Ухвала
04 липня 2025 року
м. Київ
справа № 194/1597/24
провадження № 61-8417ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Крат В. І. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощоков Є. В., розглянув касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року в складі судді: Корягіна В. О., та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року в складі колегії суддів: Халаджи О. В., Агєєва О. В., Космачевської Т. В., в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: слідчий слідчого відділення ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Назаров Артем Олександрович, прокурор Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сорокін Максим Олександрович, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями й рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду,
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: слідчий слідчого відділення ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Назарова А. О., прокурор Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сорокін М. О., про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями й рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду, в якому просив стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання коштів з єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України через Державну казначейську службу України на його користь 264 000,00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди у розмірі 264 000 грн.
03 липня 2025 року Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області засобами поштового зв'язку подало касаційну скаргу на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року.
У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких мотивів.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Рішенням Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023, зокрема, визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним), пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
У касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених Кодексом (абзац четвертий пункту 7.5. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок і недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв'язанні цивільних спорів (абзац п'ятий пункту 7.7. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Внормування процесуальних відносин у спосіб визначення в Кодексі підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв'язання Верховним Судом як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Припис пункту 2 частини третьої статті 389 Кодексу, що встановлює один із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).
Не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково (пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України).
Таким чином, ціна позову у цій справі становить 264 000,00 грн і не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В касаційній скарзі вказано, що справа становить значний суспільний інтерес, має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для учасника справи. Проте особа, яка подала касаційну скаргу, не обґрунтовує в чому проявляється значний суспільний інтерес, фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та виняткове значення для учасника справи. Посилання у касаційній скарзі на порушення норм матеріального та процесуального права фактично підтверджує незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженими судовими рішеннями. І, відповідно, не свідчить, що справа має значний суспільний інтерес, фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та має виняткове значення для учасника справи.
Посилання інші на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного про можливість подання касаційної скаргине є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня 2018 року).
Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню (пункт 1 частини другої статті 394 ЦПК України).
Таким чином, оскаржені судові рішення ухвалені у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тому у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 260, 389, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, на рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 15 січня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 28 травня 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області, Дніпропетровської обласної прокуратури, треті особи: слідчий слідчого відділення ВП №1 Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Назаров Артем Олександрович, прокурор Павлоградської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сорокін Максим Олександрович, про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями й рішеннями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: В. І. Крат
І. О. Дундар
Є. В. Краснощоков