79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"09" липня 2025 р. Справа №909/1196/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
Г.Г. Якімець,
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за № 06/543 від 15.04.2025 року (вх.№01-05/1225/25 від 22.04.2025 року)
на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року (суддя Л.М.Неверовська; повне рішення складено 10.04.2025 року)
у справі № 909/1196/24
за позовом: Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго"
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Добинда Бориса Валентиновича (надалі ФОП Добинда Б.В.)
про стягнення заборгованості в сумі 43404,74 грн, з яких 34074,08 грн основний борг, 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені,
Короткий зміст позовних вимог
12.12.2024 року Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ФОП Добинда Б.В. про стягнення заборгованості в сумі 43404,74 грн, з яких 34074,08 грн основний борг, 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі умов публічного договору у відповідача як власника нежитлового приміщення загальною площею 73,6 м2 за адресою вул.Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ в період з 01.01.2022 по 01.12.2024 виникло зобов'язання здійснювати оплату загальнобудинкових потреб на опалення розрахованих позивачем з дотриманням вимог Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року №315. Однак, відповідач не дотримувався умов публічного договору та не здійснював оплати, що призвело до утворення боргу у розмірі 34074,08 грн. За прострочення строків оплати позивачем нараховано відповідачу 7323,14 грн інфляційних втрат, 1772,08 грн 3% річних, 235,44 грн пені.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі №909/1196/24 відмовлено у позові Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго".
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що позивачем надано Інформацію Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 28.12.2021 та договір про поділ майна у натурі від 30.05.2006 на підтвердження права власності відповідача на нежитлове приміщення загальною площею 73,6 м2 за адресою вул. Незалежності, 36, м.Івано-Франківськ. Однак, вказані документи не є належним підтвердженням наявності у Добинди Бориса Валентиновича права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36 станом на період надання позивачем послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових з 01.01.2022 по 01.12.2024, оскільки такі дані є актуальними станом на 28.12.2021.
Також суд встановив, що внаслідок подання до суду Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не в повному обсязі, у суду відсутня можливість встановити чи вчинялися будь-які інші реєстраційні дії щодо об'єкта нерухомого майна за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, яке перебувало у власності відповідача станом на 2006 рік після проведеної державної реєстрації 01.06.2006 року.
Згідно відповіді №1256875 від 02.04.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит суду, щодо об'єкта нерухомого майна за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, площею 86,8 кв. м, реєстраційний номер: 2082142326101, внесено наступні відомості про права власності: Номер запису про право власності: 46045244; Тип права: право власності; Дата реєстрації права власності: 29.12.2021, 21:11:47; Розмір частки у праві спільної власності: 1; Стан: зареєстровано. Відомості про суб'єктів права власності: Тип суб'єкта: Юридична особа; Назва або ПІБ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реприза-2". Будь-які інші відомості про права власності щодо об'єкту нерухомого майна (нежитлового приміщення) за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, у суду відсутні.
З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують право власності відповідача на нежитлове приміщення за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, площею 73,6 м2, наявне в нього в період з 01.01.2022 по 01.12.2024. Внаслідок вказаного, у суду відсутні правові підстави для висновку про наявність зобов'язань відповідача перед позивачем з оплати вартості послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб щодо вказаного об'єкта нерухомості.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що на підтвердження належності нежитлового приміщення відповідачу позивач надав до місцевого господарського суду інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо нежитлового приміщення за адресою вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ. Заявляє, що право власності на нежитлове приміщення площею 73,6 м2 зареєстровано на підставі договору про поділ нерухомого майна №1704 від 30.05.2006 року. Вказує на те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім доказам, а саме реєстраційному номеру нежитлового приміщення за адресою вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ - 14955283, який відображений у інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, натомість сформував запит по об'єкту з реєстраційним номером 2082142326101 за адресою вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ. Вважає, що суд здійснив запит не в цілому по будинку за адресою вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ, а по окремому об'єкту нерухомого майна. Позивач зазначає, що як на дату подання позову, так і на даний час відповідачем не вчинялися будь-які реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 14955283 за адресою Івано-Франківська обл, м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 36, яке перебуває у власності відповідача. Просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі №909/1196/24 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Відповідач не надавав письмового відзиву на апеляційну скаргу.
Апеляційне провадження у справі
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/1196/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: І.Б. Малех, І.Ю. Панова.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.04.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі № 909/1196/24 та ухвалено здійснити перегляд рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи на підставі частини 10 статті 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
З підстав, зазначених у розпорядженні керівника апарату Західного апеляційного господарського суду № 220 від 23.06.2025 року, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 909/1196/24.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 року головуючим-суддею (суддею-доповідачем) у справі №909/1196/24 визначено суддю О.В. Зварич, суддів: Г.Г. Якімець, І.Ю. Панова.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 року прийнято до провадження апеляційну скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за № 06/543 від 15.04.2025 року (вх. № 01-05/1225/25 від 22.04.2025 року) на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі № 909/1196/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З'ясовуючи обставини стосовно ознайомлення учасників справи з порядком розгляду даної справи, суд встановив таке.
Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 року про прийняття апеляційної скарги до провадження без повідомлення учасників справи 24.06.2025 року доставлено до електронного кабінету Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго", що підтверджується довідкою відповідального працівника суду.
01.07.2025 року вказана ухвала відправлена ФОП Добинді Б.В. на адресу, зазначену в апеляційній скарзі.
Вищенаведеним підтверджується те, що суд вчинив дії щодо належного повідомлення учасників справи про порядок розгляду справи №909/1196/24.
На час ухвалення даної постанови від учасників справи не надходило жодних заяв чи клопотань щодо порядку розгляду апеляційної скарги Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі №909/1196/24.
Обставини справи
01.11.2021 року на офіційному вебсайті: http://tke.if.ua/ опублікований індивідуальний договір на послугу з постачання теплової енергії, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №830 в редакції постанови Кабінету міністрів України від 08.09.2021 року №1022.
В зазначеному договорі Державне міське підприємство "Івано-Франківськтеплокомуненерго" визначено як виконавець.
Відповідно до п. 1 договору цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Згідно з п. 2 договору даний договір с публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на http://tke.if.ua/.
За положеннями п. 3 договору виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на http://tke.if.ua/. Інформування споживача про намір зміни ціни/тарифу на послугу здійснюється виконавцем відповідно до Порядку формування споживачів про намір зміни цін/тарифів на комунальні послуги з обгрунтуванням такої необхідності, затвердженого наказом Мінрегіону від 05.06.2018 року № 130.
Пунктом 4 договору передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.
Відповідно до п. 5 договору виконавець зобов?язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.
Згідно із п. 7 договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
За приписами п. 8 договору виконавець забезпечус постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
Згідно з п. 30 договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:
- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1022, та Методики розподілу, що розраховується, виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;
- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.
В п. 31 договору визначено, що вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця.
Відповідно до п. 32 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісячно. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно із п. 34 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Підп. 3 п. 41 договору передбачено, що споживач зобов'язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором.
Відповідно до п. 44 договору сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.
Пунктом 45 договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Згідно із п. 51 цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.
Відповідно до наказу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" №271 від 01.12.2021, для абонентів Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" з 01.12.2021 встановлено плату за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для послуг з постання теплової енергії, що надаються споживачам багатоквартирних будинків за індивідуальними договорами у розмірі: 10,70 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії без приладів обліку та 12,62 грн/міс. (з ПДВ) за послугу з постачання теплової енергії за наявності приладів обліку.
В матеріалах справи наявні копії рахунків-фактур за надані послуги по теплопостачанню за період з січня 2022 року по листопад 2024 року, а також розрахунок заборгованості оплати за теплоенергію відповідача за вказаний період.
Також в матеріалах справи наявна сторінка 1 та 17 копії Інформаційної довідки №292998836 від 28.12.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомого майна площею 83,8 кв.м за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, буд. 36, реєстраційний номер 2082142326101.
З метою отримання інформації щодо права власності на нерухоме майно за параметром пошуку: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, місцевим господарським судом 02.04.2025 року здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно відповіді № 1256875 від 02.04.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за адресою Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вулиця Незалежності, будинок 36, реєстраційний номер: 2082142326101, внесено наступні відомості про права власності: Номер запису про право власності: 46045244; Тип права: право власності; Дата реєстрації права власності: 29.12.2021, 21:11:47; Розмір частки у праві спільної власності: 1; Стан: зареєстровано. Відомості про суб'єктів права власності: Тип суб'єкта: Юридична особа; Назва або ПІБ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реприза-2".
Неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг.
За змістом частини 1, 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Частиною 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання. Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
З урахуванням вказаних норм апеляційний господарський суд погоджується із судом першої інстанції про те, що індивідуальний договір є укладеним з 01.12.2021 року та обов'язковим до виконання для усіх власників/співвласників житлових та нежитлових приміщень, які розміщені у будівлях підключених до мереж централізованого опалення.
Відповідно до частини 1 статті 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За положеннями частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, викладені умови в договорі, зокрема у договорі, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору, обов'язковими для сторін укладеного договору.
Закон України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначає засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг.
Відповідно до частини 2, 3 статті 4 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» власники (співвласники) приміщень у будівлі, в якій окремі приміщення є самостійними об'єктами нерухомого майна, у разі приєднання такого будинку (будівлі) до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов'язані забезпечити оснащення належних їм приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті. Власник (співвласники) будівлі, в якій окремі приміщення не є самостійними об'єктами нерухомого майна, але перебувають у користуванні різних споживачів відповідних комунальних послуг, у разі приєднання такої будівлі до зовнішніх інженерних мереж або обладнання такого будинку (будівлі) системою автономного теплопостачання, автономного гарячого водопостачання, автономного водопостачання зобов'язаний забезпечити оснащення таких приміщень вузлами розподільного обліку відповідно теплової енергії, гарячої води, питної води, крім випадків, передбачених частинами п'ятою - сьомою цієї статті.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» у будівлях, зазначених у частинах другій і третій статті 4 цього Закону, обсяг відповідної комунальної послуги, визначений за допомогою вузла комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням), розподіляється між усіма споживачами з урахуванням показань вузлів розподільного обліку, приладів - розподілювачів теплової енергії відповідно до частин другої - четвертої цієї статті.
За приписами пункту 2, 3 частини 2 статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об'єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі (об'єму) квартири (іншого приміщення) за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства; загальний обсяг теплової енергії (крім обсягу теплової енергії, витраченого на приготування гарячої води, забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також приміщень, де встановлені вузли розподільного обліку теплової енергії/прилади - розподілювачі теплової енергії) розподіляється між споживачами, приміщення/опалювальні прилади яких не оснащені вузлами розподільного обліку теплової енергії/приладами - розподілювачами теплової енергії, пропорційно до опалюваної площі (об'єму) таких споживачів.
З наведеного, суд першої інстанції правильно зазначив у рішенні про те, що для усіх власників об'єктів нерухомого майна, що знаходяться в багатоквартирних житлових будинках, встановлені обов'язки оплати теплової енергії на потреби опалення загальнобудинкових потреб будинку.
Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із пунктом 2 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема подавати докази.
За положеннями частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Отже, процесуальним законом встановлено, що суд розглядає справу на підставі доказів, поданих у позовній заяві, тобто законодавець надав можливість позивачу подавати суду ті докази, які він вважає за потрібне для обґрунтування своїх позовних вимог.
В ході розгляду апеляційної скарги у цій справі встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем додано копію Інформаційної довідки №292998836 від 28.12.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомого майна площею 83,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 2082142326101 на 1 аркуші (1 та 17 стор.)
З метою отримання інформації щодо права власності на нерухоме майно за параметром пошуку: АДРЕСА_1 , місцевим господарським судом 02.04.2025 року здійснено запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно відповіді № 1256875 від 02.04.2025 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер: 2082142326101, внесено наступні відомості про права власності: Номер запису про право власності: 46045244; Тип права: право власності; Дата реєстрації права власності: 29.12.2021, 21:11:47; Розмір частки у праві спільної власності: 1; Стан: зареєстровано. Відомості про суб'єктів права власності: Тип суб'єкта: Юридична особа; Назва або ПІБ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Реприза-2".
З урахуванням вищевказаних правових норм та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані позивачем документи не є належним підтвердженням наявності у ОСОБА_1 права власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 станом на період надання позивачем послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових з 01.01.2022 року по 01.12.2024 року, оскільки такі дані є актуальними станом на 28.12.2021 року. Крім того, позивачем надано суду 1 і 17 (з 20) сторінки копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, тобто документ надано не в повному обсязі.
Як вбачається зі змісту вказаної копії Інформаційної довідки, право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою АДРЕСА_1 , зареєстроване за ОСОБА_2 01.06.2006 року.
На 1 сторінці вказаної довідки наявна інформація про державну реєстрацію права власності 07.12.2021 року на об'єкт нерухомості (нежитлові приміщення) за адресою АДРЕСА_1 , площею 86,8 кв. м на підставі договору купівлі-продажу від 03.12.2021 року, укладеного між Департаментом комунальних ресурсів Івано-Франківської міської ради та ТзОВ «Іва-Фарм».
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що у матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно підтверджують право власності відповідача на спірне нежитлове приміщення в період з 01.01.2022 по 01.12.2024.
Відтак, у суду відсутні правові підстави для ствердного висновку про наявність зобов'язань відповідача перед позивачем з оплати вартості послуг з постачання теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб щодо вказаного об'єкта нерухомості у вказаному періоді.
Доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав належної оцінки усім доказам, а саме реєстраційному номеру нежитлового приміщення за адресою вул. Незалежності, 36 у м. Івано-Франківськ - 14955283 колегія суддів оцінює критично, адже місцевий господарський суд проаналізував долучену до позову копію Інформаційної довідки №292998836 від 28.12.2021 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно по об'єкту нерухомого майна площею 83,8 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 з реєстраційним номером 2082142326101 та надав належну правову оцінку вказаному доказу.
Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, зважаючи на межі апеляційного перегляду, а саме в межах наданих доказів у суді першої інстанції, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права із з'ясуванням усіх обставин справи.
З урахуванням наведеного колегія суддів зазначає, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених у рішенні господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі №909/1196/24.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст.ст. 8, 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Державного міського підприємства "Івано-Франківськтеплокомуненерго" за № 06/543 від 15.04.2025 року (вх. № 01-05/1225/25 від 22.04.2025 року) залишити без задоволення, рішення господарського суду Івано-Франківської області від 10.04.2025 року у справі № 909/1196/24 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя Г.Г. Якімець