ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
08 липня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/3309/23
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання Герасименко Ю.С.
за участю:
від Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос» - адвокат Каназірський Ю.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025
за заявою ОСОБА_1
про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/3309/23
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос»
про визнання недійсним рішень загальних зборів
суддя суду першої інстанції - Цісельський О.В.
місце винесення ухвали: м. Одеса, Господарський суд Одеської області, пр.-т Шевченка, 29,
повний текст ухвали складено та підписано: 20 травня 2025 року.
31.07.2023 ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», в якій просила суд визнати недійсним рішення позачергових загальних зборів учасників ТОВ «Колос», що були оформлені протоколом б/н від 29.12.2022, як такі що порушують її права як учасника товариства, оскільки позивач є учасником ТОВ “Колос» та має право приймати участь в управлінні товариством шляхом участі в загальних зборах його учасників.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 28.09.2023, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2024 та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.04.2024, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.
02.04.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява (вх. № 2-484/25) про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 по справі № 916/3309/23 за нововиявленими обставинами в порядку, передбаченому ст.ст. 320-325 Господарського процесуального кодексу України, в якій заявник просить суд відкрити провадження за нововиявленими обставинами, рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 та додаткове судове рішення від 12.10.2023 по справі № 916/3309/23 скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Окрім того, заявник просить стягнути з відповідача понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та сплачені позивачем відповідачу на підставі судових рішень по справі № 916/3309/23 грошові кошти в сумі 30000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Заявник ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 зазначає, що на момент її звернення з позовом по справі № 916/3309/23 їй не були відомі та не могли бути відомі обставини, які мають суттєве значення для цієї справи.
Так, позивачка вказує, що 01.01.2025 Одеським районним управлінням поліції № 2 ГУНП в Одеській області було внесено до ЄДРДР відомості щодо кримінального провадження № 12025164250000001 за ч. 1 ст. 358 КК України за фактом можливої підробки документів при оформленні поштового відправлення № 67640004166462 та на відповідний запит дізнавача АТ “Укрпошта» було проведено відповідне службове розслідування, результати якого були оформлені актом службового розслідування (перевірки) № 6 від 27.02.2025.
Як зауважує позивачка, згідно з вказаним актом встановлено, що поштове відправлення № 6764000416462 було відправлено ТОВ “Колос» Разумовій В.М. 22.12.2022 на адресу: АДРЕСА_1 , проте за вказаною адресою ОСОБА_1 ніколи не мешкала та взагалі невідомо звідки взялась відповідна адреса у відповідача, оскільки 3 2017 ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , що відомо відповідачу. Також позивачка додає, що відповідно до зазначеного акту згідно архівних даних відділення “Одеса-48», індекс 65048, яке розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Базарна, 25, та яке обслуговує її адресу, вказане поштове відправлення за період з 22.12.2022 по 30.01.2023 до відділення не надходило.
Щодо направлення листа за № 6764000416462 з описом вкладення актом встановлено, що наданий відповідачем до суду опис вкладення був наданий юристом ТОВ “Колос» через декілька днів після 22.12.2022, був заповнений представником ТОВ “Колос» та працівником Укрпошти не перевірявся через зайнятість, та на прохання відповідача представник Укрпошти поставив на цьому описі штемпель за 21.12.2022 без перевірки даних опису та самого поштового відправлення.
Відтак, на переконання позивачки, висновки, викладені в рішенні суду від 28.09.2023 щодо належного направлення засобами поштового зв'язку запрошення № 6-21-22 від 21.12.2022 на офіційну адресу місця проживання Разумової В.М., спростовуються актом № 6 службового розслідування (перевірки) від 27.02.2025, яким чітко встановлено, що поштове відправлення за № 6764000416462 було направлено відповідачем не за адресою офіційного проживання позивачки, а опис вкладення до вказаного листа був заповнений відповідачем через декілька днів після 22.12.2022 та був проштампований працівником Укрпошти без перевірки викладених в ньому відомостей та іншою датою - 21.12.2022. При цьому, до відділення “Одеса-48», індекс 65048, вказане поштове відправлення за період з 22.12.2022 по 30.01.2023 не надходило, що свідчить про його фактичне не надсилання та не направлення на адресу позивача.
Вказані обставини та докази, за ствердженням позивачки, у неї були відсутні на час розгляду справи в Господарському суді Одеської області, оскільки до 03.03.2025 їх об'єктивно не існувало, при цьому, вони мають дуже важливе значення для розгляду цієї справи, оскільки повно та об'єктивно розкривають всі обставини відповідних дій та правовідносин стосовно всіх учасників подій.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 у задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх. № 2-484/25 від 02.04.2025) про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 916/3309/23 - відмовлено.
Рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 у справі № 916/3309/23 - залишено в силі.
Обґрунтування судового рішення.
Доказ на який посилається заявник не існував на період розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях. В той час, наведені заявником у поданій заяві обставини не існували на час розгляду справи судом, відповідно і не могли бути враховані при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Здійснивши аналіз усіх необхідних ознак для встановлення наявності/відсутності ознак нововиявлених обставин за вказаними доводами ОСОБА_1 , суд першої інстанції дійшов висновку про те, що викладені заявником обставини не є нововиявленими, а заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично зводиться до необхідності здійснити нове дослідження та оцінку доказів у справі.
23.05.2025 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 916/3309/23, відповідно до якої просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 року про відмову в задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 року у справі № 916/3309/23 та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 року у справі № 916/3309/23, рішення Господарського суду Одеської області від 28.09.2023 року у справі № 916/3309/23 скасувати та задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 по справі № 916/3309/23 в повному обсязі.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Скаржник не погоджуються з ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 року, оскільки при її винесенні судом було неповно встановлено обставинами, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а також судом було порушено норми матеріального та процесуального права.
Скаржник звертає увагу на той факт, що в оскарженій ухвалі Господарський суд Одеської області навіть не навів своїх обґрунтувань на вказану наведену вище нововиявлену обставину (щодо направлення листа зовсім за іншою адресою, аніж місце реєстрації позивачки), напевне через відсутність будь-якого законного обґрунтування для неприйняття вказаної обставини та перегляду відповідного судового рішення.
Обставина щодо відправлення відповідачем листа № 6764000416462 на ім'я ОСОБА_1 існувала на момент винесення судом рішення від 28.09.2023 року, проте юридичний факт того, що вказане відправлення 22.12.2022 року було направлено не за місцем офіційної реєстрації позивачки: АДРЕСА_3 , а за зовсім іншою адресою: АДРЕСА_1 , був встановлений та зафіксований саме Актом службового розслідування № 6 від 27.02.2025 року.
Факт направлення відповідачем поштового відправлення ОСОБА_2 не за її офіційною адресою, а за зовсім іншою, невідомою їй взагалі адресою, не був відомий позивачці при подання позову по справі № 916/3309/23 та не міг бути їй відомий, оскільки був встановлений актом службового розслідування АТ «Укрпошта», що було проведено в 2025 році.
Процесуальній рух справи.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/3309/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 26.05.2025 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №№ 916/3309/23 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/3309/23 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
02.06.2025 матеріали справи №916/3309/23 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/3309/23.
Призначено розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/3309/23 на 08.07.2025 о 16:15 год.
В судове засідання 08.07.2025 з'явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Колос», який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив ухвалу суду залишити без змін.
08.07.2025 до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, у зв'язку із вступом у справу нового представника ОСОБА_3 та необхідністю вивчення матеріалів справи, у клопотанні зазначено, що адвокат Боднар М.О., який був представником позивача, не може здійснювати свої повноваження у справі, оскільки на підставі рішення ДП КДКА Одеської області від 03.06.2025 право на заняття адвокатською діяльністю Боднара М.О. зупинено, у зв'язку з чим у позивачем укладено договір з новим представником, якому необхідно ознайомитись з матеріалами справи.
У судовому засіданні 08.07.2025 протокольною ухвалою у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із вступом у справу нового представника відмовлено, з огляду на те, що:
- явка учасників справи в судове засідання не визнавалася обов'язковою;
- розгляд справи касаційною інстанцією здійснюється в межах статті 269 ГПК України;
- ОСОБА_1 мала достатньо часу з 03.06.2025 до засідання суду (08.07.2025) з моменту прийняття рішення ДП КДКА Одеської області про зупинення право на заняття адвокатською діяльністю Боднара М.О. на укладення з новим представником Договору про надання правничої допомоги;
- позиція ОСОБА_1 зі справи викладена у поданій нею апеляційній скарзі, учасники справи мають дотримуватися вимог статті 42 ГПК України та добросовісно користуватися процесуальними правами.
Відтак, заявником у повній мірі реалізовані його процесуальні права, передбачені положеннями статей 42, 46 ГПК України, а відкладення справи на іншу дату та час у цьому випадку необґрунтовано порушуватиме права інших учасників справи на розгляд справи апеляційним судом у межах строків, визначених ГПК України.
Відповідно до частини 12 статті 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів переходить до розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Позиція суду.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) процедура поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження для виправлення помилок правосуддя як така не суперечить положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) за умови відсутності зловживання (§§ 27, 28 рішення від 18.11.2004 у справі «Праведна проти Росії» № 69529/01 та § 46 рішення від 06.12.2005 у справі «Попов проти Молдови» № 2). Однак при цьому ЄСПЛ наголошує, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, потрібно тлумачити в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує принцип верховенства права як частину спільної спадщини держав-учасниць. Одним з аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду (рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.10.1999).
Цей принцип установлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин (§§ 51, 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії» від 24.06.2003; ухвала ЄСПЛ щодо прийнятності заяви N 62608/00 «Агротехсервіс проти України»; §§ 42-44 рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» від 09.06.2011).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (§§ 27-34 рішення ЄСПЛ у справі «Праведна проти Росії» від 18.11.2004).
Відповідно до частини першої статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи (пункт 1 частини другої статті 320 цього Кодексу).
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.01.2019 у справі № 127/10129/17 зазначала, що господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Нововиявленими є лише такі обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі, обґрунтовують вимоги або заперечення сторін, можуть вплинути на висновки суду про права й обов'язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені судом, який ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд зазначеного рішення, та стали відомими тільки після його ухвалення (пункт 26). Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені процесуальним законом, відсутні, а також, якщо ці обставини були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи (пункти 27, 28).
Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, доказ, який підтверджує обставини, що виникли після рішення, або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову; не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 9901/819/18 (пункт 6.38)).
Ключовим для розуміння природи зазначеного виду перегляду судових рішень є тлумачення поняття «нововиявлені обставини». ЄСПЛ зауважує, що процедура скасування судового рішення за нововиявленими обставинами передбачає, що віднайдено докази, які раніше не були об'єктивно доступними та які можуть призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка вимагає скасування судового рішення, має довести, що вона не мала можливості надати суду докази до закінчення судового розгляду і що такі докази мають вирішальне значення для справи.
Системний аналіз практики ЄСПЛ щодо перегляду судових рішень дозволяє зробити висновок, що ново виявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення ЄСПЛ від 26.06.2018 у справі «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України», від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України»).
Враховуючи викладене вище, як за чинним процесуальним законодавством, так і за сталою практикою ЄСПЛ, до ново виявлених обставин належать факти об'єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв'язання спору, які натомість не були доступні та відомі стороні.
Отже, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає існування доказу або факту, який має значення для з'ясування обставин справи, раніше не був відомий, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 910/11027/18 (пункт 5.13)).
Дослідження обставин і перевірка доказів наявності нововиявлених обставин у розумінні положень процесуального законодавства не може мати наслідком нову правову оцінку обставин, які вже були предметом дослідження судів при вирішенні спору по суті.
Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоби, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України» ("Zheltyakov v. Ukraine", заява № 4994/04, § 42-43)).
Заявник у даній справі вважає, що нововиявленою обставиною є проведене в межах кримінального провадження № 12025164250000001 за ч. 1 ст. 358 КК України відповідне службове розслідування (перевірку) за фактом можливої підробки документів при оформленні поштового відправлення № 67640004166462 та ф. 107 працівниками ВПЗ «Градениці» (67640) Одеського регіону АТ «Укрпошта», за результатами якого комісією складений акт № 6 від 27.02.2025.
У вказаному акті комісією викладений, зокрема, висновок, що 22.12.2022 у приміщені ВПЗ начальником ВПЗ Гаврющенко В.А. прийнято у представника відправника ТОВ «Колос» і оформлено поштове відправлення «Укрпошта Стандарт» ШКІ № 6764000416462 без перевірки вкладення і наявності разом з вкладенням ф. 107. В інший день після 22.12.2022 начальник ВПЗ Гаврющенко В.А. поставила відбиток календарного штемпелю ВПЗ датований 21.12.2022 на заповнений представником вказаного відправника бланк ф. 107 «Укрпошта» до ШКІ № 6764000416462 без відповідної перевірки вказаної у цій ф. 107 інформації.
Між тим, зазначені позивачкою обставини, які вона вважає нововиявленими, викладені у вказаному акті № 6 від 27.02.2025 в якості письмових пояснень, наданих комісії начальником ВПЗ Гаврющенко В.А. При цьому, суд вважає слушними зауваження відповідача щодо існування вже в матеріалах справи інших суперечливих пояснень начальника Граденицького ВПЗ Гаврющенко В.А.
Заявник вважає, що обставини, які на його думку є нововиявленими, в розумінні статті 320 Господарського процесуального кодексу України, стали відомими йому 18.03.2025 після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 12025164250000001 від 12.03.2025, в свою чергу, сам акт № 6 службового розслідування (перевірки) був складений 27.02.2025, тобто вже після винесення рішення у цій справі та його перегляду апеляційною та касаційною інстанціями.
Отже, доказ на який посилається заявник не існував на період розгляду справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях. В той час, наведені заявником у поданій заяві обставини не існували на час розгляду справи судом, відповідно і не могли бути враховані при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Як вірно зауважено місцевим господарським судом, що з наведеного вбачається, що органами досудового розслідування встановлювалися обставини можливої підробки документів при оформленні поштового відправлення № 6764000416462 та ф. 107 працівниками відділення поштового зв'язку «Градениці».
Відповідно до ч. 1 ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Разом з тим, відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 КПК України, досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотання про закриття кримінального провадження.
Відповідно до ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Суд може прийняти як доказ показання осіб, які не дають їх безпосередньо в судовому засіданні, лише у випадках, передбачених цим Кодексом.
Сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Приписами ст. 94 КПК України встановлено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тому зібрані в кримінальному провадженні докази мають оцінюватися судом загальної юрисдикції при розгляді кримінальної справи за правилами КПК України. Документи та матеріали кримінального провадження на стадії досудового розслідування не можуть бути доказами в господарському процесі з огляду на відсутність їх оцінки судом загальної юрисдикції та винесення остаточного судового рішення на підставі вчинених судом дій по оцінці зібраних в завершеному кримінальному провадженні доказів.
Відтак саме при розгляді відповідним судом кримінальної справи буде вирішено, чи винні обвинувачені особи у вчиненні кримінального правопорушення та лише вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, може бути встановлений факт фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі.
Таким чином, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами, а позивачкою в якості нововиявленої обставини надається для оцінки суду взагалі новий доказ, який не може бути прийнятий та оцінений у даному господарському провадженні, оскільки виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення, при цьому, ще й не підтверджених відповідним вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження, що набрали законної сили.
Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги та зазначає, що заявнику слід враховувати, що є чітке розмежування поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту): так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу акти, звіти, листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не може також вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи, або ті обставини, яких не існувало на момент вирішення спору.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заявником не надано суду доказів, що підтверджують наявність нововиявлених обставин в розумінні чинного процесуального закону, які б в установленому порядку спростовували факти, що були покладені в основу судового рішення у справі № 916/3309/23.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.ст.277, 280 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване судове рішення у даній справі, відповідає законодавству та матеріалам справи, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни. Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.05.2025 у справі №916/3309/23 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 09.07.2025.
Головуючий суддя Філінюк І.Г.
Суддя Аленін О.Ю.
Суддя Принцевська Н.М.