вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" червня 2025 р. Справа № 910/13443/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Станіка С.Р.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 26.06.2025
Розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025
повний текст рішення складено 21.01.2025
у справі № 910/13443/24 (суддя Курдельчук І.Д.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна Енергія Захід"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення грошових коштів, -
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячна Енергія Захід" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Гарантований покупець» (відповідач) про стягнення 1 814 261,16 грн., з них: основного боргу - 1 644 157,20 грн., інфляційних втрат - 113 528,11 грн. та 3% річних - 56 575,854 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 15494/01 від 30.08.2018.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/13443/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
12.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду справи по суті.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного підприємства “Гарантований покупець» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Сонячна Енергія Захід» 1 644 157,20 грн. основного боргу, 56 575,85 грн. 3% річних, 113 528,11 грн. інфляційних втрат та 21 771,13 грн. судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем допущено порушення умов договору щодо оплати отриманої електричної енергії, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 1 644 157,20 грн., 3% річних у розмір 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24, 06.02.2025 Державне підприємство “Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить: (1) відстрочити сплату судового збору за подання цієї апеляційної скарги; (2) рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що оскаржуване рішення прийнято за неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2025 матеріали апеляційної скарги Державного підприємства “Гарантований покупець» у справі № 910/13443/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Михальська Ю.Б., Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/13443/24.
27.02.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/13443/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.03.2025 відмовлено Державному підприємству “Гарантований покупець» у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 залишено без руху та надано строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
19.03.2025 Державне підприємство “Гарантований покупець» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з заявою про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13443/24 за апеляційною скаргою Державного підприємства “Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 та призначено розгляд справи на 24.04.2025.
14.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Сонячна Енергія Захід" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування. Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу просить прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення 56 575,85 грн. 3% річних, 113 528,11 грн. інфляційних втрат та закрити провадження у справі в цій частині, посилаючись на те, що 27.01.2025 сторонами укладено угоду про взаєморозуміння та врегулювання суперечностей № 175/04/25 за умовами якої відповідач зобов'язується своєчасно та у відповідності до погодженого сторонами графіку платежів сплатити позивачу основний борг та судовий збір, присуджені до стягнення за судовим рішенням у справі № 910/13443/24, а позивач на стадії апеляційного перегляду Північним апеляційним господарським судом судового рішення у справі № 910/13443/24 подає заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2025 розгляд справи відкладено на 22.05.2025.
22.05.2025 судове засідання не відбулось у зв'язку з перебуванням головуючого судді Сибіги О.М. з 21.05.2025 на лікарняному.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 розгляд справи призначено на 26.06.2025.
Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, апеляційну скаргу Державного підприємства “Гарантований покупець» слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 30.08.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Сонячна Енергія Захід» (надалі - позивач, продавець за «зеленим тарифом») та Державним підприємством “Гарантований покупець» (надалі - відповідач, гарантований покупець) укладено договір № 15494/01 (в редакції додаткової угоди № 434/01/20 від 12.03.2020) (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за "зеленим" тарифом, та здійснювати її оплату відповідно до умов договору та законодавства України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), або Порядку продажу та обліку електричної енергії, виробленої споживачами, а також розрахунків за неї, затвердженого постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року № 2804 (далі - Порядок продажу електричної енергії споживачами).
Відповідно до п. 2.3. договору продавець за "зеленим" тарифом зобов'язується продавати, а гарантований покупець зобов'язується купувати всю відпущену електричну енергію в точках комерційного обліку електричної енергії генеруючих одиниць продавця за встановленим йому "зеленим" тарифом з урахуванням надбавки до тарифу.
Пунктом 3.2. договору визначено, що розрахунок за куплену гарантованим покупцем електроенергію здійснюється грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок продавця за "зеленим" тарифом, з урахуванням ПДВ.
Згідно з п. 3.3. договору оплата електричної енергії купленої гарантованим покупцем у продавців за "зеленим" тарифом у розрахунковому місяці, оплата продавцем за "зеленим" тарифом частки відшкодування вартості врегулювання небалансу електричної енергії гарантованого покупця, формування актів купівлі-продажу електричної енергії та актів купівлі-продажу відшкодування частки вартості врегулювання небалансу електричної енергії здійснюється згідно з главою 10 Порядку або главою 6 Порядку продажу електричної енергії споживачами.
На виконання умов договору № 15494/01 від 30.08.2018 у серпні - жовтні 2022 року позивач продав, а гарантований покупець купив електричну енергію на загальну суму 4 398 797,62 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії: від 31.08.2022 на суму 1 844 294,84 грн. (з урахуванням акту коригування від 17.05.2024 на суму 12 059,74 грн.), від 30.09.2022 на суму 1 200 176,84 грн. (з урахуванням акту коригування від 30.04.2024 на суму 7847,90 грн.), від 31.10.2022 на суму 1 346 478,04 грн. Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.
За отриману електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжними інструкціями: № 240 158 від 15.08.2022 на суму 325 306,76 грн., № 241 283 від 25.08.2022 на суму 271 453,09 грн., № 243 291 від 31.08.2022 на суму 268 006,02 грн., № 247 029 від 15.09.2022 на суму 275 966,40 грн., № 258 022 від 26.09.2022 на суму 295 489,03 грн., № 259 945 від 30.09.2022 на суму 233 282,06 грн., № 261 293 від 14.10.2022 на суму 362 054,55 грн., № 263 153 від 25.10.2022 на суму 369 069,35 грн., № 264 088 від 31.10.2022 на суму 289 792,40 грн., № 278 303 від 31.01.2023 на суму 59?633,86 грн., № 379 310_00000/755f1bdb9986-4e31-bf85- e7fec19727a0 від 11.07.2022 на суму 16?646,64 грн.
За розрахунками позивача заборгованість відповідача за договором № 15494/01 від 30.08.2018 становить 1 644 157,20 грн.
Крім того, за порушення зобов'язання по оплаті отриманої електричної енергії позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційні втрати у розмірі 113 528,11 грн.
Відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись, зокрема, на те, що наказами Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 та від 15.06.2022 № 206 зобов'язано ДП "Гарантований покупець" з дати набрання ним чинності на період дії воєнного стану України з коштів, що наявні на поточному рахунку забезпечити перерахування коштів на сплату платежів за придбану електричну енергію, вироблену з альтернативних джерел енергії, в межах 15% та 18% від середньозваженого розміру "зеленого" тарифу за 2021 рік із дотриманням Порядку. Відтак, відповідач зазначає, що всі його розрахунки здійснюються у відповідності до зазначених вище наказів, а тому позивачем не доведено порушення порядку розрахунків та строків оплати електричної енергії. Крім того, у разі, якщо суд дійде висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, просив зменшити розмір 3% річних до 1 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Спірні правовідносини щодо стягнення боргу за поставлену електричну енергію, регулюються нормами Цивільного Кодексу України, Закону України "Про ринок електричної енергії", Порядку купівлі Гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії затвердженого постановою від 26.04.2019 № 641 (надалі - Порядок № 641).
Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму їх використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1, 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. До спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема, забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, включаючи забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії за механізмом ринкової премії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 324 "Про утворення державних підприємств "Гарантований покупець" та "Оператор ринку" утворено Державне підприємство "Гарантований покупець" на базі філії Гарантований покупець Державного підприємства "Енергоринок " шляхом виділу майна, прав та обов'язків стосовно нього відповідно до розподільного балансу для виконання функцій гарантованого покупця електричної енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 455 затверджено статут "Гарантований покупець", у відповідності до п. 5 якого підприємство утворено з метою забезпечення купівлі всієї електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, що використовують альтернативні джерела енергії (у разі використання гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим "зеленим" тарифом відповідно до законодавства, а також отримання прибутку від провадження господарської діяльності.
Гарантований покупець є учасником ринку електричної енергії та здійснює діяльність на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності зі здійснення функції гарантованого покупця, виданої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.06.2019 року № 1217.
За змістом ч. 2 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" гарантований покупець зобов'язаний купувати у суб'єктів господарювання, яким встановлено зелений тариф, або у суб'єктів господарювання, які за результатами аукціону набули право на підтримку, всю відпущену електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), за встановленим їм "зеленим" тарифом, аукціонною ціною з урахуванням надбавки до нього/неї протягом всього строку застосування "зеленим" тарифом або строку дії підтримки, якщо такі суб'єкти господарювання входять до складу балансуючої групи гарантованого покупця. При цьому у кожному розрахунковому періоді (місяці) обсяг відпуску електричної енергії, виробленої на об'єкті електроенергетики з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), визначається за вирахуванням обсягу витрат електричної енергії на власні потреби в електричній енергії відповідного об'єкта електроенергетики згідно з показниками приладів обліку на власні потреби.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається, зокрема, договір про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим тарифом" (п. 18).
Відповідно до ч. 3 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" купівля-продаж такої електричної енергії за зеленим тарифом з урахуванням надбавки до нього здійснюється на підставі двостороннього договору між виробником або споживачем, якому встановлено зелений тариф, та гарантованим покупцем. Такий договір укладається на підставі типового договору купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом. Типова форма договору купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом затверджується Регулятором. Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом укладається між гарантованим покупцем та виробником або споживачем, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) на весь строк дії зеленого тарифу.
Для здійснення купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом кандидат у виробники за "зеленим" тарифом укладає з гарантованим покупцем договір купівлі-продажу електричної енергії за зеленим тарифом (п. 2.1. гл. 2 Порядку № 641).
Як вже було встановлено судом, 30.08.2018 між позивачем, як продавцем за "зеленим" тарифом, та відповідачем, як гарантованим покупцем, укладено договір № 15494/01, за умовами якого відповідачем були прийняті на себе зобов'язання з купівлі у позивача електричної енергії, виробленої за "зеленим" тарифом.
Судом встановлено, що на виконання умов договору № 15494/01 від 30.08.2018 у серпні - жовтні 2022 року позивач продав, а гарантований покупець купив електричну енергію на загальну суму 4 398 797,62 грн., що підтверджується актами купівлі-продажу електроенергії: від 31.08.2022 на суму 1 844 294,84 грн., від 30.09.2022 на суму 1 200 176,84 грн., від 31.10.2022 на суму 1 346 478,04 грн.
До актів купівлі-продажу електроенергі: від 31.08.2022 за серпень 2022 року та від 30.09.2022 за вересень 2022 року складено акти коригування від 17.05.2024 на суму 12 059,74 грн. та від 30.04.2024 на суму 7847,90 грн.
Акти купівлі-продажу електроенергії та акти коригування підписані представниками сторін без зауважень та заперечень.
Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В пункті 10.1. Порядку визначено, що до 15 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої Адміністратором комерційного обліку (АКО), підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 10 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
До 25 числа (включно) розрахункового місяця гарантований покупець здійснює оплату платежу продавцям із забезпеченням їм пропорційної оплати відповідно до оперативних даних щодо обсягу товарної продукції, наданої АКО, підписаної КЕП уповноваженої особи, за перші 20 днів розрахункового місяця, що визначається відповідно до обсягів відпуску електричної енергії генеруючими одиницями продавця, що визначені відповідно до пунктів 8.7 та 8.8 глави 8 цього Порядку, з урахуванням авансових платежів та заборгованості продавця перед гарантованим покупцем за спожиту електричну енергію.
Відповідно до п. 10.4. Порядку після отримання від продавця акта купівлі-продажу протягом трьох робочих днів з дати оприлюднення рішення Регулятора щодо затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, наданої гарантованим покупцем у розрахунковому місяці, гарантований покупець здійснює остаточний розрахунок з продавцем із забезпеченням йому 100% оплати відпущеної електричної енергії попереднього розрахункового періоду (місяця) з урахуванням авансових платежів. У разі необхідності оплати продавцем спожитої електричної енергії продавець здійснює таку оплату протягом двох робочих днів з дати отримання від гарантованого покупця підписаного КЕП уповноваженої особи акта купівлі-продажу.
Отже, приймаючи до уваги умови укладеного сторонами договору та п. 10.4 Порядку № 641, строк виконання зобов'язання відповідача перед позивачем з оплати за поставлену електричну енергію за спірні періоди станом на час розгляду справи є таким, що настав.
За отриману електричну енергію відповідач розрахувався лише частково, що підтверджується платіжними інструкціями: № 240 158 від 15.08.2022 на суму 325 306,76 грн., № 241 283 від 25.08.2022 на суму 271 453,09 грн., № 243 291 від 31.08.2022 на суму 268 006,02 грн., № 247 029 від 15.09.2022 на суму 275 966,40 грн., № 258 022 від 26.09.2022 на суму 295 489,03 грн., № 259 945 від 30.09.2022 на суму 233 282,06 грн., № 261 293 від 14.10.2022 на суму 362 054,55 грн., № 263 153 від 25.10.2022 на суму 369 069,35 грн., № 264 088 від 31.10.2022 на суму 289 792,40 грн., № 278 303 від 31.01.2023 на суму 59?633,86 грн., № 379 310_00000/755f1bdb9986-4e31-bf85- e7fec19727a0 від 11.07.2022 на суму 16?646,64 грн.
За розрахунками позивача заборгованість відповідача за договором № 15494/01 від 30.08.2018 становить 1 644 157,20 грн.
Щодо посилання відповідача на здійснення ним розрахунків за 2021-2023 роки з повним урахуванням положень наказів Міністерства енергетики України від 28.03.2022 № 140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" та від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", то суд відхиляє такі заперечення з огляду на те, що на час настання строку оплати вартості електроенергії за заявлений позивачем період (жовтень 2021 року, лютий 2022 року - березень 2022 року) наказ Міністерства енергетики України від 28.03.2022 №140 "Про розрахунки на ринку електричної енергії" втратив чинність. В свою чергу, наказ Міністерства енергетики України від 15.06.2022 № 206 "Про розрахунок з виробниками за "зеленим тарифом", як і попередній наказ, жодним чином не обмежує право позивача на отримання повної вартості проданої енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку. Цим наказом лише обмежено розмір виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку. Проте даний нормативно-правовий акт не обмежує розмір виплат, які підлягають перерахуванню продавцям енергії за "зеленим тарифом" при здійсненні ними остаточних розрахунків згідно з пунктом 10.4 Порядку.
В постанові від 21.06.2024 у справі № 910/4439/23 об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду погодилася з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22 щодо застосування положень частини 8 статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206. Згідно з цими висновками, положення наказу № 206 не змінюють і не припиняють обов'язок ДП "Гарантований покупець" здійснити своєчасний розрахунок відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку № 641.
Відтак, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не знайшла підстав для відступу від висновку щодо застосування положень частини восьмої статті 16 Закону України "Про ринок електричної енергії", пункту 10.4 Порядку № 641, наказу № 206, викладеного в раніше ухвалених постановах Верховного Суду від 21.03.2024 у справі № 910/6185/23, від 11.04.2024 у справі № 910/9100/22, з урахуванням уточнення такого змісту:
- Накази № 140 та № 206 ніяким чином не обмежують право виробника електричної енергії за "зеленим" тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами договором, а також не змінюють терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків за договором та згідно з пунктом 10.4 Порядку № 641;
- накази не звільняють ДП "Гарантований покупець" від обов'язку щодо здійснення повного розрахунку за отриманий товар. Відтак, вказані вище накази не є підставою для гарантованого покупця не виконувати грошове зобов'язання, передбачене умовами договору.
Отже, наразі відсутні будь-які законодавчі обмеження щодо розміру виплат, які передбачені пунктом 10.1 Порядку № 641.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн. за порушення виконання грошового зобов'язання щодо оплати електричної енергії колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
З положень п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України визначено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відтак, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми.
Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунків 3% річних та інфляційних втрат, дійшов обґрунтованого висновку, що правомірним є стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн.
Щодо зменшення 3% річних колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Аналіз статі 551 Цивільного кодексу України свідчить, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов'язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки порівняно з розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та ін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 914/1517/18.
При цьому обов'язок доведення існування обставин, які можуть бути підставою для зменшення розміру заявленої до стягнення суми неустойки, покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Встановивши відповідні обставини, суд вирішує питання стосовно можливості зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд (відповідний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18 та в ін.).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Однак, вказаний висновок Велика Палата Верховного Суду дала у справі, фактичні обставини якої суттєво відрізнялись від фактичних обставин даної справи, оскільки у вказаній справі № 902/417/18 сторони у договорі змінили розмір процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96% від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
За таких обставин, Велика Палата Верховного Суду у справі № 902/417/18 дійшла висновку про те, що фактично визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу, а тому з метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення з відповідача у зазначеній справі суми відсотків річних було обмежено.
Водночас, у даній справі позивачем до стягнення заявлено відсотки річних у розмірі, передбаченому законом (частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України) - 3%.
Отже, в даній справі відсутні такі обставини неспівмірності заявленої до стягнення суми процентів річних, як у справі № 902/417/18.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 15.06.2023 у справі № 921/94/21.
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку розмір заявлених до стягнення відсотків річних відповідає розміру, встановленому законом (3%), а тому, враховуючи принципи справедливості, добросовісності та розумності, відсутні підстави для зменшення 3% річних, нарахованих відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Щодо позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн. суд апеляційної інстанції зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу позивач відмовився від частини позовних вимог, а саме щодо стягнення 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн.
Відповідно до ст. 274 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу.
Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 191, 192 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі.
Відповідно до ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Згідно зі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.
Оскільки позивач у суді апеляційної інстанції відмовився від позовних вимог в частині стягнення 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн., колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 56 575,85 грн. та інфляційних втрат у розмірі 113 528,11 грн. - підлягає визнанню нечинним, а провадження у справі в цій частині - закриттю на підставі ч. 4 ст. 231, ст. 191, ст. 274 Господарського процесуального кодексу України.
Колегія суддів апеляційного суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, п. 4 ч. 1 ст. 231, 269, 270, 275, 276, 281-284, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Прийняти відмову Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Захід» від позовних вимог у справі № 910/13443/24 в частині стягнення 3% річних у сумі 56 575, 85 грн та інфляційних втрат у сумі 113 528, 11 грн.
2. Закрити провадження у справі № 910/13443/24 в частині позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 56 575,85 грн та інфляційних втрат у сумі 113 528, 11 грн.
3. Визнати нечинним рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення 3% річних у сумі 56 575, 85 грн та інфляційних втрат у сумі 113 528, 11 грн.
4. Апеляційну скаргу Державного підприємства «Гарантований покупець» в частині оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 про задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 644 157, 20 грн - залишити без задоволення.
5. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 1 644 157, 20 грн - залишити без змін.
6. Викласти п. 2 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 у справі № 910/13443/24 у наступній редакції:
« 2. Стягнути з Державного підприємства «Гарантований покупець» ( 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 27, код ЄДРПОУ 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонячна Енергія Захід» (31252, Хмельницька обл., Волочиський р-н, село Кривачинці, вулиця Центральна, будинок 53, код ЄДРПОУ 41344170) основного боргу у сумі 1 644 157, 20 грн (один мільйон шістсот сорок чотири тисячі сто п'ятдесят сім гривень 20 копійок) та 21 771, 13 грн (двадцять одну тисячу сімсот сімдесят одну гривню 13 копійок) судового збору».
7. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
8. Матеріали справи №910/13443/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням судді Сибіги О.М. у відпустці, повний текст постанови складено та підписано 07.07.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді Ю.Б. Михальська
С.Р. Станік