ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
08 липня 2025 року Справа № 924/160/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М. , суддя Крейбух О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду Хмельницької області, ухваленого 08.04.25р. суддею Виноградовою В.В. у м.Хмельницькому у справі № 924/160/25
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"
до Приватного підприємства "Русь Інвест"
про стягнення 149886,82 грн. страхового відшкодування
1. Процесуальне рішення, яке оскаржується у суді апеляційної інстанції.
1.1. Предметом оскарження в суді апеляційної інстанції є рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25.
1.2. Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25 відмовлено у позові Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного підприємства "Русь Інвест" про стягнення 149886,82 грн страхового відшкодування.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
2.1. Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до суду з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Русь Інвест" 149886,82 грн страхового відшкодування. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 993, 1172, 1194 ЦК України, ст. 108 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
2.2. Згідно інформації Національної поліції України про оформлене Управлінням патрульної поліції в Рівненській області ДТП (зіткнення з задньою частиною транспортного засобу), яке скоєне 28.03.2023 об 13:01 год на автодорозі М-06 Київ-Чоп 349км 200м, поблизу населеного пункту Грушвиця Друга, за участі транспортного засобу MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом SPITZER SF2737, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПП "Русь Інвест", водій який має право керування транспортним засобом - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), поліс страхування-212680006 та 212678877 ПАТ СК "Євроінс Україна", вантажного фургону Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "НОВА-ПАК", водій ОСОБА_2 та вантажного фургону RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_5 , власник ОСОБА_3 . Зазначено винуватцем ДТП - ОСОБА_1 , Матеріали щодо ДТП направлено до Рівненського районного суду.
2.3. У постанові Рівненського районного суду від 20.04.2023 у справі №570/1699/23 встановлено, що 28.03.2023 о 13:00 год. на вказаному відрізку дороги водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGX 18.400, д.н.з. НОМЕР_6 , із напівпричепом SPITZER SF2737, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПП "Русь Інвест", не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_7 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Судом ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
2.4. Пошкодження застрахованого автомобіля - Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 позивачем визнано страховим випадком, складено страховий акт №26978/1, згідно з яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 388716,25 грн. Позивач - ПрАТ СК "ПЗУ Україна" здійснив страхову виплату в розмірі 388716,25 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №00094239 від 04.05.2023.
2.5. Згідно з положеннями статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування" (в чинній редакції) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
2.6. Позивач, звертаючись до суду із позовом про стягнення з відповідача страхового відшкодування вказує, що ДТП, в результаті якого завдано шкоду застрахованому в нього транспортному засобу було спричинене ОСОБА_1 , який працював на посаді водія у підприємстві відповідача, що встановлено постановою Рівненського районного суду від 20.04.2023 у справі №570/1699/23.
2.7. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц виснувала, що у випадку, якщо роботодавець являється власником автомобіля (чи орендарем) та передав у користування своєму водієві (який має трудовий чи інших договір з роботодавцем) транспортний засіб для виконання останнім своїх трудових обов'язків, то за шкоду завдану потерпілому повинен відповідати саме роботодавець. Аналогічний правовий висновок також закріплений у постановах Верховного Суду у справах № 462/970/18 від 16.12.2020; №760/28302/18 від 25.11.2020; №133/1238/17 від 02.11.2020; №213/994/16-п від 16.04.2020. Також, Верховний Суд постановах від 25.07.2018 у справі №914/820/17, від 21.02.2019, у справі №355/1394-16-ц дійшов висновку, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
2.8. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, що спричинив ДТП, перебував на момент вчинення ДТП з відповідачем - ПП "Русь Інвест" в трудових відносинах, заподіяв шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків (накази, інструкції, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, тощо).
2.9. Аргументи позивача про встановлення факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест" в постанові Рівненського районного суду Рівненської області від 20.04.2023 у справі №570/1699/23, судом оцінено критично, оскільки преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення Однак, Рівненський районний суд при встановлені обставин не констатував факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест".
2.10. Згідно податкової документації не вбачається перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест". Будь - яких інших доказів на підтвердження обставин передбачених ст. 1172 ЦК України та на які неодноразово звертав увагу Верховний Суд (перебування водія в трудових відносинах з юридичною або фізичною особою та здійснення ним трудових (службових) обов'язків станом на дату настання ДТП) сторонами в матеріали справи не надано.
2.11. Суду не подано належних та допустимих доказів, які би підтверджували перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем та виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків на час настання дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння відповідної шкоди саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків і відповідно покладення на відповідача обов'язку сплатити страхове відшкодування за завдану шкоду під час ДТП. Наведені обставини є самостійною та достатньою підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, останні є необґрунтованими та не доведеними.
3. Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу; короткий зміст вимог апеляційної скарги.
3.1. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", 22.04.2025 поштовим зв'язком звернулось до апеляційного суду з апеляційною скаргою (вх.1832/25 від 24.04.2025), в якій просить: скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі 924/160/25 за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного підприємства "РУСЬ ІНВЕСТ" про стягнення суми сплаченого страхового відшкодування, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
3.2. Апеляційна скарга мотивована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають дійсним обставинам справи, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано. Скаржник щодо обставин справи зазначає, що 28.03.2023 о 13 год. 00 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 349 км. 200 м., що в межах Рівненського району Рівненської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "MAN TGX 18.400" державний номерний знак НОМЕР_6 . Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 20.04.2023 у справі про адміністративне правопорушення № 570/1699/23 водія транспортного засобу "MAN TGX 18.400" державний номерний знак НОМЕР_6 - ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення виді штрафу.
3.3. На момент дорожньо-транспортної пригоди майнові інтереси власника автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", державний номерний знак НОМЕР_3 , були застраховані в ПрАТ СК "П3У Україна" згідно Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів AM 994238243.20083 від 21.09.2022 та Додаткових угод №1 від 21.09.2022 та №2 від 21.09.2022 до Договору №АМ 994238243.20083.
3.4. Власник пошкодженого автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter", державний номерний знак НОМЕР_3 , звернувся до ПрАТ СК "ПЗУ Україна" із заявою про настання випадку, що має ознаки страхового від 30.03.2023. Дана заяву була розглянуто, а пошкодження застрахованого о автомобіля визнано страховим випадком, у зв'язку з чим було здійснено виплату страхового відшкодування на підставі: Акту від 07.04.2023 року; Рахунку-фактури № Р1-0000001 від 10.04.2023; Страхового акту № 26978/1; Розпорядження № 26978/1/1. Страхова компанія здійснила виплату страхового о відшкодування в розмірі 388 716,25грн.
3.5. Скаржник зазначає, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, слід виходити фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. В даному випадку, вартість відновлювального ремонту автомобіля "MercedesBenz Sprinter", НОМЕР_3 є рахунок фактура. Отже, доказом дійсної вартості ремонтних робіт є рахунок СТО, який містить перелік робіт та використаних матеріалів щодо ремонту транспортного засобу, що стосуються саме пошкодженої частини транспортного засобу.
3.6. У постанові Верховного Суду від 25.07.2018 у справі 922/4013/17 зроблено висновок. (що звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається можлива, але не кінцева сума, що витрачена на відновлення транспортного засобу.
3.6.1. Реальним же підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є caме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.
3.6.2. В даному випадку, доказами вартості такого ремонту та фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП є рахунок СТО ФОП Ріга О.І. від 10.04.2023 та підтвердження його оплати - платіжне доручення від 04.05.2023.
3.7. Скаржник з урахуванням статті 73 ГПК України зазначає, що заперечуючи проти суми майнового відшкодування, виявлених пошкоджень саме з вищевказаних підстав, відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна, клопотань про призначення експертизи з приводу того, що встановлена вартість матеріального збитку суперечить дійсності, відповідач не заявляв. Доказів в обґрунтування того, що сума страхового відшкодування, яка сплачена позивачем не відповідає розміру спричинених збитків, є завищеною та відповідно є необґрунтованого, відповідачем також не надано та матеріалами справи не підтверджено.
3.8. На момент дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "MAN TGX 18.400", НОМЕР_8 , була застрахована, у зв'язку з ПрАТ "СК "Євроінс Україна" здійснило виплату страхового відшкодування на користь ПрАТ СК «ПЗУ Україна» в розмірі 160 000грн та в розмірі 78829, 43грн (страхове відшкодування з урахуванням знову автомобіля). При цьому, апелянт посилається на статтю 1172, 1194 ЦК України.
3.9. А також зазначає, що згідно частини 6 статті 75 ЦК України - постанова Рівненського районного суду Рівненської області від 20.04.2025 у справі про адміністративне правопорушення № 570/1699/23 має преюдиційне значення для даного господарського щодо встановлених судом обставин вчиненої ДТП.
3.10. Скаржник вважає, що саме відповідач ПП "Русь Інвест" як власник джерела підвищеної небезпеки - автомобіля "MAN TGX 18.400" державний номерний знак НОМЕР_6 повинен відповідати за завдану шкоду; та як особа відповідальна за завданий збиток, повинен відшкодувати страховій компанії різницю між сумою страхового відшкодування сплаченого за договором від 21.09.2022 та сумою страхового відшкодування виплаченому за полісом № 212680006, а саме: 388 716,25 грн. - 160 000,00 грн. - 78829,43грн. 149 886,82грн. Судом при ухваленні рішення не були з'ясовані всі обставини, що мають значення для справи.
4. Відзив на апеляційну скаргу, заяви та клопотання, які надійшли від учасників апеляційного провадження, заяви про відводи та самовідводи.
4.1. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.05.2025 (колегією суддів у складі: головуючий суддя: Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Миханюк М.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25.
4.1.1. Роз'яснено сторонам, що, відповідно до ч. 13 ст. 8, ч. 10 ст. 270 ГПК України, розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08.04.2025 у справі №924/160/25 відбудеться без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.
4.2. Відповідач у відзиві від 16.05.2025 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги позивача, рішення суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.
4.3. Позивач ознайомившись із відзивом, у поясненнях від 22.05.2025 навів додаткові доводи і обґрунтування щодо своєї позиції по суті спору; просить скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 року у справі №924/160/25, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
4.4. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2025 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25. прийнято до провадження колегією суддів у складі головуючий суддя: Юрчук М.І., суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. (Протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи №924/160/25 між суддями від 07.07.2025).
4.5. Розгляд апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції від 08.04.2025 у справі №924/160/25 здійснюється без повідомлення учасників справи, з урахуванням частини 13 статті 8 та частини 10 статті 270 ГПК України
4.6. Станом на 08.07.2025, до початку розгляду даної апеляційної скарги по суті, ні під час їх розгляду від учасників провадження у даній справі заяв про відвід складу суду чи судді колегії не заявлялося. Суддями колегії самовідводи не заявлялися.
5. Межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (стаття 269 ГПК України).
6. Законодавство, яке застосоване апеляційним судом при розгляді апеляційної скарги.
6.1. Під час розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25 Північно-західний апеляційний господарський суд застосував:
6.1.1. Норми матеріального права:
Цивільний кодекс України (далі по тексту постанови також - ЦК України);
Господарський кодекс України (далі по тексту постанови також - ГК України);
Закон України "Про страхування";
Закон України "Про судовий збір".
6.1.2. Норми процесуального права:
Господарський процесуальний кодекс України, в редакції чинній з 15 грудня 2017 року (далі по тексту постанови також - ГПК України);
6.2. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 4 ст.236 ГПК України).
7. Розгляд апеляційної скарги по суті. Обставини справи.
7.1. Північно-західний апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, пояснень у справі, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, зазначає наступне.
7.2. З матеріалів справи слідує, що згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_9 за ТОВ "НОВА-ПАК" 18.09.2015 на праві власності зареєстрований транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
7.3. 21.09.2023 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД Любисток", як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ 994238243.20083 (Договір), щодо страхування транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , страхова суму 637836,00 грн.
7.4. У пункті 6 Особливих умов страхування (ОУС) Договору зазначено, що застрахованими страховими випадками є "АВТОКАСКО дорожньо-транспортна подія", "АВТОКАСКО незаконне заволодіння", "АВТОКАСКО інші випадкові події".
7.5. Строк дії Договору визначено з 21.09.2022 по 20.09.2023 (пункт 9 ОУС Договору).
7.6. Невід'ємною частиною Договору добровільного страхування наземних транспортних засобів, що укладається між Приватним акціонерним товариством СК "ПЗУ Україна" із Страхувальниками є Загальні умови страхування (ЗУС) ( п.1.1.ЗУС Договору).
7.7. У пункті 3.1. Загальних умов страхування Договору зазначено, що предметом цього Договору є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням зазначеним в Особливих умовах страхування Договору страхування або додатках до ОУС транспортним засобом (або транспортними засобами).
7.8. Страховик за цим Договором здійснює виплату страхового відшкодування, розмір якого визначається відповідно до умов визначених в ОУС та/або ЗУС Договору (пункт 3.2. ЗУС).
7.9. Відповідно до пункту 3.5 Загальних умов страхування Договору, страховик шляхом виплати страхового відшкодування відповідно до умов та зобов'язань за цим Договором в межах ліміту відшкодування компенсує збитки, що виникли внаслідок страхового випадку та пов'язані з втратою застрахованого ТЗ або з відновлювальним ремонтом такого ТЗ.
7.10. Страхувальник в межах договору зобов'язаний передати Страховику право вимоги до особи, відповідальної за збитки, заподіяні внаслідок страхового випадку, у розмірі фактично виплаченої суми страхового відшкодування за Договором (пункт 9.2.14 ЗУС Договору).
7.11. При настанні страхового випадку страховик визначає розмір збитку згідно з умовами Договору (пункту 10.1 ЗУС Договору).
7.12. Відповідно до пункту 12.3.1 ЗУС Договору при пошкодженні застрахованого транспортного засобу визначення розміру страхового відшкодування здійснюється зокрема на підставі документів ремонтної організації/СТО які згідно із чинним законодавством підтверджують необхідні витрати на ремонт застрахованого транспортного засобу.
7.13. 21.09.2022 між Приватним акціонерним товариством СК "ПЗУ України", як страховиком, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ТД "Любисток" було укладено Додаткову угоду №1 та Додаткову угоду №2 до Договору, якими відповідно були внесені зміни до п. 6.2 ЗУС Договору (щодо достроково припинення дії Договору) та п. 11.1.3 Договору.
7.14. Матеріалами справи підтверджується, що 28.03.2023 о 13 год. 00 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 349км 200м, що в межах Рівненського району Рівненської області, сталася дорожньо-транспортна подія за участі автомобіля MAN TGX 18.400, д.н.з. НОМЕР_6 , із напівпричепом SPITZER SF2737, д.н.з. НОМЕР_2 - який допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , а той у свою чергу допустив зіткнення з автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_7 .
7.15. Згідно відповіді Національної поліції України (наявна у матеріалах справи) про оформлене Управлінням патрульної поліції в Рівненській області ДТП (зіткнення з задньою частиною транспортного засобу), яке скоєне на автодорозі М-06 Київ-Чоп 349км 200м, міститься наступна інформація міститься наступна інформація.
7.15.1. На вказаному відрізку договори, поблизу населеного пункту Грушвиця Друга 28.03.2023 об 13:01год скоєне ДТП за участі транспортного засобу MAN TGX 18.400, державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом SPITZER SF2737, державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ПП "Русь Інвест", водій який має право керування транспортним засобом - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), поліс страхування-212680006 та 212678877 ПАТ СК "Євроінс Україна", вантажного фургону Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "НОВА-ПАК", водій ОСОБА_2 та вантажного фургону RENAULT MASTER, державний номерний знак НОМЕР_5 , власник ОСОБА_3 .
7.15.2. Зазначено винуватцем ДТП - ОСОБА_1 , який порушив п.2.3.6 ПДР - порушення стеження за дорожньою обстановкою, реагування на її зміну, стеження за вантажем, техн.12.1 ПДР - водій ТЗ не врахував безпечну швидкість руху особл. вантажу, стан ТЗ п.13.1.ПДР - порушення безпечної дистанції, про що складено протокол щодо учасника ДТП -ДПР18. №358969, матеріали направлено до Рівненського районного суду.
7.16. Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 20.04.2023 у справі №570/1699/23, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
7.16.1. У постанові судом зазначено, що 28.03.2023 о 13 год. 00 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 349км 200м, що в межах Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGX 18.400, д.н.з. НОМЕР_6 , із напівпричепом SPITZER SF2737, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПП "Русь Інвест", не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_7 . Вказані автомобілі Mercedes-Benz та Renault Master рухались в попутному напрямку попереду автомобіля MAN із напівпричепом, та зупинялися перед пішохідним переходом для дороги пішоходу. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Зазначено, що такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.3,12.1,13.1 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст. 124 КУпАП.
7.17. Господарськими судами встановлено, що 30.03.2023 страхувальник - власник пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. До заяви додано пояснення водія щодо опису подій.
7.18. Представником Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" складено акт огляду транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , який належить ТОВ "НОВА-ПАК" (дефектний акт) від 07.04.2023, в якому, зокрема наведено назву деталей, опис пошкодження.
7.19. Згідно рахунку-фактури №РІ-0000091 від 10.04.2023, виставленого ФОП Ріга О.І., загальна вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля Mercedes-Benz Sprinter 2012р. випуску, д.н.з. НОМЕР_3 , складає 395094,60 грн.
7.20. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" складено страховий акт №26978/1 з приводу події -ДТП від 28.03.2023 на підставі заяви від 30.03.2023, в якому наведено розрахунок страхового відшкодування та зазначено про прийняте рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 388716,25 грн.
7.21. На виконання умов Договору, Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" видано розпорядження №26978/1/1 на виплату страхового відшкодування в розмірі 388716,25 грн за реквізитами ФОП Ріга Олега Івановича.
7.21.1. Відповідно до платіжної інструкції від 04.05.2023 №00094239, ПрАТ СК "ПЗУ Україна" перерахував на рахунок ФОП Ріга Олега Івановича 388716,25 грн як суму страхового відшкодування за ремонт згідно рахунку №РІ-0000091 від 10.04.2023.
7.22. Згідно платіжних інструкцій №18336 від 20.09.2024 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" перерахувало ПрАТ СК "ПЗУ Україна" 78829,43 грн з призначенням платежу: "Страхове відшкод. Зг.Акту №207665/1/2024 від 20.09. 2024, ПЗУ Україна, ІПН 20782312, 81101, вих № 171 ПЗУ/АСА. Без ПДВ (02301)" та №29238 від 22.12.2023 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" перерахувало ПрАТ СК "ПЗУ Україна" 160000,00 грн з призначенням платежу: "Страхове відшкод. Зг.Акту №92519/1/2023 від 22.12.2023, відшкод. В порядку суброгації за справою №33842/26978/1, ПЗУ Україна, Без ПДВ. Хм 02301".
7.23. У довідках ПрАТ "СК "ПЗУ Україна" останнє підтверджує зарахування 22.12.2023 від ПрАТ "СК "Євроінс Україна" у розмірі 160000,00 грн та про зарахування 20.09.2024 від ПрАТ "СК "Євроінс Україна" у розмірі 78829,43 грн по справі №26978, договір АМ.994238243.20083.
7.24. Разом з тим, в матеріалах справи наявна інформація щодо чинності полісу внутрішнього страхування №212680006 від 28.03.2023 ПрАТ "СК "Євроінс Україна" щодо страхування транспортного засобу MAN TGX , д.н.з. НОМЕР_1 .
7.25. В подальшому у лютому 2025 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Русь Інвест" 149886,82грн страхового відшкодування.
7.26. Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 18.02.2025 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 924/160/25. Вирішено розглядати її в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
7.26.1. В обґрунтування позову позивач зазначив, що інтереси власника автомобіля "Mercedes-Benz Sprinter" державний номерний знак НОМЕР_3 , якому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 28.03.2023 завдано механічних пошкоджень з вини водія транспортного засобу "МАN TGX 18.400", державний номерний знак НОМЕР_6 , який належить ПП "Русь Інвест", застраховано в ПрАТ СК "ПЗУ Україна" відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів АМ 994238243.20083 від 21.09.2022. Після звернення власника пошкодженого застрахованого автомобіля, ПрАТ СК "ПЗУ Україна" виплачено останньому 388716,25 грн страхового відшкодування. Водночас, ПрАТ "СК "Євроінс Україна" як страховиком автомобіля "МАN TGX 18.400" (поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №212680006) здійснено виплату ПрАТ СК "ПЗУ Україна" страхового відшкодування в розмірі 160000 грн та в розмірі 78829 грн (з врахуванням зносу складових автомобіля). Стверджує, що решта суми страхового відшкодування підлягає відшкодуванню власником транспортного засобу, який спричинив ДТП.
7.26.2. Як на правову підставу позову посилається на положення ст. ст. 993, 1172, 1194 ЦК України, ст. 108 Закону України "Про страхування", ст.ст. 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
7.27. У відзиві на позов, відповідач проти позовних вимог заперечив, просить в позові відмовити. Зазначає, що позивачем не підтверджено допустимими доказами розміру завданих збитків (дійсного ремонту) власнику КТЗ у відповідності до вимог Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду Державного майна України №142/5/2092 від 24.11.2003, в редакції від 08.11.2019. Звертає увагу, що наданий позивачем акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) був складений в м. Києві, вул. Новоконстантинівська, 8, через 9 календарних днів після настання ДТП, без запрошення (за відсутності) відповідача, підписаний особою, яка тільки його склала; в акті не наведено вартість деталей, що підлягають заміні, ремонту; в акті не зазначено, що зафіксовані пошкодження мають відношення до події, що сталась 28.03.2023, що вони є наслідком аварійної ситуації, а не виникли раніше чи пізніше події. Також зазначає, що страховий акт №26978/1, де вказаний розмір страхового відшкодування не містить посилань на акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 07.04.2023. Відповідач вважає, що жоден з наданих до справи документів не відповідає вимогам Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів. Також вказує на відсутність належним чином завіреної та підписаної калькуляції, розбіжності між актом огляду транспортного засобу (дефектна відомість) від 07.04.2023 та рахунком фактурою №РІ-0000091 від 10.04.2023, відсутність актів виконаних робіт, що на думку відповідача, свідчить про необґрунтоване перерахування коштів позивачем на рахунок ФОП Ріга Олега Івановича і, відповідно, є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог.
7.27.1. Разом з тим, посилаючись на ст. 1172 ЦК України, постанову Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 №4 "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки" та правові висновки Верховного Суду, зазначає, про те, що Литвинюк Андрій Ігорович, який зазначений як водій не перебував у трудових відносинах з ПП "Русь Інвест" на час скоєння ДТП. Водночас звертає увагу, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/1699/23 від 20.04.2023 також не встановленого факту того, що водій ОСОБА_1 потрапив в ДТП саме під час виконання трудових обов'язків, а в матеріалах справи відсутні будь - які докази (товарно-транспортні накладні, подорожні листи, тощо) які б підтверджували зворотне.
7.28. Також, відповідачем в обґрунтування своєї позиції в матеріали справи надано податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ПП "Русь Інвест" за період 1 кварталу 2023 року з квитанцією №2 від 05.05.2023 з додатками: відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за період 1 місяця 1 кварталу 2023 року; відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ПП "Русь Інвест" за період 2 місяця 1 кварталу 2023 року; відомості про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ПП "Русь Інвест" за період 3 місяця 1 кварталу 2023 року, відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП "Русь Інвест" за період 1 місяця 1 кварталу 2023 року, відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП "Русь Інвест" за період 2 місяця 1 кварталу 2023 року від 05.05.2023; відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП "Русь Інвест" за період 3 місяця 1 кварталу 2023 року від 05.05.2023.
7.29. Позивач в поясненнях (від 14.03.2025) звертав увагу суду на те, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні ТЗ необхідно виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт, зазначив, що в даному випадку доказами вартості відновлювального ремонту ТЗ фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок ДТП, є рахунок СТО ФОП Ріга О.І. №ЗІ-0000001 від 10.04.2023 та підтвердження його оплати - платіжне доручення №00094239 від 04.05.2023. Також звертає увагу суду, що відповідачем не надано жодних належних та допустимих доказів на спростування визначеної вартості ремонтних робіт необхідних для відновлення пошкодженого майна та доказів того, що сума страхового відшкодування не відповідає розміру спричинених збитків. Наголошує, що постановою Рівненського районного суду Рівненської області у справі №570/1699/23 від 20.04.2023 встановлено, що на момент ДТП ОСОБА_1 працював на посаді водія в ПП "Русь Інвест", яке є власником транспортного засобу MAN TGX 18/400 з номерним знаком НОМЕР_6 .
7.30. Також відповідачем заявлено клопотання від 17.03.2025 про призначення експертизи відповідно до ст. 99 ГПК України, у якому посилаючись на невідповідності та розбіжності в акті огляду транспортного засобу від 07.04.2023, рахунку - фактурі від 10.04.2023 щодо матеріалів та робіт, враховуючи необхідність в спеціальних знаннях для встановлення обставин у справі та на підставі наявних в матеріалах справи документів просив суд призначити автотоварознавчу експертизу.
7.31. Враховуючи підстави та предмет спору, положення статті 993 ЦК України судом не встановлено підстав для призначення вказаної експертизи, за висновком суду - обставини даного спору не потребують спеціальних знань, з огляду на положення статті 99 ГПК України, відтак відмовлено у задоволенні поданого клопотання.
7.32. За результатами розгляду даного спору, 08.04.2025 Господарським судом Хмельницької області ухвалено оскаржуване рішення (пункт 1.1. - 1.2. цієї постанови) із підстав, наведених у пунктах 2.1.- 2.11. даної постанови.
8. Висновок апеляційного суду за результатами розгляду скарги, відхилення доводів апелянта.
8.1. Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши доводи і обґрунтування апеляційної скарги, Північно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції від 08.04.2025 - без змін, виходячи з наступного.
8.2. Частиною 2 статті 4 ГПК України визначено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
8.3. Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, та встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів (стаття 16 ЦК України).
8.4. При цьому захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду.
8.5. Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов'язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
8.6. Таким чином, у розумінні закону, суб'єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.
8.7. Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
8.8. Відповідно до частини першої статті 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
8.9. Позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" стверджує, що в результаті ДТП, яке було спричинене ОСОБА_1 , який працював на посаді водія у підприємстві відповідача, що встановлено постановою Рівненського районного суду від 20.04.2023 у справі №570/1699/23, позивачу завдано шкоду застрахованому в нього транспортному засобу, відтак з відповідача підлягає до стягнення страхове відшкодування.
8.10. Статтею 1 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на час страхування транспортного засобу) визначено, що страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
8.11. За статтею 6 Закону України "Про страхування" добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства. Добровільне страхування у конкретного страховика не може бути обов'язковою передумовою при реалізації інших правовідносин. Види добровільного страхування, на які видається ліцензія, визначаються згідно з прийнятими страховиком правилами (умовами) страхування, зареєстрованими Уповноваженим органом.
8.12. Згідно частини 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
8.13. Відповідно до статті 980 ЦК України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України.
8.14. Матеріалами справи підтверджується, що 21.09.2022 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна", як страховиком, та ТОВ "ТД Любисток", як страхувальником, було укладено Договір добровільного страхування наземних транспортних засобів №АМ 994238243.20083 щодо страхування транспортного засобу Mercedes-Benz Sprinter 516 CDI 2012 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3 .
8.15. За пунктом 3 частини 1 статті 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
8.16. Як уже зазначалося, Рівненським районним судом у постанові від 20.04.2023 у справі №570/1699/23 встановлено, що 28.03.2023 о 13 год. 00 хв. на а/д М-06 Київ-Чоп 349км 200м, що в межах Рівненського району Рівненської області, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем MAN TGX 18.400, д.н.з. НОМЕР_6 , із напівпричепом SPITZER SF2737, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить ПП "Русь Інвест", не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху та не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 , який в свою чергу допустив зіткнення з автомобілем Renault Master д.н.з. НОМЕР_7 .
8.16.1. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
8.16.2. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
8.17. Пошкодження застрахованого автомобіля - Mercedes-Benz Sprinter, д.н.з. НОМЕР_3 позивачем визнано страховим випадком, складено страховий акт №26978/1, згідно з яким прийнято рішення про виплату страхового відшкодування в розмірі 388716,25 грн.
8.18. Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Вказаною статтею також визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.
8.19. Позивач - ПрАТ СК "ПЗУ Україна" здійснив страхову виплату в розмірі 388716,25 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією №00094239 від 04.05.2023.
8.20. Згідно з положеннями статті 993 ЦК України та статті 108 Закону України "Про страхування" (в чинній редакції) до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
8.21. Так, позивач, заявляючи до суду позов про стягнення з відповідача страхового відшкодування внаслідок вказаного ДТП, вважає, що відповідач повинен сплати йому страхове відшкодування, оскільки ДТП було спричинене ОСОБА_1 , який працював на посаді водія у підприємстві відповідача.
8.22. Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
8.23. Частиною 1 статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
8.24. Частина 2 статті 1187 ЦК України визначає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
8.25. Згідно 1 статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
8.26. Виходячи з вище наведеного, та спірних правовідносин, що склалися між сторонами даного спору, слід звернути увагу на постанову Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі №426/16825/16-ц суд виснував, що у випадку, якщо роботодавець являється власником автомобіля (чи орендарем) та передав у користування своєму водієві (який має трудовий чи інших договір з роботодавцем) транспортний засіб для виконання останнім своїх трудових обов'язків, то за шкоду завдану потерпілому повинен відповідати саме роботодавець. Аналогічний правовий висновок також закріплений у постановах Верховного Суду у справах № 462/970/18 від 16.12.2020; №760/28302/18 від 25.11.2020; №133/1238/17 від 02.11.2020; №213/994/16-п від 16.04.2020.
8.27. Також, Верховний Суд постановах від 25.07.2018 у справі №914/820/17, від 21.02.2019, у справі №355/1394-16-ц дійшов висновку, що відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, наступає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоча і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю, як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
8.28. Разом з тим, як встановлено господарськими судами в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що ОСОБА_1 , як водій транспортного засобу, що спричинив ДТП, перебував на момент вчинення ДТП з відповідачем - ПП "Русь Інвест" в трудових відносинах, заподіяв шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків (накази, інструкції, товарно-транспортні накладні, шляхові листи, тощо).
8.28.1. При цьому, відповідач у відзиві на позов заперечив перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ПП " Русь-Інвест".
8.29. В даному випадку, доводи та обґрунтування позивача про встановлення факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест" Рівненським районним судом Рівненської області у постанові від 20.04.2023 у справі №570/1699/23, господарськими судами оцінюється критично, оскільки преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (аналогічна за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17).
8.29.1. Рівненський районний суд при встановлені обставин не констатував факту перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест".
8.29.2. А зазначення у вступній частині постанови Рівненського районного суду, що ОСОБА_1 працює водієм в ПП "Русь Інвест" не в контексті встановлення обставин щодо працевлаштування та перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем, а в контексті опису матеріалів, які надійшли на розгляд суду з управління патрульної поліції, що не може вважатись встановленими фактом який має преюдиційне значення.
8.29.3. При цьому, як правильно зауважив місцевий господарський суд під час розгляду справи №570/1699/23 районним судом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, жодних пояснень про перебування в трудових відносинах з ПП "Русь Інвест" не надавав.
8.29.4. Тоді як, відповідачем під час розгляду даного господарського спору надав суду податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску ПП "Русь Інвест" за період 1 кварталу 2023 року з відповідними відомостями про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам ПП "Русь Інвест" за період 1 місяця 1 кварталу 2023 року, за період 2 місяця 1 кварталу 2023 року за період 3 місяця 1 кварталу 2023 року від 05.05.2023; відомостями про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору ПП "Русь Інвест" за період 1 місяця 1 кварталу 2023 року, період 2 місяця 1 кварталу 2023 року за період 3 місяця 1 кварталу 2023 року від 05.05.2023.
8.29.5. Наведені документи не підтверджують перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем - ПП "Русь Інвест".
8.29.6. Будь - яких інших доказів на підтвердження обставин передбачених ст. 1172 ЦК України та на які неодноразово звертав увагу Верховний Суд (перебування водія в трудових відносинах з юридичною або фізичною особою та здійснення ним трудових (службових) обов'язків станом на дату настання ДТП) сторонами під час розгляду даного спору в матеріали справи не надано.
8.29.7. В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які би підтверджували перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем та виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків на час настання дорожньо-транспортної пригоди, заподіяння відповідної шкоди саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків і відповідно покладення на відповідача обов'язку сплатити страхове відшкодування за завдану шкоду під час ДТП.
8.30. Відтак, керуючись стандартами доказування під час розгляду даного спору, колегія суддів досліджує та надає оцінку доказам, які подані на підтвердження заявлених позовних вимог з урахуванням матеріалів даної справи.
8.31. Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
8.32. Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
8.33. Згідно частин 1, 3 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
8.34. Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
8.35. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
8.36. Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
8.37. Під час розгляду даного спору позивачем (скаржником) не доведено наявність правових підстав для стягнення з відповідача заявленої суми коштів - суми страхового відшкодування в силу положень ст. ст. 993, 1172, 1194 ЦК України, ст. 108 Закону України "Про страхування", статей 22, 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" відповідно і відсутні підстави для задоволення позову.
8.38. Заявлені позивачем позовні вимоги є безпідставними.
8.39. Враховуючи вищевикладене, встановлені господарськими судами обставини даного спору, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" до Приватного підприємства "Русь Інвест" про стягнення 149886,82грн страхового відшкодування не підлягають до задоволення.
8.40. Висновок суду першої інстанції про відмову у позові є обґрунтованим та правомірним.
8.41. Скаржник/позивач не довів тих обставин, на які він посилався як на підставу своїх вимог та заперечень.
8.42. Оскаржуване рішення Господарського суду Хмельницької області ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
8.43. З урахуванням наведеного, усі зазначені доводи апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у даній справі не спростовують висновку суду першої інстанції при ухвалені оскаржуваного рішення та не можуть бути підставою для його скасування або зміни.
8.44. За таких обставин апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25- без змін.
9. Повноваження суду апеляційної інстанції.
9.1. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
9.2. З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи, викладені апелянтом у апеляційній скарзі є необґрунтованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції
9.3. У відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
10. Розподіл судових витрат.
10.1. Як вбачається із матеріалів справи, за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.04.2025 у справі №924/160/25 апелянт сплатив судовий збір у розмірі 4542,00 грн згідно платіжної інструкції №140016 від 18.04.2025.
10.2. Судовий збір сплачений в порядку та розмірі, визначеному Законом України "Про судовий збір".
10.3. За змістом статті 129 ГПК України за результатами розгляду апеляційної скарги здійснюється розподіл судових витрат.
10.4. Оскільки апелянту відмовлено у задоволенні апеляційної скарги, в силу приписів статті129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" від 21.04.25р. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 08 квітня 2025 року у справі №924/160/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Справу №924/160/25 повернути Господарському суду Хмельницької області.
Повна постанова складена "08" липня 2025 р.
Головуючий суддя Юрчук М.І.
Суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.