вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"02" липня 2025 р. Справа№ 910/3454/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Мальченко А.О.
при секретарі Вага В.В.
за участю представників сторін:
від позивача: Гайдамаченко В.П. дов.;
від відповідача: Дем'янчук Г.В. орд., ОСОБА_2 голова правл.;
від третьої особи 1: не з'явився;
від третьої особи 2: не з'явився;
прокурора: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 (повний текст рішення складено 04.09.2024)у справі №910/3454/20 (суддя - Бондаренко - Легких Г. П.)
за позовом Державного підприємства "Укроборонресурси"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3"
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К" (04128, м. Київ, вул. Берковецька, буд. 6-К)
2. Київська міська державна адміністрація (03680, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 31, корпус 2)
за участі Військового прокурора Київського гарнізону
про звільнення частини самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення безпідставно збережених коштів 123 370,00 грн,
У березні 2020 року Державне підприємство "Укроборонресурси" (далі - позивач, Підприємство) звернулось у Господарський суду міста Києва з позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3" (далі - відповідач, ОСББ), та, з врахуванням заяви про зміну предмету позову, просило суд:
- зобов'язати ОСББ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, що огороджена парканами біля житлового будинку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_6 та розташована в межах земельної ділянки за адресою: м.Київ, АДРЕСА_1 кадастровий номер 8000000000:82:085:0001, шляхом приведення даної земельної ділянки в належний для цільового використання стан, звільнення території від рухомого майна та здійснення демонтажу (знесення) двоповерхової будівлі із газобетонних блоків загальною площею під забудовою 38, 0 кв. м., гаражів 3 шт. (18+19+23 кв. м.), прибудинкової господарської будівлі до гаражу (площею 23 кв. м.) площею 9, 0 кв. м., вбиральні загальною площею під забудовою 6, 0 кв. м., господарської будівлі 12, 0 кв. м., господарської будівлі 6, 0 кв. м, колодязів, прибудинкових сходів до фасаду житлового будинку для доступу до приміщень другого поверху, влаштованого покриття із асфальтобетону, з бетону та тротуарних бетонних плит, мощення із тротуарних плиток, огорожі, яка обладнана воротами (2 шт.) та хвіртками (2 шт.), а також будь-яких інших об'єктів нерухомого та рухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_6 на огородженій парканами території, площею 1395 кв. м. та перебувають за межами одноповерхового житлового будинку.
- зобов'язати ОСББ відшкодувати Підприємству суму безпідставно збережених коштів у розмірі 114 838, 35 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №008200 від 20.02.2002 Підприємству передано в постійне користування земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 площею 4,1617 га, на якій також розміщена житлова та нежитлові будівлі ОСББ. Відповідач самовільно, без отримання відповідних дозволів та погоджень здійснив зайняття частині земельної ділянки, належної Державі Україна, та побудував будівлі на прибудинковій ділянці біля свого будинку, а також уникає відшкодування сум земельного податку, нарахованого Підприємству.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що одноповерховий житловий будинок АДРЕСА_6 у м.Києві, складається з трьох квартир, в яких проживають мешканці цих квартир із своїми сім'ями, належить на праві власності на житло і побудований ще у 1947 році. Власники квартир 2 та 3 на законних підставах в період з 2005 по 09.04.2015 здійснили над своїми квартирами надбудову другого поверху, внаслідок чого збільшилась загальна площа цих квартир, крім того на прибудинковій ділянці розміщено гараж, який побудовано ще в 1975 році, а паркан відповідачем самостійно не встановлювався. З позовної заяви не зрозуміло, про яку саме площу частини земельної ділянки поряд з будинком відповідача йде мова та місце розташування частини земельної ділянки. Також відсутні підстави стягнення безпідставно збережених коштів, оскільки не встановлено яка саме площа частини земельної ділянки знаходиться у користуванні відповідача, відповідач не користується земельною ділянкою, яка не перебуває в його користуванні і позивачем пропущений строк позовної давності.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16 травня 2024 року позов задоволено частково.
Зобов'язано Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3" звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею , що огороджена парканами біля житлового будинку за адресою: м. Київ, АДРЕСА_6 та розташована в межах земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_6 кадастровий номер 8000000000:82:085:0001, шляхом приведення даної земельної ділянки в належний для цільового використання стан, звільнення території від рухомого майна та здійснення демонтажу (знесення) двоповерхової будівлі із газобетонних блоків загальною площею під забудовою 38, 0 кв. м., гаражів 3 шт. (18+19+23 кв. м.), прибудинкової господарської будівлі до гаражу (площею 23 кв. м.) площею 9,0 кв. м., вбиральні загальною площею під забудовою 6, 0 кв. м., господарської будівлі 12, 0 кв. м., господарської будівлі 6, 0 кв. м, колодязів, влаштованого покриття із асфальтобетону, з бетону та тротуарних бетонних плит, мощення із тротуарних плиток, огорожі, яка обладнана воротами (2 шт.) та хвіртками (2 шт.), а також будь-яких інших об'єктів нерухомого та рухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_6 на огородженій парканами території та перебувають за межами одноповерхового житлового будинку площею 260 кв. м. та за межами земельної ділянки площею 276, 47 кв. м., що необхідна для обслуговування житлового будинку.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3" на користь Державного підприємства "Укроборонресурси" 2102,00 грн судового збору та 30 726,72 грн витрат на проведення експертизи.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог, в іншій частині рішення залишити без змін.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позивач не надав жодних доказів, які б підтверджували перебування житлового будинку на балансі в/ч НОМЕР_1 чи Підприємства; на території військової частини не могло бути розміщено житлового будинку, оскільки це було заборонено законодавством; оскільки житловий будинок був безгосподарним, але в ньому проживало три сім'ї військовослужбовців, за їх заявами рішенням Голосіївської райради в м.Києві від 26.06.2003 його було прийнято до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району; усі квартири були приватизовані у встановленому порядку і власники квартир 2 і 3 на законних підставах зробили надбудову другого поверху над своїми квартирами; відповідач не здійснював самочинне будівництво та самовільно земельну ділянку не займав, власник (Київська міська державна адміністрація) з відповідним позовом не звертався; саме позивачем безпідставно захоплено земельну ділянку під об'єктами нерухомого майна відповідача; для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд відповідачу необхідна у користуванні земельна ділянка площею 0,1395 га; суд не надав належної оцінки висновку експертів від 19.11.2021 та від 12.05.2023; на момент оголошення резолютивної частини судового рішення, позивач втратив право користування земельною ділянкою, а власник земельної ділянки не заявляв позовних вимог до відповідача; Підприємство знаходиться у стані припинення, ТОВ "Епіцентр-К" 07.04.2023 уклало договір №1365 щодо купівлі об'єкта малої приватизації єдиного майнового комплексу Підприємства, тому між позивачем та відповідачем відсутній предмет спору; також у ОСББ відсутні правові підстави та обов'язки зі сплати та користування частиною земельної ділянки у вигляді земельного податку.
Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, посилаючись на те, що позивачу на праві постійного користування володіє земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001, власником якої є держава в особі Київської міської державної адміністрації, і на території зазначеної земельної ділянки знаходяться будівлі та споруди площею 1395 кв.м., які використовуються ОСББ самовільно, без належних документів, що посвідчують право власності або користування, і відповідач, після приватизації ним трьох квартир у 2004-2005 роках, самовільно здійснив заняття частини земельної ділянки шляхом встановлення огорожі, незаконного зведення будівель та споруд, що підтверджується висновками судових експертиз, і вказані споруди підлягають знесенню.
Листами від 26.12.2024 та від 19.03.2025 Київська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Центрального регіону просить розглядати справу без участі його представника.
15.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про виклик у судове засідання судових експертів КНДІСЕ, які склали висновки експертів від 19.11.2021 №29821/20-41/29822/20-44 та від 12.05.2023 №31953.22-41.31954.22-44
28.01.2025 від позивача надійшло заперечення на клопотання ОСББ про залучення до участі у справі спеціалістів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.04.2025 вирішено, у тому числі, викликати у судове засідання головного судового експерта відділу досліджень проектної документації та вартості будівельних робіт лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНДІСЕ Лисака О.С. та судового експерта відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель лабораторії інженерно-технічних видів досліджень КНДІСЕ Баранова Ю.Л.
24.04.2025 від Київського НДІСЕ надійшов лист, на виконання ухвали суду від 01.04.2025, в якому повідомлено про неможливість забезпечення прибуття експертів О.Лисака та Ю.Баранова, оскільки вони на даний час не працюють КНДІСЕ.
28.04.2025 від третьої особи 2 надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника Київської міської державної адміністрації.
20.05.2025 від позивача надійшли заперечення щодо залучення до участі у справі спеціалістів.
03.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про призначення у справі повторної додаткової комплексної судової експертизи (будівльно-технічної та земельно-технічної).
03.06.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів (копію технічних паспортів на господарську будівлю під літерою "Д" та на гараж з господарськими будівлями).
04.06.2025 від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача про долучення доказів.
19.06.2025 від адвоката Тагієвої Т.В. надійшло повідомлення про припинення представництва інтересів ОСББ у даній справі.
01.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів щодо поділу спірної земельної ділянки.
01.07.2025 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі за відсутності предмету спору, оскільки спірну земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:82:085:0001) за розпорядженянм Київської міської військової адміністрації від 19.12.2023 було поділено на три земельні ділянки, отже на момент прийняття оскаржуваного рішення спірної земельної ділянки не існувало внаслідок дій позивача і третіх осіб, а у зв'язку із відсутністю земельної ділянки, яку позивач вважав самовільно зайнятою, відсутнє і ймовірне порушення будь-яких його прав чи інтересів.
Учасники процесу належним чином повідомлялись про розгляд апеляційної скарги в порядку, визначеному статтями 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), шляхом направлення ухвал суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Оскільки явка сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, суд, на підставі ч.12 ст. 270 ГПК України, ухвалив здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників третіх осіб і прокурора.
Представники відповідача (апелянта) у судовому засідання підтримали клопотання від 01.07.2025 про долучення доказів, також підтримали заяву про закриття провадження у справі, просили задовольнити частково апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі.
Представник позивача у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотань про долучення доказів і закриття провадження, просив залишити оскаржуване рішення без зміню.
Розглянувши клопотання відповідача від 01.07.2025 про долучення доказів, апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Згідно з приписами статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Відповідач, в якості нових доказів, до клопотання додав наступні документи: копію листа Департаменту Земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 057-7650 від 11.06.2025 року; копію Розпорядження Київської міської військової адміністрації № 1071 від 19.12.2023; копію витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-9968946112025 від 30 червня 2025 року; інформацію з Державного земельного кадастру про відсутність у ньому зареєстрованої земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001; копію адвокатського запиту до Київської міської військової адміністрації від 30.06.2025 з доказами його надіслання
В обґрунтування причин неподання вказаних доказів суду першої інстанції заявник послався на те, що вже в ході судового розгляду в суді апеляційної інстанції, після судового засідання 04.06.2025, на адресу ОСББ надійшов лист Департаменту земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації № 057-7650 від 11.06.2025, з якого стало відомо, що спірну земельну ділянку з кадастровим номером 800000000:82:085:0001, розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 19.12.2023 №1071 "Про розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки у АДРЕСА_1 у Голосіївському районі міста Києва" (тобто ще на момент розгляду справи в суді першої інстанції) було вирішено поділити та виготовлено відповідну технічну документацію, а тому, замість спірної ділянки сформовано три нові земельні ділянки: площею 0,1176 га (кадастровий номер 800000000:82:085:0009), - площею 0,1036 га (кадастровий номер 800000000:82:085:0010), площею 3, 9405 га (кадастровий номер 800000000:82:085:0011). Як зазначається у листі, такий поділ спірної земельної ділянки відбувся за нотаріальної згоди від 31.07.2023 ДП "Укроборонресерси" (який є позивачем у цій справі), а замовником розробки відповідної технічної документації із землеустрою визначено ТОВ "Епіцентр К" (третя особа на стороні позивача). Також зазначається, що нова земельна ділянка площею 0,1036 га (кадастровий номер 800000000:82:085:0010) призначена для багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 у м. Києві (тобто, будинку ОСББ). До вказаного листа також було додано копію зазначеного розпорядження КМВА. У зв'язку із цим, представником апелянта отримано відомості з Державного земельного кадастру та встановлено, що земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 (спірної земельної ділянки) в результаті вищевказаних документів та дій вже не існує. Також отримано витяг з Державного земельного кадастру №НВ-9968946112025 від 30.06.2025 (додається), відповідно до якого ще 24.05.2024, у результаті поділу спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 відбулася, зокрема, реєстрація земельної ділянки площею 0,1036 га за кадастровим номером 8000000000:82:085:0010, а запис про земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 було видалено з Державного земельного кадастру. Всі вищевказані обставини не були свідомо повідомлені суду ні позивачем ДП "Укроборонресурси", ні третьою особою ТОВ "Епіцентр К", яким достеменно було про них відомо.
Суд визнає даний випадок винятковим та, з метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи, вважає за можливе долучити вказані докази до матеріалів справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Київської міської ради "Про надання і вилучення земельних ділянок" від 03.04.2001 №250/1227:
- надано Державному підприємству Міністерства оборони України "Укроборонресурси" земельну ділянку в постійне користування площею 2,22 га для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази у АДРЕСА_1 у Печерському районі за рахунок земель міської забудови;
- вирішено оформити державному підприємству Міністерства оборони України "Укроборонресурси" право постійного користування земельною ділянкою площею 2,0 га для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази АДРЕСА_1 у Печерському районі за рахунок частини земель, відведених відповідно до рішення Виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 14.03.1950 №451 "Про відвід земельної ділянки Військовій частині № НОМЕР_2 під будівництво Головної матеріальної бази, яка існує з 1944 року і має забудови на даній дільниці".
На підставі Державного акту на право постійного користування земель І-КВ №008200 від 20.02.2002 ДП "Укроборонресурси" здійснювало постійне користування земельною ділянкою загальною площею 4,1617 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (кадастровий номер: 8000000000:82:085:0001).
Згідно Інформаційних довідок №206937438 від 15.04.2020, №212469453 від 15.06.2020 цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:82:085:0001 - промисловості, комерційного використання і громадського призначення, вид використання земельної ділянки: для експлуатації та обслуговування матеріально-технічної бази.
Згідно Інформації з Державного земельного кадастру про право власності від 23.04.2020 цільове призначення земельної ділянки за кадастровим номером: 8000000000:82:085:0001 - 11.02. для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
Згідно даних земельного кадастру, земельна ділянка за кадастровим номером: 8000000000:82:085:0001 перебуває в державній власності, власником є держава в особі Київської міської державної адміністрації.
Державне підприємство "Укроборонресурси" стверджує, що на території земельної ділянки знаходяться будівлі та споруди площею 1395 кв. м., які використовуються ОСББ "Либідь-3", а зокрема, житловий будинок на 3 (три) квартири, який раніше перебував на балансі колишньої військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та використовувався для тимчасового проживання військовослужбовців.
Таким чином, на думку позивача, земельна ділянка площею 0,1395 га самовільно використовується ОСББ "Либідь-3" без належних документів, що посвідчують право власності або користування згідно вимог статті 125, 126 Земельного кодексу України, про що 25.06.2020 було складено акт обстеження земельної ділянки №20-0392-01.
Отже, позивач доводить, що відповідач протиправно, самовільно, без отримання відповідних рішень, дозволів та погоджень здійснив заняття частини земельної ділянки шляхом встановлення огорожі, незаконного зведення будівель та споруд, тобто здійснив самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці.
У зв'язку з вище зазначеним, позивач у порядку ч. 4 ст. 376 ЦК України звернувся до суду з позовом про знесення (демонтаж) об'єктів самочинного будівництва та про стягнення у порядку статті 1212 ЦК України безпідставно збережених коштів земельного податку за фактичне користування земельною ділянкою за період з 2015 по 2021 рік.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на наступні обставини:
(1) на земельній ділянці (кадастровий номер 8000000000:82:085:0001) за адресою АДРЕСА_1 , 3 знаходиться будинок на 3 квартири по АДРЕСА_1 , який раніше перебував на балансі колишньої військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України та використовувався для тимчасового проживання військовослужбовців;
(2) після приватизації квартир у 2004-2005 роках відповідач самовільно захопив частину земельної ділянки належної на праві постійного користування позивачеві площею 0,1395 га шляхом огородження, самочинного будівництва (монтажу) допоміжних будівель та споруд, облаштування замощення для розміщення транспортних засобів, будівельних матеріалів та іншого майна;
(3) ще у 2011 році відповідачем використовувалась земельна ділянка за адресою АДРЕСА_6 площею 1417,27 кв. м., з яких під забудовою будинку знаходилось лише 204,23 кв. м.
(4) наразі, з 0,1395 га державної землі, яку відповідач самовільно використовує для задоволення власних потреб під забудовою житлового будинку по АДРЕСА_2 , разом з незаконними прибудовами, перебуває лише 260 кв. м.;
(5) земельна ділянка орієнтовною площею 0,14 га використовувалась відповідачем без документів, що посвідчують право власності або користування згідно вимог статті 125, 126 Земельного кодексу України, про що працівниками Департаменту земельних ресурсів складено Акт обстеження земельної ділянки №20-0392-01 від 25.06.2020;
(6) КМДА будь-якого рішення про передачу спірної ділянки площею 0,1395 га у власність чи користування відповідачу не приймала, земельну ділянку відповідачу не передавала;
(7) таким чином, відповідач протиправно, самовільно, без отримання відповідних рішень дозволів та погоджень у розумінні статті 212 Земельного кодексу України здійснив заняття частини земельної ділянки позивача;
(8) відповідач здійснив самочинне будівництво на самовільно зайнятій земельній ділянці без жодних правових підстав та документів, всупереч волі власника та користувача земельної ділянки, порушуючи права позивача та держави, а тому зобов'язаний в силу статті 376 ЦК України самостійно за власний рахунок знести (демонтувати) об'єкти самочинного будівництва;
(9) крім того, сума безпідставно збережених відповідачем коштів земельного податку, що нарахований позивачем за фактичне використання відповідачем частини земельної ділянки площею 0,1395 га протягом 2015-2021 років становить 114 838, 35 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на наступні обставини:
(1) згідно Акту прийому-передачі будівель, споруд і території військової частини від 24.06.1998 року житловий будинок відповідача за адресою АДРЕСА_1 військовою частиною НОМЕР_1 на баланс позивача ДП "Укроборонресурси" не передавався;
(2) згідно рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих №451 від 14.03.1950 військовій частині № НОМЕР_3 передано земельну ділянку під будівництво Головної матеріальної бази площею 2,0 га, і в площу цієї земельної ділянки не входила земельна ділянка, на якій розміщено житловий будинок відповідача, побудований у 1947 році, що підтверджується планом земельної ділянки від 1952 року;
(3) усі квартири житлового будинку відповідача за адресою АДРЕСА_1 були приватизовані у встановленому законом порядку та згодом власники квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 в період з 2005 по 2015 роки здійснили над своїми квартирами надбудову другого поверху. Право власності із збільшеною площею в житловому будинку, зареєстровано за власниками цих квартир, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.08.2019;
(4) на прибудинковій ділянці по АДРЕСА_2 у м. Києві також розміщені 2 металеві гаражі, 4 сараї, альтанка вбиральня та ворота з хвіртками до 1990 року спорудження, які також спільно використовуються власниками квартир житлового будинку, що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок від 15.07.2021. Таким чином, переміщення вказаних об'єктів, розташованих на земельній ділянці є неможливим, оскільки, вони будуть знецінені та втратять своє призначення;
(5) вище перелічені об'єкти не є самочинними, оскільки збудовані до передання земельної ділянки у постійне користування позивачеві, а чинне законодавство не встановлює обов'язку вводити в експлуатацію індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, збудовані у період до 05.08.1992 року;
(6) відповідач користувався спірною земельною ділянкою площею 0,1395 га ще до передачі земельної ділянки площею 4,1617 га в постійне користування позивачу у 2002 році та вчиняв дії щодо отримання земельної ділянки у постійне користування.
Зокрема, листом позивача від 29.09.2010, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стегостенко Н. Б., зареєстровано в реєстрі під №1718, надано згоду (дозвіл) на вилучення земельної ділянки, орієнтовною площею 0,13 га на якій розташований житловий будинок по АДРЕСА_1 із загальної площі, на яку позивач має державний акт на постійне користування на користь ОСББ "Либідь-3" з метою вирішення питання подальшої передачі її ОСББ для експлуатації та обслуговування даного будинку.
Надалі, за дорученням заступника голови КМДА №39373 від 13.09.2011 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) опрацьований наданий Міністерством оборони України проект протокольного рішення Кабінету Міністрів України щодо погодження добровільної відмови Міністерства оборони України від права постійного користування частиною земельної ділянки площею 0,1417 га, та листом від 19.09.2011 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) запропонувало Міністерству оборони України доповнити проект протокольного рішення абзацом про зобов'язання позивача виконати роботи по розробці технічної документації із землеустрою. Проте, позивач не забезпечив виконання робіт по розробці технічної документації;
(7) листом №525 від 17.09.2019 позивач звертався до відповідача щодо фінансової участі останнього у відновленні водопровідних мереж спільного користування, що додаткового підтверджує обізнаність позивача про користування відповідачем земельною ділянкою по АДРЕСА_2 у м. Києві;
(8) висновок експертів від 19.11.2021 №29821/20-41/29822/20-44 не може бути належним доказом у справі, оскільки експертиза проведена не у повному обсязі;
(9) у ОСББ "Либідь-3" відсутні правові підстави та обов'язки зі сплати за користування частиною земельної ділянки у вигляді земельного податку.
Так, рішенням Голосіївської районної в м. Києві Ради від 26.06.2003 №16/04, житловий будинок АДРЕСА_2 (який також знаходиться в межах земельної ділянки №8000000000:82:085:0001) прийнято до комунальної власності територіальної громади Голосіївського району м. Києва.
Житловий будинок АДРЕСА_2 складається з трьох квартир, які належать на праві власності фізичним особам - співвласниками багатоквартирного будинку, які у порядку передбаченому Законом України "Про приватизацію державного житлового фонду" у відповідних редакціях, приватизували належні їм квартири, що підтверджується відповідними свідоцтвами про право власності на житло, які не визнавались недійсними/не скасовувались у судовому порядку. Зокрема, власниками:
- квартири АДРЕСА_4 є ОСОБА_1 та члени його сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 25.10.2005. Згідно вказаного свідоцтва, орган приватизації - Відділ приватизації житла Голосіївської РДА посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5 дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та членам його сім'ї. Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію житлового фонду" (у свідоцтві відображена саме така назва закону, а не "про приватизацію державного житлового фонду"). Загальна площа квартири становить 53, 7 кв. м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 25.10.2005 №30485.
- квартири АДРЕСА_6 є ОСОБА_2 та члени його сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 13.12.2004 та про що внесено запис у реєстрову книгу №9742 від 21.01.2005. Згідно вказаного свідоцтва, орган приватизації - Державна адміністрацію Голосіївського району посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7 дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 та членам його сім'ї. Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію житлового фонду" (у свідоцтві відображена саме така назва закону, а не "про приватизацію державного житлового фонду"). Загальна площа квартири становить 39, 5 кв. м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 13.12.2004 №29601.
- квартири АДРЕСА_8 та члени його сім'ї, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.06.2005 та про що внесено запис у реєстрову книгу №9742 від 29.06.2005. Згідно вказаного свідоцтва, орган приватизації - Відділ приватизації житла Голосіївської РДА посвідчує, що квартира, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_9 дійсно належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та членам його сім'ї. Квартира приватизована згідно з Законом України "Про приватизацію житлового фонду" (у свідоцтві відображена саме така назва закону, а не "про приватизацію державного житлового фонду"). Загальна площа квартири становить 63, 0 кв. м. Свідоцтво видане згідно з розпорядженням (наказом) від 13.12.2004 №29601.
ОСББ вказувало, що власники квартир АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 в період з 2005 по 09.04.2015 року здійснили над своїми квартирами надбудову другого поверху будинку, внаслідок чого збільшилась загальна площа цих квартир та 01.08.2019 проведено реєстрацію права власності на збільшені площі квартир, що підтверджується Витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07.08.2019, де підставами для державної реєстрації зазначено свідоцтва про право власності серії та номер 9742.
Згідно висновку експертів від 19.11.2021 №29821/20-41/29822/20-44 в межах території земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , за кадастровим №8000000000:82:085:0001, загальною площею 4,1617 га, що перебуває у постійному користування ДП "Укроборонресурси", розташовані будівлі і споруди, що належать (обслуговуються) ОСББ "Либідь-3". За результатами проведених топографічно-геодезичних робіт судовими експертами було визначено фізичні характеристики території (конфігурацію, площу, проміри), яку використовує на момент проведення судової експертизи ОСББ "Либідь-3" в межах земельної ділянки №8000000000:82:085:0001. Так, судовими експертами встановлено, що площа земельної ділянки, яка використовується ОСББ "Либідь-3" становить 0,1395 га.
У дослідницькій частині висновку експертів від 19.11.2021 №29821/20-41/29822/20-44 встановлено, що на території по АДРЕСА_2, площею 0,1395 га, якою фактично користуються власники забудов ОСББ "Либідь-3" розташовані: житловий будинок з прибудовами, загальною площею в плані під забудовою 260 кв. м.; двоповерхова на будівля із газобетонах блоків загальною площею в плані під забудовою 38, 0 кв. м.; гаражі, 3 шт., загальною площею в плані під забудовою 60 (18+19+23) кв. м.; прибудована господарська будівля до гаражу (23 кв. м.) площею 9, 0 кв. м.; зблоковані вбиральні загальною площею в плані під забудовою 6, 0 кв. м.; господарська будівля 12, 0 кв. м.; господарська будівля 6, 0 кв. м.; Крім цього, на даній території: знаходяться колодязі; прибудовані сходи до фасаду житлового будинку для доступу до приміщень другого поверху; виконаний благоустрій території - влаштоване покриття із асфальтобетону, з бетону та з тротуарних бетонних плит, мощення із тротуарних плиток. По периметру земельної ділянки установлена огорожа, яка обладнання воротами (2 шт.) та хвіртками (2 шт.).
За наслідком розгляду заявлених позивачем позовних вимог, з урахуванням заяви про зміну предмету позову, та наявних у матеріалах справи доказів, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині зобов'язання ОСББ звільнити самовільно зайняту земельну ділянку від об'єктів нерухомого та рухомого майна, які знаходяться за адресою: м. Київ, АДРЕСА_6 на огородженій парканами території та перебувають за межами одноповерхового житлового будинку площею 260 кв. м. та за межами земельної ділянки площею 276, 47 кв. м., що необхідна для обслуговування житлового будинку, в іншій частині позову відмовлено.
Згідно приписів частин 1, 2 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно із частинами 1- 4 статті 79-1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.
Частиною 6 ст. 79-1 ЗК України встановлено, що формування земельних ділянок шляхом поділу та об'єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок.
За положеннями частини дев'ятої статті 79-1 ЗК України земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.
Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі № 922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19.
Крім того, відповідно до статті 79-1 ЗК України державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. У відповідності до статей 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Згідно частини 13 статті 79-1 ЗК України встановлено, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі поділу або об'єднання земельних ділянок.
Матеріалами справи підтверджується, що станом на час прийняття судом рішення ні позивач, ні відповідач, ні третя особа 1 не надали суду першої інстанції доказів того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 в процесі розгляду справи припинила своє існування, як об'єкт цивільних прав внаслідок її поділу.
Так, з наданих відповідачем під час апеляційного розгляду справи доказів вбачаються наступні обставини:
- ТОВ "Епіцентр К" (третя особа 1) звернулося клопотанням від 04.10.2023 № 1269/12 до Київської міської військової адміністрації щодо прийняття розпорядження Київської міської військової адміністрації про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки, яка перебуває у постійному користуванні ДП "Укроборонресурси". Необхідність поділу Земельної ділянки виникла з метою подальшого оформлення власниками об'єктів нерухомого майна права користування земельними ділянками, яке на них розташоване;
- ДП "Укроборонресурси" заявою від 31.07.2023, зареєстрованою в реєстрі за № 309, надало нотаріально засвідчену згоду на поділ Земельної ділянки;
- розпорядженням Київської міської військової адміністрації від 19.12.2023 №1071 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки;
- замовником розробки технічної документації із землеустрою щодо поділу Земельної ділянки, зазначеної у пункті 1 вказаного розпорядження, визначено товариство з обмеженою відповідальністю "Епіцентр К". Землевпорядною організацією розроблено технічну документацію землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок (кадастровий номер: 8000000000:82:085:0001) державної власності (далі - Технічна документація), якою передбачено формування трьох земельних ділянок, а саме: площею 0,1176 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0009), площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010), площею 3,9405 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0011). На земельній ділянці площею 0,1036 га (кадастровий номер 8000000000:82:085:0010) розташований багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_2;
- відомості про створені, внаслідок поділу, земельні ділянки з кадастровими номерами 8000000000:82:085:0009, 8000000000:82:085:0010, 8000000000:82:085:0011 внесені до Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а державна реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 скасована.
У той же час, згідно приписів пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 висновував наступне:
- суд закриває провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору існував на момент виникнення останнього, але припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції рішення по суті спору. У випадку виникнення обставин припинення існування предмета спору на стадії апеляційного (касаційного) перегляду справи, відсутні підстави для застосування пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України та скасування судового рішення по суті спору лише з мотивів виникнення зазначених обставин, якщо законність та обґрунтованість судового рішення не спростована за наслідками апеляційного (касаційного) розгляду справи;
- водночас у разі, якщо при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції встановлено наявність підстав, за яких судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим, то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Подібний підхід застосовний відповідно до частини третьої статті 278 ГПК України, згідно із якою у разі, якщо настала смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництво (пункт 6 частини першої статті 231 ГПК України) після ухвалення судового рішення, застосуванню підлягають положення статті 231 ГПК України у разі, якщо судом першої інстанції ухвалено, відповідно, незаконне і необґрунтоване рішення;
- отже, при застосуванні пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:
--- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;
--- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України;
- у тому разі, коли суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення, то встановлені апеляційним судом обставини припинення існування предмету спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, не можуть бути підставою для скасування судового рішення згідно зі статтею 278 ГПК України та закриття провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Матеріалами справи підтверджується, що на момент подання позову (березень 2020 року) існувала спірна земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:82:085:0001 площею 4,1617 га і на вказаній земельній ділянці розміщувався житловий будинок АДРЕСА_6 у м.Києві, мешканцями якого було створено ОСББ (відповідач), однак в процесі розгляду справи судом першої інстанції вказана земельна ділянка припинила існування, як об'єкт цивільних прав, внаслідок її поділу на три нові земельні ділянки, отже предмет спору у даній справі припинив своє існування до ухвалення судом першої інстанції судом першої інстанції (16.05.2024), при цьому вимоги про зобов'язання відповідача відшкодувати позивачу суму безпідставно збережених коштів є похідними від вимог про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки.
Частиною 4 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно частини 1 статті 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.
У зв'язку із викладеним, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, отже апеляційна скарга задовольняється частково.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Либідь-3" задовольнити частково.
2. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16 травня 2024 року.
3. Закрити провадження у справі.
4. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 09.07.2025.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
А.О. Мальченко