вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"25" червня 2025 р. Справа№ 911/3391/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача : Пясецький Д.В.;
від відповідача : не з'явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області
на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 (Повний текст рішення складено та підписано 06.05.2025)
у справі №911/3391/24 (суддя О.О. Рябцева)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області
про стягнення 4341918,91 грн
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення 4341918,91 грн боргу.
Позовні вимоги обґрунтовано невиконанням відповідачем зобов'язання з оплати вартості поставленого природного газу за період жовтень 2021 р. - вересень 2022 р. за Договором № 4591-НГТ-41 від 29.09.2021 р. постачання природного газу, укладеним між позивачем та відповідачем, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 4341918,91грн., яку позивач просить стягнути, посилаючись на ст.ст. 526, 530, 610 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.03.2025 у справі №911/3391/24 позов задоволено повністю.
22.05.2025 через електронний кабінет від Комунального підприємства “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 11.03.2025 у справі № 911/3391/24 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що на думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було задоволено позовні вимоги. Так, за твердженням відповідача, вказана заборгованість є заборгованістю з різниці в тарифах; при цьому 07.11.2022 р. відбулося засідання територіальної комісії з питань узгодження обсягу заборгованості з різниці в тарифах, на якому було узгоджено обсяги заборгованості з різниці в тарифах станом на 01.07.2022 р. (за період з 01.06.2021 р. по 30.06.2022 р.). За твердженням апелянта, на правовідносини, що склалися між сторонами у даній справі, розповсюджується дія Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу», яким передбачено, що єдиним документом яким підтверджується проведення розрахунків та наявність заборгованості є «акт звіряння взаєморозрахунків».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 у справі № 911/3391/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 25.06.2025.
19.06.2025 КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області через систему «Електронний суд» було подане клопотання про відкладення розгляду справи.
Колегія суддів, розглянувши вказане клопотання, дійшла наступних висновків.
Частиною першою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до частини першої статті 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Обґрунтовуючи необхідність відкладення розгляду справи, апелянт посилається на те, що уповноважений представник КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області адвокат Чалов А.О. не зможе взяти участь у судовому засіданні, призначеному на 25 червня 2025 на 12:30 по справі № 759/13107/20, оскільки бере участь у інших судових засіданнях по справі № 2-5541/12, яку призначено до розгляду Київським апеляційним судом на 03.02.2022р. об 09:30 год та № 761/22043/19, яку призначено до розгляду Київським апеляційним судом на 03.02.2022р. о 13:20 год.
При цьому заявником додано до заяви роздруковану ухвалу ВС у складі КГС від 26.05.2025, з якої вбачається, що на 25.06.2025 о 10:30 призначено до розгляду судову справу № 910/10776/24, представник Обслуговуючого кооперативу “Житлово-будівельний кооператив “Екобуд» адвоката Чалов А.О.
Колегія суддів відзначає, що сторони не обмежені в кількості уповноважених представників для представництва їх інтересів у суді апеляційної інстанції.
Також суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні.
Окрім того, колегія наголошує на норми, закріплені у п. 7 частини першої статті 129 Конституції України, згідно із якою однією із засад здійснення судочинства встановлено розумні строки розгляду справи судом.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу в судовому засіданні 25.06.2025 за відсутності уповноваженого представника КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області. Відсутність представника апелянта в цьому випадку не перешкоджає розгляду апеляційної скарги та не повинна заважати здійсненню правосуддя.
За таких обставин у задоволенні клопотання КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про відкладення розгляду справи належить відмовити.
24.06.2025 КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області через систему «Електронний суд» було подане клопотання про зупинення провадження у справі.
У даному клопотанні заявник просить апеляційний господарський суд зупинити провадження у справі № 911/3391/24 за апеляційною скаргою Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (далі - Апелянт, Комунальне підприємство) на рішення Господарського суду Київської області, яким повністю задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю) до Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про стягнення 5 358 742,05 грн. до набрання законної сили рішенням по пов'язаній справі № 910/7166/25.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження по справі - це врегульована законом і оформлена ухвалою суду тимчасова перерва в провадженні по господарській справі, викликана наявністю однієї з передбачених в законі обставин, які перешкоджають здійснювати її розгляд.
Підстава, передбачена пунктом 5 частини 1 статті 227 Господарського процесуального кодексу України, виникає в процесі тоді, коли ухвалення рішення можливе після підтвердження фактів, що мають преюдиціальне значення для даної справи, в іншій справі, яка розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства.
Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 916/2739/19.
Під неможливістю розгляду справи необхідно розуміти відсутність у господарського суду можливості самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Обґрунтовуючи необхідність зупинення провадження у даній справі, заявник посилається на те, що у справі № 911/3391/24 розглядаються позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення заборгованості Комунального підприємства, яке є теплогенеруючим та теплопостачальним підприємством, що виникла за Договором № 4591-НГТ-41 про постачання природного газу за спожитий природний газ. Таким чином, питання врегулювання заборгованості, що стягується у цій справі з Комунального підприємства регулюються нормами спеціального Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (далі - Закон № 1730).
При цьому заявник зазначає, що саме спеціальним Законом № 1730 визначений порядок відновлення порушеного права сторін учасників договірних відносин, стягнення заборгованості за я ким є предметом розгляду у цій справі. Таким чином, законодавець шляхом прийняття спеціальних норм унормував процедуру погашення заборгованості теплопостачальних підприємств до яких відноситься Апелянт перед постачальниками природного газу до яких відноситься Позивач шляхом укладення договору про організацію взаєморозрахунків стосовно заборгованості в різниці тарифів, що підлягає компенсації за рахунок державного бюджету з відкриттям спеціальних рахунків на які ці кошти з держаного бюджету будуть зараховуватись та укладення договору на реструктуризацію заборгованості яка не є заборгованістю в різниці тарифів.
При цьому заявник стверджує, що скориставшись своїм правом на судовий захист Комунальне підприємство «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області звернулась до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» про визнання укладеним договору про реструктуризацію заборгованості за Договором № 4591-НГТ-41 про постачання природного газу. Звертає увагу суду, що стягнення вказаної заборгованості за Договором № 4591-НГТ-41 про постачання природного газу є предметом розгляду у цій справі. Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.06.2025 провадження за позовною заявою Комунального підприємство «Керуюча компанія Новосілки» у справі № 910/7166/25 було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 10.07.2025 о 10:10. Апелянт стверджує, що таким чином під час розгляду справи № 910/7166/25 Господарським судом міста Києва буде вирішуватись питання щодо захисту прав та інтересів зацікавлених сторін в тому числі і щодо способу погашення заборгованості яка виникла у Відповідача перед Позивачем у цій справі, що на думку заявника робить ці справи пов'язаними.
Також заявник зазначає, що у разі задоволення позовних вимог Комунального підприємства під час розгляду справи № 910/7166/25, судом у визначений Законом № 1730 буде встановлений порядок погашення заборгованості за Договором № 4591-НГТ-41 про постачання природного газу відповідно до договору про реструктуризацію заборгованості, що призведе за поновлення порушеного права Товариства з обмеженою відповідальністю у встановлений Законом № 1730 спосіб. А відтак задоволення позовних вимог Товариства у цій справі № 911/3391/24, до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7166/25 яким будуть задоволені позовні вимоги Комунального підприємства вочевидь не буде мати жодних юридичних наслідків, оскільки, це навпаки не відновить порушених прав Товариства, оскільки саме Законом № 1730 врегульовано спосіб погашення заборгованості за спожитий природний газ, про що зазначалось вище. Разом з тим, у разі якщо під час розгляду справи № 910/7166/25 судами буде винесено рішення про відмову в задоволені позовних вимог Комунального підприємства, в такому випадку ефективним способом захисту є обраний Позивачем спосіб у цій справі № 911/3391/24, а відтак оцінку способу захисту обраного Позивачем у цій справі можливо буде надати лише після розгляду пов'язаної справи № 910/7166/25.
Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. За наведеною нормою обов'язок суду зупинити провадження у справі зумовлений об'єктивною неможливістю її розгляду до вирішення іншої справи, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити певні обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені у цьому процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено. Відповідно до ч.1, ч.3 ст.13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульованого нормами статей 227, 228 Господарського процесуального кодексу України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов'язаний та має право зупинити провадження у справі. За змістом пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. При цьому суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
У разі зупинення провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України за вимогами статті 234 цього Кодексу у мотивувальній частині ухвали повинно бути зазначено, зокрема, обґрунтування висновків, яких дійшов суд при постановлені ухвали (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 08.07.2019 у справі № 904/4233/18). Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Під неможливістю розгляду зазначеної справи, слід розуміти неможливість для цього господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин. Пов'язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини четверта та шоста статті 75 Господарського процесуального кодексу України).
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи (подібний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 у справі № 922/1962/17, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19). Крім того, зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі, слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 904/3935/18, від 10.06.2019 у справі № 914/1983/17 від 16.01.2020 у справі № 908/1188/19).
У клопотанні про зупинення провадження у справі, заявник посилається на те, що рішенням у справі № 910/7166/25 можливо буде встановлений порядок погашення спірної заборгованості.
Разом із тим колегія суддів відзначає, що заявником не було наведено суду належних мотивів, з яких він дійшов висновку саме про об'єктивну неможливість розгляду даної справи, неможливість встановити та оцінити певні конкретні обставини (факти), що мають суттєве значення для вирішення цього спору, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Суд відзначає, що сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення в іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/7166/25 суд має правові підстави для ухвалення рішення у справі № 911/3391 на підставі наявних у справі доказів.
При цьому в межах справи № 910/7166/25 розглядаються позовні вимоги про визнання укладеним договору реструктуризації заборгованості за Договором № 4591- НГТ-41 (як зазначає Відповідач у своєму клопотанні). Разом із тим зі змісту ухвали Господарського суду міста Києва від 13.06.2025 у справі № 910/7166/25 не вбачається точного предмету спору у цій справі, а саму копію позову суду не надано.
В свою чергу, підставою для звернення із позовною заявою до суду у поточній справі є твердження позивача про несвоєчасні розрахунки відповідача за поставлений природний газ за Договором постачання природного газу від 29.09.2021 № 4591-НГТ-41 та предметом позову є стягнення виключно заборгованості за поставлений природний газ за цим Договором у період лютий-вересень 2022 року.
Отже, наведені обставини кожна як окремо, так і в їх сукупності не свідчать про неможливість розгляду даної господарської справи, а тому Відповідач не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
При цьому колегія суддів відзначає, що відповідно до статті 5 Закону № 1730, реструктуризації підлягають кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 1 червня 2021 року. При цьому за спірним Договором поставка природного газу здійснювалась в періоди з жовтня 2021 по вересень 2022 року.
Також колегія суддів наголошує, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов'язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/5425/18 та від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18.
З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання КП «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області про зупинення провадження у справі.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів встановила, що 29.09.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Комунальним підприємством “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області (споживач) було укладено договір № 4591-НГТ-41 постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 1.2 договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу.
Відповідно до пп. 2.1.1 п. 2.1 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 28.01.2022 р.) постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з червня 2021 року до червня 2024 року, а саме: з червня 2021 р. до червня 2022 р. в кількості 2124,415 тис. куб. метрів.
Згідно з пп. пп. 2.1.2 п. 2.1 договору на період з червня 2022 р. до червня 2023 р. та на період з червня 2023 р. до червня 2024 р. замовлені обсяги визначаються сторонами окремими додатковими угодами до цього договору.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п. 3.5 договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві y відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлені у розділі 4 договору. Крім того, сторони уклали додаткові угоди № 1 від 01.10.2021 р., № 2 від 20.10.2021 р., № 3 від 15.11.2021 р., № 4 від 16.11.2021 р., № 7 від 06.01.2022 р., № 9 від 20.01.2022 р., № 11 від 23.02.2022 р., № 12 від 31.03.2022 р., № 13 від 26.04.2022 р., № 14 від 18.05.2022 р., № 15 від 28.06.2022 р., № 16 від 21.07.2022 р., № 17 від 22.08.2022 р., якими вносились зміни, зокрема щодо ціни на природний газ.
Відповідно до п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 01.10.2021 р.) оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акта приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п. 5.4 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за попередні розрахункові періоди за цим договором.
Підпунктом 4 п. 6.2 договору визначено, що споживач зобов'язаний прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 30.06.2024 р. включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Продовження або припинення договору можливе за взаємною згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди до договору (п. 13.1 договору).
Сторони погодили такий порядок внесення змін до цього договору: усі зміни і доповнення до цього договору оформлюються письмово у формі додаткової угоди про внесення змін до цього договору та підписуються уповноваженими представниками сторін, крім випадків, зазначених у пунктах 13.4 та 13.5 цього договору (п. 13.3 договору в редакції додаткової угоди № 6 від 20.12.2021 р.).
20.01.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» та Комунальним підприємством “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області було укладено додаткову угоду № 8 до договору постачання природного газу від 29.09.2021 р. № 4591-НГТ-41.
Пунктом 1 додаткової угоди № 8 сторони узгодили викласти п. 5.1 Розділу 5 “Порядок та умови проведення розрахунків» цього договору у наступній редакції:
“ 5.1 оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акта/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється споживачем в повному об'ємі (100 % вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
5.1.2 оплата 70 % вартості фактично переданого відповідно до акта приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу.
5.1.3 остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70 % вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого)».
12.10.2022 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» та Комунальним підприємством “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області було укладено додаткову угоду № 18 до договору постачання природного газу від 29.09.2021 р. № 4591-НГТ-41.
Пунктом 1 додаткової угоди № 18 сторони дійшли взаємної згоди призупинити постачання природного газу за договором через шість календарних днів (на сьомий день) з дня підписання цієї додаткової угоди.
Відповідно до п. 3 додаткової угоди № 18 зобов'язання споживача щодо оплати переданого за договором природного газу залишаються незмінними та обов'язковими для виконання відповідно до умов договору.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України “Про ринок природного газу» споживач зобов'язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.
На виконання умов договору № 4591-НГТ-41 від 29.09.2021 р. постачання природного газу позивачем поставлено, а відповідачем прийнято природний газ за період з жовтня 2021 р. по вересень 2022 р. на загальну суму 15622977,87 грн, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу та коригуючими актами приймання-передачі природного газу у загальній кількості 24 штуки, з яких 1 акт від 31.10.2021 р., 5 актів від 30.11.2021 р., 3 акта від 31.12.2021 р., 2 акта від 31.01.2022 р., 1 акт від 28.02.2022 р., 3 акта від 31.03.2022 р., 3 акта від 25.04.2022 р.,1 акт від 30.04.2022 р., 1 акт від 31.05.20222 р., 1 акт від 30.06.2022 р. 1 акт від 31.07.2022 р., 1 акт від 31.08.2022 р. та 1 акт від 30.09.2022 р. Вказані акти приймання-передачі природного газу підписані представниками Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» та Комунального підприємства “Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області, та скріплені печатками.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення позивача із даним позовом до суду строк оплати за поставлений позивачем відповідачу природний газ за період з жовтня 2021 р. по вересень 2022 р. на загальну суму 15622977,87 грн настав.
Відповідачем частково сплачений поставлений позивачем газ у сумі 11281058,96 грн, з яких 7935161,99 грн підтверджується довідкою № 15932/25798/2023 від 12.07.2023 р. АТ “Укргазбанк» (за період з 29.09.2021 р. по 30.06.2023 р.); 3345570,16 грн підтверджується інформацією про надходження коштів на рахунки ТОВ “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (за період з 29.09.2021 р. по 30.06.2023 р.), наданою Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України» разом із листом № 16/2-09/32488/2023 від 05.07.2023 р., та про сплату ще 326,81 грн (за період з 18.07.2023 р. по 23.10.2023 р.) позивачем зазначено в розрахунку суми основного боргу, доданого до позовної заяви.
Матеріали справи не містять доказів оплати у розмірі 4341918,91 грн (15622977,87 грн - 11281058,96 грн) за поставлений природний газ.
Відповідач, звертаючись до позивача із листом № 15/01 від 14.01.2025 р., в якому просив розстрочити заборгованість у розмірі 4341918,91 грн на 18 місяців рівними частинами шляхом укладення договору реструктуризації заборгованості, фактично визнав наявність заборгованості за поставлений позивачем газ.
Колегія суддів відзначає, що предметом спору у даній справі є стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором № 4591-НГТ-41 від 29.09.2021 р. постачання природного газу.
Відповідачем не укладався договір про проведення взаєморозрахунків згідно зі ст. 4 Закону України “Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» № 1730-VІІІ від 03.11.2016 р. (зі змінами) або договір про реструктуризацію заборгованості згідно зі ст. 5 вказаного закону.
Колегія суддів відзначає, що затвердження суми різниці в тарифах, без укладання вищезазначених договорів, не призводить до автоматичного врегулювання заборгованості, а тому заперечення апелянта не спростовують наявності його зобов'язання зі сплати боргу.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки відповідачем не доведено суду належними засобами доказування погашення заборгованості перед позивачем за поставлений природний газ за договором № 4591-НГТ-41 від 29.09.2021 р., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4341918,91 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 у справі №911/3391/24 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Згідно зі статтею 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області на рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 у справі №911/3391/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 11.03.2025 у справі №911/3391/24 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Комунальне підприємство «Керуюча компанія Новосілки» Чабанівської селищної ради Фастівського району Київської області.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Андрієнка В.В. у відпустці з 30.06.2025 по 04.07.2025 повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов