правлінням або Головою Правління у разі потреби, але не рідше одного разу на рік. Про дату, місце, час проведення та порядок денний зборів члени Товариства повинні бути повідомлені не пізніше як за 30 днів до визначеного строку їх проведення.
Отже, Статутом Садівничого товариства «Світанок» визначено такий алгоритм вирішення керівними органами Товариства питання про виключення з членів Товариства, порядок попередження члена Товариства про наявну заборгованість та повідомлення члена Товариства про місце і дату проведення засідання Правління, загальних зборів та час, який дається члену Товариства на усунення порушень та або сплати всіх необхідних внесків та штрафних санкцій.
Виходячи з положень Статуту, після прострочення виконання зобов'язання зі сплати членських внесків, для виключення позивачки з членів Товариства повинні були вчинені такі дії:
1.Письмове попередження головою Правління члена Товариства про необхідність сплати всіх внесків та штрафних санкцій.
2. Прийняття Правлінням Товариства рішення про виключення з членів Товариства.
3. Затвердження на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства рішення Правління Товариства про виключення з членів Товариства.
Як стверджує позивачка, всупереч вимогам Статуту, усі вище перелічені дії відповідачем не виконані. У порушення пункту 3.4.6 Статуту Правлінням належним чином не повідомлено позивачку як члена товариства (не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління) про місце і дату проведення засідання Правління, на якому прийнято рішення про виключення позивача з членів Садівничого товариства «Світанок». У порушення пункту 6.5.6 Статуту Правлінням попереднє рішення про виключення з членів товариства не приймалось. У порушення вимог пункту 6.2.4 Статуту належним чином не повідомлено позивачку як члена Товариства про місце і дату проведення чергових Загальних Зборів (зборів уповноважених) членів Товариства (не пізніше ніж за 30 днів до визначеного строку їх проведення), на якому прийнято остаточне рішення про виключення позивачки з Садівничого товариства «Світанок» та яке відбулось 01.07.2023.
Відповідно до частин 1, 2 ст.97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.
У ст.16 Закону України «Про кооперацію» вказано, що виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу. Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу і несе перед ним відповідальність за ефективність роботи кооперативу.
Виконавчий орган кооперативу: здійснює управління кооперативом у період між загальними зборами членів кооперативу, забезпечує виконання їх рішень; представляє кооператив у відносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, міжнародними організаціями, юридичними та фізичними особами; укладає угоди між кооперативом та іншими особами; діє від імені кооперативу в межах, передбачених статутом кооперативу. Виконавчий орган може бути наділений іншими повноваженнями, визначеними вищим органом управління кооперативу або статутом кооперативу.
Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу. До компетенції загальних зборів членів кооперативу належить, з-поміж іншого, затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
З наведеної норми убачається, що рішення правління, зокрема, про припинення членства, підлягає обов'язковому погодженню, затвердженню вищим органом кооперативу - загальними зборами членів кооперативу. Лише після такого затвердження загальними зборами рішення правління (зокрема, про припинення членства) набуває юридичної сили.
Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 01.11.2023 у справі №915/1552/21.
Отже, членство у кооперативі може бути припинено на підставі статті 13 Закону України «Про кооперацію», зокрема, у разі підтвердження факту несплати членом кооперативу внесків у порядку, визначеному статутом кооперативу, та наявності у статуті кооперативу положень, що наявність цієї умови є підставою для прийняття загальними зборами рішення про виключення з кооперативу (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.06.2022 у справі №904/4718/21).
У постанові від 28.09.2022 у справі №918/638/21 Верховний Суд зазначив про необґрунтованість висновку апеляційного суду щодо автоматичного припинення участі у кооперативі у зв'язку із настанням певної обставини, безвідносно до наявності чи відсутності відповідного рішення зборів його членів, про що свідчить стаття 15 Закону «Про кооперацію», відповідно до якої до компетенції загальних зборів членів кооперативу належить затвердження рішення правління або голови правління про прийняття нових членів та припинення членства.
Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, відповідачем рекомендованим листом на адресу реєстрації ОСОБА_1 направлено повідомлення №12/04-53 від 12.04.2023, в якому зазначено про наявну заборгованість позивачки за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 та необхідність її погашення у строк до 01.05.2023, у разі не сплати заборгованості питання щодо виключення позивачки з членів товариства буде розглянуто на зборах 01.07.2023.
Однак вказане повідомлення повернулось 20.05.2023 не врученим з відміткою поштового оператора «за закінченням терміну зберігання».
Разом з цим, пунктом 3.4.6 Статуту Садівничого товариства «Світанок» визначено, якщо протягом двох місяців членом Товариства порушення не усунуто, Правлінням Товариства приймається рішення про виключення його з членів Товариства з подальшим затвердженням на чергових Загальних зборах (зборах уповноважених) членів Товариства за попереднім повідомленням члена Товариства не менше ніж за 30 днів про місце і дату проведення засідання правління. Неявка члена Товариства на засідання Правління без поважних причин не зупиняє обговорення і вирішення питання про його виключення.
Відповідно до пункту 3.3.30 Статуту, якщо протягом одного місяця з дати попередження порушення не усунуто або членські, цільові внески та штрафні санкції не сплачено, питання виноситься на Загальні збори (збори уповноважених) членів Товариства для прийняття остаточного рішення аж до виключення порушника із членів Товариства.
Верховний Суд у даній справі констатував, що Закон України «Про кооперацію» та Статут Садівничого товариства «Світанок» не містять особливих вимог щодо форми та способу повідомлення членів кооперативу про проведення засідання Правління та Загальних зборів. У такому разі відповідач повинен вжити усіх розумних заходів, які б забезпечували реальне повідомлення членів кооперативу про засідання правління та загальні збори, особливо у випадку, коли на розгляд цих органів винесені питання, які безпосередньо зачіпають права конкретного члена кооперативу. Обраний відповідачем спосіб повідомлення повинен забезпечити реальне повідомлення члена кооперативу і не бути лише формальним. У випадку заперечення членом кооперативу факту повідомлення його про проведення засідання правління та загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача, як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постановах Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №916/2584/18, від 06.02.2020 у справі №906/307/19, у випадку заперечення учасником факту повідомлення його про проведення загальних зборів, обов'язок доказування обставин повідомлення позивача про проведення загальних зборів покладається на відповідача як особу, рішення органу управління якої оспорюється.
На підтвердження повідомлення позивачки про день, час та місце проведення засідання Правління та Загальних зборів, на якому вирішено питання щодо виключення її із членів Товариства, відповідачем надано копію оголошення, в якому повідомляється про те, що 01.07.2023 о 14:00 год. на Олексіївському пляжі буде розглядатися питання про виключення членів Товариства, які мають заборгованість по обов'язковим внескам більш одного року, у тому числі за ділянкою № НОМЕР_1 . В оголошенні вказується, що воно розміщено на інформаційних дошках та продубльовано в групі Viber «Мирне небо» (а.с.167, том 1).
Надаючи оцінку доводам відповідача щодо дотримання порядку повідомлення позивача про проведення зборів членів Правління та Загальних зборів Садівничого товариства «Світанок» від 01.07.2023, колегія суддів зазначає таке.
У постановах Верховного Суду від 22.10.2019 у справі №923/876/16 та від 21.04.2021 у справі №902/1051/19 викладено правову позицію, відповідно до якої своєчасне і належне повідомлення учасника товариства про скликання загальних зборів є важливим для формування волі при прийнятті рішень загальними зборами, аби кожен з учасників міг належним чином підготуватися і сформувати своє бачення щодо питань, які розглядаються на зборах, та повноцінно взяти участь у їх обговоренні.
Як свідчать матеріали справи, дане оголошення не містить дати його складання. Крім цього, відповідачем не надано суду жодних доказів розміщення вказаного оголошення на інформаційних дошках товариства, зокрема, фотофіксації такого розміщення. Отже, господарський суд обґрунтовано зазначив, що перевірити дату та місце розміщення оголошення про майбутні збори лише з наявного у справі аркуша оголошення, є неможливим.
Таким чином, зі змісту даного оголошення неможливо встановити: чи дотримано Правлінням Садівничого товариства «Світанок» 30 -денний термін доведення до відома членів Товариства інформації про проведення загальних зборів.
Також Верховний Суд у постанові від 09.01.2025 у справі №922/5162/23 (у даній справі) зазначив: «Розміщення відповідачем повідомлення про засідання Правління та Загальні збори на дошці оголошень не може бути доказом обізнаності позивачки про такі збори, адже застосування виключно такого способу не забезпечує належне інформування членів кооперативу, особливо в умовах військового стану, коли велика кількість громадян України змушена була виїхати за її межі, особливо з областей, які знаходяться в безпосередній близькості до лінії фронту та піддаються масованим обстрілам, у тому числі Харківської області, та, ураховуючи встановлення судами попередніх інстанцій обставин перебування позивачки за межами України».
Щодо доводів відповідача про те, що Товариство запросило позивачку на засідання правління через засоби зв'язку група Viber «Мирне небо», колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, скріншоти повідомлень з телефону та планшету, роздруківки з Viber, що досліджені судами у їх сукупності з надання їм належної правової оцінки, є належними та допустимими доказами.
Апелянт зазначає, що у групі Viber «Мирне небо» 24.04.2023 оприлюднено оголошення про збори з порядком денним шляхом закріплення фото оголошення поверх інших повідомлень, вказана група містить 764 учасника і є єдиним джерелом інформації, особливо для тих членів Садівничого товариства «Світанок», які не можуть відвідувати товариство або виїхали за кордон тощо. Адміністратори групи, зокрема, ОСОБА_6 , надсилали запрошення ОСОБА_1 , проте вона так і не приєдналася до цієї групи.
Таким чином, відповідач підтверджує ту обставину, що позивач не доєдналась до вказаної групи Viber «Мирне небо».
Також колегія суддів зазначає, що у наданому відповідачем скріншоті оголошення про збори членів Садівничого товариства «Світанок» 01.07.2023 з порядком денним у групі Viber «Мирне небо» відсутня інформація про конкретних членів товариства або номери їх ділянок щодо яких буде розглядатися питання про їх виключення з членів товариства.
Отже, матеріали справи не містять належні та допустимі докази повідомлення позивачки про запрошення на засідання Правління, наявності у позивачки такого мобільного застосунку як Viber та надсилання відповідачем ОСОБА_1 будь-яких повідомлень у Viber.
Також матеріали справи містять нотаріально посвідчені заяви свідків ОСОБА_2 (заступника голови Правління Товариства), ОСОБА_3 (члена Правління Товариства), ОСОБА_4 (бухгалтера Товариства), ОСОБА_5 (уповноваженої Товариства), в яких вказані особи підтверджують обставини щодо оповіщення за відомим номером телефону ОСОБА_1 кожної неділі, починаючи з 15.01.2023 по 26.03.2023, про наявність заборгованості, а також дату, час та порядок денний зборів від 01.07.2023 (а.с.107-110, том 4).
Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд не перевірив докази, подані відповідачем при новому розгляді справи, не дослідив раніше подані скріншоти листування, не узяв до уваги подані заяви свідків та акти оповіщення тощо.
Колегія суддів вважає такі доводи заявника безпідставними та необґрунтованими, з огляду на те, що суд першої інстанції надав належну правову оцінку поданим відповідачем доказам, зазначивши, що заяви свідків не є належними доказами, що підтверджують обставини про повідомлення позивачки про засідання Правління та проведення зборів, оскільки викладені в заявах обставини не підтверджені жодними іншими доказами, зокрема, роздруківкою телефонних дзвінків, скріншотом з телефону, тощо. При цьому викладені в заявах обставини є абсолютно ідентичними за змістом та заявлені уповноваженими Товариства, тобто заінтересованими особами по відношенню до Правління Товариства.
Щодо актів виконаних робіт про оповіщення членів Садівничого товариства «Світанок» про заборгованість членських внесків та обов'язкових платежів за 2022 рік, на які посилається заявник, як на належний доказ оповіщення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає, що з вказаних актів не убачається за яким саме номером телефона здійснювалось оповіщення ОСОБА_1 про наявність заборгованості та про дату і місце проведення зборів. Крім того, в актах зазначено, що повідомлені ті члени товариства, які відповіли на телефонний дзвінок (а.с.43-53, том 2). Доказів того, що ОСОБА_1 відповідала на телефонні дзвінки або протилежного, матеріали справи також не містять.
Стосовно посилання відповідача на скріншот листування у Viber з колишнім чоловіком позивачки, то вказаний доказ містить обліковий запис у застосунку « 645 колишній чоловік» без даних користувача щодо його ідентифікації, а сам зміст повідомлення (пропозиція сплатити членські внески за 2022 рік на відповідні реквізити) не свідчить про наявність інформації про повідомлення ОСОБА_1 про дату, час, місце проведення Загальних зборів Товариства (а.с.164, том 2).
Колегія суддів вважає, що відповідачем не підтверджено жодними доказами обставин щодо реального та належного повідомлення позивачки про проведення засідання Правління та проведення Загальних зборів Садівничого товариства «Світанок».
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач зазначає, що матеріалами справи не підтверджується наявність у ОСОБА_1 членства в СТ «Світанок» та права користування земельною ділянкою, натомість господарським судом встановлено всупереч Статуту та закону факт наявності у ОСОБА_1 статусу користувача земельної ділянки, внаслідок чого господарський суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, вийшов за межі корпоративного спору.
З цього приводу колегія суддів зазначає, що наявність членства ОСОБА_1 у Садівничому товаристві «Світанок» підтверджується матеріалами справи, а саме: - копією заяви від 15.05.2021 ОСОБА_1 про прийняття її членом Садівничого товариства «Світанок», з проханням закріпити за нею земельну ділянку № НОМЕР_1 у постійне користування, в якій зазначено про намір сплатити первісний внесок у розмірі 2500 грн та виконувати вимоги Статуту товариства (а.с.85, том 1); - рішенням чергових розширених зборів членів Правління та Уповноважених вулиць від 28.06.2021, оформленого протоколом №3 зборів членів Правління Садівничого товариства «Світанок» від 28.06.2021 (а.с.168-174, том 1); - копією членської книжки садовода від 15.05.2021 та квитанціями про сплату членських внесків тощо (а.с.24-30, том 1).
Як зазначалося вище, відповідно до пункту 1.1 Статуту Садівниче товариство «Світанок» є обслуговуючим кооперативом, який об'єднує громадян-власників та користувачів земельних ділянок для реалізації мети та завдань, передбачених цим Статутом.
Членами товариства можуть бути фізичні особи, які досягли 16-річного віку, що на законних підставах користуються земельною ділянкою, розташованою на території товариства, та, які підтримують мету, завдання товариства, визнають його Статут та сплачують вступні, членські, цільові та інші внески (пункт 3.1 Статуту).
Підтвердження членства в товаристві є відповідний документ - членська книжка садовода (пункт 3.1.5 Статуту).
Згідно зі ст.35 Земельного кодексу України громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва. Іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи, можуть мати земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва на умовах оренди. Земельні ділянки, призначені для садівництва, можуть використовуватись для закладання багаторічних плодових насаджень, вирощування сільськогосподарських культур, а також для зведення необхідних будинків, господарських споруд тощо. До земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за заявою вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Приватизація земельної ділянки громадянином - членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання земельних ділянок садівницьких товариств здійснюється відповідно до закону та статутів цих товариств.
З аналізу вказаної норми убачається, що у садівничому товаристві користування земельними ділянками регулюється Земельним кодексом України та Статутом товариства. Члени товариства мають право на земельну ділянку, але вона залишається у власності товариства. Користування земельними ділянками здійснюється на підставі членства у товаристві та відповідно до Статуту товариства.
Отже, ОСОБА_1 підтвердила належними доказами своє членство у Садівничому товаристві «Світанок», відтак член садівничого товариства відповідно до Статуту та Земельного кодексу України має право на користування земельною ділянкою, яка надана їй для ведення садівництва.
Як свідчать матеріали справи, засідання членів Правління, на якому вирішено питання щодо виключення позивачки із членів кооперативу та загальні збори членів Садівничого товариства «Світанок» оформлені протоколом №2 від 01.07.2023 (а.с.94-95, том 1).
Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком господарського суду, що відповідачем порушено вимоги порядку та строки вчинення кожної з дій, визначених пунктами 3.4.6, 6.2.4, 6.5.6 Статуту Садівничого товариства «Світанок». Виключення учасника з Товариства з порушенням відповідної процедури, визначеної Статутом, зокрема, без попереднього повідомлення учасника про застосування до нього такої санкції, а також за відсутності доказів щодо повідомлення такого учасника про проведення засідання Правління та Загальних зборів, на яких таке питання буде вирішуватися, однозначно свідчить про порушення прав позивачки у спірних правовідносинах та про наявність правових підстав для визнання рішення Загальних зборів членів Садівничого товариства «Світанок» в особі уповноважених членів, а також засідання членів Правління, оформлених протоколом №2 від 01.07.2023, у частині виключення ОСОБА_1 (ділянка № НОМЕР_1 ) з членів Садівничого товариства «Світанок», недійсним.
Щодо заяви ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх.№4354 від 18.02.2025), яка задоволена господарським судом, заявник апеляційної скарги не наводить доводи щодо незгоди в цій частині оскаржуваного рішення.
Відповідно до частини 2 ст.333 Господарського процесуального кодексу України, якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.
Поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення належній особі всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням (згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 02.11.2011 №3-рп/2011).
Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушення яких відбулося в результаті виконання скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням виконання, правова підстава для чого є такою, що відпала.
Відповідно до частини 5, 6 ст.333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.
З матеріалів справи убачається, що рішенням Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у задоволені позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 заяву представника Садівничого товариства «Світанок» (вх.№9346 від 09.04.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь Садівничого товариства «Світанок» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн. У решті заяви відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024 у справі №922/5162/23 залишено без змін. Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 у справі №922/5162/23 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 заяву Садівничого товариства «Світанок» про ухвалення додаткового рішення (вх.№11587 від 05.09.2024) задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Садівничого товариства «Світанок» 9000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем добровільно виконано додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №922/5162/23 щодо сплати витрат на професійну допомогу. До заяви про поворот виконання рішення позивачем долучено платіжну інструкцію №НВ4М- Н6РМ-6А89- 3МТВ від 13.09.2024 на суму 8700,00 грн та платіжну інструкцію №6ТТ9-4НКН-4ЗКТ- ААХН від 13.09.2024 на суму 9000,00 грн.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.01.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 03.04.2024, додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 17.04.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 28.08.2024, додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2024 у справі №922/5162/23 скасовано. Справу № 922/5162/23 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.
Під час нового розгляду справи №922/5162/23 господарський суд дійшов висновку про задоволення позову.
З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано задовольнив заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішень (вх.№4354 від 18.02.2025) шляхом стягнення з Садівничого товариства «Світанок» на користь ОСОБА_1 грошових коштів, пов'язаних з витратами на професійну правничу допомогу у розмірі 8700,00 грн та 9000, 00 грн.
Здійснюючи розподіл судових витрат на правничу допомогу, господарський суд у додатковому рішенні від 05.05.2025, виходив з того, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн підтверджені такими доказами: ордером серії АХ №1240702 від 17.02.2025; копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ЧН №000908, виданим 15.05.2020 Радою адвокатів Чернігівської області на підставі рішення №88 від 15.05.2020; копією договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11; копією додатку №2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11; детальним описом робіт (наданих послуг) від 30.04.2025 на суму 30000,00 грн; актом виконаних робіт (наданих послуг) від 30.04.2025 на суму 30000,00 грн.
Так, 03.11.2023 між адвокатом Радченком Євгенієм Вікторовичем та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової (правничої) допомоги №03/11, відповідно до пункту 1.1 якого, адвокат приймає доручення клієнта та бере на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу щодо: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складання звернень (заяв, запитів, скарг, пропозицій) та інших документів правового характеру; складання процесуальних документів (заперечень, заяв, клопотань, претензій, позовних заяв, апеляційних і касаційних скарг, заяв про вжиття заходів забезпечення позову та інших документів відповідно до вимог процесуального законодавства); представництва та захисту інтересів клієнта в будь-яких органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, а також у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального та конституційного судочинства, провадження у справах про адміністративні правопорушення, органах державної виконавчої служби, органах Національної поліції України, прокуратури, органах Державної фіскальної служби України та усіх інших правоохоронних органах, органах Державної реєстраційної служби України, Міністерства юстиції України, тощо з будь-яких питань.
Пунктом 3.2 договору сторони погодили, що розмір гонорару, який клієнт сплачує адвокату за надану в межах цього договору правову (правничу) допомогу, складається з суми вартості послуг, тарифи яких визначаються сторонами окремо у додатках до цього договору, які є його невід'ємною частиною. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката та інші істотні обставини.
Відповідно до пункту 3.6 договору за результатами надання правової (правничої) допомоги (повністю або частково, за кожним окремим видом правової допомоги) складається акт, що підписується представниками сторін.
У додатку № 2 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11 сторони визначили такий обсяг правової допомоги та гонорару, що надається в межах зазначеного договору: складання позовної заяви ГПК України - 8000,00 грн (фіксований); ведення справи - 24000,00 грн (фіксований); заперечення, відзив на позовну заяву, відповідь на відзив - 8000,00 грн (фіксований); участь у судовому засіданні - 4000,00 грн за судодень (фіксований); складання заяв, клопотань - 4000,00 грн (фіксований); участь в апеляційному розгляді справи - 16000,00 грн; складання апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, відповідь на відзив, заперечення -16000,00 грн (фіксований); участь в касаційному розгляді справи - 24000,00 грн; складання касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, відповідь на відзив - 24000,00 грн (фіксований); гонорар успіху «рішення на користь клієнта» - від 5% від суми стягнення.
Відповідно до Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 №03/11, адвокатом надані такі послуги: - складання та направлення до Господарського суду Харківської області заяви про поворот виконання рішень по справі №922/5162/23 з додатками від 17.02.2025 - витрачений час 1 година, розмір гонорару 2000,00 грн; - складання та направлення до Господарського суду Харківської області правового та документального обґрунтування позовних вимог з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.01.2025 у справі №922/5162/23 від 07.03.2025 року - 8000,00 грн. (фіксований); - участь у судових засіданнях та забезпечення представництва інтересів клієнта у Господарському суді Харківської області у справі №922/5162/23 (03.03.2025, 31.03.2025, 10.04.2025, 21.04.2025, 28.04.2025) (по 4000, 00 грн фіксований) - 20000,00 грн. Всього виконано робіт (надано послуг) на суму 30000,00 грн.
30.04.2025 між сторонами підписано акт про надання правової допомоги №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги від 03.11.2023 року №03/11, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв послуги (виконані роботи) на загальну суму 30000,00 грн. Вказаний акт підписаний сторонами.
Господарський суд, надавши оцінку поданим позивачем доказам, виходячи з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, взявши до уваги конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін, а також не подання відповідачем клопотання про зменшення заявленої до стягнення суми правничої допомоги, дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00 грн.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник зазначає, що додаткове рішення від 05.05.2025 розглянуто без надання можливості стороні відповідача надати свої заперечення на подану заяву, оскільки відповідач, не знаючи результати розгляду справи, не може побудувати позицію щодо питань, порушених для додаткового рішення, тож воно є передчасним.
Вказане твердження заявника спростовується матеріалами справи, а саме: 30.04.2025 через підсистему «Електронний суд» позивач подав заяву (вх.№10679) про подання доказів понесення витрат на професійну правничу допомогу (з додатками), яка доставлена до електронного кабінету Садівничого товариства «Світанок» та адвоката Хомича А.А. 30.04.2025 о 14.16 год., про що свідчать квитанції №3329127, №3329128 про доставку документів до зареєстрованого електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.149, 150, том 4).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 01.05.2025 прийнято заяву Бєган В.В. про подання доказів понесення витрат на професійну правову (правничу) допомогу у справі №922/5162/23 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 05.05.2025 о 13:15 год. Зокрема, в ухвалі суд зазначив, що у судовому засіданні 28.04.2025 за наслідками розгляду справи судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення, яким позов задоволено. Також даною ухвалою роз'яснено, що відповідно до частини 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Дана ухвала в електронному вигляді надіслана до електронного кабінету Садівничого товариства «Світанок» 01.05.2025 о 17:44 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.154, том 4).
Апелянт також вважає, що сума заявлених витрат на правову допомогу є неспівмірною заявленим позовним вимогам, при новому розгляді справи представником позивача не заявлено жодного клопотання, не надано нових доказів та пояснень, тобто заявлена сума витрат є безпідставною та необґрунтованою.
Такі твердження заявника не відповідають матеріалами справи, адже представник позивача подав до суду першої інстанції заяву (вх.№4354 від 18.02.2025) про поворот виконання рішень суду у справі №922/5162/23 (а.с.10-14, том 4) та правове і документальне обґрунтування (вх.№6006 від 07.03.2025) позовних вимог з урахуванням позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 09.01.2025 у даній справі та був присутнім у п'ятьох судових засіданнях у суді першої інстанції, що підтверджується протоколами судових засідань, при цьому ціна за участь адвоката в яких є фіксованою згідно з умовами договору.
Таким чином, відповідач був обізнаний про подання позивачем заяви про надання доказів понесення витрат на правничу допомогу та щодо результатів розгляду справи, відтак відповідно до частини 6 статті126 Господарського процесуального кодексу України повинен був довести неспівмірність витрат, заявлених позивачем, однак, з відповідним клопотанням до Господарського суду Харківської області не звернувся.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у додатковій постанові 19.01.2023 у справі №345/136/18 зазначив, що відповідно до положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
У розумінні положень частин 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Також Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі №275/150/22 вказав, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони із обґрунтуванням недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю справи, обсягом і часом виконання робіт. Саме сторона, яка зацікавлена у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу, повинна вжити необхідних заходів для їх стягнення з іншої сторони. Водночас інша сторона має право висловлювати заперечення проти таких вимог, що виключає можливість ініціативи суду щодо відшкодування витрат без відповідних дій з боку зацікавленої сторони.
На підставі викладеного, колегія суддів зазначає, що, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, ні суд першої інстанції, ні суд апеляційної інстанції не мають права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи, за відсутності відповідного клопотання іншої сторони .
Крім того, апелянт зазначає, що у матеріалах справи відсутні докази реального понесення цих витрат (квитанції, платіжки, довідки тощо).
Колегія суддів вважає такі доводи безпідставними, оскільки за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Таким чином, надання або не надання стороною доказів фактичної оплати послуг адвоката не є вирішальною обставиною, від якої залежить розподіл судових витрат.
Щодо твердження апелянта про те, що акти виконаних робіт підписані особисто Бєган В.В., проте у справі міститься інформація, що вона перебуває за кордоном та жодного разу особисто не брала участь у справі, колегія суддів зазначає, що по-перше: за наявності у позивача законного представника її особиста участь у судових засіданнях не є обов'язковою та такою судом не визнавалась, по-друге: акт про надання правової допомоги №1 від 30.04.2025 містить підпис Бєган В.В., натомість відповідач у суді першої інстанції не піддавав сумнівам факт достовірності його створення.
Отже, позивачем згідно з положеннями ст.74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання адвокатом зазначених послуг у суді першої інстанції, відтак, господарський суд дійшов правомірного висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 30000,00 грн.
Стосовно доводів апелянта про те, що господарським судом допущено процесуальні порушення при ухваленні оскаржуваного рішення, а саме, 28.04.2025 представник Садівничого товариства «Світанок» не зміг попасти у судове засідання у режимі ВКЗ, оскільки засідання призначене на 13:45 год., не розпочалось своєчасно, станом на 14:10 год. запрошення так і не надійшло, тому представник Садівничого товариства «Світанок», адвокат Хоміч А.А., змушений був піти в інше судове засідання, призначене о 14:30 год. у справі №639/1641/24 у Шевченківському районному суді м.Харкова (за участю свідків та суддів присяжних). Як з'ясувалося пізніше, суд першої інстанції надав запрошення для участі у відеоконференції у судовому засіданні, призначеному на 13:45 год. о 14:14 год., тобто з запізненням на 30 хвилин. Суд, розпочинаючи засідання несвоєчасно, ураховуючи першу неявку представника відповідача, мав з'ясувати поважність причин такої неявки.
Як убачається з матеріалів справи - протоколу судового засідання №4436587, у судовому засіданні 28.04.2025, згідно з переліком усіх дій під час проведення конференції, о 14.06 год. відкрито сторінку конференції, увімкнено мікрофон та камеру, о 14:14 год. конференцію розпочато (а.с.121, том 4).
В оскаржуваному рішенні від 28.04.2025 суд зазначив, що представник відповідача у судове засідання не з'явився та не взяв участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Колегія суддів вважає, що адвокат Хоміч А.А. мав доєднатися до ВКЗ у даній справі на запрошення суду, однак надав перевагу участі в іншій справі. Про неможливість прийняти участь у судовому засіданні у данній справі, з наведенням відповідних причин, представник відповідача суд не повідомив.
Слід також звернути увагу на те, що згідно з частиною 5 ст.197 Господарського процесуального кодексу України, пункту 46 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку, ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву.
Частиною 1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Тобто процесуальним законом передбачено право суду розглянути справу за відсутності сторін, які належним чином повідомлені про розгляд справи, незалежно від причин їх неявки.
Тому посилання апелянта на те, що господарський суд позбавив його можливості реалізувати надані законом процесуальні права, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими і такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовують встановлені господарським судом обставини, заявник апеляційної скарги не обґрунтував та не довів порушення застосування господарським судом норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Апеляційний господарський суд встановив, що при зверненні з апеляційною скаргою Садівничим товариством «Світанок» сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3028,00 грн згідно з платіжною інструкцією №690 від 23.05.2023.
Розмір та порядок оплати судового збору за подання апеляційної скарги визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір ставки судового збору складав 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну немайнову вимогу.
Ставка судового збору з апеляційних скарг, що подаються на рішення суду; складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (підпункт 4 пункту 2 частини 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму станом на 01.01.2023 становив 2684,00 гривень.
Заявник оскаржує рішення господарського суду, яким задоволено позов немайнового характеру, з яким позивач звернувся до господарського суду у 2023 році.
Ураховуючи викладене, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 складає: 2684,00 грн*150%=4026,00 грн.
Таким чином, недоплачена сума судового збору у розмірі 998,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Державного бюджету України.
Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з'ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення та додаткове рішення є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для їх скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.
Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Садівничого товариства «Світанок» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 28.04.2025 у справі №922/5162/23 залишити без змін.
Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 05.05.2025 у справі №922/5162/23 залишити без змін.
Стягнути з Садівничого товариства «Світанок» (62492, Харківська область, Харківський район, село Лизогубівка, код ЄДРПОУ 23148478) у дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Шевченк/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ел.адм.подат.), рахунок отримувача UA758999980313151206082020653, код класифікації доходів бюджету 22030101) судовий збір у розмірі 998,00 грн за подання апеляційної скарги.
Дана постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 09.07.2025.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя О.О. Крестьянінов
Суддя І.А. Шутенко