вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
про залишення апеляційної скарги без руху
"09" липня 2025 р. Справа№ 920/1541/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Алданової С.О.
Євсікова О.О.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Мірошниченка Вадима Володимировича
на рішення Господарського суду Сумської області від 31.03.2025, повний текст якого складено та підписано 01.04.2025
у справі № 920/1541/24 (суддя Жерьобкіна Є.А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Маркет»
до Фізичної особи-підприємця Мірошниченка Вадима Володимировича
про стягнення коштів
27.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-Маркет» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Мірошниченка Вадима Володимировича про стягнення 150 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.03.2025 у справі №920/1541/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Фізичної особи підприємця Мірошниченка Вадима Володимировича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Маркет» суму попередньої оплати в розмірі 150000 грн 00 коп. 3028 грн 00 коп. витрат зі сплати судового збору.
Не погоджуючись з цим відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, провадження у справі - закрити.
Разом з тим, скаржником надано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.06.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.
Розглянувши клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
При цьому, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного тексту рішення (п. 1 ч. 2 ст. 256 ГПК України).
Статтею 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
У кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.
При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
При цьому, останній має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду за умови подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Матеріалами справи підтверджується, що оскаржуване рішення прийняте Господарським судом Сумської області 31.03.2025 (повний текст якого складено та підписано 01.04.2025). Таким чином, в силу приписів ст. 256 ГПК України, останнім днем двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги на рішення суду у даній справі є 21.04.2025.
11.06.2025 засобами поштового зв'язку, скаржник звернувся з апеляційною скаргою, тобто із значним пропуском процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а саме на 2 (два) місяці з моменту ознайомлення із повним текстом оскарженого рішення .
Обгрунтовуючи причини пропуску процесуального строку, апелянт зазначає, що повний текст рішення не отримав. 03.04.2025 ознайомився із повним текстом оскарженого рішення на офіційному сайті Судової влади України. Також, зазначає 10.04.2025, що між апелянтом та Адвокатським об'єднанням «Захист» було укладено договір про надання адвокатських послуг. Разом з тим, зазначає, що через введення воєнного стану в Україні та постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли на території Сумської області, де проживає скаржник, останній вважає, що це є поважною причиною пропуску процесуального строку.
Колегія вважає, що зазначені причини пропуску строку на апеляційне оскарження не є поважними враховуючи наступне.
11.06.2025 засобами поштвого зв'язку відповідач подав апеляційну скаргу до суду, яка підписана його представником - адвокатом - Зачепіло З.Я.
В той же час, заявником не надано належних та допустимих доказів стосовно того, що за такий тривалий час він не мав об'єктивної можливості здійснити оскарження судового рішення в апеляційному порядку. Скаржником в обґрунтування поважності причин пропуску строку апеляційне оскарження не наведено обґрунтованих підстав щодо неможливості подання апеляційної скарги з моменту ознайомлення із повним текстом оскарженого рішення, а також із моменту укладення договору про надання адвокатських послуг, а саме з 10.04.2025.
При цьому, самі лише обставини щодо відсутності можливості подати апеляційну у строк встановлений законом у зв'язку з повітряними тривогами у Сумській області та ракетними обстрілами, на які посилається скаржник у заяві, не можуть вважатися поважними причинами пропуску строків на апеляційне оскарження, тому що зумовлені суб'єктивною поведінкою сторони. Також, не є переконливими такі доводи в контексті оформлення та подання апеляційної скарги у розумні для цих обставин строки.
Стосовно посилання на введення воєнного стану в Україні з 24.02.2022 та постійні повітряні тривоги та ракетні обстріли на території Сумської області, суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 10.11.2022 у справі № 990/115/22: введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Проте відповідачем не наведено конкретних обставин, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Дослідивши зазначені обставини колегія дійшла до висновку, що несвоєчасне здійснення процесуальної дії у даному випадку залежало виключно від волі відповідача.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).
Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства України з 1997 року, кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у контексті Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного та обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Рябих проти Росії").
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03, від 03.04.2008) вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.
Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов'язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким він користується, виходячи із поважності причин пропуску строку. У цьому випадку обставин, які б об'єктивно перешкоджали скаржникові реалізувати своє право на вчасне подання апеляційної скарги не вбачається, а підстави, наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не є поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від бездіяльності самого скаржника.
Відповідно до ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлений статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступні недоліки.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ЗУ Про судовий збір ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЗУ Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
З урахуванням вказаних приписів Закону, та того, що скаржник просить скасувати рішення повністю, тобто оскарженою сумою є 150 000,00 грн, відповідач повинен сплатити судовий збір у розмірі 4542,00 грн судового збору, та розраховується наступним чином: (3028,00 грн*150%).
Натомість, перевіривши матеріали апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що скаржником не додано доказів сплати судового збору у розмірі встановленому законом.
Отже, вищенаведене є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч.2 ст.260 ГПК України.
Також, колегія суддів звертає увагу апелянта на інші недоліки апеляційної скарги.
Відповідно до вимог п. 3. ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Приписами ст. 259 ГПК України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Отже, обов'язок щодо надання доказів направлення апеляційної скарги передбачений статтею 259 ГПК України і належне його виконання покладається ГПК України на скаржника.
Відповідно до частини 7 статті 42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, передбачені частиною 3 статті 2 ГПК України.
При зверненні з апеляційною скаргою скаржник не надав до суду докази надсилання копії скарги позивачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Маркет».
Таким чином, вказані недоліки є підставою для залишення апеляційної скарги без руху у відповідності до ч. 2 ст. 260 ГПК України.
З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, слід запропонувати скаржнику надати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших підстав його поновлення та доказів на підтвердження наведених підстав, докази сплати судового збору у розмірі 4542, 00 грн, як за подання скарги на рішення суду першої інстанції за реквізитами, зазначеними на офіційному web-сайті Судової влади України (https://court.gov.ua/affairs/sudytax/), а також докази надсилання копію з апеляційної скарги зі всіма додатками до неї.
Приписами ч. 2 ст. 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Колегія суддів вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, які є підставою залишення апеляційної скарги без руху, суд, відповідно до ст.ст. 174, 260, 261 ГПК України, має право повернути апеляційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Мірошниченка Вадима Володимировича на рішення Господарського суду Сумської області від 31.03.20253 у справі № 920/1541/24 залишити без руху.
2. Роз'яснити скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
3. Попередити скаржника, що невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали є підставою для повернення апеляційної скарги.
4. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи до відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не підлягає оскарженню.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді С.О. Алданова
О.О. Євсіков